Заява Турчинова та паніка Кремля

19218 переглядів
Четвер, 29 червня 2017, 09:24
Олег ПетровецьОлег Петровець
політичний експерт

Хто насправді програє від посилення контролю за перетином українсько-російського кордону?

Поки проект постанови №4030 "Про звернення до Кабміну щодо припинення дії Угоди між Урядами України і РФ про безвізові поїздки громадян України і РФ" припадає пилом в законодавчій обителі ще з лютого минулого року – українські прикордонники активно готуються пропускати російських громадян через державний кордон виключно за біометричними паспортами.

Відповідна заява секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олександра Турчинова примусила дещо запанікувати Кремль.

"Прикордонники розраховують технічні деталі для того, щоб поки уряд визначається з введенням візового режиму для громадян РФ, забезпечити пропуск за біометричними паспортами та при перетині кордону брати у росіян ідентифікаційні ознаки: або відбитки пальців, або скан сітківки ока",сказав Турчинов.

За його словами, поки питання введення візового режиму з агресором не має політичного вирішення, запропонована ним система може абсолютно ефективно функціонувати мінімізуючи ризики для національної безпеки.

У свою чергу, глава комітету Держдуми РФ з міжнародних справ Олексій Пушков заявив, що Росія повинна дзеркально відповісти на ускладнення в'їзду російських громадян в Україну, і що "Україна заплатить за це велику ціну".

Зважаючи на такі заяви, варто було б розібратися у двох основних моментах:

1) Чи ж насправді Україна так багато втрачає від ускладнення процедури перетину власного кордону росіянами?

2) Чи може РНБО вводити подібні тимчасові заходи, про які говорить Олександр Турчинов?

І. Щодо витрат української сторони на більш складну перевірку росіян на кордоні

Відповідно до заяви секретаря РНБО, впускати громадян Росії на територію нашої країни планують не тільки за попередньою перевіркою біометричних паспортів, а й супроводжуючи цей процес скануванням відбитків пальців чи сітківки ока для ідентифікації особи та створення відповідної бази даних.

Звісно, для проведення такої процедури знадобиться додаткове обладнання і, можливо, людські ресурси.

Однак з 11 червня між Україною та країнами ЄС запрацював безвізовий режим. І, готуючись до цієї події, українських прикордонників забезпечили відповідним приладдям для перевірки біометричних даних, зокрема сканування відбитків пальців.

То ж можна вважати, що до перевірки російських пальців українські прикордонники також практично готові. Потрібні будуть лише додаткові витрати, які за словами Олександра Турчинова, знадобляться, аби забезпечити проходження такого процесу росіянами на українському кордоні.

І хоча необхідна сума поки не була офіційно озвучена – однак вже зараз можна зі стовідсотковою впевненістю сказати про те, що вона точно вже не співмірна з ціною національної безпеки. Особливо коли йдеться про питання, пов'язані з державою-агресором.

Адже біометричний контроль та створення на його основі відповідних міжнародних баз – це поширена практика у всьому цивілізованому світі, який дбає про власні інтереси та безпеку. Не виключення – і безвізові стосунки України з ЄС: згадаймо, що для безвізового перетину європейських кордонів українцям також потрібні біометричні паспорти.

До слова, громадянам Росії біометрику почали видавати ще з 2009 року.

Тому піднята в Кремлі паніка виглядає дещо дивно, враховуючи риторику про "братські народи" та "родинні зв'язки".

ІІ. Щодо того, чи входить до повноважень РНБО введення запропонованих Турчиновим заходів

Раніше я вже описував ситуацію з ажіотажем довкола теми відміни російського безвізу в парламенті – у той час як мова насправді йшла лише про можливість підтримки відповідного парламентського звернення до уряду.

Адже, відповідно до пункту "в" частини другої 24-ї статті закону "Про міжнародні договори України" припинення дії безвізового режиму з РФ знаходиться виключно у компетенції Кабінету міністрів України.

Тож навіть якщо Верховна Рада і ухвалить відповідну постанову – остаточне рішення все одно повинен буде прийняти уряд.

Виникає логічне запитання: а чи може РНБО приймати рішення щодо введення біометричних паспортів при перетині українського кордону росіянами?

По-перше, ідея біометричного контролю на українсько-російському кордоні поки що знаходиться на рівні ідеї секретаря РНБО. Жодних рішень з цього приводу принаймні ми не бачили.

По-друге, подібні заяви нещодавно робив і міністр закордонних справ України Павло Клімкін – представник уряду, в компетенції якого вирішення відповідних питань.

І, по-третє, відповідно до першого пункту 4-ї статті закону "Про Раду національної безпеки і оборони України", до компетенції цього органу належить прийняття рішень "щодо заходів політичного, економічного, соціального, воєнного, науково-технологічного, екологічного, інформаційного та іншого характеру відповідно до масштабу потенційних та реальних загроз національним інтересам України", а також "невідкладних заходів із розв'язання кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України".

А оскільки неконтрольований перетин українського кордону з боку держави-агресора це, безперечно, кризова ситуація, що загрожує національній безпеці, – її розв'язання входить до компетенції РНБО.

Таким чином, рішення, запропоноване секретарем РНБО щодо біометричного контролю при перетині українсько-російського контролю може стати досить дієвим механізмом мінімізації ризиків національній безпеці України – яким би чином воно не було реалізоване.

Принаймні, на період, доки не буде прийняте політичного рішення щодо скасування безвізового режиму з країною-агресором.

Олег Петровець, спеціально для УП



powered by lun.ua
Реклама:
Капітолій. Початок реваншу Трампа
Дональд Трамп не здасться зараз, оскільки має намір балотуватися на наступних президентських виборах.
Заробити на смертях: як нас позбавили світової вакцини в 5 разів дешевше
Три долари заплатила Всесвітня організація охорони здоров'я за вакцину, закупівлю якої в ручному режимі зірвав міністр охорони здоров'я Максим Степанов.
Справжня ціна хутра норок: історія одного розслідувача
Наприкінці вересня 2020 року польський Сейм (нижня палата парламенту) провів історичну нараду з питань правового захисту тварин у Польщі.
Чи змінив Національний банк свою політику на валютному ринку
За яким принципом НБУ буде виходити на ринок з валютними інтервенціями та як впливатиме на курс. Що змінилося у новій стратегії?
Торговельний фокус з лісом: друзям — усе, а суспільству — нічого?
Чому торгівля необробленою деревиною відбувається на закритих "аукціонах" та без конкуренції.
Справа генерала Назарова — сигнал, який не можна ігнорувати
Справа Назарова як потенційний прецедент для військового судочинства України та свідчення неврегульованості ключових питань військової юстиції.
Демократія і некомпетентність
Чому Арістотель не довіряв демократії як формі правління, у чому полягають вади останньої та що це означає для сучасної України.