Шляхом погроз і умовлянь: як Америка намагається поліпшити ситуацію на Волл Стріт
Середа, 17 липня 2002, 14:17
І от за "майже панічним" понеділком прийшов вівторок, коли всі намагалися боротися з негативними ринковими тенденціями. Зокрема голова Федерального Резерву Сполучених Штатів Ален Грінспен розповідав про те, якою сильною є американська економіка. Тим часом Палата представників Конгресу США нашвидкуруч ухвалила положення про кримінальну відповідальність за фінансово-бухгалтерські махінації. Однак у вівторок американські ринки опустилися іще на одну сходинку нижче.
Всесвітнє казино
Політекономічні світила порівнюють світовий капіталізм з казино. І не тільки тому, що там можливі руйнівні програші чи казкові виграші, але головно тому, що казино, як правило, працює цілодобово. Як саме працює це всесвітнє казино видно з прикладу наших двох днів.
Світовий фінансовий понеділок розпочався на Далекому Сході, де азійські біржі за інерцією наслідували п'ятничне падіння акцій в США – хтось втратив більше, а хтось менше, але тенденція була негативна.
За цим відбувалося не надто критичне падіння курсів європейських акцій. Америка, що згідно з позиціонуванням речей у цьому світі, відкриває свої фінансові ринки пізніше за європейські на 5-6 годин, і коли в понеділок у Нью-Йорку індекси почали заходити в глибоке піке, то в Азії торги було завершено, а в Європі вони якраз закінчувалися. Побачивши, що в Америці продають, європейці кинулись продавати з подвійною енергією. Американці з цього "фондового піке" якимось дивом викараскалися перед закінченням робочого понеділка, а європейці не встигли – просто там робочий день скінчився.
А потім почався вівторок. Азійські ринки знову ішли вниз. Європейські індекси спочатку нервово смикалися вниз-вгору, а потім під закриття франкфуртські, міланські і лондонські ринки вирішили спробувати трошки грати на підвищення цін. Французи, голандці і швейцарці, однак, до кінця дня так і не змогли підсолодити свої настрої хоч маленьким підйомом.
Позитивні зміни на деяких ринках Європи за часом приблизно співпали з виступом в американському сенаті голови Федерального Резерву США Алена Грінспена, який переконував усіх і вся, що страшної небезпеки зараз немає. Здається, що європейці йому майже повірили. Певний час здавалося, що повірили йому і американські фінансисти. Однак за годину-дві до закриття Нью-Йоркської Фондової Біржі настрій американців змінився і Доу Джонс завершив день майже на два відсотки нижче за попередній.
Слід сказати, що на Волл Стріт це була вже сьома підряд торгова сесія з негативним приростом цін на акції головних американських фірм. Інший фінансовий показник – Стандард енд Пурз – взагалі закінчив день на рівні вищому хіба що за кризовий серпень 1997 року. Індекс акцій високотехнологічних фірм Насдак хоча і перебував цілий день в позитиві, однак під закриття теж сповз униз, на якихось піввідсотка. Звичайно, європейські біржі на той час уже не працювали.
Вмовляння
У понеділок неабияким фактором у падінні ринків був виступ президента Буша. Президент намагався заспокоїти громадян фінансистів, запевнити, що стан економіки США чудовий, а всі нинішні проблеми виникли через те, що роками зростала фондова бульбашка, коли надприбутки вважалися самоочевидними речами, але досягалися не за рахунок здорового розвитку виробництва і послуг, а через накачку грошима підприємств, що і не думали давати на ті інвестиції прибутки. Ім'я попередника Буша в Білому Домі при цьому згадано прямо не було, однак всі про нього подумали.
І от коли президент Буш другий раз за півтора тижні запевняв американців, що з економікою все не так погано, то це якраз і навело багатьох на сумні роздуми. За дивним збігом обставин, міністр фінансів Пол О'Ніл якраз під час кризи подався в закордонну поїздку, навчаючи вибрані пост-радянські республіки, як їм далі жити. Це минулих літа і осені О'Ніл заспокоював американців, що нема підстав для паніки, а тепер, під час смуги ринкової нестабільності він перебував у тривалих закордонних подорожах – спочатку в Африці, потім в нових незалежних державах колишнього Союзу.
У вівторок до голосу президента нарешті додався голос традиційно таємничо-величного голови Ю-Ес Феда Алена Грінспена. Виступаючи перед Сенатом США з традиційною піврічною промовою, Грінспен заявив таке: "Усі дані, що ми мали змогу нагромадити останніми тижнями, передбачають, що економіка поліпшується". Однак він також додав: "Хоча економіка тримається чудово, не є сюрпризом, що депресивні ефекти останніх подій не зникають остаточно".
Пам'ятається, що минулого літа, коли з'явилися ознаки погіршення економічної кон'юнктури, чільні посадовці Бушевої адміністрації в усіх гріхах звинувачували пресу – мовляв, вона в усьому шукає сенсаційності, мовляв вона не новини повідомляє, а прагне створити ефект їзди на американських гірках – щоб від інформації про економіку захоплювало дух, як не в позитивному сенсі, то в негативному.
Цього літа Ален Грінспен пішов далі тих своїх колєг, звинувативши ділових людей, чиєю метою є, природно, прибуток – у жадібності: "Схоже, що зараза жадібності тримає у своїх обіймах багатьох з нашої бізнес-спільноти". Грінспен, мав звичайно на увазі усі фінансові і бухгалтерські скандали останніх місяців і тижнів.
Про паритет євро і долара Грінспен скромно зауважив, що це взагалі не має економічного значення, а конкретний курс євро до долара він схарактеризував, як "цілком випадковий". Водночас він застеріг американський уряд від подальших бюджетних витрат, сказавши, що фінансову дисципліну було останнім часом порушено.
Погрози
Нещодавні соціологічні опитування в Америці виявили, що американці не надто довіряють обіцянкам свого президента запровадити покарання проти фінансових махінаторів – приблизно дві третини американців не довіряють. Однак на початку цього тижня конгресмени зробили два кроки – в понеділок Сенат одностайно (!) ухвалив суттєві зміни в системі підзвітності бухгалтерії корпорацій.
Зокрема, Сенат передбачив суворі штрафи і навіть ув'язнення для тих менеджерів компаній, які вводили в оману своїх інвесторів.
У вівторок Палата представників пішла навіть далі, передбачаючи карну відповідальність для тих представників фірм, які здійснюють тиск на чесних працівників усередині компаній, котрі повідомляють громадськості про можливі махінації. Законодавці намагалися ухвалювати зміни якомога швидше, очевидно сподіваючись підкріпити своїми голосами упевненість ринків.
Однак, як показали результати дня торгів на Волл Стріт, на яких ми зупинилися вище, поки що ані умовляння, ані погрози не дають надто великих сподівань. Хоча після заяв Грінспена трішки заспокоїлися нафтовики і зміцнилися ціни на нафту, однак біржовики до таких запевнень поставилися з явним скептицизмом. Маючи раніше славу мало не чаклуна, у вівторок худенький Грінспен почав чомусь нагадувати доброго, але безпомічного бухгалтера-пенсіонера.
До рішень про "закручування гайок" у довколокорпоративному законодавстві в США поставилися по-різному. Здається, що цими днями Сполучені Штати, де завжди наголошували на недоторканності і незалежності ринку, намагаються вирішити його проблеми за допомогою засобів державного регулювання. Чи не це найбільше бентежить звиклих до мантри про вільний ринок американських бізнесменів? І чи не з'являється у них підозра, що їхнє законне казино хтось намагається переобладнати під залу судових засідань?
Всесвітнє казино
Політекономічні світила порівнюють світовий капіталізм з казино. І не тільки тому, що там можливі руйнівні програші чи казкові виграші, але головно тому, що казино, як правило, працює цілодобово. Як саме працює це всесвітнє казино видно з прикладу наших двох днів.
Світовий фінансовий понеділок розпочався на Далекому Сході, де азійські біржі за інерцією наслідували п'ятничне падіння акцій в США – хтось втратив більше, а хтось менше, але тенденція була негативна.
За цим відбувалося не надто критичне падіння курсів європейських акцій. Америка, що згідно з позиціонуванням речей у цьому світі, відкриває свої фінансові ринки пізніше за європейські на 5-6 годин, і коли в понеділок у Нью-Йорку індекси почали заходити в глибоке піке, то в Азії торги було завершено, а в Європі вони якраз закінчувалися. Побачивши, що в Америці продають, європейці кинулись продавати з подвійною енергією. Американці з цього "фондового піке" якимось дивом викараскалися перед закінченням робочого понеділка, а європейці не встигли – просто там робочий день скінчився.
А потім почався вівторок. Азійські ринки знову ішли вниз. Європейські індекси спочатку нервово смикалися вниз-вгору, а потім під закриття франкфуртські, міланські і лондонські ринки вирішили спробувати трошки грати на підвищення цін. Французи, голандці і швейцарці, однак, до кінця дня так і не змогли підсолодити свої настрої хоч маленьким підйомом.
Позитивні зміни на деяких ринках Європи за часом приблизно співпали з виступом в американському сенаті голови Федерального Резерву США Алена Грінспена, який переконував усіх і вся, що страшної небезпеки зараз немає. Здається, що європейці йому майже повірили. Певний час здавалося, що повірили йому і американські фінансисти. Однак за годину-дві до закриття Нью-Йоркської Фондової Біржі настрій американців змінився і Доу Джонс завершив день майже на два відсотки нижче за попередній.
Слід сказати, що на Волл Стріт це була вже сьома підряд торгова сесія з негативним приростом цін на акції головних американських фірм. Інший фінансовий показник – Стандард енд Пурз – взагалі закінчив день на рівні вищому хіба що за кризовий серпень 1997 року. Індекс акцій високотехнологічних фірм Насдак хоча і перебував цілий день в позитиві, однак під закриття теж сповз униз, на якихось піввідсотка. Звичайно, європейські біржі на той час уже не працювали.
Вмовляння
У понеділок неабияким фактором у падінні ринків був виступ президента Буша. Президент намагався заспокоїти громадян фінансистів, запевнити, що стан економіки США чудовий, а всі нинішні проблеми виникли через те, що роками зростала фондова бульбашка, коли надприбутки вважалися самоочевидними речами, але досягалися не за рахунок здорового розвитку виробництва і послуг, а через накачку грошима підприємств, що і не думали давати на ті інвестиції прибутки. Ім'я попередника Буша в Білому Домі при цьому згадано прямо не було, однак всі про нього подумали.
|
І от коли президент Буш другий раз за півтора тижні запевняв американців, що з економікою все не так погано, то це якраз і навело багатьох на сумні роздуми. За дивним збігом обставин, міністр фінансів Пол О'Ніл якраз під час кризи подався в закордонну поїздку, навчаючи вибрані пост-радянські республіки, як їм далі жити. Це минулих літа і осені О'Ніл заспокоював американців, що нема підстав для паніки, а тепер, під час смуги ринкової нестабільності він перебував у тривалих закордонних подорожах – спочатку в Африці, потім в нових незалежних державах колишнього Союзу.
У вівторок до голосу президента нарешті додався голос традиційно таємничо-величного голови Ю-Ес Феда Алена Грінспена. Виступаючи перед Сенатом США з традиційною піврічною промовою, Грінспен заявив таке: "Усі дані, що ми мали змогу нагромадити останніми тижнями, передбачають, що економіка поліпшується". Однак він також додав: "Хоча економіка тримається чудово, не є сюрпризом, що депресивні ефекти останніх подій не зникають остаточно".
Пам'ятається, що минулого літа, коли з'явилися ознаки погіршення економічної кон'юнктури, чільні посадовці Бушевої адміністрації в усіх гріхах звинувачували пресу – мовляв, вона в усьому шукає сенсаційності, мовляв вона не новини повідомляє, а прагне створити ефект їзди на американських гірках – щоб від інформації про економіку захоплювало дух, як не в позитивному сенсі, то в негативному.
Цього літа Ален Грінспен пішов далі тих своїх колєг, звинувативши ділових людей, чиєю метою є, природно, прибуток – у жадібності: "Схоже, що зараза жадібності тримає у своїх обіймах багатьох з нашої бізнес-спільноти". Грінспен, мав звичайно на увазі усі фінансові і бухгалтерські скандали останніх місяців і тижнів.
Про паритет євро і долара Грінспен скромно зауважив, що це взагалі не має економічного значення, а конкретний курс євро до долара він схарактеризував, як "цілком випадковий". Водночас він застеріг американський уряд від подальших бюджетних витрат, сказавши, що фінансову дисципліну було останнім часом порушено.
Погрози
Нещодавні соціологічні опитування в Америці виявили, що американці не надто довіряють обіцянкам свого президента запровадити покарання проти фінансових махінаторів – приблизно дві третини американців не довіряють. Однак на початку цього тижня конгресмени зробили два кроки – в понеділок Сенат одностайно (!) ухвалив суттєві зміни в системі підзвітності бухгалтерії корпорацій.
|
У вівторок Палата представників пішла навіть далі, передбачаючи карну відповідальність для тих представників фірм, які здійснюють тиск на чесних працівників усередині компаній, котрі повідомляють громадськості про можливі махінації. Законодавці намагалися ухвалювати зміни якомога швидше, очевидно сподіваючись підкріпити своїми голосами упевненість ринків.
Однак, як показали результати дня торгів на Волл Стріт, на яких ми зупинилися вище, поки що ані умовляння, ані погрози не дають надто великих сподівань. Хоча після заяв Грінспена трішки заспокоїлися нафтовики і зміцнилися ціни на нафту, однак біржовики до таких запевнень поставилися з явним скептицизмом. Маючи раніше славу мало не чаклуна, у вівторок худенький Грінспен почав чомусь нагадувати доброго, але безпомічного бухгалтера-пенсіонера.
До рішень про "закручування гайок" у довколокорпоративному законодавстві в США поставилися по-різному. Здається, що цими днями Сполучені Штати, де завжди наголошували на недоторканності і незалежності ринку, намагаються вирішити його проблеми за допомогою засобів державного регулювання. Чи не це найбільше бентежить звиклих до мантри про вільний ринок американських бізнесменів? І чи не з'являється у них підозра, що їхнє законне казино хтось намагається переобладнати під залу судових засідань?
