"Ми тут як раби 21-го століття". Що відбувається на Запорізькій АЕС в окупованому Енергодарі

П'ятниця, 10 березня 2023, 04:30
колаж: Андрій Калістратенко

Вночі 9 березня через обстріл Запорізька АЕС вшосте за час окупації пережила блекаут. За пів доби живлення станції з української енергосистеми було відновлено

Енергодар, де розташована атомна станція, був одним із перших міст, яке росіяни окупували торік. 

Нині окупанти перетворюють АЕС на військову базу, прикриваючись найбільшим ядерним об'єктом у Європі. Вони тримають у заручниках тисячі працівників станції, забороняючи їм виїзд з міста та змушуючи підписувати контракти з "Росатомом".

Нам вдалося поспілкуватися з атомниками, які досі лишаються в окупації, і тими, хто виїхав. Говорили про перші дні захоплення станції, тиск на працівників і роль наглядової місії МАГАТЕ в тому, що відбувається.

Запорізька атомна станція в окупованому Енергодарі. Березень 2022
Запорізька атомна станція в окупованому Енергодарі. Березень 2022
Фото – Вікторія Рощина

Деталі – в нашому матеріалі. 

"Було страшно"

З колишнім очільником Запорізької АЕС Ігорем Мурашовим ми зустрічаємось у Києві неподалік головного офісу "Енергоатому", де він нині працює. 

Колишній директор ЗАЕС Ігор Мурашов, березень 2023
Колишній директор ЗАЕС Ігор Мурашов, березень 2023
Фото – Вікторія Рощина

У жовтні минулого року після викрадення і кількаденного полону окупанти "депортували" його до Запоріжжя через відмову співпрацювати. До цього він сім місяців продовжував роботу в захопленому РФ Енергодарі.

"Було страшно – кажу, як є", – зізнається в розмові Мурашов. 

Прорив окупантів до Енергодару відбувся 3 березня 2022-го – близько 22-ої години. На ту мить Мурашов перебував у кризовому центрі ЗАЕС, у бік якої рушили російські танки. 

"Думали, що вони заблокують нас, але розуму вистачить не стріляти, – каже він. – Але вони почали хаотично стріляти, летіли іскри від патронів, які влучали по лініях електропередач, загорілась будівля навчально-тренувального центру…"

Реклама:
З кризового центру в гучномовець атомники кричали окупантам російською: "Припиніть вести вогонь по ядерному об'єкту".

Росіяни ігнорували звернення.

Для того, щоб світ бачив, що відбувається, атомники увімкнули відеотрансляцію в інтернеті та продовжували роботу під обстрілами

Російська техніка в окупованому Енергодарі, березень 2022
Російська техніка в окупованому Енергодарі, березень 2022
Фото місцевих мешканців

"Тоді вночі було ухвалене рішення зупинити два енергоблоки з чотирьох працюючих", – пригадує Мурашов.

Після цього почалися місяці роботи в окупації.

Росіяни схиляли Ігоря Мурашова до співпраці. Але після численних відмов чоловіка його викрав спецназ ФСБ. 

"З мішком на голові, кайданками на руках привезли до будівлі СБУ, – пригадує Мурашов. – Вони спочатку схиляли до співпраці, потім потрібно було дати письмові відповіді на запитання, а потім вони дали мені текст (зізнання у співпраці з СБУ, а також у тому, що станцію обстрілюють ЗСУ – УП), записали відео".

Допитували Ігоря представники російських спецслужб, охороняв – їхній спецназ. Мурашов пробув в ув'язненні чотири дні. 

Видворення Ігоря Мурашова окупантами у Василівці, жовтень 2022
Видворення Ігоря Мурашова окупантами у Василівці, жовтень 2022
СкрИншот з відео

"Мене не катували, хотіли зламати психологічно. Але я сказав, що не буду зрадником", – каже Мурашов.

"Включилась світова спільнота, Зеленський, Макрон, Гроссі, тому моє затримання було "лайт" у порівнянні з тими моїми людьми, які пройшли "яму" і всі кола пекла", – додає він.

За словами Мурашова, одним із основних методів психологічної обробки був такий: "Ви – атомники і маєте думати не про політику, а про безпеку". 

Після дозволу від "керівництва" з Мелітополя Мурашова вивезли до Василівки. Росіяни на відео зачитали "вирок" щодо його видворення з окупованої частини Запорізької області. Звідти пішки Мурашов добирався до Запоріжжя без документів і телефону. Дорогою його зустріли українські військові. 

В окупації

До окупації на Запорізькій АЕС працювало 11 тисяч співробітників – це чверть усього населення Енергодару. Сьогодні в місті залишається близько 6,5 тисяч атомників. 

Окупована ЗАЕС, березень 2022
Окупована ЗАЕС, березень 2022
Фото надане працівником ЗАЕС

Близько 2,5 тисяч підписали контракт із "Росатомом" – добровільно або під тиском. Дехто – пішов на вимушений простій та перебуває вдома. Дехто – ходить на роботу задля підтримки радіаційної безпеки станції, але відмовляється підписувати контракт з окупантами. 

"Здебільшого ті, хто лишився в місті і працює з "Енергоатомом", не є сепаратистами, – каже працівник атомної станції Олексій Мельничук, з яким зустрічаюсь у Запоріжжі. – Люди розуміють, що їм потрібно там бути".

Працівник ЗАЕС Олексій Мельничук, березень 2023
Працівник ЗАЕС Олексій Мельничук, березень 2023
Фото – Вікторія Рощина

З грудня 2022-го росіяни закрили "дорогу життя", яка вела з Енергодара до Запоріжжя. Відтепер виїхати на підконтрольну Україні територію можливо лише через окупований Крим і територію Росії. Але атомників це не стосується, оскільки з осені на російських блокпостах їхні прізвища – у "червоних списках". 

"Ми тут як раби 21-го століття, – розповідає мені атомник С., який наразі продовжує роботу. – Це вже не станція, а військова база якась. Військових побільшало – ходять, як у себе вдома. 

Ситуація з кожним днем все критичніша. З вечірньої зміни, коли йдеш додому, можуть зупинити та питати: "Чому український паспорт досі? Чому договір з "Росатомом" не уклав?".

Декому з працівників окупанти блокують перепустки, аби ті підписали контракти.

Реклама:
Атомник Т. наразі перебуває вдома. Каже, що добровільно на співпрацю з окупантами йдуть одиниці, а на тих, хто відмовляється, тиснуть. 

"Викликає на профілактичні бесіди працівник "Росатома", з ним ФСБшник. Спочатку переконують: "Переходьте на нашу сторону, України вже тут не буде, тут Росія, вам не буде де працювати, а у вас родини". З міста ти не можеш виїхати, сидиш у заручниках", – описує ситуацію Т.

Колона російської техніки біля ЗАЕС, березень 2022
Колона російської техніки біля ЗАЕС, березень 2022
Фото надане атомником ЗАЕС

"На декого тиснуть через дітей. Кажуть: "Якщо не підпишеш, то заберемо і депортуємо дітей", – розповідає С.

Якщо працівник АЕС категорично відмовляється від співпраці з росіянами, його можуть забрати, як між собою кажуть атомники, "на яму".

"Одного нашого працівника забрали. Що там з ним робили, ми не знаємо. Він вийшов, підписав контракт, але ходить весь "сірий". Очевидно, що зробив це під тиском…", – розповідає працівниця станції Н., яка досі в окупації. 

Попри заяви росіян про те, що вони завезуть свій персонал, окупанти тримаються за українських атомників. Після аварії в 2011 році на японській "Фукусимі" на ЗАЕС відбулась модернізація, в якій брали участь українські підприємства. 

"Вони виготовляли для нас ексклюзивне обладнання, на експлуатації якого розуміємось тільки ми (працівники ЗАЕС – УП)", – розповідає екскерівник ЗАЕС Ігор Мурашов.

"Коли ми заявили їм, що не будемо підписувати контракти, ФСБшники питали, який можливий варіант, – згадує атомниця Н. – Ми сказали: "Завозьте своїх людей". На що самі ж ФСБшники нам відповіли: "Ви ж розумієте, що це неможливо?". Тобто вони самі розуміють, що не знайдуть стільки людей". 

Нещодавно на станцію завезли персонал з Калінінської та Курської АЕС, розповідають атомники в окупації.

"Завезли цих "гастарбайтерів" на 5, 6 блоки. Казали, що їх везуть 200 чоловік, потім 40, але приїхало 9", – розповідає С., який досі працює на станції. 

Міський голова Енергодара Дмитро Орлов розповідає, що через брак персоналу окупанти за оголошеннями набирають людей в самому Енергодарі. 

 
Міський голова Енергодара Дмитро Орлов, березень 2023 
Фото – Вікторія Рощина

Окупанти намагаються заохочувати людей стрімким кар'єрним ростом. "От він був електриком, а став майстром, – розповідає С. – Але ж ця посада вимагає досвіду, знань, вмінь. Але, звісно, дехто погоджується".

Мотивацією також були і гроші. "Ці "підписанти" погнались за зарплатами. Їм місяці три платили і російську, і українську", – пояснює В. 

Реклама:
Серед депортованих атомників, які так і не дійшли до підконтрольної Україні території, електромонтер Роман Матвійченко та інженер Олексій Бражник.

Серед працівників атомної станції ФСБшники вишукували й тих, хто стримував наступ росіян у березні минулого року на українських блокпостах. Вони знайшли відео з місця подій та ідентифікували учасників. 

Атомника В., який був на блокпосту в березні, окупанти вивозили до річки, катували і погрожували розстрілом. Катування, за словами В., тривало три години, потім чоловіка вивезли за місто "на розстріл". 

"Військовий дав мені нібито останню сигарету, поставив пістолет до голови і після цього приблизно через 15-20 секунд вдарив з ноги в груди і сказав рахувати до 50. Додав, що, якщо ми зустрінемося на божому суді, щоб я за нього слово замовив, нібито за те, що не вбив мене".

Працівника атомної станції С. російські ФСБшники викрали восени під час робочої зміни. Вимагали здати зброю та видати проукраїнських мешканців.

"Викликали в кабінет до керівника, представились, що вони із ФСБ, повезли додому для обшуку. Вони були в цивільному, без масок – років 30-35. З ними був спецназ у військовій формі. Руки зв'язали, на голову надягли мішок. Душили, праскою гарячою катували, били", – пригадує С..

Після цього його привезли до камери відділення поліції, де знову допитували, били й катували струмом. За півтора місяця атомника вивезли до Василівки та депортували.

"Якщо бачать, що людина вагається, то вони продовжують "бесіди". Якщо людина не вагається, тут два варіанти: або залишиться живою, якщо пощастить, або не залишиться живою. Методів там багато. Їх навчають цьому…", – каже С.

Нерідко проросійськи налаштовані атомники здають окупантам своїх колег. Атомник Р., який лише цьогоріч зміг вирватися з окупованого міста, потрапив до рук ФСБ саме так.

"Приїхали у цивільному, в масках – років 25 та 40. Кажуть: "Ну, що ж ти лякаєш людей кримінальною відповідальністю за підписання контрактів (з "Росатомом" – УП)? – пригадує атомник та каже, що напередодні серед колег сказав фразу: "На двох стільцях не всидіти".

"Заводять у кабінет. І тут заходить ще один, теж у масці. Влупив так, що я зі стільця злетів. Йому близько 40 років. Очі порожні такі, водянисті, видно, що він у них палач", – каже чоловік та додає, що на столі вже були розкладені ножиці, шило, щипці і сумка з написом "Хірург". 

"Ось це він і був Хірург. Далі він зажав ніс щипцями і продовжилось побиття. Потім приставляв ніж до вуха, ножиці, розповідав, як буде скальп з мене знімати, і казав, що я у нього буду 28-им, який попливе до Каховки", – каже атомник Р. 

Росіянин на прізвисько "Хірург" також розповів йому, як закінчив Бєлгородський медичний університет, працював лікарем, але йому не сподобалось, і він пішов у ПВК "Вагнер". 

Зрештою, Р. змусили записати відео. "Били і казали повторювати: "Слава Росії, слава "Інгушському легіону", слава Хірургу. Не повторювати було неможливо. І потім додали: "Ти все зрозумів? Сиди тихо і йди працюй далі". 

Реклама:

Хто керує на Запорізькій АЕС?

Військові

На фото – російські військові в будівлі міської ради Енергодара, яких мені вдалося зафіксувати торік у перші дні окупації міста. Вони щодня приїздили до мерії, щоб схилити до співпраці міського голову Дмитра Орлова та його заступників. 

Російські військові в окупованому Енергодарі, березень 2022
Російські військові в окупованому Енергодарі, березень 2022
Фото – Вікторія Рощина

Хто керував тоді штурмом міста, атомники досі не розуміють, наголошуючи на тому, що там були різні підрозділи: "вагнерівці", "кадирівці", регулярна армія РФ.

Втім, колишній очільник ЗАЕС Ігор Мурашов пригадує перший ранок в окупації, 4 березня 2022. Тоді його разом із міським головою Дмитром Орловим та начальником місцевої поліції окупанти викликали на розмову о 6:30 ранку. 

"Приїхало два "Тигри". Звідти вийшли військові. Якісь російські генерали, – пригадує Мурашов. – Один накричав на Діму за плакат "Русский военный корабль…" на в'їзді в місто. Сказав, що його треба зняти і йти займатися комунальними справами. Мені сказали їхати на станцію і попередили, що тепер нас охоронятиме Росгвардія".

Того ж ранку окупанти взяли в полон частину нацгвардійців, які охороняли станцію, забрали їхню зброю. 

На території атомної станції, за словами її працівників, головним є комендант об'єкта. Йому підпорядкована Росгвардія та представники так званої "ЛДНР", які охороняють станцію. 

На початку окупації міста військовими керував генерал Валерій Васильєв. Саме він робив радикальні заяви на кшталт: "Станція буде російською або нічиєю". Втім, останнім часом його не бачили в місті. Атомники наголошують, що в росіян відбуваються часті ротації. 

Російський генерал Валерій Васильєв
Російський генерал Валерій Васильєв
скрИншот з відео

Окрім цього, на території присутні й інші підрозділи окупантів, які, за спостереженням атомників, діють автономно. Це "кадирівці" і ПВК "Вагнер". Охороною узбережжя Каховського водосховища займались представники кримського "Беркута", який входить до складу Росгвардії. Про це свідчить наш аналіз соцмереж і відеосюжетів окупантів.

За словами атомників, на території станції постійно проживає від 500 до 1000 росіян. 

"Військових побільшало. В основному це представники "Ахмата", – розповідає атомниця Н., яка досі працює на станції. 

"Їм дуже наше місто сподобалось, вони тут були як на курорті", – розповідає ще один атомник В. і додає, що "кадирівці" там у привілейованому становищі.

"Там різні підрозділи", – каже колишній керівник станції Ігор Мурашов. – І всі вони вважають, що найбезпечніше місце – це атомна станція, тому що туди ЗСУ ніколи в житті стріляти не буде. Тому всі підрозділи – що "Вагнер", що "Ахмат сила", що Росгвардія – намагаються розміститися на АЕС. Живуть там, перуть і вивішують свої труси, гадять під ялинки. Жінки зранку йдуть на роботу, а вони в трусах бігають по станції".

На території станції з перших днів військові зберігають свою техніку, звідти ж ведуть вогонь по Нікополю. "До 50 одиниць техніки було. Це БТРи, "Урали", спеціалізовані машини", каже атомник Т. 

 
Техніка окупантів на території ЗАЕС
Фото – Енергоатом

"Щодня бачимо, як о шостій ранку вони їдуть. Відстрілялись і назад", – додає атомниця Н.

"Вони навіть на майданчик два танки затягували, – пригадує Ігор Мурашов. – Дуже багато машин для перевезення, які вони ховали під естакадами, щоб з безпілотників не було видно. "Градів" я там не бачив, дві пушки точно були, машини з боєкомплектом теж".

За словами атомників, які лишаються в окупації, наразі росіяни укріплюють свої позиції на станції та продовжують мінувати територію навколо.

"На станцію завезли додатковий персонал, влаштували кулеметні позиції на блоках нагорі, встановили свої блокпости", – розповідає атомник Т., який досі перебуває в окупованому Енергодарі, але не укладає контракт.

"Ну і це ще робиться для того, щоб у разі чого не випустити персонал. Адже без них вони не зможуть контролювати ситуацію", – додає працівник ЗАЕС.

"Росатом"

Представники "Росатома" заїхали на територію ЗАЕС в перші дні окупації міста групою з 10 чоловік. 

"Вони себе позиціонували як комунікатори між нами і російськими військовими. Стежили, чи не обманюємо ми їх, – пригадує Ігор Мурашов. – Постійно казали: "Змиріться, Росія тут назавжди. Хто буде з нами – залишиться на своїх посадах. В нас у Росії всі мріють працювати або в "Газпромі", або в "Росатомі".

Такі бесіди, за словами Мурашова, росіяни спершу проводили переважно з керівництвом. 

"Розповідали, що все, що тут є, тепер російське, і "наша з вами задача зробити так, щоб люди не зрозуміли цього "переходу", щоб люди не постраждали", – пригадує працівниця адміністрації станції І., яка виїхала з окупації. За її словами, вдалося вчасно скопіювати інформацію, а потім її знищити на носіях, що залишаються в Енергодарі, аби росіяни її не отримали. 

У жовтні окупанти створили фірму-прокладку ОАО "Запорожская АЕС" з офісом у Москві. Очолив її представник "Росатома" Олег Романенко. На думку атомників, це зробили задля того, щоб "Росатом" міг обійти санкції. 

Головний інженер ЗАЕС Юрій Чернічук (в центрі з краваткою) та керівник ОАО
Головний інженер ЗАЕС Юрій Чернічук (в центрі з краваткою) та керівник ОАО "Запорізька АЕС" Олег Романенко (крайній зліва)
ФОТО – ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛ АКСЬОНОВА

Новим керівником ЗАЕС окупанти призначили працівника станції Юрія Чернічука, який почав співпрацювати з окупантами.

Чернічук працює на станції з 1995 року і пройшов шлях від оператора реакторного відділення до заступника головного інженера. Колеги кажуть, що на нього чинили тиск, але переконані, що він мав вибір – йти на співпрацю чи ні. 

За словами атомників, нещодавно під час ротації на ЗАЕС було помічено близько 60 співробітників "Росатома" замість звичних 10. 

Реклама:

МАГАТЕ

Активні обстріли Енергодара та станції почалися з середини літа минулого року. 

"Кажуть, що типу це ЗСУ. Але ж ми не дурні, ми все чуємо. І постріли чуємо, і приліт через дві секунди", – розповідає атомник Д., якому вдалося виїхати через Крим на підконтрольну Україні територію. 

У відповідь на запитання про найважчий день в окупації майже всі згадують 1 вересня – день візиту міжнародної місії МАГАТЕ. 

"Того дня було шоу. Танки, вертольоти, обстріл житлового сектора, – розповідає І., працівниця ЗАЕС. – Вони нібито відбивали українську диверсійну групу, яка на човнах намагалась перепливти. Цього, звісно, нічого не було, але дуже було страшно. Тоді люди масово почали залишати місто. Станцію також обстрілювали вони. Це все ж було чутно. Швидкість звуку – відліт, приліт", – розповідає жінка. 

"Жодного пораненого на станції не було. Тобто це завчасно все координувалося з верхніх поверхів – куди стріляти, коли для того, щоб не було жертв", – розповідає Ігор Мурашов. 

З осені представники МАГАТЕ живуть у здравпункті АЕС. Наразі їх двоє, хоча дехто з атомників в окупації каже про трьох. Вони мають спеціальну програму роботи. О 9-ій ранку проводять брифінг, приходять до атомників та кажуть, куди вони хочуть сходити, яку документацію переглянути, що вивчити. 

"Ми це все з ними планували, – розповідає Ігор Мурашов. – Вони часто просили подивитися автомобілі в машинних залах, це все доводилось узгоджувати з росіянами, в тому числі й маршрути проходу. Ввечері о 15:30 вони повертались та розповідали про те, що зробили за сьогодні, які висновки писатимуть в своїх звітах, які поїдуть на Відень", – каже Мурашов. 

Атомники наголошують на тому, що покладали чимало сподівань на приїзд місії МАГАТЕ, але розчарувались. 

Працівник ЗАЕС Дмитро Шмидт, якому вдалось виїхати, березень 2023
Працівник ЗАЕС Дмитро Шмидт, якому вдалося виїхати, березень 2023
Фото – Вікторія Рощина

"Це така велика таємниця, що тут зараз робить МАГАТЕ", – каже працівник станції Дмитро. 

"МАГАТЕ нічого не робить і ні на що не впливає, – обурюється В., атомник в окупації. – "Занепокоєні" лише, як завжди. Їх бачили у закладі з чеченцями перед новим роком, де вони святкували". 

Ще до осіннього візиту МАГАТЕ на ЗАЕС керівник "Енергоатома" Петро Котін заявляв, що місія перебуває під впливом РФ, оскільки чверть її керівного складу – росіяни. 

Зокрема, керівником Департаменту ядерної енергії МАГАТЕ є росіянин Михайло Чудаков, він же за сумісництвом заступник генерального директора. Впродовж 10 років Чудаков працював на різних, зокрема й керівних посадах на Калінінській АЕС, звідки зараз окупанти завозять свій персонал. 

Також атомники в окупації зазначають, що представників місії регулярно супроводжують російські спецслужбовці. "Ті не ходять самостійно", – каже атомниця Н.. – ФСБшники постійно дивляться, куди вони йдуть, що фотографують, слухають, що їм відповідають".

Наразі в "Енергоатомі" не коментують роботу МАГАТЕ на станції, наголошуючи на тому, що це компетенція МЗС. Ми звернулися до МЗС з питаннями щодо діяльності МАГАТЕ на окупованій ЗАЕС, але відповіді не отримали.

Ризики і загрози

"Перша загроза – це те, що вони набирають некваліфікований персонал. 

Друга загроза – падіння рівня води. Тому що на Каховській ГЕС шлюзи розбиті, і вода витікає. Рівень не корелюється і мінімальний. Енергоблоки хоч і перебувають у холодному стані, але їх треба охолоджувати. Якщо води не буде, то буде другий Чорнобиль", – каже атомник В., який перебуває в окупації.

Наразі станція не виробляє електроенергію, а тільки споживає її з української енергосистеми – близько 100 МВт на власні потреби. 

"Ця електрика йде для того, щоб охолоджувати певні системи, – розповідає міський голова Енергодара Дмитро Орлов. – Тому що паливо потрібно охолоджувати постійно впродовж кількох років, навіть якщо станція не працює. Тому задля ядерної безпеки ці насоси працюють".

В "Енергоатомі" кажуть, що через простій ЗАЕС та зупинку всіх її енергоблоків відбувається поступова деградація систем і обладнання, оскільки порушений необхідний температурний режим їхньої роботи, а блоки перебувають у неробочому стані.

Також в НАЕК наголошують на тому, що перебування військових і "Росатома" на території станції – неприпустиме. 

"Ми всі розуміємо, що залежно від тієї команди, яка до них надійде, вони можуть зробити там все, що хочуть, – каже Ігор Мурашов. – Все навколо заміновано, і що там буде, якщо їх давитимуть і вони почнуть відходити, ми не розуміємо".

Атомники в окупації наголошують на тому, що наразі їм психологічно важко не лише через постійний тиск росіян, а й через те, що відсутня регулярна комунікація з НАЕК "Енергоатом".

"Зараз нам не зовсім зрозуміла політика НАЕК, – розповідає Н., атомниця. – От у нас був посередник в комунікації з ними, а зараз він підписав контракт. І, наприклад, це "нове керівництво" говорить про якісь "передзапускні роботи", а ми не розуміємо, кого слухати і чиї вказівки виконувати…".

За словами атомників, на територію станції час від часу також приїздять представники "Ростехнагляду". 

"Приходили й казали нам: "Ми скоро запустимо енергоблок". Ми питали: "Як?", а вони: "Ну от лінію фронту посунемо на 100 кілометрів". Ми так посміялись з них… ", – каже атомниця Н. та додає, що поки триває війна – запуск неможливий. 

"Ми маємо видавати енергію в мережу, але якщо ми почнемо це робити на Крим – ЗСУ не допустить, якщо в Київ – ці не дадуть. Тому що достатньо одного пострілу – і знову блекаут, знову загроза катастрофи". 

В НАЕК "Енергоатом" наголошують, що єдиний можливий варіант уникнення ядерної катастрофи – вивести російських військових зі станції та повернути Україні контроль над нею. 

"Вихід – це звільнення, – каже атомник Дмитро про можливі шляхи розвитку подій на ЗАЕС. – Звільнять Василівку, Мелітополь, тоді вони самі звідси підуть. Вони зрозуміють, що в кільці, і підуть", – впевнений атомник. 

Колишній очільник ЗАЕС Ігор Мурашов також переконаний, що невдовзі повернеться на станцію.

"Ми розуміємо, як цю станцію підняти, що потрібно зробити, аби вона знову встала в стрій і забезпечувала 25 відсотків енергозбереження усієї України".

Прапор Енергодару та прапор України у штабі для переселенців, березень 2023
Прапор Енергодара та прапор України в штабі для переселенців, березень 2023
Фото – Вікторія Рощина

Вікторія Рощина, для УП

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Головне на Українській правді