Максим Степанов: Кожні 5 днів тестуватиметимо лікарів на коронавірус. 20% хворих медиків – занадто багато

Четвер, 23 квітня 2020, 15:00
фото: Думская

У березні вже ексміністр охорони здоров'я Ілля Ємець вимагав від Верховної Ради ввести надзвичайний стан через поширення коронавірусу в Україні. 

Але минув місяць – надзвичайний стан ніхто не ввів. Та й самого Ємця вже немає на посаді міністра. 

Його наступник Максим Степанов набагато обережніший у висловлюваннях.

Та навіть попри це не обійшлося без дивних заяв міністра. Наприклад, відразу після свого призначення Степанов говорив, що хворих на коронавірус лікуватимуть протималярійним препаратом "Плаквеніл". Мовляв, "Плаквеніл" – єдиний препарат, в якому є активна речовина, що безпосередньо впливає на лікування при коронавірусі".  

Та насправді зараз немає достатніх клінічних даних, щоб робити висновки про клінічну ефективність або безпеку від цього препарату. 

Після Великодніх свят МОЗ побоюється різкого стрибка поширення коронавірусу. Через це Кабмін продовжив карантин ще на два тижні – до 11 травня. 

На тлі цього рішення "Українська правда" вирішила поговорити з міністром охорони здоров’я про ситуацію із коронавірусом в Україні.

Інтерв’ю зі Степановим ми записували по телефону. 

Через загружений графік міністра розмова відбулася в обмеженому часі – на все про все у нас було 20 хвилин. 

 
Степанов: "Ближче до кінця квітня – початку травня ми будемо бачити, чи святкування Великодня якимось чином вплинуло чи не вплинуло на ріст хворих"

– Для початку прокоментуйте, будь ласка, ситуацію із коронавірусом в Україні. Ми кожного дня бачимо статистику захворювання. Про що ці цифри говорять?

– Якщо подивитися на статистику як ми тестуємо, то за два тижні ми збільшили тестування саме методом ПЛР із 709 на добу, зараз це 4,5-5 тисяч. Це ми не беремо до уваги Великдень, тому що кількість людей, які звернулися, була набагато меншою. 

Важливо, що на сьогоднішній день немає жодних відмов щодо тестувань. Ми бачимо, що від усіх протестованих у нас є кількість хворих від 7 до 11%. Тобто, з одного боку, ми бачимо ріст – при кожному тестуванні від 7 до 11% людей мають позитивні тести. 

Вже сьогодні (інтерв’ю записувалося 22 квітня – УП) ми маємо 6 592 людини, які захворіли і з яких 1 245 медичних працівників. При цьому позитив у тому, що 424 особи одужали, але в той же час 174 летальних випадки. 

Ми бачимо, що сьогодні є розповсюдження коронавірусної хвороби, але розповсюдження цієї хвороби контрольоване. 

Наші карантинні заходи, які вже місяць тривають в Україні, дійсно дали свій результат. Коли ми кажемо про контрольовану ситуацію, ми дивимося на здатність системи охорони здоров'я надавати відповідну допомогу хворим на коронавірус. 

По ліжкомісцях – у нас сьогодні зайнято 10-15%. Якщо ми кажемо, наприклад, про апарати штучної вентиляції легень, то з 243 лікарень, які в нас визначені на боротьбу з СOVID-19, у нас встановлено 2 097 апаратів штучної вентиляції легень. З них зайнято 155. 

Тобто наша система охорони здоров'я повністю здатна контролювати коронавірусну хворобу і не допускати якихось піків, при яких ми не зможемо надавати медичну допомогу. 

Але у той же самий час ми не бачимо зменшення хворих, кожного дня є летальні випадки. Тобто очевидно, що цю війну ми не виграли, і нам потрібно далі продовжувати нашу тактику, розширюючи наші можливості. 

Коли я кажу про розширення можливостей, то маю на увазі, наприклад, те, що буде видано наказ щодо змін алгоритму тестування. Наших лікарів, які працюють з коронавірусною хворобою, ми будемо тестувати кожного раз на 5 днів. 20% хворих медичних працівників – це занадто багато. 

Якщо подивитися у порівнянні з іншими країнами, то у нас відсоток летальності 2,6%. У Великобританії або у Франції, або в Іспанії – це все більше 10%. 

Тобто там COVID-19 поставив системі охорони здоров'я тверду двійку. Може, це пов'язано з тим, що вони відразу не ввели такі жорсткі карантинні обмеження. 

– Ви вживаєте слово "пік". На практиці що означає пік, про які цифри ми говоримо?

– Коли ми кажемо про пік, то ми повинні чітко розмежовувати, що в нас є здатність системи охорони здоров'я надавати медичну допомогу в умовах стаціонару. Якщо ми подивимося на сьогоднішню ситуацію, на кількість ШВЛів, на кількість ліжок, то це 15%. 

Тобто зрозуміло, що люди потрапляють в лікарню, є певний час, коли вони знаходяться в лікарні, потім вони одужують і їх виписують. 

Коли ми кажемо про пік, то ми повинні сказати… Умовно кажучи, якщо раптом завтра у нас буде на апаратах штучної вентиляції легень в лікарнях першої хвилі не 155 людей, а, не дай Боже, дуже різко почне зростати, і ця кількість почне наближатися до 2 тисяч апаратів штучної вентиляції легень, тоді ми будемо відразу вводити другу хвилю. І це буде пікове навантаження на систему охорони здоров'я.

– Після Великодніх свят помітно збільшення захворювання?

– Ми ще цього не бачимо. Чому не бачимо? Тому що інкубаційний період складає до 14 діб, може бути менше, але все ж таки ми орієнтуємося на цю цифру. 

Якщо ми кажемо про 19 квітня, тобто ми додаємо 14 днів – це перші числа травня, коли ми зможемо чітко це відчути. 

Ближче до кінця квітня – початку травня ми будемо бачити, чи святкування Великодня якимось чином вплинуло чи не вплинуло на ріст хворих.

– Які медикаменти у нас допомагають хворим на коронавірус? Я знаю, що протокол вже затверджений, може, ви прокоментуєте?

– У нас там є і антибактеріальна терапія, є противірусна терапія, є препарати ремдесивір, гідроксихлорохін. Весь перелік ви можете подивитися у протоколі, він у відкритому доступі. 

Ба більше, ми постійно стежимо за тим, що відбувається у світі. Основна проблематика – ви ж знаєте, що у нас немає жодного лікарського засобу, на якому було б написано в показах – коронавірусна хвороба COVID-19. Тому весь світ на основі практичного досвіду щось вносить у лікарські рекомендації. 

У нас над цим протоколом працюють найкращі лікарі за своїм фахом: анестезіологи, епідеміологи, ендикринологи, і вони прописують ті чи інші рекомендації лікування. 

Але те, що вони прописують, можна застосовувати виключно у медичних закладах під наглядом лікаря. Неможливо проводити жодних самолікувань. 

 1 квітня стартував другий етап реформи медицини, тепер майже тисяча лікарень по країні недофінансовані. Як ви вирішите цю проблему?

– Ви знаєте, що зараз я проводжу аудит. Я розпочав його відразу, як прийшов на посаду, тому що є коронавірус, а є ще фундаментальні проблеми в нашій медицині. 

Відразу я почав це робити з Національною службою здоров'я України. Що відбулося? 

Вони законтрактували більше 1600 лікарень по всій країні – районні, міські, обласні лікарні. Із цих лікарень 984 лікарень мають дефіцит. 

Що таке дефіцит? Це коли лікарня в цьому році отримує коштів менше, ніж було в минулому році. Цей дефіцит інколи доходить до 50%.

Приклад із життя: є екстрена медична допомога в Запорізькій області, яка в цьому році отримає на 67 млн гривень менше, ніж було в минулому році. За прогнозами, наслідки цього недофінансування – вони будуть змушені скоротити зі 154 бригад екстреної швидкої допомоги 44. Тобто залишиться 110. 

Наслідки для людей, які проживають в Запорізькій області: коли вони телефонуватимуть на 103, то "швидка" приїжджатиме не за 20 хвилин по стандарту, який є в сільській місцевості і якого досить часто не дотримуються через погані дороги, а там ще й "швидкої не буде, яка буде ще довше їхати. 

– То що ви будете робити?

– Я хочу спочатку закінчити аудит, а потім будемо пропонувати рішення, як виходити з цієї ситуації. Тому що крім цифр Національної служби здоров'я, мені ще дуже важливо отримати цифри з регіонів. 

Саме тому вчора я проводив селекторну нараду з директорами департаментів охорони здоров'я. Ми зараз від них отримуємо цифри. 

Я особисто спілкуюся з різними лікарнями, з лікарями у різних куточках країни. І я зроблю все можливе, щоб медичні працівники не були звільненими в результатів реформування. 

Я знайду спосіб, як цього не допустити. 

– Чи може бути скасована медична реформа?

– Ми всі розуміємо, що нам треба реформування медицини. Я впевнений, що у вас, як і в мене, є таке бажання, щоб вона передбачала зовсім іншу якість нашої медицини. Іншу – маю на увазі дійсно класну, щоб ми цим могли пишатися. Щоб ця реформа передбачала, що середня заробітна плата медичних працівників буде не десь в кінці рейтингів.

І реформа, яка стартувала з 1 квітня, жодного із цих завдань не вирішує. Тому після того, як ми зробимо аудит, після того, як ми побачимо цифри, ми і будемо пропонувати рішення, як будемо виходити. 

– Уряд ввів карантин до 11 травня. Чи будуть найближчим часом вводитися якісь послаблення?

– Ми працюємо над цим питанням. Ми розуміємо, що ми вже місяць на карантині, але в тому числі у зв'язку із порушеннями в певних регіонах святкування Великодня, тому ми і продовжили карантин. 

Нам треба подивитися, як саме буде розгортатися ситуація наприкінці квітня – початку травня. Тоді зможемо конкретно про щось говорити. 

Тобто набір цих пом'якшень зрозумілий, але для цього повинні бути чіткі приводи. Мова йде про дуже серйозну хворобу, краще ще почекати два тижні. 

– Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що найближчі два роки ми будемо жити в нових умовах. Це означає, що ми ще довго будемо змушені носити маски та дотримуватися дистанції?

– Це надсерйозна хвороба. Хвороба, з якою світ ще не стикався. Тому дуже великий період часу ми будемо змушені і користуватися масками, і тримати дистанцію, і користуватися дезінфекторами. 

Тому так, певні обмеження будуть існувати досить тривалий час. 

Але наша мета – щоб якомога швидше пом'якшити карантин. Як тільки це стане можливо.

Роман Кравець, УП



powered by lun.ua
Головне на Українській правді