Перші 100 днів президента: Голобородько в ролі Зеленського

5656 переглядів
Понеділок, 19 серпня 2019, 12:00
Віктор Мороз
політичний оглядач

Мабуть, нині важко в країні знайти людину, в якої було б однозначне ставлення до нового президента і його перших 100 днів. Схоже, переважній більшості його виборців подобається, як він із дивовижною легкістю пачками звільняє з посад старе начальство й регулярно влаштовує розноси місцевого керівництва.

Але поки ніхто не розуміє його принципи призначень на посади. Залишається риторичним запитання: що можуть змінити нові призначенці, якщо поки ніхто не змінив інституційні основи держави, де добре вкрасти вважається ледь не ознакою розуму, таланту й успішності?

Ні, на якийсь час нові люди поки відверто не розпилюватимуть бюджет. Але тільки дізнаються, що оточення верховного феодала почало процес приватизації державної казни, одразу приступлять до наповнення всіма можливими способами власного сімейного бюджету. Так було вже чверть століття, і всі вже до цього звикли, як до неминучого лиха.

Остання розправа з Романом Безсмертним ще більше насторожила людей, котрі думають. Пояснення Офіса президента про те, що Леонід Кучма формує ефективнішу команду, виглядає як недоречний і примітивний жарт.

Адже Леонід Данилович і сформував своєю безпринципною і недалекоглядною політикою не тільки олігархічний устрій країни, котрий фатально стримує її розвиток, а й виплодив таку ж безпринципну, злодійкувату й безвідповідальну політичну еліту, котра досі керувала державою. То якої ефективності команду він може запропонувати на схилку літ?

Роман Безсмертний чи не один із всієї цієї гвардії, що вийшла з буремних 90-их, хоч і працював упродовж останніх 20-ти років у різних командах (в тому числі й у команді Кучми), та ніколи не був замішаний ні в яких корупційних справах, має добру гуманітарну освіту, широке мислення й колосальний політичний досвід.

У нього я єдиний "недолік": він може сказати "ні" будь-якому начальнику. Це не означає, що він абсолютно правий у своїй позиції, але це означає, що він чесний і має достатньо характеру й мужності протистояти чужій волі. Особливо, коли вона йде врозріз із державними інтересами. Принаймні, на його думку.

Крім того, саме він виявив колосальні організаторські здібності в організації й функціонуванні першого помаранчевого Майдану, де впродовж всього часу цього унікального в світовій історії останніх десятиліть дійства, був комендантом. Саме він об'єднав докупи безліч різноманітних груп і створив єдину силу протесту з чіткими й виразними лозунгами. Саме він згодом був локомотивом створення першої загальнонаціональної демократичної партії "Наша Україна". І не його вина, що все це не принесло жадані плоди. Результатами революції відомо, хто користається.

Здавалося б, по-хорошому таких людей розумні керівники мають на руках носити. І формуючи новий уряд, серйозно розглядати Безсмертного, враховуючи його професійні й організаційно-вольові якості, на позиції його керівника.

Президент Зеленський вирішив прислухатися не до досвідченого українського державника, шукаючи вихід із донецького капкана, а чомусь переконаний, що йому вдасться домовитися щодо розв'язку українських проблем із відвертим шовіністом й українофобом Володимиром Путіним. Хоч молодого українського президента весь світ попереджав, що це не тільки марна справа, а й дуже небезпечна.

Проте Володимир Олександрович вирішив іти своїм шляхом, хоч перемир'я, нібито при ньому досягнуте, вартувало нашій країні вже 8 молодих життів.

То скільки ще треба покласти українських воїнів, щоб геть не обтяжений жодним політичним досвідом президент країни перестав вірити відвертому агресору й ворогу?

Loading...

Якщо чесно, то колишня посада Романа Безсмертного в команді Кучми не є ключовою для життєзабезпечення країни. Хоча б тому, що в тому Мінську нічого суттєвого не вирішується. І не вирішувалося. Схоже, що й не вирішуватиметься. Така собі ширма для політиків. Як це не сумно визнавати.

Головний тест на справжність намірів Голобородька Зеленський пройде при призначенні прем'єр-міністра.

Такого рівня кадрових рішень, зрозуміло, Володимир ще не приймав. Очевидний брак досвіду. Але є й переваги. Те, що він сміливо шукає нових людей, з новою ментальністю – відвертий плюс. Але все це переважно посади другого і третього ешелону.

Кого Зеленський обере по суті рівного собі за впливовістю у державі, і хто зможе відстояти право на самостійне формування єдиної, згуртованої і професійної команди уряду – оце й буде тест на щирість позитивних змін у країні.

Саме в цьому ключі інцидент із Романом Безсмертним надзвичайно насторожує. Схоже, Зеленському теж не подобаються самостійні й самодостатні політики.

У країні взагалі відсутня культура прийняття рішень, тим більше загальнонаціональної ваги. За майже 30 років своєї нової історії в країні навіть не спробували створити такий інститут.

Здебільшого це робиться в закритому режимі, в якихось "ситуативних кімнатах", з кількома довіреними особами, які крім того перебувають у різній формі залежності від лідера. І найчастіше пропонують розв'язки проблеми, які мають сподобатися першій особі, їхньому керівнику. Незалежне експертне середовище до вироблення стратегічних завдань і пошуку оптимальних рішень загальнонаціональних проблем практично не залучається.

І все ж, як не дивно, загалом нова українська управлінська команда поки залишає досить позитивне враження. Якщо не враховувати окремі кадрові рішення й деякі тези лідерів цієї команди, котрі найчастіше спростовуються іншими лідерами з формулюванням "це його особиста думка…".

Але позитивне враження залишають наміри й обіцянки, а не конкретні дії. Арештувати чи висунути підозри якимось посадовцям – це ще не дії. І не результат. В більшій чи меншій мірі нам таке вже демонстрували. І здебільшого це завершувалося нічим.

Які можуть бути реальні результати роботи за перші 100 днів? Це реальна коаліційна угода, програма дій із алгоритмом виконання, переконливі кадрові призначення, що не викликають справедливих запитань і заперечень в громади.

Володимир Олександрович не всю каденцію буде гастролювати країною в ролі хамовитого феодала, досить примітивні розноси якого подобаються місцевим маргіналам.

Але все це може подобатися недовго. Практичні українці незабаром схаменуться і вимагатимуть конкретних результатів. Тому годилося б вже згортати гастрольну діяльність, яка так сподобалася Володимиру Олександровичу.

Уже практично все є для продуманої і зваженої політики, призначення відповідальних людей на ключові в державі посади, для прийняття законів і указів, що зрушать із місця заржавілого українського воза.

Прийшов час пану Зеленському повертатися до ролі Голобородька. У нього це непогано виходило. Але без велосипеда. Можна й на "Теслі". Аби був добрий результат. Чи не так?

Віктор Мороз, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
Як реформувати вищу юридичну освіту в Україні
Виші здійснюють підготовку юристів за програмами, які не враховують потреби юридичної практики.
Нова податкова реформа: крок вперед, два назад
Збільшення податкового навантаження для бізнесу підготував законопроект №1210. Чого стосуватимуться запропоновані зміни? (рос.)
Чи піде Україна на угоду з дияволом у справі про націоналізацію Приватбанку
Прем'єр-міністр Олексій Гончарук заявив, що влада шукає "компроміс" з мільярдером-олігархом Ігорем Коломойським в справі Приватбанку. Які наслідки це матиме для України? (рос.)
Як купують ліки для регіонів? Києве, маємо проблеми
Зрештою, рекомендації МОЗ та МЕРТ мають стати обов'язковими для виконання – набути статус нормативного акту. А це вже виклик для нової влади, яка отримує реальну можливість продемонструвати, як вона насправді опікується українськими пацієнтами та їхніми грошима.
Горщики, з яких їли 3 тисячі років тому
Археологи натрапили на рідкісні артефакти доби чорноліської культури в Кам'янці-Подільському.
Конфлікт із минулого: як історія розсварила двох ключових союзників США
Конфлікт між Південною Кореєю та Японією набирає обертів, вже ставши загрозою для стабільності у регіоні. Особливо на тлі самоусунення США від проблем своїх союзників.
На фінансування партій у 2020 передбачено понад 1 мільярд гривень. І це нормально?
Яку частку державного фінансування мають отримати парламентські та позапарламентські партії на статутну діяльність у наступному році?