Партнерський збір УП. Задонать на дрони та РЕБи

Події в Україні очима найавторитетніших журналістів

Четвер, 14 червня 2001, 15:00
Найавторитетніші українські журналісти вважають найбільш позитивною подією травня призначення прем'єр-міністра, а найбільш негативною подією - указ президента Кучми щодо введення посад держсекретарів Кабінету міністрів.

Після призначення Анатолія Кінаха Прем'єр-міністром України соціальна ситуація і розвиток відносин з країнами Заходу дещо погіршаться, натомість, розвиток відносин з Росією дещо покращиться — так вважає понад половину опитаних журналістів.

Більше половини також вважають, що найбільший зиск від призначення Кінаха прем'єр-міністром отримав саме Кучма. При цьому кожен третій опитаний зазначає, що від цього призначення програли націонал-демократичні та праві сили.
Про це свідчать результати опитування найбільш авторитетних журналістів України, яке традиційно, кожного місяця, проводить фонд "Демократичні ініціативи".

56 найбільш авторитетних журналістів України були визначені Фондом за результатами експертного опитування 322 працівників медіа.

Найбільш позитивна подія травня

Думки журналістів щодо найбільш позитивної події травня були досить одностайними: 20 із 40 опитаних вказали на призначення прем'єр-міністра. Основними аргументами на користь такого вибору було те, що "Україні вдалося уникнути "тривалої прем'єріади" або ж "урядової кризи".

Восьмеро опитаних вважають, що позитивних подій у травні не було.
Серед решти відповідей — троє журналістів вказали на антикучмівські акції: "Розгортання процесу підготовки референдуму про недовіру Кучмі" (2 голоси), а також визнання Кучми ворогом преси за минулий рік (1 голос). По два голоси отримали: початок політичної діяльності Віктора Ющенка ("Заява про намір балотуватися до парламенту" та "Демонстрація його впевненості у собі після поразки"), а також перепризначення більшості членів Кабінету Міністрів, що, на думку опитаних, є визнанням непоганої роботи попереднього кабінету.

По одному разу згадувалися такі події травня:
"Свято Перемоги, чи не єдине свято, яке працює на об'єднуючу ідею у суспільстві".

"Візит групи українських журналістів до Ватикану і зустріч їх з Папою Римським". "Заява про створення коаліції Ющенка і Плюща". "Відновлення об'єднавчих зусиль серед правих партій". "Успішний пробний політ після тривалого "простою" супервантажного літака АН-225 "Мрія". "Відкриття злітно-посадочної смуги №1 у Міжнародному аеропорту "Бориспіль". "Підписання домовленостей про початок виплат компенсацій остарбайтерам".
"Не було традиційних травневих заморозків". Один респондент найбільш позитивною подією травня вважає сімнадцять вихідних днів.

Найбільш негативна подія травня

У виборі найбільш негативної події травня журналісти також були одностайні: 17 опитаних вказали на указ президента щодо введення посад держсекретарів Кабінету Міністрів.

Дев'ятеро журналістів вважають негативом травня призначення Кінаха на посаду прем'єр-міністра, а також його уряду без чіткої програми дій.

Троє опитаних як негативну подію розцінили утворення альянсу Ющенко-Плющ-Кучма, а двоє — приватизацію "Росави", і ще двоє — "занепад опозиційних структур".

Серед негативних подій були також зазначені: "Провал реєстрації ініціативної групи щодо проведення референдуму про недовіру Президентові". "Скандал навколо голови Печерського районного суду м. Києва Миколи Замковенка".
"Призначення нового посла РФ в Україні". "Так звані "консультації" діячів парламентської більшості навколо уряду". "Спроба розколу НРУ спільними зусиллями Адміністрації Президента та ПРП". "Обрання Дубини віце-прем'єром". "Деструктивна діяльність Пинзеника і ПРП на правому фланзі".
"Непризначення Жулинського". "Тіньова приватизація "Донбасенерго".
"Провал в парламенті пропорційного закону і закону про судоустрій".
"Заява міністра внутрішніх справ України Юрія Смірнова, а потім підтвердження Генерального прокурора України Михайла Потебенька про "наркоманську" версію вбивства Георгія Гонгадзе".

Найвдаліші політики травня

На запитання щодо найвдаліших політиків травня (можна було називати до трьох осіб) думки журналістів розподілилися так:
Анатолій Кінах — 30 голосів;
Леонід Кучма — 25 голосів;
Олександр Мороз — 7 голосів;
Микола Азаров — 6 голосів;
Віктор Медведчук — 6 голосів;
Іван Плющ — 6 голосів;
Олександр Волков — 4 голоси;
Олег Дубина — 3 голоси;
Володимир Яцуба — 3 голоси.

По 2 голоси отримали Ренат Ахметов, Володимир Литвин, Генадій Удовенко і Віктор Ющенко. Решта отримали по 1 голосу: Роман Безсмертний, Володимир Горбулін, Анатолій Зленко, Леонід Кравчук, Євген Марчук, Віктор Пинзеник, Юрій Смірнов, Володимир Стельмах, Григорій Суркіс, Юлія Тимошенко і … Віктор Чорномирдін.

Що означає введення президентом посад держсекретарів?

Усі опитані журналісти дали негативні оцінки указу. Жоден з опитаних не розцінив цей указ "як логічний крок до поліпшення адміністративної системи в Україні" чи "як елемент західної моделі реформування виконавчої гілки влади".
На загал, опитані журналісти обрали такі 2 варіанти відповіді: "як зміцнення контролю Президента за виконавчою владою" (24 голоси), і "як крок до створення бюрократичної системи, непідзвітної суспільству" (20 голосів).

Деякі журналісти, не задовольнившись запропонованими варіантами, дали свої власні, ще більш різкі оцінки: "Як спробу антиконституційного перевороту" (2 голоси), "Як конструкцію, що ззовні нагадує західну модель, а насправді є спробою групи Литвина-Безсмертного створити адміністративну модель контролю за виконавчою владою з боку Адміністрації Президента і послаблення такого контролю з боку парламенту", "Як забезпечення контролю над адміністративним ресурсом під час наступних парламентських виборів".

Журналісти розцінили цей указ "як зміцнення контролю Президента за виконавчою владою", а також "як крок до створення бюрократичної системи, непідзвітної суспільству". Половина опитаних вважає, що указ "призведе до згортання демократії в Україні", і стільки ж — "що він нічого істотно не змінить".

У відповіді на запитання, як вплине прийняття указу президента на стан демократії, думки журналістів поділилися навпіл між вдома позиціями:
19 журналістів вважають, що це "призведе до згортання демократії",
і 23 опитаних вважає, що цей указ "нічого істотно не змінить".

Основні аргументи побоювань за стан демократії в Україні полягають, насамперед, у тому, що цей указ:

1) призведе до закритості діяльності і процедури ухвалення рішень у роботі міністерств, посилить тіньові механізми впливу на виконавчу владу, стане ще одним кроком до формування всевладної і безвідповідальної бюрократичної системи (6);

2) порушить баланс влади, оскільки виконавча влада "буде підзвітна тільки Президенту і його адміністрації" ("Введення інституту держсекретарів при відмові від пропорційної системи виборів до ВР ще більше просуває Україну до системи, суть якої висловив ще Людовик-XIV: "Держава — це я") (7);

3) призведе до безвідповідальності виконавчої влади, оскільки незрозуміло, хто приймає рішення, а потім відповідає за його результати (2);

4) створить "ще одну годівничку для вгамування апетитів так званих "олігархів", посилить тінізацію економіки (3);

5) позбавить сенсу політичну боротьбу партій у суспільстві (1).
Основні аргументи тих, хто вважає, що цей указ нічого істотно не змінить, полягають у наступному:

1) що цей указ розділить долю усіх інших указів і не буде виконаний, "указ не може бути виконаний", "указ непослідовний і еклектичний" (5 голосів);

2) указ не вносить нічого нового у розстановку сил і лише закріплює існуючу тенденцію всевладдя Президента ("Відбувається легалізація контролю над Кабміном з боку Адміністрації Президента, яка де-факто існує з 1994 року") (7 голосів);

3) Україна на загал не є демократичною державою, і тому указ не може погіршити ситуацію зі станом демократії ("Неможливо що-небудь розвинути або згорнути, коли його, за великим рахунком, немає") (6 голосів)

Що означає призначення Чорномирдіна

Більшість журналістів зійшлися на тому, що призначення Чорномирдіна є насамперед свідченням "посилення економічної експансії Росії в Україну" — так вважає 27 опитаних. 12 журналістів розцінили це призначення "як дипломатичне заслання", ще 8 — "як визнання особливого статусу України для Росії". По 4 голоси отримали варіанти "як призначення генерал-губернатора однієї із провінцій Росії" і "як один із послідовних кроків інтеграції України у СНД". Лише 1 журналіст оцінив це призначення "як крок до зміцнення дружніх відносин між Україною та Росією".

Троє журналістів дали інші, власні відповіді: "як свідчення прагматизму команди Путіна", "як підтримка антиукраїнських сил (насамперед, КПУ, СДПУ(о), Демсоюзу тощо) перед виборами до ВР", "як спроба сформувати лояльну до Росії владну вертикаль, включно з достроковими президентськими виборами (ставка на Сергія Тігіпка)".

Більшість журналістів — 19 - вважають, що призначення "ніяк не вплине" на розвиток українсько- російських відносин, 17 опитаних прогнозують негативний вплив, і лише 5 — що це призначення матиме позитивний вплив.

Оцінка наслідків візиту Папи Римського Іоанна Павла ІІ до України

Абсолютна більшість журналістів переконана, що візит Папи Римського в Україну позитивно вплине "на імідж України в світі" (35 голосів), П'ятеро вважають, що цей візит ніяк не вплине на цей імідж, і лише 1 — що вплине негативно.

Щодо впливу візиту на міжконфесійні відносини в Україні, думки опитаних поділилися: 17 журналістів вважають, що негативно, і 16 — що позитивно. 8 опитаних вважають, що майбутній візит ніяк на них не вплине.

Щодо впливу візиту Папи Римського на українсько-російські відносини, більшість — 22 опитаних - прогнозує негативні наслідки, 16 вважають, що це не матиме ніякого впливу, і троє вбачають позитивний вплив.

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування