Волков: спроба повернутися

Понеділок, 20 січня 2003, 17:16
Вихід Олександра Волкова із фракції СДПУ(О) став знаком питання закінчення осінньо-зимового політичного сезону в Україні.

Сьогодні Волков – це тінь колись потужного політика, який "вирішував питання" у кабінеті президента країни. Метаморфози його відносин із владою дуже легко фіксувалися пресою. У часи минулої сили (аж до остаточного відсторонення від "двору" в 2001 році) Волков був недоступним і гордим. Давав коментарі, тільки коли навколо зберуться всі парламентські журналісти. Сьогодні ж Олександр Михайлович на спілкування з пресою йде охоче, при цьому нікуди не поспішаючи і багато жартуючи.

Це – тільки одна з найочевидніших ілюстрацій змін, які сталися з людиною. Сьогодні Волков – як мисливець із багаторічним стажем, руки якого пам'ятають рушницю, але який замість занять улюбленою справою збирає гербарій.

У новому парламенті Волков був позафракційним. Потім несподівано вступив до фракції СДПУ(О). Однак і в першому, і у другому випадку він відчував себе політичним пенсіонером, якого із захопленням слухає преса, але якого не чують на Банковій. Тепер він знову вільний депутат, що пообіцяв створити свою фракцію основою якою стануть позафракційні.

Олександр Волков має право заявляти що вважає за потрібне, однак найскладніше повірити саме в цю версію.

Можливо, він задумав надскладний проект, внаслідок якого відбудеться масовий вихід депутатів із фракцій. Ще у квітні 2002 УП писала, що в новій Верховній Раді можна нарахувати принаймні 10 осіб, які так чи інакше пов'язані з Волковим і його партнером Ігорем Бакаєм.

Однак, по-перше, не зрозуміло, які зараз відносини між двома колишніми олігархами. По-друге, які у них залишилися важелі впливу на цю десятку політичних партнерів. І, по-третє, чи готовий Волков іти на конфлікт з лідерами фракцій більшості – тому що всі його прямі, і непрямі соратники вже кудись повступали.

Очевидно одне – з нинішнього числа 20 позафракційних Волков не набере потрібні 14 чоловік (плюс хоча б одного для підстраховки). Пояснення просте: сьогоднішні позафракційні – це люди, для яких Волков чужий.

Хто вступить до його фракції? Політично педантичний Мусіяка? Сташевський – соратник мера Омельченка, давнього опонента Волкова? Амбіційні Сивкович або Безпалий, які свою фракцію створити не змогли? Принципово позафракційний Черновецький? Колишні "нашоукраїнці" Димінський, Слабенко, Насалик? Або колишній соціаліст Кіроянц?

Більш того, навіть серед позафракційних не всі хочуть організовуватися у фракцію "незалежних". Перед новим роком було заявлено про плани створити об'єднання, яке б очолив Іван Плющ. Як кажуть джерела, реальних людей, готових вступити до нової фракції, було максимум 10. Але ніяк не 14. Сумнівно, що під Волкова будуть організовуватися активніше – хоча б через його імідж, його олігархічне минуле і туманне майбутнє.

Ще один неясний момент: за даними УП, весь нинішній тиждень Волкова не буде у Києві. Хто ж буде тоді фракцію організовувати?

Тому можливі й інші версії виходу Волкова. Можливо, людина шукає своє місце в політичному завтра. Час обирати партнерів на 2004 рік. І Волков просто раніше за інших прийшов до стану, коли треба визначатися.

Постійні реверанси Волкова на адресу "Нашої України" ніколи не мали результату. Баланс між позитивом і негативом від присутності екс-олігарха в команді Ющенка завжди буде не на користь екс-прем'єру.

Інших же реальних політичних фаворитів просто немає. Одне парламентське джерело розказало УП про бажання Волкова товаришувати з "донецькими". І ніби минулого четверга в руках "Регіонів України" на якийсь час опинилася його картка для голосування. Тому є сумнівне підтвердження. Волков і його політичний союзник Олександр Біловол проголосували за одну з постанов, повністю підтриману "Регіонами України". З членів фракції СДПУ(О) так вчинили тільки ці двоє. Щоправда, після цього Волков взагалі не голосував.

У кулуарах серед версій виходу Волкова куди голосніше називають ще одну: ніби його відрядили розвалити зсередини азаровський "Європейський вибір". Таким чином Медведчук помститься першому віце-прем'єру, фракція якого зрадила лідера есдеків: проголосувала за розблокування роботи парламенту і скасування перерозподілу комітетів.

Секрету в тому, наскільки сильно СДПУ(О) обурена Азаровим, особливого немає. "Представники фракції "Європейський вибір" під килимом домовилися з опозицією про скасування переділу комітетів. Це – відкрита зрада", - гарячкували соціал-демократи.

Як пишуть "Грані", у есдеків вже є свій кандидат на крісло першого віце – Георгій Кирпа. (Історія його любові з СДПУ(О) така: фірма сина Кирпи, за версією газети, "у Словаччині щось там фінтила з тарифами", і "10 мільйонів баксів щомісяця падали в індивідуальну кишеню". І Кирпу ніби в цій історії прикрив Медведчук. Тепер міністр транспорту – в боржниках глави АП.)

За версією джерел УП, начебто готувалася ціла серія заходів щодо видалення Азарова з Кабміну – спершу він повинен буде провалитися з візитом до США, куди їде в кінці січня. Потім – ліквідувати "Європейський вибір". І таким чином зникла б структура, яка висувала Азарова в уряд.

Однак чи готовий Волков до такої місії?

По-перше, розвалити "Європейський вибір" складно – принаймні 6 з 18 членів фракції є напряму людьми Азарова. Інші ж розуміють, що сваритися з першим віце-прем'єром набагато небезпечніше, ніж із депутатом (навіть якщо це колишній "директор-розпорядник" парламенту). Щоправда, є в цій фракції й людина, не чужа нашому героєві – Володимир Сацюк. Але, можливо, в Азарова він "за покликанням" – спокутує гріхи підозр своєї участі в банкрутстві банку "Україна".

По-друге, навіть якби Волкову вдалося почати розгойдувати "Європейський вибір", азаровській фракції завжди готові позичити депутатів "Регіони України".

По-третє, для такого плану необхідне благословення вищого керівництва. Можливо, Кучма обурюється через контакти "донецьких" і "азаровських" з опозицією в кінці 2002. Однак точка кипіння ще не досягнута – дивись деякі кадрові призначення:

Так, не далі як минулого тижня до ради Нацбанку за квотою президента увійшли Сергій Льовочкін (людина "донецьких") і Василь Горбаль (очолював "Укргазбанк" Бакая, зараз член "Регіонів України"). А департамент фінансового моніторингу Мінфіну (структури, яка буде збирати бази даних на сумнівні грошові операції) очолив Федір Ярошенко – колишній перший зам Азарова в ДПАУ.

По-четверте, розгрупування на нинішньому політичному полі таке, що удар по фракції Азарова – це удар по Литвину, якому Волков так хоче бути корисний – він навіть захищав його під час опозиційних бунтів у парламенті. Литвин - це один з містків, завдяки якому Волков хоче залишатися в контакті з владою. Той же спікер, наприклад, привів Волкова (разом із Бакаєм) на минулий день народження Кучми.

І, нарешті, про який таємний план розвалу "Європейського вибору" може йти мова, коли про нього кажуть у парламентських кулуарах? У тому числі люди, далекі від штабу ухвалення рішень СДПУ(О)?

Тому, аналізуючи причини виходу Волкова із соціал-демократизму, не можна виключати і найпростіші відповіді. "Я така людина, що без роботи просто чахну", - сказав він в інтерв'ю "Дзеркалу тижня". Куди ж він спрямує свою енергію – буде видно пізніше. Робити різкі й суперечливі вчинки – спосіб боротьби зі старістю. У тому числі і політичною.



powered by lun.ua