Газ - черговий удар "нижче поясу"
Понеділок, 21 серпня 2000, 18:54
Якщо ви слідкуєте за появою у російських ЗМІ матеріалів, присвячених України, то маєте можливість помітити певну закономірність. Цікавість росіян до української тематики - це або "жовтизна", або "політична доцільність". Під другу категорію підпадає більшість матеріалів, присвячених газовим боргам України.
Перед цими вихідними у російських газетах з'явилась інформація про те, що Україні може загрожувати конфіскація закордонного майна в рахунок "вкраденого" у "Газпрому" газу, що проходив транзитом територією України. Приводом для цього стало інтерв'ю російському агентству Інтерфакс заступника директора страхової компанії "СОГАЗ" Володимира Бондаренка.
Але все з початку. У "Газпромі", з яким УП зв'язалась телефоном, підтвердили достовірність історії, яка почалась два роки тому, коли компанія застрахувала транзит газу територією України від розкрадання. Страховка була оформлена у дочірній страховій компанії "Газпрому" "СОГАЗ", і тому перестрахувальником у цій операції виступили світові компанії, зокрема Monegasque de Reassurances (Monde Re). У січні 2000 року "Газпром" заявив, що збитки від несанкціонованого відбору газу за період з 1 листопада 1998 по 31 грудня 1999 становлять $88 млн. 256 тис. Компанія Monde Re виплатила ці гроші, але за відшкодуванням збитків звернулась до НАК "Нафтогаз України".
Міжнародний комерційний арбітражний суд (МКАС) при торгово-промисловій палаті РФ зобов'язав "Нафтогаз" сплатити фірмі перестрахувальнику $ 88 млн. Але, як пише російська газета "Сегодня", українська компанія не має наміру платити за своїми боргами. Це лише один матеріал з тих, що з'явились після заяви Володимира Бондаренка про те, що компанія Monde Re має намір звернутись у суди зарубіжних країн, і розглядається можливість арешту в рахунок боргу зарубіжного майна України.
Тональність більшості матеріалів така, що навіть, у разі позитивного (на користь Росії) рішення міжнародних судів, ймовірність того, що вдасться заарештувати майно України за кордоном дуже низька.
Виходячи з настрою представника "Газпрому", з яким нам вдалося поспілкуватись, складається враження, що їх не дуже турбує закінчення цієї конкретної справи. І це природно - "Газпром" свої гроші отримав. Той самий Володимир Бондаренко ще раз підкреслив у телефонній розмові, що Росія вже не має зацікавленості у цій справі. За його словами гроші тепер вимагає міжнародна компанія, і саме до неї треба звертатись за коментарями. "Я не маю відношення до цих грошей, я просто розтлумачив для Інтерфакса ситуацію, що склалася", - сказав Бондаренко.
Це і є найбільш цікавий момент. Чи не здається вам дивним, що заступник директора однієї страхової компанії коментує судові позови та плани іншої страхової компанії? Тим більше, що він робить це без суттєвого інформаційного приводу, тим більше, що суд, який зобов'язав "Нафтогаз" виплатити гроші, відбувся ще 31 травня (!). Підштовхує до певного висновку той факт, що Володимир Бондаренко відмовився відповідати на питання: хто ініціював появу інформації - кореспондент агентства чи він сам.
Але напередодні ялтинського самміту будь-яка подібна інформація доречна. Саме перед тим, як президент РФ Володимир Путін мав зустрітись і обговорити з українським президентом боргові проблеми, на шпальти газет викидається черговий скандал. Те, що цю тему не розкрутили до масштабів інформаційної бомби, є наслідком трагедії у Баренцовому морі до, якої прикута увага всіх російських ЗМІ.
Можливість арешту українського майна в рахунок газових боргів чудово додається до іншого скандалу, який зініціював сам Кучма. Йдеться про скандальне інтерв'ю німецькому журналу Der Spiegel, в якому він фактично вперше визнав, що несанкціонований відбір газу ведеться з дозволу уряду.
Скандал скандалом, але за підсумками переговорів Кучми і Путіна конкретних домовленостей досягнуто не було. Принаймні, про це свідчить інформація з офіційних джерел. Спеціалісти в газовій галузі звертають увагу на те, що справжні результати зустрічі президентів опосередковано проявляться в позиції урядових робочих груп обох країн, які продовжать переговори у вересні.
Перед цими вихідними у російських газетах з'явилась інформація про те, що Україні може загрожувати конфіскація закордонного майна в рахунок "вкраденого" у "Газпрому" газу, що проходив транзитом територією України. Приводом для цього стало інтерв'ю російському агентству Інтерфакс заступника директора страхової компанії "СОГАЗ" Володимира Бондаренка.
Але все з початку. У "Газпромі", з яким УП зв'язалась телефоном, підтвердили достовірність історії, яка почалась два роки тому, коли компанія застрахувала транзит газу територією України від розкрадання. Страховка була оформлена у дочірній страховій компанії "Газпрому" "СОГАЗ", і тому перестрахувальником у цій операції виступили світові компанії, зокрема Monegasque de Reassurances (Monde Re). У січні 2000 року "Газпром" заявив, що збитки від несанкціонованого відбору газу за період з 1 листопада 1998 по 31 грудня 1999 становлять $88 млн. 256 тис. Компанія Monde Re виплатила ці гроші, але за відшкодуванням збитків звернулась до НАК "Нафтогаз України".
Міжнародний комерційний арбітражний суд (МКАС) при торгово-промисловій палаті РФ зобов'язав "Нафтогаз" сплатити фірмі перестрахувальнику $ 88 млн. Але, як пише російська газета "Сегодня", українська компанія не має наміру платити за своїми боргами. Це лише один матеріал з тих, що з'явились після заяви Володимира Бондаренка про те, що компанія Monde Re має намір звернутись у суди зарубіжних країн, і розглядається можливість арешту в рахунок боргу зарубіжного майна України.
Тональність більшості матеріалів така, що навіть, у разі позитивного (на користь Росії) рішення міжнародних судів, ймовірність того, що вдасться заарештувати майно України за кордоном дуже низька.
Виходячи з настрою представника "Газпрому", з яким нам вдалося поспілкуватись, складається враження, що їх не дуже турбує закінчення цієї конкретної справи. І це природно - "Газпром" свої гроші отримав. Той самий Володимир Бондаренко ще раз підкреслив у телефонній розмові, що Росія вже не має зацікавленості у цій справі. За його словами гроші тепер вимагає міжнародна компанія, і саме до неї треба звертатись за коментарями. "Я не маю відношення до цих грошей, я просто розтлумачив для Інтерфакса ситуацію, що склалася", - сказав Бондаренко.
Це і є найбільш цікавий момент. Чи не здається вам дивним, що заступник директора однієї страхової компанії коментує судові позови та плани іншої страхової компанії? Тим більше, що він робить це без суттєвого інформаційного приводу, тим більше, що суд, який зобов'язав "Нафтогаз" виплатити гроші, відбувся ще 31 травня (!). Підштовхує до певного висновку той факт, що Володимир Бондаренко відмовився відповідати на питання: хто ініціював появу інформації - кореспондент агентства чи він сам.
Але напередодні ялтинського самміту будь-яка подібна інформація доречна. Саме перед тим, як президент РФ Володимир Путін мав зустрітись і обговорити з українським президентом боргові проблеми, на шпальти газет викидається черговий скандал. Те, що цю тему не розкрутили до масштабів інформаційної бомби, є наслідком трагедії у Баренцовому морі до, якої прикута увага всіх російських ЗМІ.
Можливість арешту українського майна в рахунок газових боргів чудово додається до іншого скандалу, який зініціював сам Кучма. Йдеться про скандальне інтерв'ю німецькому журналу Der Spiegel, в якому він фактично вперше визнав, що несанкціонований відбір газу ведеться з дозволу уряду.
Скандал скандалом, але за підсумками переговорів Кучми і Путіна конкретних домовленостей досягнуто не було. Принаймні, про це свідчить інформація з офіційних джерел. Спеціалісти в газовій галузі звертають увагу на те, що справжні результати зустрічі президентів опосередковано проявляться в позиції урядових робочих груп обох країн, які продовжать переговори у вересні.
