СДПУ(О) вважає, що Україна лежить у Азії. Причина – страх визнати себе партією влади
Вівторок, 12 березня 2002, 16:16
Головний фахівець з викриття помилок СДПУ(О) Микола Томенко продовжує шукати кричущі нісенітниці в пропагандистській діяльності лютого ворога блоку Ющенка. У цей раз зганьбилися есдеки в своєму партійному виданні "Наша газета + ", яке тиражем в 658 тисяч примірників повідомило громадянам України радісну звістку про те, що їх батьківщина знаходиться у Азії. Ну, не буквально там, може, в Африці, Океанії або на Марсі. Але точно не в Європі.
У останньому номері газети від 8 березня 2002 СДПУ(О) вирішила красиво відповісти Томенку, який на позаминулому тижні звинуватив есдеків в проведенні переворотів в половині країн Євросоюзу. Для того, щоб більше ні у кого не було сумнівів, що у всій благополучній Європі аж до Албанії правлять соціал-демократи, СДПУ(О) через партійне видання вирішило оприлюднити карту континенту з позначеними на ній країнами, в яких правлять ідейні соратники Медведчука.
Карта, як і матеріал "63% населення Європи живе в соціал-демократичних країнах", вийшли чудові, на газетну розгортку. Щоправда, чомусь у наших есдеків Європа обривається на кордоні України з Польщею, Словаччиною, Угорщиною і Румунією. Далі, тобто за межами Європи, в тому числі там, де і Україна – сіре поле. Не зрозуміло, чи то море, чи то гори, чи то пампаси. Тим самим, на думку Томенка, партійний орган СДПУ(О) взяв і "викреслив Україну з політичної карти Європи".
Опонентам, які підставилися в черговий раз, Томенко написав листа. Не прямо Медведчуку, а "російським політтехнологам, які забезпечують виборчу кампанію соціал-демократів". Саме через іноземне походження фахівців, найнятих есдеками, їх переслідують "постійні невдачі", вважає Томенко.
Юридичну апеляцію за образу батьківщини він не планує. Зняття з ефіру "бракованих" роликів про "соціал-демократичну Австрію", яке сталося після його викриття, Томенко вважає нормальним виходом з минулого конфузу. Тому адекватною реакцією на останній прокол СДПУ(О), на його думку, міг би стати випуск 650-тисячним тиражем нової карти Європи, яка обов'язково включала б і Україну.
Однак передвиборний контекст крім відновлення справедливості диктує ще і побічні, але не менш цінні результати. По-перше, після заяви Томенка для блоку Ющенка буде набагато простіше довести антиукраїнську позицію СДПУ(О). По-друге, лист політолога – це наочна демонстрація технології "вогонь по штабах", коли есдекам в розпал напруженої передвиборчої кампанії додається роботи. Мозки зайняті 31 березня, а вони вимушені відволікатися на дрібниці, озиратися, вибачатися.
І, по-третє, ще один результат – це вкорінення у свідомості мас тези про російських технологів, найнятих есдеками. Медведчук все твердить і твердить, що нічого, крім сайта, вони їм не робили. А ось зазирнемо на останню шпальту "Нашої газети +" і побачимо там незнайоме прізвище. Зимою у газети з'явився новий головний редактор Олексій Сарно. Це і є представник невловимої популяції російських технологів і, до всього ще й видатний теоретик ненормативної лексики. Правда, в Росії цей громадянин носить прізвище Плуцер-Сарно.
Однак більше за все дивує інше – хвороблива реакція есдеків, яких ловлять на помилках в дуже показових дрібницях. Керівник інформаційно-аналітичної служби СДПУ(О) Сергій Васильєв різко прокоментував "Українській правді" лист Томенка: "Дурість найчистішої води, негідна високого звання політолога, яким так любить називатися пан Томенко. Можна було б в інший, більш цікавий спосіб привернути увагу до своєї в'янучої політичної кар'єри №62 списку виборчого блоку "Наша Україна". Ймовірно, у пана Томенка є серйозні проблеми на фінішній прямій. Але не можна ж таким примітивним способом привертати до себе увагу виборців".
Насправді-то словом "примітивний" можна було б назвати промах СДПУ(О) з картою Європи. Однак, якщо розібратися, то ніякої помилки і не було, і редакція свідомо вирізала Україну. І зробила це навіть не під впливом євразійського світогляду політтехнологів СДПУ(О), як натякає Томенко. Ні. Просто, залиш вони Україну, треба було б її якось визначити. Адже на карті всі країни розділені дуже чітко на два типи. Ті, де соціал-демократи при влади, і ті, де вони в опозиції. І ось як після такого можна позиціонувати есдеків Медведчука? Вони в Україні правляча партія або опозиційна?
А ніяка.
Правлячою її назвати складно і невигідно. Звичайно ж, якщо користуватися критеріями СДПУ(О) при складанні роликів "рік соціал-демократії", тоді Україна – це вже зараз держава, де соціал-демократія давно перемогла. У есдеків є міністр в уряді (Кремінь), є глава держкомітету (Череп), є фракція в парламенті. Ще зовсім недавно головний соціал-демократ країни посідав другу посаду в законодавчому органі. Трохи раніше за ще один есдек був координатором парламентської більшості. Плюс деякі губернатори та їх заступники. Одним словом, запросто можна було запускати ще один телеролик: "Кучмагейт, вбивства журналістів, падіння рівня іноземних інвестицій, середня пенсія 15 доларів. Це Україна. Соціал-демократи чотири роки при владі".
Зрозуміло, від такої влади нормальні люди вважають за краще триматися подалі. Але і опозиційною СДПУ(О) себе назвати не може. По-перше, це рівнозначно смерті. І, по-друге, навіть якби "лицарі червоної троянди" зважилися на такий крок, виставили б себе на посміховисько перед всією країною. Ось і доводиться Україну відсувати до Азії.
Додаток: Відкритий лист Миколи Томенка російським політтехнологам, які забезпечують виборчу кампанію соціал-демократів, оприлюднений у понеділок в Києві
Шановні російські політтехнологи!
Я, як політолог, з великою цікавістю спостерігаю за вашою роботою в Україні. Безумовно, на українському електоральному полі вам вдалося реалізувати не одну цікаву виборчу ідею, раніше використану в Росії.
Але в роботі з СДПУ(О) вас який рік поспіль переслідує якась лиха доля. У 1998 році ваша ідея перетворити соціал-демократичну партію в футбольну "команду молодості нашої" ледве не закінчилася плачевно. Під час нинішньої виборчої кампанії симпатична ідея прив'язки СДПУ(О) до традицій європейської соціал-демократії призвела до чергового скандалу. Проте, я вдячний вам за те, що ви переконали Віктора Медведчука, Леоніда Кравчука і Василя Кременя зупинити показ неправдивої політичної реклами про те, що "в 13 з 15 країн Європейського Союзу при владі соціал-демократи". Більш того, в газетному матеріалі "Соціал-демократи в Європі" (партійного органу СДПУ(О) "Наша газета+") опублікований перелік тільки 9, а не 13 країн Європейського Союзу. Завдяки цьому, ще в 4-х країнах Європейського Союзу до влади знов повернулися законно обрані представники консервативних і ліберальних партій. Нарешті і австрійський народ зітхнув з полегшенням – їх президент Томас Клейстиль і канцлер Вольфганг Шуссель зберегли свої посади і партійність. Залишаються проблеми ще з кількома країнами, але головне, що лідери СДПУ(О) нарешті визнали, що їх політична реклама не відповідала дійсності.
Однак я, як політолог і громадянин, шокований статтею "63% населення Європи живе в соціал-демократичних країнах" у вищеназваному партійному органі СДПУ(О): з карти Європи, опублікованої в газеті, зникла моя країна – Україна.
Теоретично я можу це пояснити тим, що ви завжди розглядали Росію, Україну і Білорусь швидше як частину Євразійського простору, а не Європи. І вашу "російську концепцію" бачення місця і ролі України в світі я, як політолог, можу зрозуміти. Але, як громадянину своєї країни, мені незрозуміла позиція колишнього Президента України Леоніда Кравчука, екс-першого віце-спікера парламенту Віктора Медведчука, чинного міністра освіти Василя Кременя й інших лідерів СДПУ(О), які, залишаючись громадянами своєї країни і неодноразово публічно висловлюючись на користь європейського вибору України, в своєму партійному виданні виключили Україну з політичної карти Європи.
У черговий раз лідери СДПУ(О), борючись за перемогу на парламентських виборах, пішли на непередбачуваний крок – вирішили змінити карту Європи. Пояснення може бути лише одне: або вони так довіряють вам, як політтехнологам, або у них серйозні проблеми не тільки з політичною освітою, але і з географією.
Розуміючи, що ви серйозно впливаєте на позицію СДПУ(О), я звернувся до вас з пропозицією враховувати в подальшій діяльності на електоральному терені особливості країни-роботодавця. Не забувайте, то ви працюєте в країні, яка історично і географічно є європейською державою, і де у вищих учбових закладах вивчають політичні науки.
З повагою, директор Інституту політики
Микола Томенко
P.S. СДПУ(О) все одно зробить революцію у географії
Протягом дня СДПУ(О) часу не гаяла. Після заяви Томенка на сайті партії з'явилася картинка, яка, очевидно, свідчить, що есдеки визнали свою помилку. Щоправда, змінився і підпис. Тепер СДПУ(О) стверджує, що 63% населення ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ проживає у соціал-демократичних країнах.
ОК, приймається. Але ж знову вийшла невелика "нескладуха". По-перше, так і не зрозуміло, при владі українські есдеки чи в опозиції. І, по-друге, очевидно, до цих 63% відноситься і Польща з Румунією і Болгарією – оскільки "Наша газета +" згадувала цю ж цифру щодо населення ВСІХ європейських країн (дивися вище). Тепер же Польща, Румунія і Болгарія опинилися у Західній Європі. Ну не дають есдекам спокою лаври революціонерів у географії!
У останньому номері газети від 8 березня 2002 СДПУ(О) вирішила красиво відповісти Томенку, який на позаминулому тижні звинуватив есдеків в проведенні переворотів в половині країн Євросоюзу. Для того, щоб більше ні у кого не було сумнівів, що у всій благополучній Європі аж до Албанії правлять соціал-демократи, СДПУ(О) через партійне видання вирішило оприлюднити карту континенту з позначеними на ній країнами, в яких правлять ідейні соратники Медведчука.
Карта, як і матеріал "63% населення Європи живе в соціал-демократичних країнах", вийшли чудові, на газетну розгортку. Щоправда, чомусь у наших есдеків Європа обривається на кордоні України з Польщею, Словаччиною, Угорщиною і Румунією. Далі, тобто за межами Європи, в тому числі там, де і Україна – сіре поле. Не зрозуміло, чи то море, чи то гори, чи то пампаси. Тим самим, на думку Томенка, партійний орган СДПУ(О) взяв і "викреслив Україну з політичної карти Європи".
 |
Юридичну апеляцію за образу батьківщини він не планує. Зняття з ефіру "бракованих" роликів про "соціал-демократичну Австрію", яке сталося після його викриття, Томенко вважає нормальним виходом з минулого конфузу. Тому адекватною реакцією на останній прокол СДПУ(О), на його думку, міг би стати випуск 650-тисячним тиражем нової карти Європи, яка обов'язково включала б і Україну.
Однак передвиборний контекст крім відновлення справедливості диктує ще і побічні, але не менш цінні результати. По-перше, після заяви Томенка для блоку Ющенка буде набагато простіше довести антиукраїнську позицію СДПУ(О). По-друге, лист політолога – це наочна демонстрація технології "вогонь по штабах", коли есдекам в розпал напруженої передвиборчої кампанії додається роботи. Мозки зайняті 31 березня, а вони вимушені відволікатися на дрібниці, озиратися, вибачатися.
І, по-третє, ще один результат – це вкорінення у свідомості мас тези про російських технологів, найнятих есдеками. Медведчук все твердить і твердить, що нічого, крім сайта, вони їм не робили. А ось зазирнемо на останню шпальту "Нашої газети +" і побачимо там незнайоме прізвище. Зимою у газети з'явився новий головний редактор Олексій Сарно. Це і є представник невловимої популяції російських технологів і, до всього ще й видатний теоретик ненормативної лексики. Правда, в Росії цей громадянин носить прізвище Плуцер-Сарно.
Однак більше за все дивує інше – хвороблива реакція есдеків, яких ловлять на помилках в дуже показових дрібницях. Керівник інформаційно-аналітичної служби СДПУ(О) Сергій Васильєв різко прокоментував "Українській правді" лист Томенка: "Дурість найчистішої води, негідна високого звання політолога, яким так любить називатися пан Томенко. Можна було б в інший, більш цікавий спосіб привернути увагу до своєї в'янучої політичної кар'єри №62 списку виборчого блоку "Наша Україна". Ймовірно, у пана Томенка є серйозні проблеми на фінішній прямій. Але не можна ж таким примітивним способом привертати до себе увагу виборців".
Насправді-то словом "примітивний" можна було б назвати промах СДПУ(О) з картою Європи. Однак, якщо розібратися, то ніякої помилки і не було, і редакція свідомо вирізала Україну. І зробила це навіть не під впливом євразійського світогляду політтехнологів СДПУ(О), як натякає Томенко. Ні. Просто, залиш вони Україну, треба було б її якось визначити. Адже на карті всі країни розділені дуже чітко на два типи. Ті, де соціал-демократи при влади, і ті, де вони в опозиції. І ось як після такого можна позиціонувати есдеків Медведчука? Вони в Україні правляча партія або опозиційна?
А ніяка.
Правлячою її назвати складно і невигідно. Звичайно ж, якщо користуватися критеріями СДПУ(О) при складанні роликів "рік соціал-демократії", тоді Україна – це вже зараз держава, де соціал-демократія давно перемогла. У есдеків є міністр в уряді (Кремінь), є глава держкомітету (Череп), є фракція в парламенті. Ще зовсім недавно головний соціал-демократ країни посідав другу посаду в законодавчому органі. Трохи раніше за ще один есдек був координатором парламентської більшості. Плюс деякі губернатори та їх заступники. Одним словом, запросто можна було запускати ще один телеролик: "Кучмагейт, вбивства журналістів, падіння рівня іноземних інвестицій, середня пенсія 15 доларів. Це Україна. Соціал-демократи чотири роки при владі".
Зрозуміло, від такої влади нормальні люди вважають за краще триматися подалі. Але і опозиційною СДПУ(О) себе назвати не може. По-перше, це рівнозначно смерті. І, по-друге, навіть якби "лицарі червоної троянди" зважилися на такий крок, виставили б себе на посміховисько перед всією країною. Ось і доводиться Україну відсувати до Азії.
Додаток: Відкритий лист Миколи Томенка російським політтехнологам, які забезпечують виборчу кампанію соціал-демократів, оприлюднений у понеділок в Києві
Шановні російські політтехнологи!
Я, як політолог, з великою цікавістю спостерігаю за вашою роботою в Україні. Безумовно, на українському електоральному полі вам вдалося реалізувати не одну цікаву виборчу ідею, раніше використану в Росії.
Але в роботі з СДПУ(О) вас який рік поспіль переслідує якась лиха доля. У 1998 році ваша ідея перетворити соціал-демократичну партію в футбольну "команду молодості нашої" ледве не закінчилася плачевно. Під час нинішньої виборчої кампанії симпатична ідея прив'язки СДПУ(О) до традицій європейської соціал-демократії призвела до чергового скандалу. Проте, я вдячний вам за те, що ви переконали Віктора Медведчука, Леоніда Кравчука і Василя Кременя зупинити показ неправдивої політичної реклами про те, що "в 13 з 15 країн Європейського Союзу при владі соціал-демократи". Більш того, в газетному матеріалі "Соціал-демократи в Європі" (партійного органу СДПУ(О) "Наша газета+") опублікований перелік тільки 9, а не 13 країн Європейського Союзу. Завдяки цьому, ще в 4-х країнах Європейського Союзу до влади знов повернулися законно обрані представники консервативних і ліберальних партій. Нарешті і австрійський народ зітхнув з полегшенням – їх президент Томас Клейстиль і канцлер Вольфганг Шуссель зберегли свої посади і партійність. Залишаються проблеми ще з кількома країнами, але головне, що лідери СДПУ(О) нарешті визнали, що їх політична реклама не відповідала дійсності.
Однак я, як політолог і громадянин, шокований статтею "63% населення Європи живе в соціал-демократичних країнах" у вищеназваному партійному органі СДПУ(О): з карти Європи, опублікованої в газеті, зникла моя країна – Україна.
Теоретично я можу це пояснити тим, що ви завжди розглядали Росію, Україну і Білорусь швидше як частину Євразійського простору, а не Європи. І вашу "російську концепцію" бачення місця і ролі України в світі я, як політолог, можу зрозуміти. Але, як громадянину своєї країни, мені незрозуміла позиція колишнього Президента України Леоніда Кравчука, екс-першого віце-спікера парламенту Віктора Медведчука, чинного міністра освіти Василя Кременя й інших лідерів СДПУ(О), які, залишаючись громадянами своєї країни і неодноразово публічно висловлюючись на користь європейського вибору України, в своєму партійному виданні виключили Україну з політичної карти Європи.
У черговий раз лідери СДПУ(О), борючись за перемогу на парламентських виборах, пішли на непередбачуваний крок – вирішили змінити карту Європи. Пояснення може бути лише одне: або вони так довіряють вам, як політтехнологам, або у них серйозні проблеми не тільки з політичною освітою, але і з географією.
Розуміючи, що ви серйозно впливаєте на позицію СДПУ(О), я звернувся до вас з пропозицією враховувати в подальшій діяльності на електоральному терені особливості країни-роботодавця. Не забувайте, то ви працюєте в країні, яка історично і географічно є європейською державою, і де у вищих учбових закладах вивчають політичні науки.
З повагою, директор Інституту політики
Микола Томенко
P.S. СДПУ(О) все одно зробить революцію у географії
 |
ОК, приймається. Але ж знову вийшла невелика "нескладуха". По-перше, так і не зрозуміло, при владі українські есдеки чи в опозиції. І, по-друге, очевидно, до цих 63% відноситься і Польща з Румунією і Болгарією – оскільки "Наша газета +" згадувала цю ж цифру щодо населення ВСІХ європейських країн (дивися вище). Тепер же Польща, Румунія і Болгарія опинилися у Західній Європі. Ну не дають есдекам спокою лаври революціонерів у географії!
