Чи зможе Кучма саджати суддів вирішить КС
Понеділок, 5 травня 2003, 11:22
У вівторок Конституційний суд України почне розгляд справи про конституційне тлумачення положень нової редакції закону "Про статус суддів" відносно можливості пред'явлення судді обвинувачення, накладення адміністративного стягнення без згоди Верховної Ради.
Як повідомили в понеділок агентству "Інтерфакс-Україна" у прес-службі КС України, з конституційним поданням про офіційне тлумачення положень частини першої і другої статті 126 Конституції і положень частини другої статті 13 закону "Про статус суддів" звернувся Верховний суд України.
У поданні вказується на практику необхідності в офіційній інтерпретації цих положень Конституції і закону про статус суддів у редакції закону України від 8 жовтня 1999 року "Про внесення змін у статтю 13 закону України "Про статус суддів".
Статус суддів України визначений Конституцією, законом "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року і Концепцією судово-правової реформи в Україні, затвердженої постановою парламенту від 28 квітня 1992 року, згідно з якою держава гарантує незалежність і недоторканність суддів.
Суддя як особа, що має особливий імунітет відносно юридичної відповідальності, у тому числі карної й адміністративної, не може бути без згоди Верховної Ради затриманий або арештований до винесення обвинувального вироку судом.
Відповідно до попередньої редакції частини другої статті 13 закону про статус суддів, судді не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності й узяті під варту без згоди парламенту. Вони не можуть зазнавати адміністративного стягнення, що накладається в судовому порядку, без згоди органа, що обрав суддю на цю посаду. Відповідно до частини другої статті 38 цього закону, за відповідних обставин парламент припиняє повноваження судді, позбавляє його недоторканності і дає згоду на залучення його до кримінальної відповідальності.
Однак, відповідно до нової редакції частини другої статті 13 закону, без згоди Верховної Ради судді може бути пред'явлене обвинувачення, він також може бути без згоди органа, що обрав його, зазнати адміністративного стягнення, що накладається в судовому порядку.
Внесені законодавцем зміни в частину другу статті 13 закону "Про статус суддів", підкреслюється в поданні, "суперечать частини другої статті 38 цього закону, положенням частин першої і другої статті 126 Конституції, значно звужують гарантії незалежності і недоторканності суддів і розширюють можливість стороннього впливу на них".
Суддя - доповідач у справі - Павло Євграфов.
Інтерфакс-Україна
Як повідомили в понеділок агентству "Інтерфакс-Україна" у прес-службі КС України, з конституційним поданням про офіційне тлумачення положень частини першої і другої статті 126 Конституції і положень частини другої статті 13 закону "Про статус суддів" звернувся Верховний суд України.
У поданні вказується на практику необхідності в офіційній інтерпретації цих положень Конституції і закону про статус суддів у редакції закону України від 8 жовтня 1999 року "Про внесення змін у статтю 13 закону України "Про статус суддів".
Статус суддів України визначений Конституцією, законом "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року і Концепцією судово-правової реформи в Україні, затвердженої постановою парламенту від 28 квітня 1992 року, згідно з якою держава гарантує незалежність і недоторканність суддів.
Суддя як особа, що має особливий імунітет відносно юридичної відповідальності, у тому числі карної й адміністративної, не може бути без згоди Верховної Ради затриманий або арештований до винесення обвинувального вироку судом.
Відповідно до попередньої редакції частини другої статті 13 закону про статус суддів, судді не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності й узяті під варту без згоди парламенту. Вони не можуть зазнавати адміністративного стягнення, що накладається в судовому порядку, без згоди органа, що обрав суддю на цю посаду. Відповідно до частини другої статті 38 цього закону, за відповідних обставин парламент припиняє повноваження судді, позбавляє його недоторканності і дає згоду на залучення його до кримінальної відповідальності.
Однак, відповідно до нової редакції частини другої статті 13 закону, без згоди Верховної Ради судді може бути пред'явлене обвинувачення, він також може бути без згоди органа, що обрав його, зазнати адміністративного стягнення, що накладається в судовому порядку.
Внесені законодавцем зміни в частину другу статті 13 закону "Про статус суддів", підкреслюється в поданні, "суперечать частини другої статті 38 цього закону, положенням частин першої і другої статті 126 Конституції, значно звужують гарантії незалежності і недоторканності суддів і розширюють можливість стороннього впливу на них".
Суддя - доповідач у справі - Павло Євграфов.
Інтерфакс-Україна
