Віктор Шишкін: Прокуратура не може закрити справу проти Кучми, не виконавши слідчих дій
Середа, 16 жовтня 2002, 17:27
Сенсаційне відкриття кримінальної справи проти Кучми, попри ігнорування цього факту українським телебаченням, залишається головною темою політичного життя. Із проханням спрогнозувати можливий розвиток подій УП звернулася до колишнього генпрокурора, члена Вищої ради юстиції та опозиційного діяча Віктора Шишкіна.
- На ваш погляд, як розвиватимуться подальші дії? Генеральна прокуратура закриє справу проти Кучми?
- Прокуратура не може закрити справу, не виконавши при цьому хоча б мінімальну низку слідчих дій. Це стосується справи, порушеної проти будь-якого громадянина, в тому числі і президента України.
Якби я був генеральним прокурором і обслуговував Кучму, то я б вчинив саме таким чином – провів дві-три слідчі дії. Я думаю, що прокуратура виконуватиме замовлення. І якщо вони при пам'яті, при мозках, то, можливо, оберуть такий варіант – провести дві-три слідчі дії, не проводячи інших.
- Про які слідчі дії йдеться?
- Ну, допитати когось, дві-три особи, а потім з формулюванням "за відсутності складу злочину" закрити. Але слід пам'ятати, що така постанова – про закриття справи – також оскаржується в суді.
Хоча, звичайно, як поведе себе в даному випадку Генеральна прокуратура – я не знаю.
- А прокуратура може просто взяти і відмовитися виконувати рішення судді? Мовляв, постанова незаконна…
- Прокуратура не має права визнавати її незаконною. Вона може оскаржити її у Верховному суді. Так само може вчинити і сам Кучма.
- Як тоді можна коментувати слова представників влади, що порушувати справу проти президента суддя Василенко не мав права?
- Вони плутають декілька явищ, які регулюються різними правовими напрямками. Вони ведуть мову про ситуацію імпічменту, яка частково виписана в Конституції. Але ж наразі мова йде не про імпічмент, а про стартовий момент – відкриття кримінальної справи. Не про притягнення до кримінальної відповідальності, бо тут була плутанина у то ж Задорожнього та інших, які плутають стадії відкриття кримінальної справи і притягнення до відповідальності.
Це різнопланові стадії. Є категорія осіб, щодо яких застосовується спеціальний порядок притягнення до відповідальності. Це судді, адвокати, народні депутати, президент. Але в даному випадку ідеться тільки про відкриття кримінальної справи. І є тільки дві категорії осіб, щодо яких застосовується спеціальний порядок: це судді та адвокати. Щодо судді може відкрити справу генеральний прокурор, а щодо адвоката – не нижче заступника генерального прокурора. А інші категорії громадян рівні, включаючи і народного депутата, і президента.
Тоді виходить що будь-який суддя, і будь-який слідчий в будь-якому "кацапетівському районі" може відкрити кримінальну справу.
- А який, на ваш погляд, вихід із такої суперечливої ситуації, яка виникла через появу двох протилежних постанов? Суддя Василенко ухвалив відкрити справу, а інша суддя Київського суду Балацька направила до Генеральної прокуратури цю заяву депутатів про відкриття справи проти Кучми.
- По-перше, ці рішення не є протилежними, оскільки постанова судді Балацької ухвалена незаконно. Всі звернення депутатів до суддів про порушення кримінальної справи були персоніфікованими. А суддя – самостійна процесуальна фігура. І ніхто в нього не може забирати адресовану йому справу.
А заступник по кримінальним справам голови Київського суду Глос забрав всі ці заяви, нікому не віддав і направив цій судді Балацькій. А вона прийняла рішення, що направляє гамузом всі документи, адресовані іншим суддям, до Генеральної прокуратури.
Якби всі судді окремо ухвалили рішення про направлення до Генеральної прокуратури, то це було б правильно з процесуальної точки зору рішення. А вона вирішила за всіх.
По-друге, рішення не протилежні, бо Балацька ухвалила передати матеріали до Генеральної прокуратури. Про це ж ідеться й у постанові Василенка. У Балацької просто випала стадія відкриття кримінальної справи.
- А якщо буде ще 20 постанов суддів, які відмовлять у відкритті справи?
- Та це не має жодного значення. Якщо є хоч один суддя, який відкрив кримінальну справу, є самостійна процесуальна поведінка.
- Які санкції можуть бути проти судді Василенка після такої постанови?
- За законом, ніяких. Якщо дуже захочуть, то що йому пред'являтимуть? Існує лише три шляхи звільнення судді з посади через нереабілітуючі обставини. Є й інші – досягнення пенсійного віку, закінчення строку. Але нереабілітуючих – три. Це вирок суду проти судді через скоєння кримінального злочину. Василенко такого не робив. Це заняття суддею несумісницькою діяльністю, підприємництвом, наприклад. Цим Василенко також не займається. І це порушення присяги. Але в чому полягає у випадку з Василенком порушення присяги – невідомо.
УП готує коментар щодо відкриття справи проти Кучми представника пропрезидентської більшості, заступника голови спілки юристів Миколи Онищука.
- На ваш погляд, як розвиватимуться подальші дії? Генеральна прокуратура закриє справу проти Кучми?
- Прокуратура не може закрити справу, не виконавши при цьому хоча б мінімальну низку слідчих дій. Це стосується справи, порушеної проти будь-якого громадянина, в тому числі і президента України.
Якби я був генеральним прокурором і обслуговував Кучму, то я б вчинив саме таким чином – провів дві-три слідчі дії. Я думаю, що прокуратура виконуватиме замовлення. І якщо вони при пам'яті, при мозках, то, можливо, оберуть такий варіант – провести дві-три слідчі дії, не проводячи інших.
- Про які слідчі дії йдеться?
- Ну, допитати когось, дві-три особи, а потім з формулюванням "за відсутності складу злочину" закрити. Але слід пам'ятати, що така постанова – про закриття справи – також оскаржується в суді.
Хоча, звичайно, як поведе себе в даному випадку Генеральна прокуратура – я не знаю.
- А прокуратура може просто взяти і відмовитися виконувати рішення судді? Мовляв, постанова незаконна…
- Прокуратура не має права визнавати її незаконною. Вона може оскаржити її у Верховному суді. Так само може вчинити і сам Кучма.
- Як тоді можна коментувати слова представників влади, що порушувати справу проти президента суддя Василенко не мав права?
- Вони плутають декілька явищ, які регулюються різними правовими напрямками. Вони ведуть мову про ситуацію імпічменту, яка частково виписана в Конституції. Але ж наразі мова йде не про імпічмент, а про стартовий момент – відкриття кримінальної справи. Не про притягнення до кримінальної відповідальності, бо тут була плутанина у то ж Задорожнього та інших, які плутають стадії відкриття кримінальної справи і притягнення до відповідальності.
Це різнопланові стадії. Є категорія осіб, щодо яких застосовується спеціальний порядок притягнення до відповідальності. Це судді, адвокати, народні депутати, президент. Але в даному випадку ідеться тільки про відкриття кримінальної справи. І є тільки дві категорії осіб, щодо яких застосовується спеціальний порядок: це судді та адвокати. Щодо судді може відкрити справу генеральний прокурор, а щодо адвоката – не нижче заступника генерального прокурора. А інші категорії громадян рівні, включаючи і народного депутата, і президента.
Тоді виходить що будь-який суддя, і будь-який слідчий в будь-якому "кацапетівському районі" може відкрити кримінальну справу.
- А який, на ваш погляд, вихід із такої суперечливої ситуації, яка виникла через появу двох протилежних постанов? Суддя Василенко ухвалив відкрити справу, а інша суддя Київського суду Балацька направила до Генеральної прокуратури цю заяву депутатів про відкриття справи проти Кучми.
- По-перше, ці рішення не є протилежними, оскільки постанова судді Балацької ухвалена незаконно. Всі звернення депутатів до суддів про порушення кримінальної справи були персоніфікованими. А суддя – самостійна процесуальна фігура. І ніхто в нього не може забирати адресовану йому справу.
А заступник по кримінальним справам голови Київського суду Глос забрав всі ці заяви, нікому не віддав і направив цій судді Балацькій. А вона прийняла рішення, що направляє гамузом всі документи, адресовані іншим суддям, до Генеральної прокуратури.
Якби всі судді окремо ухвалили рішення про направлення до Генеральної прокуратури, то це було б правильно з процесуальної точки зору рішення. А вона вирішила за всіх.
По-друге, рішення не протилежні, бо Балацька ухвалила передати матеріали до Генеральної прокуратури. Про це ж ідеться й у постанові Василенка. У Балацької просто випала стадія відкриття кримінальної справи.
- А якщо буде ще 20 постанов суддів, які відмовлять у відкритті справи?
- Та це не має жодного значення. Якщо є хоч один суддя, який відкрив кримінальну справу, є самостійна процесуальна поведінка.
- Які санкції можуть бути проти судді Василенка після такої постанови?
- За законом, ніяких. Якщо дуже захочуть, то що йому пред'являтимуть? Існує лише три шляхи звільнення судді з посади через нереабілітуючі обставини. Є й інші – досягнення пенсійного віку, закінчення строку. Але нереабілітуючих – три. Це вирок суду проти судді через скоєння кримінального злочину. Василенко такого не робив. Це заняття суддею несумісницькою діяльністю, підприємництвом, наприклад. Цим Василенко також не займається. І це порушення присяги. Але в чому полягає у випадку з Василенком порушення присяги – невідомо.
УП готує коментар щодо відкриття справи проти Кучми представника пропрезидентської більшості, заступника голови спілки юристів Миколи Онищука.
