Опір, як початок "оксамитової революції"

Режим Кучми спричиняє опір. Рух опору. "Революціонери" дев'яностого, студенти, які домоглися свого, голодуючи на кам'яних плитах майдану Незалежності, (тоді - Площа Жовтневої революції), сьогодні просто хочуть правди.

Тим студентам вдалося поміняти багато що - Україна, багато в чому завдяки їм, стала незалежною, але, як вірно помічали, оглядаючись назад, учасники тих подій, їм так і не вдалося змінити систему влади, відсунути від керівництва стару радянську номенклатуру. Сьогодні в них є цей шанс. Для цього "революціонери" дев'яностих об'єдналися в комітет опору "За правду!". Колишні і нинішні студенти в цю п'ятницю швидко, за якісь 45 хвилин, провели установчий з'їзд Всеукраїнського громадського комітету опору "За правду!" і проголосили про початок боротьби. Вірніше, про продовження того, за що голодували в далекому 90-м.

У число ініціаторів опору увійшли Олесь Доній, Маркіян Іващишин, Тарас Черновіл, Михайло Свистович, Тарас Стецьків, Володимир Чемерис, Влад Каськів, Вячеслав Кириленко, Петро Шеревер, Олександр Кривенко і інші не менш гідні люди.

Хлопці мають намір організувати осередки опору у всіх регіонах України, спираючись, в основному на вільне студентство. Все це, не дивлячись на радикальну назву, буде робитися у суворій відповідності до законів. Мета - зміна системи влади. У залі - молоді обличчя, знов горять очі, бойовий настрій, романтичні пісні…

"На місце Кучми не повинен прийти інший Кучма, з іншим ім'ям… Нам знову доводиться виступити проти совєцкой системи… Нам потрібні вільні дострокові президентські вибори… Ми переходимо до нової стадії - революційної… Попереду - весняний прорив за методом оксамитової революції".

Лідери Опору не приховували свої плани, і співробітники органів тепер зазделегідь знають тактику опозиції. Але чи допоможе їм це?