War Speeches. Росія – терорист, який ракетами "примушує до миру"

Понеділок, 28 листопада 2022, 12:30

Минулого тижня (21–27 листопада) росія знову продемонструвала своє справжнє обличчя. 

В москві вже не приховують, що метою масових ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі є бажання змусити Київ піти на переговори на російських умовах. Ці умови передбачають капітуляцію України та відмову від окупованих росією територій, у тому числі Криму. 

Втім, Україна відмовляється грати за російськими правилами: обстріли критичної інфраструктури не змусять нашу країну припинити боротьбу. 

В Києві готові розглянути невійськові варіанти повернення окупованого півострова, але відкидають будь-які варіанти "мирних" ініціатив, за умовами яких Крим вважатиметься територією російської федерації. 

На обстріли енергетичної інфраструктури відреагувала і міжнародна спільнота. 

Парламентська асамблея НАТО визнала Росію та її режим державою-терористом, а Європейський парламент – спонсором тероризму. Разом з тим, Польща запропонувала передати Україні системи ППО "Patriot", які цій країні постачає Німеччина. В Берліні зараз вивчають таку можливість. 

Крім того, ЄС працює над запровадженням граничної ціни на купівлю російської нафти. Це, за задумом європейських чиновників, має скоротити надходження до російського бюджету і, як наслідок, зменшити військові витрати країни-агресорки. 

Росія – терорист, який атакує цивільне населення, щоб змусити Україну до переговорів

Українці добре знають, що росія діє як терорист із самого початку повномасштабного вторгнення, коли відбулися перші удари по цивільній інфраструктурі. Тоді окупанти нищили житлові будинки, залізничні вокзали, торгові центри та лікарні. Втім, як виявилося, москва тільки розминалася.

На новий етап терору проти цивільного населення росія вийшла 10 жовтня, коли завдала масового ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України. З того часу збройні сили рф практично щотижня атакують українську енергосистему, яка вже зазнала серйозних пошкоджень.

У своєму вечірньому зверненні 27 листопада Президент України Володимир Зеленський зазначив, що наступний тиждень може бути таким самим складним, які і поточний, бо росіяни готують нові удари. "Ми розуміємо, що терористи готують нові удари, ми це точно знаємо. І поки у них є ракети – вони не заспокояться", – сказав Президент. 

Тепер і в країнах ЄС та НАТО зрозуміли, що росія діє терористичними методами. Так, 21 листопада Парламентська асамблея НАТО визнала рф та її режим державою-терористом. А вже за два дні, 23 листопада, Європейський парламент ухвалив резолюцію про визнання росії державою-спонсором тероризму та державою, яка використовує засоби тероризму. За відповідне рішення проголосувало 575 євродепутатів, 24 "утримались", а ще 8 проголосували "проти". 

Іронічно, а, може, і символічно, що саме в цей день росія завдала чергового масового ракетного удару по Україні. Окупанти запустили по Україні 70 ракет, 51 з яких збили сили української ППО. В результаті удару загинули цивільні, в будинки яких потрапили ракети, ще десятки людей поранені. Крім того, більшість областей залишилися без електроенергії щонайменше на декілька годин.

москва вже не приховує мети своїх ударів – змусити Київ піти на переговори, у результаті яких Україна має капітулювати та відмовитися окупованих росією територій. Так, 24 листопада речник кремля дмітрій песков зазначив, що у влади України є всі можливості врегулювати ситуацію з ударами по українських енергообєктах і припинити страждання людей. Для цього потрібно виконати вимоги росії:

"Керівництво України має всі можливості вивести ситуацію (з ударами по українських енергетичних об'єктах ред.) у нормальне русло, має всі можливості врегулювати ситуацію таким чином, щоб виконати вимоги російської сторони, та припинити, відповідно, всілякі страждання місцевого населення"

Ми вже неодноразово писали, що Україна відкидає ідею переговорів на російських умовах. Це ще раз підтвердив секретар РНБО України Олексій Данілов, який зазначив, що своїми обстрілами росія нічого не доб'ється.

"Диктуємо по складах. Ні ваші ракети. Ні ваші "шахіди". Ні ваші обстріли пологових будинків ані на міліметр, ані на крок не наблизять ваше бажання про перемовини", – написав високопосадовець у себе в Twitter. 

Натомість 15 листопада під час саміту країн "великої двадцятки" Україна запропонувала свою "формулу миру", яка передбачає десять складових, зокрема, радіаційну та ядерну безпеку, виведення військ рф і припинення бойових дій. Утім, поки російська сторона цю ідею не підтримує. 

Ще однією причиною російських атак є бажання спровокувати протестні настрої всередині України, щоб змусити Володимира Зеленського піти у відставку. Наприклад, для цього росіяни використали колаборанта і колишнього депутата Верховної Ради Іллю Киву, який закликав "боротися з режимом Зеленського", відмовляючись економити електроенергію на заклики влади. Поки що такі спроби виглядають жалюгідно, але це не означає, що росіяни не будуть і надалі намагатися вигадати щось більш креативне та дієве. 

росії не подобається, що Україна хоче повернути Крим

24 листопада, як повідомляє "Українська правда", Президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю "Financial Times" зазначив, що готовий розглянути невійськове повернення Криму, однак закликає не витрачати час на варіанти, які не передбачають деокупації півострова."Я розумію, що всі спантеличені ситуацією та тим, що буде з Кримом. Якщо хтось готовий запропонувати нам шлях щодо деокупації Криму не військовим шляхом, я буду тільки за", – зазначив Президент.

На слова Володимира Зеленського відреагували у кремлі. Прессекретар президента рф дмітрій пєсков зазначив: "Ви знаєте, що від самого початку, і про це говорив президент неодноразово ще до початку спецоперації, у Конституції України йшлося про те, що Крим має бути повернуто Україні силовими методами, силовим шляхом. І де-факто Україна від цього не відмовилася, для нас це ні що інше як обговорення теми відчуження територій РФ, якогось іншого розуміння тут бути не може, про це не може бути й мови", – зазначив російський політик.

Тут варто звернути увагу на два моменти. По-перше, Конституція України не містить нічого про повернення Криму військовим шляхом. Згідно з Основним Законом, Автономна Республіка Крим – це частина України. По-друге, росіяни вже говорили, що на Харківщині та Херсоні вони "навсегда" (назавжди – ред.), але на практиці реальність виявилася іншою.

Тому сподіваємося, що і з Кримом буде так само. А як саме вони назвуть повернення Криму Україні – "відчуження", "перегрупування", "маневр", "акт доброї волі" – вже не так важливо. Головне – результат, і він буде за Україною, за ЗСУ. 

"Patriot" для України: все залежить від Німеччини

24 листопада після останніх ракетних обстрілів міністр оборони Польщі Маріуш Блащак попросив Німеччину передати Україні для посилення її протиповітряної оборони комплекси "Patriot", які в Берліні раніше запропонували Польщі. 

У відповідь на це в Німеччині заявили, що системи ППО "Patriot" призначені лише для використання на території НАТО. "Ці "Patriot" є частиною інтегрованої протиповітряної оборони НАТО, а це означає, що вони призначені для розгортання на території НАТО", – заявила Ламбрехт. Крім цього, вона додала, що будь-яке використання цих комплексів за межами території НАТО вимагатиме попереднього обговорення з союзниками.

Згодом ситуацію навколо "Patriot" прокоментував генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, заявивши, що Альянс надав Україні системи ППО, але якщо йдеться про конкретні потужності, то це має бути рішення національного уряду. "Я вітаю німецьку пропозицію зміцнити протиповітряну оборону Польщі шляхом розміщення батарей 'Patriot' у Польщі після трагічного інциденту минулого тижня, який забрав життя двох людей. Але конкретні рішення стосовно конкретних потужностей залишаються національними рішеннями", – заявив Столтенберг.

Після слів Столтенберга 25 листопада у Німеччині заявили, що обговорюють із союзниками прохання Польщі про передання систем "Patriot" Україні.

ЄС готує 9-й пакет санкцій та домовляється про обмеження цін на російську нафту

Європейський Союз готує вже 9-й пакет санкцій проти росії. "Ми активно працюємо, щоб вдарити росію там, де буде боляче для неї, щоб ще більше підірвати її сили для ведення війни проти України", зазначила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час свого візиту в Фінляндію 24 листопада. 

"Я впевнена, що вже дуже скоро ми домовимося з G7 та іншими великими партнерами про запровадження глобальної стелі цін на російську нафту. Ми не заспокоїмося, поки Україна не здобуде гору над путіним і його несправедливою та варварською війною", – наголосила вона.

Нагадаємо, що Європейський Союз хоче домогтися того, щоб Росія могла продавати свою нафту, яку постачають танкерами, лише за ціною не вище певного рівня – це, як планують у Брюсселі, має скоротити надходження до російського бюджету і, як наслідок, військові витрати. 

Втім, на зустрічі, яка відбулася 23 листопада, країни ЄС не дійшли згоди щодо компромісної вартості. Так, наприклад, Польща та країни Балтії вважають запропоновану Єврокомісією ціну сирої російської нафти на рівні $65 за барель занадто щедрою, а країни з розвиненим судноплавством, наприклад, Греція, Кіпр та Мальта, відмовилися опускати її нижче за $70. 

Однак поки в Брюсселі тривала дискусія, ціна на російську нафту обвалилася. За підсумками торгів у четвер, 24 листопада, нафту сорту Urals у портах Новоросійська та Приморська, звідки її перевозять до західних країн, відвантажували за ціною $52 за барель, що лише на $2 вище, ніж собівартість видобутку. Водночас у проєкт бюджету на 2023 рік закладено ціну Urals на рівні $70,1 за барель, а в бюджеті поточного року – $80. 

Така тенденція залишає надію, що росія не зможе витрачати на війну проти України стільки, скільки їй хочеться. А це означатиме зменшення її наступального потенціалу та пришвидшення перемоги України.

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Чому бізнесу вигідно вкладати кошти в освіту та хто повинен контролювати ці інвестиції

Як нам звучати у світі? В продовження дискусії про класичну музику

Як жити з травматичними подіями. Поради від психотерапевтки Едіт Егер, яка пережила Голокост, та її внука

Четвертий рік функціонування ринку землі: все скуплять латифундисти?

Перезавантажити адвокатуру: справа Шевчука як індикатор несправності системи 

Чи варто бити на сполох через "надто" низьку інфляцію