Продати імітацію під вивіскою реформи СБУ. Рецепт від команди президента

П'ятниця, 09 липня 2021, 10:45

8 липня Комітет нацбезпеки прийняв висновок рекомендувати Верховній Раді прийняти у 2-му читанні і в цілому законопроект 3196-д щодо реформування СБУ.

Протягом двох неповних днів Комітет зробив те, що не міг зробити за три тижні до цього – розглянути 2429 правок. Звісно, депутати не обговорювали все. 

На детальну увагу заслуговували 30-40%. Але не розглянули і їх. Причина – статус-кво і політичні бонуси.

16 червня на першому засіданні Комітету щодо цього було прийнято два процедурних рішення:

  • Погодили напрацьований Робочою групою текст законопроекту, як вихідний для подальшої роботи

Попри супротив СБУ, обумовлений перспективою втратити багато повноважень, команда президента мала зробити цей крок. Але не тому що Робоча група покращила проект. А тому, що потрібно було продемонструвати міжнародним партнерам готовність до реформи і врахування рекомендацій.

Бо напередодні Міжнародна дорадча група і посли G7 позитивно оцінили проект. Тому, перед розглядом цього питання, було красномовне скликання Давидом Арахамією членів Комітету на закрите засідання, після якого одразу врахували напрацювання Робочої групи.

  • Розглядати кожну правку народного депутата до законопроекту

Звісно що розглядати кожну з 2429 правок народних депутатів доцільності не було. Оскільки багато правок дублюються, а багато містять цілком недоречні пропозиції. 

Але активність СБУ і занепокоєння, зокрема Ірини Верещук, дозволили прийняти саме це рішення.

За цих умов, аби встигнути прийняти законопроект у 2-му читанні до завершення сесії (23 липня), як планувалося, Комітет мав оперативно попрацювати. Не відбулося. 

Протягом наступних двох тижнів Комітет, який у більшості складається зі Слуг, лише двічі вносив до порядку денного питання СБУ. У сухому підсумку – 5 хв і 2 правки.

Такий порядок речей засвідчив одну просту річ – команді президента повноцінна реформа СБУ не потрібна в принципі

Їх мотивація – наша думка про них сьогодні, що формує рейтинги. А підтримка міжнародних партнерів без якої малоймовірним є екзистенційне нині стримування агресії Російської Федерації і обраний суспільством рух до ЄС та НАТО, дуже важливий чинник.

Відтак, доцільність розблокування роботи на Комітеті впиралася у чергову політичну вигоду, яку можуть отримати Слуги. А це позитивний результат очікуваного візиту Володимира Зеленського до Джо Байдена. І крім як поступом у реформі СБУ, Зеленському за великим рахунком нічим буде похизуватися на особистій зустрічі з ключовим партнером.

Що особливо актуально після ветування законопроекту щодо перезапуску ВККС через участь міжнародних експертів.

Тому, прийняти законопроект по СБУ у 2-му читанні до візиту у Вашингтон є для Зеленського потребою. Однак не більшою, ніж якомога довше збереження ключових переваг від "свого" СБУ. 

Саме тому й відбулося блокування на Комітеті, аби наблизитися до завершення сесії і зменшити час для дискусій. А потім подати ситуацію таким чином, немов єдиний шлях розблокування розгляду, щоб не втратити час для прийняття законопроекту цього літа  – зробити крок на зустріч СБУ.

У зв’язку з цим 5 липня народними депутатами Іриною Верещук, Ковальовим Олександром і Федіром Веніславським було ініційовано провести консультації. Консультації відбулися 7 липня на яких вдалося досягти більше поступок для СБУ. Але не обійшлося без хитрощів.

Читайте також:

Без слідства та ізоляторів: що змінили і що залишили у проєкті реформи СБУ

13 запитань про реформу СБУ: чому ці зміни важливі для України

Збереження функції розслідувати злочини

Вихідна позиція полягала у тому, що попри прийняття проекту у 1-му читанні, яким передбачалося припинення слідства до 2024 року з перехідним періодом до 2026. Робочою групою вдалося зменшити тривалість до 2023 років.

Однак припинення слідства – швидка втрата ресурсу, який встигли відчути на Банковій і який перманентно живить на Володимирській. 

Тому питання слідства стало предметом консультацій, які насправді мали вийти на компроміс щодо збільшення перехідного періоду до 2025 року.

Якщо точніше, то до 1 липня 2022 року СБУ має припинити розслідувати злочини по 19 статтям Кримінального кодексу що взагалі не стосуються державної безпеки, а до 1 січня 2025 року – по іншим 18 статтям. І на цьому мала б бути крапка.

Однак можливість залучати СБУ до розслідувань залишатиметься і надалі шляхом проведення оперативно-розшукових, слідчо-розшукових дій. 

Відповідно, можливість тиску і зловживань у СБУ залишатимуться. Хоч останнє слово буде за іншим Комітетом ВРУ з питань правоохоронної діяльності.

Аналізуючи раніше статистику розслідувань СБУ за період 2013–2020 року, ми вже вказували на те, що 40%, тобто 10 769 справ СБУ, попри непідслідність, розслідувалися СБУ.

 

Саме тому, слідство є важливим ресурсом для втручання і впливу у різніх сферах життя і отримання від того незаконної матеріальної і нематеріальної користі.

Але ключовим питання слідства робить навіть не це, а його нехарактерність для спецслужби.

Оскільки розслідувати – це функція правоохоронного органу. Відомство внутрішньої безпеки, яким повинно бути СБУ, має займатися контррозвідкою. Тобто попереджати порушення державної безпеки, а не займатися постфактум пошуком тих хто вже зробив це. 

Тому напрямки, підходи і планування діяльності у цих сферах не те що відрізняються, а є непорівнюваними.

Таким чином здійснення одним відомством розслідування і контррозвідки утворюють суперечності. І страждає від цього контррозвідка – головне для СБУ. 

Оскільки контррозвідка є складнішою, ширшою та тривалішою діяльністю при відсутності тих результатів та піару, які дає розслідування злочинів.

Прикладом цьому можуть слугувати нещодавні випадки зриву працівниками СБУ операцій Головного управління розвідки Міністерства оборони. Коли замість збору більшої кількості інформації про підозрілі дії осіб та встановлення їх намірів, зв’язків та ресурсів з можливістю впровадження осіб під прикриттям, надавалася перевага застосуванню заходів грубого реагування. Відкриті дії, затримання, звернення до суду для обрання запобіжних заходів тощо. А вже потім виявлення своїх помилок, натомість зриву підготовки, здійснення операцій з розкриттям осіб, планів, ресурсів тощо.

Таким чином, питання слідства СБУ – це питання №1 для проведення реформи. Але запропоноване Комітетом бачення лише віддалило можливість його вирішення.

Крім того, зміни після консультацій торкнулися штату. Замість напрацьованих і раніше узгоджених на основі реальних потреб СБУ 17 000 посад, залишили 20 000. Обґрунтування такого кроку просте – агресія Російської Федерації кількісний склад спецслужб якої у рази більше наших.

Однак, аргументація щодо штату спецслужб інших держав і співвідношення до кількості населення не враховує обсяг повноважень тих спецслужб, рівень авторитаризму країн і міру фактичних свобод людей. Тому збільшення до 20 000 не відповідає реальним потребам.

Здавалося б, що лише цим і обмежився можливий результат підготовки законопроекту до 2-го читання. І говорити про зраду, чи втрати не доводиться. Однак доцільність читань, зокрема покращення законопроектів.

Попри зусилля Робочої групи і позитивний відгук партнерів, говорити що законопроект є ідеальним не доводиться. Є ціла низка питань, які доцільно, а подекуди потрібно вирішувати. Тут і зараз при нинішніх обставинах.

Тому власне частина народних депутатів і надавала правки до 2-го читання. Однак через тактику затягування і форсування після досягнення Комітетом і СБУ потрібних компромісів не усі бажаючі депутати змогли відстояти свої правки, що перешкодило покращенням на цій стадії.

Хоча саме Комітет має якісно опрацювати правки, подискувати за потреби і підготувати висновок вже для усього складу Верховної Ради. Проте цього не відбулося, значній кількості питань не приділили уваги.

Зокрема, після першого читання так і не вдалося виправити:

  • неконституційні повноваження президента погоджувати призначення керівництва СБУ. Які обмежують можливість голови СБУ повноцінно і в достатній мірі незалежно, незаангажовано керувати відомством.
  • наявність президентського контролера за поточною діяльністю СБУ. Хоча контроль за поточною діяльністю СБУ мають здійснювати прокурори і судді.
  • відсутність конкурсу на керівні та/чи рядові посади. Практика призначення лояльних, замість професійних і принципових осіб залишатиметься.
  • тривалий термін навчання / підготовки оперативного складу. Можливість експрес підготовки осіб для оптимального вирішення кадрових питань і забезпечення доступності до служби залишатиметься на розсуд керівництва СБУ.
  • відсутність визначення розміру посадових окладів працівників. Оплата праці визначатиметься не законом, а Кабінету Міністрів до підпорядкування якого відомство не відноситься.
  • відсутність адекватних вимог до голови СБУ. Вимога мати 15 років загального трудового стажу виглядає по меншій мірі не серйозно, замість того аби визначити віковий ценз, міру професійного та керівного досвіду.
  • можливість здійснення тиску на бізнес шляхом надання застережень при контррозвідувальній діяльності. Хоча контррозвідувальна діяльність має здійснюватися головним чином негласно А повідомлення про інтерес СБУ мали б здійснюватися у виключних випадках.
  • можливість відряджати агентів СБУ на різні посади державної служби включно з вищими. Для прикладу Костянтин Бриль, як агент на посаді Голови Запорізької ОДА – відсутня доцільність, натомість можливість надмірного впливу СБУ на орган влади.
  • закритість декларації усього керівного складу. Корупційні скандали, дорогі автівки, розкішні апартаменти тощо неспівмірні з офіційними доходами чиновників – проблема яка нікуди не ділася. І здійснення контролю у цьому здійснюється у значній мірі завдяки суспільній увазі через відкритість декларацій.

Перелік на цьому не закінчується, як і свідчення невикористаної Комітетом можливості покращити законопроекту. Однак в урядовому кварталі і на Володимирській інші пріоритети.

Власне така ситуація є досить поганою. Адже провести реформу настільки резистентного до впливів відомства складна справа. І підтверджується це фактом першого такого наближення до реформи за нашої незалежності.

Натомість відтермінування якихось змін на період після чергових виборів – поганий знак, як свідчення небажання змін.

Схоже зарадити зможе лише здоровий глузд народних депутатів під час 2-го читання. Маючи можливість допомогти президенту і рейтингу своєї партії, слід враховувати важливість цієї реформи для державної безпеки.

Розгляд же може відбутися вже наступного тижня, хоча депутати мають отримати законопроект за 10 днів до розгляду і наполягати на розгляді їх правок, особливо якщо їх не розглянули на Комітеті.

Віталій Цокур

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  



powered by lun.ua

Можливість для маневру: навіщо трейдерам запас нафтопродуктів

Чек-лист того, що має зробити дитина на літніх канікулах

Чому українці не спішать продавати землю

"Вийди і зайди нормально, дитино!" – з кого починається культура спілкування у школі

Як анестезіологи зайнялися соціологією: лікарів опитають про допомогу від родичів пацієнтів

Виїзні