Зеленський і кінець політичного сезону

Вівторок, 29 червня 2021, 18:00

У 2019 році не було політичного літа.

20 травня того року під час інавгурації новообраний президент Зеленський розпустив парламент.

І для політиків, які звикли до тихого літа на закордонних курортах – літо не почалося. Почалася кампанія, яка закінчилася тріумфальним "Зробимо їх знову".

Тоді Володимир Олександрович, щоправда, заявляв, що йде на один президентський термін.

Хоча, усі, хто правильно пам’ятає СРСР, розуміли, що президент може погодитися йти на другий термін "на прохання трудящих". 

З огляду на зміну формату постає цікаве питання: а чи будуть політичні канікули цього літа?

І яким бачиться новий політичний сезон.

Ребрендинг

З Нового року – Зеленський явно став іншим, а все його оточення шепче, що Зеленський вирішив знову йти.

І він піде, якщо не станеться форс-мажору. І ймовірність повторного виграшу – надзвичайно висока.

Зеленський проводить ребрендинг самого себе. Він став іншим. Поправішав. Переорієнтувався на іншу частину електорату.

Стратегія його проста. Не впасти нижче 15% рейтингу. Вийти у другий тур. А там – зробити усіх разом знову. І когось конкретно.

Стратегія може бути успішною лише у випадку, якщо група конкурентів буде тією ж самою: Порошенко, Бойко, Тимошенко. 

Але справа у тому, що Зеленський у 2019 році заскочив у політику джокером. А зараз він лише один з чотирьох тузів. Хоча і козирний.

І він сильний саме тим, що у нашій політиці немає нового джокера.

Читайте також: "За деякі кроки людей, які були чи є поруч зі мною, дійсно соромно". Головні тези пресконференції Зеленського

У Зеленського є те, що і у інших його суперників. У нього з’явилася стабільна електоральна база. Але у нього вона більша, ніж у інших.

Перша частина його електоральної групи – це, умовно, частина суспільства, яка живе з відчуттям, що Україна незалежна. Але градус патріотизму у неї низький. І взагалі – "какаяразніца". От буквально. Суспільне і державне – мало важливе. Своє, сімейне, корпоративне – важливіше.

Вони у ньому бачать свого.

Інша категорія – це люди, яких досі пре від хайпу. Від постійного "двіжу" в політичних новинах. Які сприймаються як новини з життя богеми. 

Просто у Зеленського, як актора – фан-клуб влаштований по іншому, ніж у інших політиків. Це його електоральний бонус.

Зеленський має одну перевагу над суперниками. У війні один із надважливих факторів – стратегічна ініціатива. А виборча кампанія – це війна. У Зеленського, а не деінде, вирішують, про що завтра говоритимуть на ток-шоу. А потім понесеться у соц. мережах. Усі опоненти – обороняються. Зе!команда наступає.

І РНБО – це гарна зброя для цього.

Зеленський думає, що має ще одну перевагу над суперниками. Це так званий адмінресурс. Але адмінресурс зараз не запрацює. Народ у цьому плані попустило. Бюджетників не залякати. А як філії піар агентства "Квартал-95" – обласні адміністрації працюватимуть погано. Районні – дуже погано.

Ну ви ж розумієте: місцеві кадри слабкі, заточені самі на себе. Частині з них усе що важливо – нацарювати трошки, поки є доступ до ресурсів. А витончено і талановито піпл розводити – вони не вміють.

Тому кадрова політика на місцях і робота з лідерами думок – скоріше за все буксуватиме.

Хоча, Зеленський явно почав загравати з органами місцевого самоврядування. Для цього і був створений як інструмент Конгрес місцевих влад. І потім мера Львова Андрія Садового обрали головою Палати місцевих влад Конгресу. А Філатова – заступником. 

Це відповідь Зе!команди Віталію Кличку на його президентські амбіції. Ці заходи – не лише для заспокоєння можливої місцевої фронди, а і для унеможливлення появи нового "джокера" у великій президентській грі саме із середовища регіональних еліт.

Читайте також: Віталій Кличко: Люди приходять, починають розказувати: "Віталій, давай, іди в президенти"

Будьте першими в провінції – дає зрозуміти усім їм Зеленський. Але не лізьте до "Риму".

Зеленський агресивно заходить на патріотичне електоральне поле. І поки-що частково це йому вдається.

За принципом хулігана. Опустив ботана – підвищив свій соціальний статус за його рахунок. Тому дві жертви вибрані. Це Порошенко, як лідер патріотичних сил. І Медведчук, як лідер проросійських. 

Але тепер у Зеленського вирішили монополію на поміркований патріотизм у Порошенка забрати.

І на антиросійській риториці – рейтинги Зеленського у цей електоральний бік можуть зростати. 

Більшість українців – активні ліваки. Усе узяти і поділити, загнати багатих – добре заходить люмпенізованій частині суспільства. Тому війна з олігархами буде заходити добре. У Зе!команді це знають. І тому цю гру гратимуть.

Однак – не факт що надто довго. Бо однозначно буде видно, що війна ця вибіркова. І Порошенко, Медведчук, і Фірташ – це ще не усі олігархи. І не всі з них олігархи.

Читайте також: "А розмов то було". Що в законі про олігархів?

Дві речі проти Зеленського

Перше. Скандал із "Вагнергейтом". Скоріше за все заява Зеленського у розмові з Мосійчук, якраз і була зроблена в очікуванні виходу матеріалів Білінгкет. І політтехнологи вмовили президента зіграти на випередження. Мовляв, Володимир Олександрович просто проговорився Лукашенку і очікував від нього "видачі вбивць"

Те, що інтерв’ю було на 1+1 означає, що у грі також Ігор Коломойський. І тепер це можна виставити як обман щирого хлопця, який довірився негіднику Лукашенку. Але ніяк не зраду.

І фокус-групи показують, що більшість прихильників Зеленського прийме саме цю версію: не зрада – обман.

Проте, громадянське суспільство на це відреагує належним чином. Буде щось на кшталт подій 2000 року з вбивством Гонгадзе. Але погодьтеся, з тих пір громадянське суспільство виросло.

І якщо ця подія не стане початком нової революції, то зробить великий крок до неї.

Принаймні – це однозначний страх Зеленського на все наступне життя.

І для Коломойського, Єрмака та груп російського впливу – це намагання звернути Зеленського в бік управлінської моделі "закручування гайок". 

Недарма, у цьому ж інтерв’ю Мосійчук Зеленський заявив, що українська демократія має бути не такою, як європейська. Бо у нас мало часу.

Друге. У газових хабах на Заході газ зростає до межі 12-13 грн. за куб. І у листопаді платіжки будуть шокуючими для населення. 

Стратегія Зе!команди – перемога у наступних президентських виборах. Оперативна діяльність його штабу – утримання рейтингів. 

І ось, об’єктивно – варіант, коли листопадові платіжки можуть погасити народну любов до президента. 

Тому легко спрогнозувати, що діяльність Офісу президента буде направлена на виставляння димової завіси. Шок від листопадових платіжок треба замінити іншими емоціями.

Свій Кабмін?

Нинішній Кабінет є продовженням Офісу президента. Міністрам заборонено мати власну думку і проводити власну політику. Усі – тіні президента.

Крім Арсена Авакова. Який за сім років вріс у крісло міністра МВС.

Читайте також: 7 років Авакова: що він казав про Порошенка, Зеленського та свою відставку

А якщо закручувати гайки в країні – потрібно, щоб міністр не просто бігав за цінними вказівками до Єрмака. Ні, до Татарова. Такий соціальний статус міністра МВС потрібен команді президента.

Тому і ходять чутки, що можуть пожертвувати Аваковим разом зі всім Кабміном.

Але це лише мрії. Бо якщо розвішувати локшину Зе!команда майстри, то як бійці із використання адмінресурсу (хоча б зразка 2012 року в команді Януковича) – вони ніякі.

Таких слабких обласних адміністрацій Україна не бачила від початку 90-х. 

І поліція, і СБУ – віджиматись за інтереси Зеленського – щиро - не буде. А біг на місці – результатів не дасть.

А конкуренти?

Щоб окреслити внутрішню ситуацію – потрібно хоча б мазками окреслити стан справ у "конкуруючих фірмах".

Кличко у рейтингах не може злетіти до рівня основного конкурента Зеленського. Тим більше – стати джокером. Хоча – ще не вечір.

Бойка вдало загнали в кут, пов’язавши з так званим "ватним" електоратом. Де межа – до 15%.

Юлії Володимирівні важко тримати хвилю популізму. Тому що Зеленський – кращий у цьому серфінгу. 

Тимошенко намагається осідлати тему із ринком землі. Але після 1 липня усім стане зрозуміло, що українці не поспішатимуть продавати паї. І тема скисне. Інших козирів у ЮВТ немає.

Порошенко замкнений своїм антирейтингом. І хоча Зеленський саме його боїться, як основного конкурента на виборах – проте все ж Зе!технологи вважають, що у спарингу Порошенко-Зеленський – шостий президент є явним фаворитом.

Якби політика в Україні обмежувалася лише внутрішніми факторами впливу, то все б, здавалося зрозумілим.

Але Україна не зовсім самостійна. І зовнішні фактори впливатимуть на стан справ.

Путін і Захід

Джо Байден 16 червня на зустрічі з Володимиром Путіним вибив Україні шанс на перепочинок.

Принаймні у серпні-вересні ескалація конфлікту з Росією не очікується. Розгортатися пізно восени росіяни навряд чи стануть. Україна матиме протяжку до весни без гарячої фази конфлікту.

Якщо, звичайно, Путіну не прикрутять Північний потік-2. І він не злетить з котушок.

З іншого боку – колективний Захід не злазитиме з України у темі згортання реформ.

І тут у Зе!команди явно не вийде заплутати союзників у трьох соснах. Маніпулювати власним електоратом у Зеленського виходить.

Але проблема Зеленського у тому, що варіант спілкування одними і тими ж меседжами, і з власним електоратом як з малими дітьми, і з партнерами – не проходить.

Альтернативи. Кінець сезону

Політичний сезон закінчиться з кінцем сесії парламенту 16 липня. І візитом у кінці липня Зеленського до Вашингтону.

У Верховній раді Зе!команда буде шуміти навколо законів, які вигідно відтінятимуть Зеленського. По змінах у Конституцію з децентралізації. Антиолігархічний закон.

За принципом: не важлива війна, важливі маневри. Головне шум.

Мало того, якщо закон про олігархів не приймуть (а його не приймуть) – на політичні канікули Зеленський задасть тему про референдум щодо деолігархізації.

І з цією темою заходитимуть в новий сезон політичних ток-шоу.

Що стосується візиту до Вашингтона, то тут може статися непередбачуване. І Зеленського накажуть за "Вагнергейт", "Нафтогаз" та інші дрібніші косяки типу "чому ми не в НАТО?".

Відміна візиту боляче вдарить по самолюбству Зеленського.

Якщо ж візит таки відбудеться, то не завдяки Зеленському. А лише із розуміння українського питання у Білому домі.

Вийде той же парадокс: союзники спілкуватимуться з Президентом України. А у Зе! розкажуть, що спілкувалися з Володимиром Зеленським.

Ну і на будь який форс-мажор у Зе!команди завжди є заготовочка ще часів Януковича: якщо все іде погано – дістаємо мовний закон, розкачуємо тему і забиваємо ним інформаційний простір.

Але місяць політичних канікул з кінця липня і до третьої декади серпня все ж має бути.

Новий сезон

Новий сезон прогнозовано почнеться з пишного святкування Дня незалежності. Причому у Зеленського готують "своїх" ветеранів. Не тільки ж Порошенку йти у тому строю. Монополію на патріотизм розбавлятимуть.

30 річчя незалежності подадуть як тріумф Зеленського. Свято має вразити.

Тут правда Путін може трішки дьогтю додати, влаштувавши провокації. 

А так – у кварталівців шоу має вийти бездоганним для невибагливого глядача. І нудотним для думаючого.

А далі, з огляду на ситуацію, альтернатив має бути кілька.

Зеленському необхідно втримати рейтинги до весни. А тут подорожчання газу в європейських хабах.

Тому, щоб пустити димову завісу Зеленському потрібно буде:

  • Або змінювати тарифну політику і покривати різницю між заявленою річною ціною Нафтогазу у 7,96 грн./куб і фактичною;
  • Або перекривати тему тарифів іншою темою в інформаційному просторі.

Перший варіант – вбивчий для бюджету. І знову ж, молода Зе!команда вже бачить кількість нулів від Великого будівництва. Вже подумки перераховує здобич. Тому забирати гроші з будівництва на стримування тарифів – не той хід.

Тому, вірогідніше, у листопаді-грудні впаде уряд. На який і повісять усіх собак.

А щоб замінити тему - вже з вересня почнуть доганяти "олігархів". І у перщу чергу – Порошенка.

З явним не помічанням Пінчука і Ахметова. 

По Коломойському: битимуть в бубни і бігатимуть за ним на місці.

А з Порошенком – серйозно. З прицілом – надіти на нього кайданки у листопаді-грудні. Навіть "по-бєспрєдєлу".

Інша тема – розкручування референдуму стосовно законодавства по деолігархізації.

Референдум відіграватимуть з помпою і обговореннями. Власне тема боротьби з олігархами – буде основною в осінньо-зимовий період.

Щоб Володимиру Олександровичу була картинка на вітання українців з Новим роком: новий уряд, референдум, загнаний Порошенко.

А там і весна.

Віктор Бобиренко

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  



powered by lun.ua

Можливість для маневру: навіщо трейдерам запас нафтопродуктів

Чек-лист того, що має зробити дитина на літніх канікулах

Чому українці не спішать продавати землю

"Вийди і зайди нормально, дитино!" – з кого починається культура спілкування у школі

Як анестезіологи зайнялися соціологією: лікарів опитають про допомогу від родичів пацієнтів

Виїзні