Обіцянки Кінаха і звички Кучми
Субота, 11 серпня 2001, 21:36
"Якими б не були недоліки нового уряду Кінаха, очевидним є одне – в нього є достатньо амбіцій, особливо у його піарівському відділі". Персона прем'єра Анатолія Кінаха стала об'єктом уваги британського тижневика The Economist.
"Попередник Кінаха, Віктор Ющенко, був жвавий, приємний у спілкуванні, але дуже хаотичний. Він міг запізнитися на заплановані зустрічі на чотири години, або не з'явитися взагалі. Стоси документів горували на всіх пласких поверхнях. У його оточенні були опортуністи та ексцентрики. Стиль Кінаха – прямо протилежний. Він і його помічники випромінюють холодну самодисципліну. Тут панує пунктуальність. Рішення приймаються швидко, часом практично без обговорень", - цитує статтю у The Economist за 9 серпня українська служба Бі-Бі-Сі.
"Україна повинна цілком інтегруватися до світової економіки. Мають запроваджуватися демократія і ринкові реформи. У суспільстві мають шануватися права людини, свобода слова і верховенство закону. Країна потребує міцнішого середнього класу і більше малого бізнесу. Їй також потрібний відкритий уряд, за діями якого громадяни могли б спостерігати у Інтернеті", - передає думки голови українського уряду британське видання. "Хвилинку, - пише зі скепсисом The Economist, - тут ідеться про Швецію, чи ж то Анатолій Кінах говорить про зубожілу Україну, яка страждає від некомпетентності, авторитаризму, корупції, гучних скандалів і політичних вбивств?"
The Economist називає перші результати роботи нового українського уряду "м'яко обнадійливими". Політична система, яка досі була в глухому куті, працює відлагоджено, парламент ухвалив кілька довгоочікуваних законів, включно з новим карним кодексом, скасовано заплутані вимоги щодо реєстрації і страхування іноземців, розповідає про погляди часопису на ситуацію в Україні Бі-Бі-Сі. Сам же Кінах очолив уряд після року "ганьби в короткій історії України, позначеного розслідуванням вбивства журналіста, цинічного застосування сили проти опозиції та оприлюднення таємно записаних розмов керівників країни, які розмовляють як зграя чорноротих головорізів". Решта світу хотіла б, щоби все було інакше. П'ятдесятимільйонна Україна є надзвичайно важливою для майбутнього Східної Європи. Вправний уряд і трохи вдачі могли б перетворити її на стабільного і заможного сусіду Європейського Союзу. Україна ж більше схильна до зубожіння і злочинності. Хиткою залишається її закордонна політика. Часом вона фліртує з НАТО і заявляє про нейтралітет, а часом здається, що вона неминуче стане частиною нової російської імперії. Десять років щедрої західної допомоги більше сприяли корупції, аніж змінам на краще".
The Economist вважає, що, принаймні на перший погляд, Кінах виглядає не кращим вибором для врегулювання всіх українських проблем. Очевидною кваліфікацією, яка забезпечила йому прем'єрство, було те, що він не суперечив і був лояльним президентові. Комусь така рекомендація може видатися сумнівною. Адже, як вважає The Economist, Кучма і наближені до нього магнати винні в багатьох хворобах країни. Це вони ополчилися проти, а потім скинули підтримуваного Заходом Ющенка, який був популярним поміж багатостраждального українського народу. Це їм на п'ятки почала наступати екс-віце-прем'єр Юлія Тимошенко, намагаючися реформувати енергетичну промисловість. The Economist прогнозує, що "можливо, але маловірогідно, Кінах позначить різкий відхід України від цього ганебного минулого". Він запевняє, що потужні інтереси, які блокували реформи, змінили свою думку, і що зараз – час відкритості і чесної конкуренції. Звичайно, певні зміни в українському бізнесі є. Як і в Росії, українські керівники, які раніше просто обдирали свої компанії, почали переслідувати довготриваліші цілі. Але досі так і немає змін в самому серці ненаситної бюрократії, такої як, скажімо, митна служба. Кінах наполягає, що така реформа є питанням часу.
Тижневик наголошує на тому, що два роки прем'єрства Ющенка створили корисні підвалини для української економіки. Згідно з офіційними даними, які можна піддавати сумніву, економічне зростання в Україні наразі становить 10 відсотків. Цей показник більший, аніж у багатій на нафту Росії. Однак, прибуткова, але корумпована енергетика України, зокрема, повертається на стару орбіту. А що ж стосується політики, The Economist зазначає:
"Тут переповнюють сумніви. Кучма і його соратники досвідчено і жорстко користуються владою для того, щоб її утримувати і далі. Ректорам університетів наказано висилати студентів на офіційні демонстрації і не пускати їх на антикучмівські зібрання. Порушуються закони передвиборчої боротьби. Державні телеканали практично ігнорують таких популярних діячів, як Ющенко і Тимошенко. Власті не подають жодних ознак терпимості до справжньої опозиції. Прірва між благородними амбіціями Кінаха і звичками Кучми стане ще більшою, щойно наступного місяця почнеться передвиборча кампанія".
У своїх роздумах The Economist посилається на Тимошенко. Українська екс-віце-прем'єрка думає, що Кучма вважає моделлю для наслідування Туркменістан, де панує культ президента. Можливо, це занадто категорично. Однак часопис вважає, що Кучма менше зацікавлений в тому, щоб прем'єр Кінах провадив справжні реформи. Його більше цікавить покращення іміджу України і запровадження змін, які не зашкодять багатим і впливовим".
"Можливо, все могло бути ще гірше. Але, як і росіяни, чимало українців хочуть бодай-якої стабільності, навіть за тієї умови, коли їхня країна занепадає, талановиті люди з неї виїздять, і провалля між Україною і рештою Європи більшає", - підсумовує The Economist.
"Попередник Кінаха, Віктор Ющенко, був жвавий, приємний у спілкуванні, але дуже хаотичний. Він міг запізнитися на заплановані зустрічі на чотири години, або не з'явитися взагалі. Стоси документів горували на всіх пласких поверхнях. У його оточенні були опортуністи та ексцентрики. Стиль Кінаха – прямо протилежний. Він і його помічники випромінюють холодну самодисципліну. Тут панує пунктуальність. Рішення приймаються швидко, часом практично без обговорень", - цитує статтю у The Economist за 9 серпня українська служба Бі-Бі-Сі.
"Україна повинна цілком інтегруватися до світової економіки. Мають запроваджуватися демократія і ринкові реформи. У суспільстві мають шануватися права людини, свобода слова і верховенство закону. Країна потребує міцнішого середнього класу і більше малого бізнесу. Їй також потрібний відкритий уряд, за діями якого громадяни могли б спостерігати у Інтернеті", - передає думки голови українського уряду британське видання. "Хвилинку, - пише зі скепсисом The Economist, - тут ідеться про Швецію, чи ж то Анатолій Кінах говорить про зубожілу Україну, яка страждає від некомпетентності, авторитаризму, корупції, гучних скандалів і політичних вбивств?"
The Economist називає перші результати роботи нового українського уряду "м'яко обнадійливими". Політична система, яка досі була в глухому куті, працює відлагоджено, парламент ухвалив кілька довгоочікуваних законів, включно з новим карним кодексом, скасовано заплутані вимоги щодо реєстрації і страхування іноземців, розповідає про погляди часопису на ситуацію в Україні Бі-Бі-Сі. Сам же Кінах очолив уряд після року "ганьби в короткій історії України, позначеного розслідуванням вбивства журналіста, цинічного застосування сили проти опозиції та оприлюднення таємно записаних розмов керівників країни, які розмовляють як зграя чорноротих головорізів". Решта світу хотіла б, щоби все було інакше. П'ятдесятимільйонна Україна є надзвичайно важливою для майбутнього Східної Європи. Вправний уряд і трохи вдачі могли б перетворити її на стабільного і заможного сусіду Європейського Союзу. Україна ж більше схильна до зубожіння і злочинності. Хиткою залишається її закордонна політика. Часом вона фліртує з НАТО і заявляє про нейтралітет, а часом здається, що вона неминуче стане частиною нової російської імперії. Десять років щедрої західної допомоги більше сприяли корупції, аніж змінам на краще".
The Economist вважає, що, принаймні на перший погляд, Кінах виглядає не кращим вибором для врегулювання всіх українських проблем. Очевидною кваліфікацією, яка забезпечила йому прем'єрство, було те, що він не суперечив і був лояльним президентові. Комусь така рекомендація може видатися сумнівною. Адже, як вважає The Economist, Кучма і наближені до нього магнати винні в багатьох хворобах країни. Це вони ополчилися проти, а потім скинули підтримуваного Заходом Ющенка, який був популярним поміж багатостраждального українського народу. Це їм на п'ятки почала наступати екс-віце-прем'єр Юлія Тимошенко, намагаючися реформувати енергетичну промисловість. The Economist прогнозує, що "можливо, але маловірогідно, Кінах позначить різкий відхід України від цього ганебного минулого". Він запевняє, що потужні інтереси, які блокували реформи, змінили свою думку, і що зараз – час відкритості і чесної конкуренції. Звичайно, певні зміни в українському бізнесі є. Як і в Росії, українські керівники, які раніше просто обдирали свої компанії, почали переслідувати довготриваліші цілі. Але досі так і немає змін в самому серці ненаситної бюрократії, такої як, скажімо, митна служба. Кінах наполягає, що така реформа є питанням часу.
Тижневик наголошує на тому, що два роки прем'єрства Ющенка створили корисні підвалини для української економіки. Згідно з офіційними даними, які можна піддавати сумніву, економічне зростання в Україні наразі становить 10 відсотків. Цей показник більший, аніж у багатій на нафту Росії. Однак, прибуткова, але корумпована енергетика України, зокрема, повертається на стару орбіту. А що ж стосується політики, The Economist зазначає:
"Тут переповнюють сумніви. Кучма і його соратники досвідчено і жорстко користуються владою для того, щоб її утримувати і далі. Ректорам університетів наказано висилати студентів на офіційні демонстрації і не пускати їх на антикучмівські зібрання. Порушуються закони передвиборчої боротьби. Державні телеканали практично ігнорують таких популярних діячів, як Ющенко і Тимошенко. Власті не подають жодних ознак терпимості до справжньої опозиції. Прірва між благородними амбіціями Кінаха і звичками Кучми стане ще більшою, щойно наступного місяця почнеться передвиборча кампанія".
У своїх роздумах The Economist посилається на Тимошенко. Українська екс-віце-прем'єрка думає, що Кучма вважає моделлю для наслідування Туркменістан, де панує культ президента. Можливо, це занадто категорично. Однак часопис вважає, що Кучма менше зацікавлений в тому, щоб прем'єр Кінах провадив справжні реформи. Його більше цікавить покращення іміджу України і запровадження змін, які не зашкодять багатим і впливовим".
"Можливо, все могло бути ще гірше. Але, як і росіяни, чимало українців хочуть бодай-якої стабільності, навіть за тієї умови, коли їхня країна занепадає, талановиті люди з неї виїздять, і провалля між Україною і рештою Європи більшає", - підсумовує The Economist.
