КУЧМА ЗАБОРОНИВ МЕДВЕДЧУКУ ЦЕНЗУРУВАТИ ЗМІ

Неділя, 27 квітня 2003, 16:59
Президент України Леонід Кучма підписав закон "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України з питань забезпечення і безперешкодної реалізації права людини на свободу слова", де законодавчо закріплено визначення поняття "цензура" і зменшено розмір суми позовів до засобів масової інформації.

Закон набирає сили з дня опублікування, повідомляє прес-секретар президента Олена Громницька.

Зміни до деяких законів за результатами парламентських слухань "Суспільство, засоби масової інформації, влада: свобода слова і цензура в Україні" були прийняті Верховною Радою 3 квітня.

Закон визначає поняття "цензура" як вимогу до журналіста, головного редактора організації, яка випускає ЗМІ, його засновника, співзасновника, видавця, розповсюджувача попередньо погоджувати розповсюджувану інформацію (крім випадків, коли така вимога йде від автора цієї інформації або іншого суб'єкта авторського і суміжного прав на неї), або накладання заборони (крім випадків, коли така заборона накладається судом), або перешкоджання у будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їхніх посадових осіб. Усі ці види цензури законом заборонені.

Крім того, органам державної і місцевої влади, їхнім посадовим особам забороняється втручатися у професійну діяльність журналістів, контролювати зміст інформації у ЗМІ з метою, зокрема, поширення або нерозповсюдження певної інформації, замовчування суспільно значимої інформації, заборони на показ або згадування інформації про окремих осіб, заборони критикувати органи державної і місцевої влади або їхніх посадових осіб.

Забороняється створення будь-яких органів державної влади, установ, уведення посад, що повинні контролювати зміст інформації, яку розповсюджують ЗМІ.

Навмисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, переслідування журналістів за виконання професійних обов'язків, за критику, що чиниться посадовою особою або групою осіб за попередньою змовою тягне за собою кримінальну відповідальність відповідно до Кримінального кодексу. Повноваження органів державної влади з питань діяльності ЗМІ визначаються винятково Конституцією і законами України.

Відповідно до закону, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оцінних суджень. Оцінними судженнями, за винятком образи або наклепу, вважаються висловлення, що не містять фактичних даних, зокрема, критика, оцінка дій, а також висловлення, що не можуть бути витлумачені як дані, які містять факти, виходячи з характеру використання мовних засобів, зокрема, вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оцінні судження не підлягають спростуванню і доказу їхньої правдивості.

Закон звільняє від відповідальності за поширення, розголошення інформації з обмеженим доступом, якщо суд установив, що ця інформація є суспільно значимою.

У випадку, коли правопорушення, зроблене суб'єктом інформаційної діяльності, завдало матеріальний чи моральний збиток фізичній або юридичній особі, винні особи відшкодовують його добровільно або на підставі рішення суду.

Органи державної і місцевої влади, що виступають як позивачі у справах про захист честі і достоїнства і ділової репутації, можуть вимагати тільки спростування недостовірної інформації і не можуть вимагати відшкодування морального (нематеріального) збитку.

У випадку розгляду судом суперечки щодо завданого морального (нематеріального) збитку між журналістом чи ЗМІ як відповідачем і політичною партією, виборчим блоком, посадовою особою як позивачем, суд може визначити компенсацію такого збитку тільки при наявності наміру журналіста або посадових осіб ЗМІ.

Наміром є дії, коли журналіст або посадова особа ЗМІ усвідомлювали невірогідність інформації і уявляли її громадсько небезпечні наслідки.

Журналіст і ЗМІ звільняються від відповідальності за поширення інформації, яка не відповідає дійсності, якщо суд установить, що журналіст діяв сумлінно і проводив перевірку такої інформації.

Законом також вносяться зміни до декрету Кабінету Міністрів "Про державний збір", відповідно до яких установлюються розміри державного збору, стягнутого з позовних заяв про розгляд питання про захист честі і достоїнства.

Розмір держзбору встановлюється від 1% до 10% ціни позову. У випадку подачі позову з вимогою відшкодувати моральний збиток позивач сплачує 1% мита від вимоги відшкодувати 100 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян, 5% - від 100 до 10 тис. мінімумів, і 10% - понад 10 тис. неоподатковуваних податком мінімумів.

Неправомірна відмова у наданні інформації, несвоєчасне або неповне її надання, або надання такої, що не відповідає дійсності, інформації спричиняє стягнення штрафу з посадових осіб, крім осіб, уповноважених виконувати функції держави, у розмірі від 15 до 25 неоподатковуваних податком мінімумів.

Повторне протягом року здійснення таких же дій спричиняє штраф від 25 до 50 неоподатковуваних податком мінімумів (зараз - 17 грн.).

Інтерфакс-Україна
Читайте також:

Наступ Томенка на цензорів. Завершальний етап

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"



powered by lun.ua