Банки будуть інформувати силові органи про значні фінансові операції
Четвер, 30 травня 2002, 11:39
Комерційні банки України зобов'язані самостійно повідомляти органам по боротьбі з організованою злочинністю інформацію про осіб, які проводять "значні чи сумнівні операції". Таке тлумачення до статті 64 закону № 2121-III від 7 грудня 2000 року "Про банки і банківську діяльність" міститься у телеграмі Національного банку України (НБУ).
Згідно із законом, операція визначається як "значна", коли вона передбачає проведення безготівкових розрахунків на суму, що перевищує еквівалент EUR50 тис., чи готівкових розрахунків на суму понад EUR10 тис. в еквіваленті. "Сумнівними" є операції, які "проводяться за незвичайних чи невиправдано заплутаних умов, є економічно невиправданими чи суперечать законодавству України".
19 квітня поточного року НБУ разіслав комерційним банкам перелік державних органів по боротьбі з організованою злочинністю, яким потрібно повідомляти інформацію про "значні і сумнівні операції". Зокрема, до списку входять відділи по боротьбі з оргзлочинністю Головного управління МВС України, а також аналогічні відділи органів Служби безпеки України в областях, АРК, у містах Києві та Севастополі.
Вказане тлумачення НБУ надіслав у рамках посилення боротьби з легалізацією злочинних прибутків. Нагадаємо, що на початку березня цього року Міжнародна організація по боротьбі з відмиванням грошей (FATF) оприлюднила резолюцію, згідно з якою Україна може бути виключена із "чорного" списку як країна, що докладає належних зусиль для боротьби з легалізацією тіньових прибутків. Минулого понеділка місія FATF прибула до Києва для оцінки діяльності уряду України у цьому напрямку.
Підкреслимо, що окрім зобов'язання комерційних банків повідомляти про "комерційні та сумнівні" операції Кабінет міністрів вже здійснив низку практичних кроків для протидії відмиванню "брудних" грошей. Так, при Міністерстві фінансів створений департамент фінансового моніторингу, ухвалена Програма боротьби з легалізацією злочинних прибутків на 2002 рік.
І нарешті, 29 травня уряд розглянув новий законопроект про запобігання відмиванню тіньових прибутків. Зокрема, як відзначив Анатолій Кінах, новий законопроект "суттєво відрізнятиметься від попереднього, оскільки, крім фіскальних правових заходів, документ передбачає створення необхідних умов і стимулів для легалізації капіталу". Уряд, зазначив Кінах, має намір одразу після призначення керівників парламентських комітетів направити законопроект на розгляд до Верховної Ради, як невідкладний.
У той же час в інтерв'ю "Контексту" експерт Центру соціального і економічного розвитку (CASE Україна) Оксана Новоселецька зазначила, що введена Нацбанком вимога до комерційних банків інформувати силові структури про підозрілі фінансові операції малоефективна у контексті боротьби з відмиванням грошей. "Будь-яку велику фінансову операцію можна розбити на декілька дрібних, таким чином, уникнувши "розголосу".
Тому введене Нацбанком обмеження, можливо, зменшить обсяги відмивання коштів, проте не повністю виключить це явище, - вважає експерт. - Крім того, фінансові потоки можуть бути просто перенаправлені іншими каналами. Тому необхідна системність заходів у боротьбі з легалізацією тіньових коштів".
Говорячи про економічні наслідки боротьби з відмиванням грошей для банківського сектору, пані Новоселецька відзначила, що ці заходи можуть відлякати клієнтів банків. Тому банки можуть бути зацікавлені в тому, щоб не виконувати означений пункт закону, чи навіть у попередженні "сумнівних" клієнтів про потенційний контроль. Не виключені і випадкові помилки при визначенні банками осіб, що здійснюють "занадто великі" фінансові операції.
Річ у тім, що у випадку значних коливань курсу євро збільшується вірогідність здійснення клієнтами помилок, оскільки розрахуни в Україні проводяться у гривнях, тоді як ліміти встановлені у євро. В цілому, на думку експерта, боротьба з легалізацією прибутків, отриманих злочинним шляхом, може негативно відбитися не лише на прибутках банків, а й на розмірі відсоткових ставок.
Згідно із законом, операція визначається як "значна", коли вона передбачає проведення безготівкових розрахунків на суму, що перевищує еквівалент EUR50 тис., чи готівкових розрахунків на суму понад EUR10 тис. в еквіваленті. "Сумнівними" є операції, які "проводяться за незвичайних чи невиправдано заплутаних умов, є економічно невиправданими чи суперечать законодавству України".
19 квітня поточного року НБУ разіслав комерційним банкам перелік державних органів по боротьбі з організованою злочинністю, яким потрібно повідомляти інформацію про "значні і сумнівні операції". Зокрема, до списку входять відділи по боротьбі з оргзлочинністю Головного управління МВС України, а також аналогічні відділи органів Служби безпеки України в областях, АРК, у містах Києві та Севастополі.
Вказане тлумачення НБУ надіслав у рамках посилення боротьби з легалізацією злочинних прибутків. Нагадаємо, що на початку березня цього року Міжнародна організація по боротьбі з відмиванням грошей (FATF) оприлюднила резолюцію, згідно з якою Україна може бути виключена із "чорного" списку як країна, що докладає належних зусиль для боротьби з легалізацією тіньових прибутків. Минулого понеділка місія FATF прибула до Києва для оцінки діяльності уряду України у цьому напрямку.
Підкреслимо, що окрім зобов'язання комерційних банків повідомляти про "комерційні та сумнівні" операції Кабінет міністрів вже здійснив низку практичних кроків для протидії відмиванню "брудних" грошей. Так, при Міністерстві фінансів створений департамент фінансового моніторингу, ухвалена Програма боротьби з легалізацією злочинних прибутків на 2002 рік.
І нарешті, 29 травня уряд розглянув новий законопроект про запобігання відмиванню тіньових прибутків. Зокрема, як відзначив Анатолій Кінах, новий законопроект "суттєво відрізнятиметься від попереднього, оскільки, крім фіскальних правових заходів, документ передбачає створення необхідних умов і стимулів для легалізації капіталу". Уряд, зазначив Кінах, має намір одразу після призначення керівників парламентських комітетів направити законопроект на розгляд до Верховної Ради, як невідкладний.
У той же час в інтерв'ю "Контексту" експерт Центру соціального і економічного розвитку (CASE Україна) Оксана Новоселецька зазначила, що введена Нацбанком вимога до комерційних банків інформувати силові структури про підозрілі фінансові операції малоефективна у контексті боротьби з відмиванням грошей. "Будь-яку велику фінансову операцію можна розбити на декілька дрібних, таким чином, уникнувши "розголосу".
Тому введене Нацбанком обмеження, можливо, зменшить обсяги відмивання коштів, проте не повністю виключить це явище, - вважає експерт. - Крім того, фінансові потоки можуть бути просто перенаправлені іншими каналами. Тому необхідна системність заходів у боротьбі з легалізацією тіньових коштів".
Говорячи про економічні наслідки боротьби з відмиванням грошей для банківського сектору, пані Новоселецька відзначила, що ці заходи можуть відлякати клієнтів банків. Тому банки можуть бути зацікавлені в тому, щоб не виконувати означений пункт закону, чи навіть у попередженні "сумнівних" клієнтів про потенційний контроль. Не виключені і випадкові помилки при визначенні банками осіб, що здійснюють "занадто великі" фінансові операції.
Річ у тім, що у випадку значних коливань курсу євро збільшується вірогідність здійснення клієнтами помилок, оскільки розрахуни в Україні проводяться у гривнях, тоді як ліміти встановлені у євро. В цілому, на думку експерта, боротьба з легалізацією прибутків, отриманих злочинним шляхом, може негативно відбитися не лише на прибутках банків, а й на розмірі відсоткових ставок.
