ДЕРЖДЕПАРТАМЕНТ США ТА РАДА БЕЗПЕКИ ООН ЗАКІНЧИЛИ ПЕРЕВІРКУ НЕЛЕГАЛЬНОГО ЕКСПОРТУ УКРАЇНСЬКОЇ ЗБРОЇ?
П'ятниця, 7 червня 2002, 12:21
Нове засідання Ради національної безпеки та оборони України, заздалегідь призначене на 12 червня, буде присвячене ревізії політики військово-технічної співпраці України з іноземними державами.
Як повідомили агентству Defense-Express в РНБОУ, основним питанням роботи Ради, крім аналізу результатів виконання задач, поставлених торішнім засіданням РНБОУ, стане підведення підсумків перевірок виконання Україною міжнародних зобов'язань в сфері передач озброєнь та військової техніки на світовому ринку озброєнь.
Джерела в РНБОУ вказують, що на сьогоднішній день вже відомі результати перевірок можливого постачання з боку Ради безпеки ООН та Держдепартаменту США. Також завершені перевірки СБУ, Міноборони та МЗС України. Всі вони свідчать про те, що обвинувачення України в нелегальному експорті зброї не підтвердилися. Рада безпеки вказує, що саме з цим пов'язане перенесення засідання РНБОУ, яке раніше планувалося провести в травні.
При цьому фахівці РНБОУ констатують, що обвинувачення України відносно порушень завдали істотних збитків іміджу держави-спецекспортера. Це примушує задуматися, чи варто державним органам втягуватися в інформаційні перестрілки, якщо обвинувачення ініційовані виключно засобами масової інформації та не носять офіційного характеру? Саме так було з ситуацією навколо "псевдопоставок" до Іраку.
Ще однією серйозною проблемою є питання, якими повинні бути превентивні заходи держави (і чи повинні вони бути), покликані, якщо не виключити, то хоч би мінімізувати потік обвинувачень.
У той же час, вказують джерела в РНБОУ, український збройовий експорт навіть після інформаційних кампаній не має тенденції до скорочення, при цьому зберігається інша важлива позитивна тенденція, характерна для 2001 р. і першого кварталу 2002 р.: близько 70% озброєнь, послуг і військової техніки, що реалізовуються, є продукцією національних заводів ОПК і лише близько 30% складають ВВТ з арсеналів Збройних сил України.
На думку експертів Центра досліджень армії, конверсії і роззброєння, мас-медійні війни 2002 року продемонстрували уразливість інформаційного простору України, це повинно стимулювати владу до створення спеціальних структур, що займаються аналізом та прогнозуванням в області військово-технічної співпраці.
Найімовірніше, вказують експерти, в Україні може бути посилений контроль за організацією експорту зброї та чутливих технологій, наприклад, шляхом введення дозвільної системи на ведення переговорів. Ситуацію, як вважають в ЦДАКР, також може поліпшити активна робота на рівні парламенту, що, по-перше, повинно передбачати появу законів в сфері ВТС та експортного контролю, а по-друге, щорічних доповідей про реалізовані операції на ринку зброї.
Перше підтвердить наявність парламентського контролю за цією сферою, а друге продемонструє певну прозорість самої сфери ВТС і, відповідно, істотно зменшить рівень негативних наслідків від інформаційних кампаній проти України як учасника світовому ринку озброєнь, упевнені представники ЦДАКР.
Експерти неурядового дослідницького Центру також упевнені, що обвинувачення на адресу України викликані передусім різким зростанням конкуренції на пострадянському сегменті світового ринку озброєнь. Зокрема, такі держави як Польща, Чехія, Словаччина, Болгарія, Білорусія та ряд інших різко збільшили активність на ринку зброї, а деяким з них вдалося укласти досить значні контракти на ринках, де працюють українські спецекспортери.
Як підкреслюють в ЦДАКР, ще однією проблемою для України як експортера озброєнь і військової техніки стане знаходження компромісу відносно ВТС з низкою держав - у зв'язку з бажанням інтегруватися до НАТО. Нагадавши про тиск альянсу на Київ у зв'язку з постачанням озброєнь, послуг та військової техніки в Македонію (відносно чого не було ніяких обмежень), експерти не виключають, що, на догоду політиці, Києву доведеться піти на обмеження ВТС з деякими державами.
Defense-Express
Як повідомили агентству Defense-Express в РНБОУ, основним питанням роботи Ради, крім аналізу результатів виконання задач, поставлених торішнім засіданням РНБОУ, стане підведення підсумків перевірок виконання Україною міжнародних зобов'язань в сфері передач озброєнь та військової техніки на світовому ринку озброєнь.
Джерела в РНБОУ вказують, що на сьогоднішній день вже відомі результати перевірок можливого постачання з боку Ради безпеки ООН та Держдепартаменту США. Також завершені перевірки СБУ, Міноборони та МЗС України. Всі вони свідчать про те, що обвинувачення України в нелегальному експорті зброї не підтвердилися. Рада безпеки вказує, що саме з цим пов'язане перенесення засідання РНБОУ, яке раніше планувалося провести в травні.
При цьому фахівці РНБОУ констатують, що обвинувачення України відносно порушень завдали істотних збитків іміджу держави-спецекспортера. Це примушує задуматися, чи варто державним органам втягуватися в інформаційні перестрілки, якщо обвинувачення ініційовані виключно засобами масової інформації та не носять офіційного характеру? Саме так було з ситуацією навколо "псевдопоставок" до Іраку.
Ще однією серйозною проблемою є питання, якими повинні бути превентивні заходи держави (і чи повинні вони бути), покликані, якщо не виключити, то хоч би мінімізувати потік обвинувачень.
У той же час, вказують джерела в РНБОУ, український збройовий експорт навіть після інформаційних кампаній не має тенденції до скорочення, при цьому зберігається інша важлива позитивна тенденція, характерна для 2001 р. і першого кварталу 2002 р.: близько 70% озброєнь, послуг і військової техніки, що реалізовуються, є продукцією національних заводів ОПК і лише близько 30% складають ВВТ з арсеналів Збройних сил України.
На думку експертів Центра досліджень армії, конверсії і роззброєння, мас-медійні війни 2002 року продемонстрували уразливість інформаційного простору України, це повинно стимулювати владу до створення спеціальних структур, що займаються аналізом та прогнозуванням в області військово-технічної співпраці.
Найімовірніше, вказують експерти, в Україні може бути посилений контроль за організацією експорту зброї та чутливих технологій, наприклад, шляхом введення дозвільної системи на ведення переговорів. Ситуацію, як вважають в ЦДАКР, також може поліпшити активна робота на рівні парламенту, що, по-перше, повинно передбачати появу законів в сфері ВТС та експортного контролю, а по-друге, щорічних доповідей про реалізовані операції на ринку зброї.
Перше підтвердить наявність парламентського контролю за цією сферою, а друге продемонструє певну прозорість самої сфери ВТС і, відповідно, істотно зменшить рівень негативних наслідків від інформаційних кампаній проти України як учасника світовому ринку озброєнь, упевнені представники ЦДАКР.
Експерти неурядового дослідницького Центру також упевнені, що обвинувачення на адресу України викликані передусім різким зростанням конкуренції на пострадянському сегменті світового ринку озброєнь. Зокрема, такі держави як Польща, Чехія, Словаччина, Болгарія, Білорусія та ряд інших різко збільшили активність на ринку зброї, а деяким з них вдалося укласти досить значні контракти на ринках, де працюють українські спецекспортери.
Як підкреслюють в ЦДАКР, ще однією проблемою для України як експортера озброєнь і військової техніки стане знаходження компромісу відносно ВТС з низкою держав - у зв'язку з бажанням інтегруватися до НАТО. Нагадавши про тиск альянсу на Київ у зв'язку з постачанням озброєнь, послуг та військової техніки в Македонію (відносно чого не було ніяких обмежень), експерти не виключають, що, на догоду політиці, Києву доведеться піти на обмеження ВТС з деякими державами.
Defense-Express
