Прем'єрський пасьянс

3 перегляди
Четвер, 31 жовтня 2002, 17:10
Майже всі учасники політичних процесів в Україні переконані у тому, що Новий, 2003 рік країна зустріне з новим прем'єр-міністром, хоча формального приводу для цього, відверто кажучи, немає - парламентської більшості де-факто не існує. Проте, всім зрозуміло, що передумови для створення коаліційного уряду полягають зовсім не в бажанні ключових політичних груп взяти на себе відповідальність за економічне становище в країні, яке у другому півріччі все більше набуває стагнаційних ознак. Тим більше, що на сьогодні майже всі партії, представлені у віртуальній пропрезидентській більшості, мають "своїх людей" у Кабінеті Міністрів. Інша справа, що далеко не всіх ключових суб'єктів влаштовує кількісний та якісний склад свого представництва в уряді.

Суто політичні передумови для термінового формування нового складу Кабміну фактично дві: об'єктивна - фактичний старт президентської кампанії, та суб'єктивна - паранормальна активність глави президентської адміністрації Віктора Медведчука вкупі із загостреним "хватальним рефлексом" його колеги по СДПУ (О) Григорія Суркіса.

Цілком зрозуміло, що чотири задекларовані фракціями, так званої, більшості претенденти далеко не остаточний варіант. В тіні залишилися чи не найбільш вагомі фігури в переліку ймовірних наступників: міністр транспорту Георгій Кирпа та голова СБУ Володимир Радченко. Про висунення власної кандидатури від "агонізуючої" НДП заявив і Валерій Пустовойтенко. Однак, на думку багатьох експертів, кандидатуру на посаду прем'єра буде запропоновано саме з уже запропонованої четвірки: Кінах - Азаров - Дубина - Янукович.

Запропонована нижче таблиця з поясненнями до неї є спробою внормувати різні думки експертів та джерел у різних фракціях про шанси кожного з заявленої четвірки на підтримку, принаймні, 226 голосами.

Таблиця №1

 
 
Примітка. В графі "Демініциатіви" потрібно враховувати, що ця депутатська група проголосує за всі чотири кандидатури.
* - варіант "а" вважається більш вірогідним ніж "б"
** - до таблиці внесені прогнозні дані, що означають не готовність надати підтримку тій чи іншій кандидатурі або її бажаність для тієї чи іншої сили на даному етапі, а вірогідність її підтримки у разі внесення її кандидатури президентом.


Перед тим як перейти до суто арифметичних підрахунків, варто надати певні пояснення наведеним цифрам.

"Наша Україна"

Підтримка кандидатур Кінаха або Азарова вилучається апріорі. Цілком вірогідним є й те, що переговори, про необхідність ведення яких постійно говорить Ющенко, не відбудуться (з причини непоєднуваності предметів переговорів, які пропонуються різними сторонами), а тому буде прийнято жорстке рішення і жодна з внесених президентом кандидатур не отримає голосів "НУ".

Проте, за певних умов, може одержати перемогу лінія компромісу і кандидатура Олега Дубини отримає 50-60 голосів від "НУ" (однозначно проти будуть групи ПРП та НРУ, а також частина УНР).

Ще більшу підтримку за певних обставин може отримати Янукович – до 80 голосів, але це лише за наявності результативних переговорів з "донецькими" з предмету, який безпосередньо виходить за межі крісла прем'єра, та взяттям на себе певних чітких зобов'язань. Адже, враховуючи умови ведення президентської кампанії, Ющенко зацікавлений у налагодженні відносин з донеччанами. В той же час, Янукович-прем'єр - це майже на сто відсотків Янукович - кандидат у президенти, навіть, якщо у Кучми буде з цього приводу інша думка.

СПУ

Останнім часом частіше можна почути про перехід СПУ на більш помірковані позиції всередені опозиційної трійки. Однак, це швидше продиктивано спробою фракції СПУ, яку дещо "затерли" інформаційно привабливіші БЮТ та КПУ, ідентифікуватись, продемонструвавши свою особливу позицію.

На початку тижня Олександр Мороз сказав, що в анонсованій четвірці претендентів є неприйнятні особи. За нашими джерелами, йшлося про Кінаха та Азарова. Навряд чи можна сподіватись на підтримку "регіонального барона" – Януковича, а ось Дубина, за певних обставин, може отримати підтримку СПУ, але лише у тому випадку, якщо його позиції будуть хиткими, і він насправді потребуватиме цієї підтримки. При цьому, у такому випадку, СПУ має переконатись, що Дубина-прем'єр зможе хоча б частково, враховуючи особливе ставлення до нього президента, врівноважити вплив Медведчука на процес прийняття рішень урядом.

КПУ

Для проформи, комуністи можуть запропонувати кандидатуру Гуренка, самі розуміючи, що такий крок – не більше ніж створення інформаційного приводу та нагадування про кадровий потенціал КПУ.

Думки окремих експертів про можливість підтримки з боку КПУ кандидатури Азарова не варто сприймати як серйозні, оскільки з боку радикально опозиційної КПУ було б надто необачно брати на себе частину відповідальності за прем'єра, на якого вони не матимуть жодного впливу, фактично напередодні виборчої кампанії.

БЮТ

Позиції БЮТ цілком зрозумілі, і вірогідність підтримки будь-якої з кандидатур, внесених Кучмою, навіть поза зазначеною четвіркою, дорівнює нулю.

Регіони України

Для "Регіонів" насправді пробила година "Х". Вперше після безславного прем'єрства Юхима Звягільського, Донецьк має реальну можливість всадовити на крісло голови Уряду свою людину. Це може відбутись тільки зараз, коли занепокоєні діями Медведчука політичні гравці, готові за певних обставин зробити що завгодно за принципом "клин клином вибивають". На роль такого клина претендують двоє: Микола Азаров та Віктор Янукович. Однак, є нюанс.

Посада прем'єра - це межа політичних перспектив пана Азарова і за будь-яких обставин він не стане реальним претендентом на посаду президента. Тому його проходження на посаду прем'єра може мати на меті тільки появу реальної противаги впливу Медведчука, отримання "дозволу" на створення якого може обійтись цій групі надто дорого, а віддача може й не бути такою, на яку сподіваються.

Кандидатура губернатора області Януковича має більш стратегічну складову, адже через рік його прем'єрства, Донецьк може отримати серйозного кандидата у президенти. І сьогодні вже зрозуміло, що безпосередньо донецьким кандидатом у президенти може стати лише Янукович. Питання в тому, чи влаштовує він справжнього господаря краю - Рината Ахметова.

Якщо варіант з Януковичем-прем'єром не проходить, тоді майже стовідсотковою виглядає вірогідність подальшого більш тісного блокування "Регіонів" з "Нашою Україною" вже найближчим часом на предмет підтримки на певних умовах кандидатури Ющенка на посаду президента України.

СДПУ (о)

Фракція СДПУ(о) - єдиний з ключових гравців, кого ситуація цілком влаштовує, і хто зацікавлений у збереженні статус-кво. Вплив Медведчука на президента дозволяє говорити про те, що будь-яка кандидатура, внесена Леонідом Кучмою на розгляд парламенту, стане результатом складного компромісу, в якому значною мірою буде враховано інтереси СДПУ (о) (і це може бути не тільки посада голови ДПАУ).

Тому навіть якщо буде внесена найменш бажана для Медведчука кандидатура Януковича, вона отримає 100% підтримку фракції, оскільки сам факт подання означатиме, що кандидатура погоджена з головою АП. Звичайно, найбажанішим з реальних сценаріїв для соціал-демократів є формування нового уряду з посиленням позицій "донецьких", але на чолі з Кінахом. Проте, такий сценарій – найбільш програшний для фракції Регіонів, а тому – найменш вірогідний.

ППУ та Трудова Україна

У найнезручнішому становищі в цій ситуації опинилась "Трудова Україна", яка повинна виконати "шлюбний обов'язок", підтримавши кандидатуру Кінаха, з яким партія має спільну фракцію, проте не має спільних планів стратегічного характеру.

Те, що ТУ, що має у своїх рядах кандидата у наступники в особі Тігіпка дозволила загнати себе у таку ситуацію, є суттєвою помилкою штабу, що виявило хибність стратегічного планування в оточенні Тігіпка.

Ідеальним варіантом для ТУ у цій складній ситуації стало б внесення президентом кандидатури Кінаха з подальшим її непроходженням, що відкрило б новий тур висунення кандидатур, серед яких могло б з'явитись прізвище Тігіпка. Однак, й тут є певна складність, адже внесення двічі поспіль кандидатури, запропонованої лише фракцією "ППУ і ТУ", може багато кому не сподобатись у так званій більшості. Проте, все одно такий розвиток подій, принаймні, відкриває шлях для переговорів про висунення спільного кандидата від 4-5 фракцій.

Решту політичних сил, представлених у парламенті важко назвати самостійними гравцями першого ешелону, хоча в середині кожної з них є інтереси, як тактичного, так і стратегічного характеру. Однак, ці інтереси не відіграватимуть ключової ролі, і можливо навіть будуть дещо притиснуті інтересами ключових пропрезидентських фракцій.

В разі неврахування при внесенні певної кандидатури на посаду прем'єра, цих більш локальних політичних, чи бізнес-інтересів, максимум, на що здатні групи та фракції, віднесені до цієї категорії – це дрібний саботаж голосування (через хворобу, термінове відрядження). Загалом такі втрати можуть скласти разом з позафракційними не більше 10 голосів.

Варто також відзначити два наступних моменти.

Перше. Офіційна згода фракції на підтримку певного кандидата ще не гарантуватиме 100% позитивне голосування за умови ведення ключовими гравцями подвійної гри. В останній момент два-три голоси можуть не спрацювати (термінове відрядження, операція). У підсумку - ніби й зобов'язання виконані, а з іншого боку, відкривається перспектива другого туру з іншим кандидатом.

Друге. Реалізація заявленої можливості висунення фракціями більшості спільного кандидата на посаду прем'єра передбачає наявність таємної домовленості про взаємну підтримку іншої спільної кандидатури у разі непроходження першої, що створює підгрунтя для трюків з не 100% підтримкою.

Підбиваючи підсумок таблиці № 1, варто звернути увагу на таблицю № 2

 
 
Зрозуміло, що Анатолій Кінах є найменш прохідним з претендентів і внесення його кандидатури найвірогідніше призведе до провалу у сесійній залі. Не дуже міцні позиції й у Миколи Азарова. Разом з тим, факт внесення Олега Дубини чи Віктора Януковича майже стовідсотково гарантує їм отримання згоди парламенту на призначення.

Тому, якщо у випадку внесення кандидатур Кінаха чи Азарова ключовим буде переговорний процес після внесення кандидатури, то факт внесення кандидатур Дубини чи Януковича, скоріш за все, означатиме, що компромісу досягнуто.

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"



powered by lun.ua