Санкції Зеленського: чим обернеться узурпація влади через РНБО? 

Понеділок, 05 квітня 2021, 10:30

Минулої п’ятниці, 2 квітня, Президент Володимир Зеленський вчергове застосував уже звичний і зрозумілий для нього"меч справедливості" – персональні санкції проти громадян України, рішення щодо яких ухвалено на засіданні Ради національної безпеки і оборони. 

Цього разу "дісталося" контрабандистам, ланцюгова реакція сягнула і митників

Проте більш важливою є не локальна історія, а швидкість, із якою глава держави входить в кураж від сумнівних з правової точки зору рішень. 

Регулярні засідання РНБО, на яких застосовується механізм персональних санкції, уже кілька тижнів поспіль стають основною темою для обговорення у політичних кулуарах, студіях телеканалів, менше – на кухнях пересічних громадян. 

Спочатку санкції проти каналів та бізнесу Медведчука і Козака, потім – проти власників "надрових" ліцензій, а тепер – проти "контрабандистів". 

Окрім красивої піар-картинки, образу "гарного царя" та інших уже неодноразово озвучених "бонусів" для керівництва держави від такого роду рішень, всі ці історії мають і спільний негативний присмак. Це присмак узурпації влади

Читайте також: Телевізійна скринька Пандори. Як Зеленський ввів санкції проти каналів Медведчука

Трохи теорії, про яку часто говорять, але – судячи з усього – про яку треба нагадувати регулярно.

В Україні діє окремий закон "Про санкції". Відповідно до нього, санкції проти українських громадян можна застосовувати лише в одному випадку – вони здійснюють терористичну діяльність (у тому числі – фінансують тероризм, підтримують його в будь–який інший спосіб). 

При цьому такий факт повинен бути доведеним в суді, а рішення має набути законної сили. 

Все тому, що в Україні – як це не дивно – все ще діє ст. 62 Конституції про презумпцію невинуватості. Навіть, попри те, що називати всіх направо і наліво "розбійниками" вже стало ознакою "хорошого тону". 

Що таке тероризм? На це теж є відповідь у "профільному" законі "Про боротьбу з тероризмом". 

Тероризм – суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров'я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей. 

Кримінальний кодекс не має чіткого визначення терміну "тероризм".  Але це явище згадується суто у зв’язку із вчиненням небезпечних для життя і здоров’я насильницьких дій з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення тощо.

Спочатку закриття телеканалів Медведчука було названо "інформаційним тероризмом". Звісно, це чиста фантазія, такого складу злочину в Кримінальному кодексі немає. 

Читайте також: Нічого особистого, тільки бізнес: що відомо про компанії, на які наклав санкції Зеленський

Згодом знайшлась більш"приземлена" причина, пов’язана нібито із фінансуванням псевдореспублік окупованого Донбасу через низку промислових підприємств. Що уже більше схоже на прийнятну причину, проте все ще викликає питання через відсутність відповідного рішення суду. 

У контексті надрокористувачів слово "тероризм" не звучало навіть формально, хоча під санкції потрапили, знову таки, українські компанії. 

Більше того, заяви про перегляд всіх дозволів на видачу ліцензій до 1994 року тільки підігріли підозри, що рішенням РНБО прикрили переділ ринку. 

Контрабанду Володимир Зеленський таки назвав "економічним тероризмом", хоча, передбачувано, такий термін теж в законодавстві відсутній. 

Більше того, багато років в Україні контрабанда взагалі не є кримінально караним діянням. 

Чинна редакція ст. 201 КК України передбачає відповідальність лише за переміщення через митний кордон України поза митним контролем лише певних груп товарів. Це культурні цінності, отруйні, сильнодіючі, вибухові речовини, радіоактивні матеріали, зброя або боєприпаси спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації. 

За контрабанду інших груп товарів – в тому числі підакцизних алкоголю та тютюну, які закидають фігурантам списку "топ-10" (як реалізованого, так і потенційного) – передбачено адміністративну відповідальність. 

Тобто санкції (а вони передбачають серед іншого, арешт майна, блокування рахунків) запроваджуються за діяння, за які в принципі люди повинні "просто" платити штрафи. Так, не платили, так, мабуть,"ділилися" із митниками чи іншими службами. 

Є версія, що власне причиною санкцій буде "відмивання коштів". І можливо там знову таки з’явиться фінансування тероризму. 

Підставою для санкцій стали аналітичні дані апарату РНБО та дані СБУ. Але де кримінальні провадження? Де результати розслідувань? 

Не маючи жодних сентиментів до контрабандистів, варто зазначити, що це не просто надмірне покарання, це ще й покарання без суду і слідства. А відтак для фігурантів – пряма дорога до суду по захист своїх прав (практика ЄСПЛ з великою ймовірністю буде на їхньому боці)

Аналогічну історію можуть реалізувати і митники, яких відсторонили від посад за нібито причетність до контрабандних схем. Нібито у зв’язку із кримінальним провадженням відсторонення від посади може бути застосовано до підозрюваного виключно за рішенням суду. І аж ніяк не за рішенням голови митної служби чи його підлеглих. 

Навіщо Зеленський і його "співучасники" з РНБО, СБУ та інших служб ідуть на пряме порушення закону, підставляючи себе під дію ст. 109 Кримінального кодексу ("Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади")? 

Залишимо для економістів і політологів теорію про перерозподіл ринків та сфер впливу, хоча вона цілком має право на існування. Подивимося на те, які правові сигнали подає глава держави. 

  1. Правоохоронні органи і судова система в країні не працюють попри реформи. Тільки механізм санкцій дозволяє швидко і ефективно притягати до відповідальності громадян, які"шкодять" суспільству.

  2. Підвищувати ефективність правоохоронних органів і судової системи задля повернення їм природніх функцій у системі розподілу влади ніхто в найближчій перспективі не збирається. Не звучить жодних заяв про "тимчасовість" такого механізму, або його "вказівний" характер для тих, кому ці функції більш притаманні.

    Відтак цим органам пропонується або вбудовуватися в нові реалії, або підставлятися під ризик ліквідації, реорганізації, переформатування.

  3. Історія зі свавільним відстороненням голови Конституційного суду, скасуванням указів, ініціативами про розпуск КС, ініціативами про притягнення до відповідальності депутатів за їхні політичні рішення лише продемонструвала Зеленському і його оточенню потенційну безкарність і відсутність реального обговорення в суспільстві наслідків такої безкарності.

Чого очікувати далі? Очевидно, що за логікою "терористами" варто було б оголосити корупціонерів. Адже відомо, по-перше, цей ярлик в Україні і так часто отримують без суду і слідства, а по-друге,"нульова толерантність" до корупції один із ключових декларованих пріоритетів Зеленського. 

От тільки питання критерію відбору в "топ-10" мабуть буде найбільш дискусійним серед тих, хто ухвалюватиме відповідне рішення. 

Ми можемо почути про "політичний", "соціальний", "екологічний", "адвокатський", "журналістський" "тероризми" як підстави для нових санкцій. Але також це означає, що будь-які юридичні конструкції в державі опиняються під загрозою руйнування. Адже президент – виявляється – може непередбачувано скасувати своїм указом будь-що. 

Серед механізмів протистояння цьому – міжнародний тиск, активна позиція медіа і громадянського суспільства, юридичної спільноти. Утім цілком можливо, що момент для цивілізованої дискусії з цього приводу буде от-от втрачено. 

Юрій Радзієвський, адвокат, керівний партнер АО"Радзієвський і партнери" 

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  



powered by lun.ua

"Моє тіло – моє діло": лишіть у спокої тих, хто обрав проституцію

Українські сертифікати вакцинації: як інтегрувати їх до європейської системи

Колективні позови: чи є перспективи у антимонопольних справах?

Допомога від США. Вакцина COVAX вже в Україні

Як і чому стратили Івана Гончарука

Земля – новий інвестиційний інструмент