Кучма в Америці говорив з лобістами, а планував з масонами
Середа, 24 вересня 2003, 21:00
Нога Кучми вперше за три роки, з початку Гонгадзегейту, ступила на землю США. Ура, чи що?… Ні, не вірте тим, хто запевнятиме, що це перемога гаранта.
Кучма в США – це ООНівський туризм. На сесії напівмертвої організації приїздить навіть Кастро. Ніякий це не прорив на американському фронті. Нинішнє перебування українського президента у Нью-Йорку не зараховується у реєстр його візитів до США. І тому слід і далі вважати, що востаннє Кучма там побував у далекому 1999.
Головне враження від візиту Кучми – це програма його зустрічей, яку оприлюднили у суботу. Її просто слід уважно прочитати. І здивуватися, чому президент найбільшої країни Європи зустрічається не зі світовими лідерами, а з масонами, лобістськими і PR-структурами.
Було записано, що Кучма зустрінеться з президентом Всесвітнього єврейського конгресу Едгаром Бронфманом, головою Антидефамаційної ліги Гленом Тобіасом, президентом міжнародної асоціації "Бней Бріт" Джоелом Капланом.
Всі три структури – єврейське лобі в США. "Бней Бріт" – це організація впливових євреїв. Один із провідних рабинів України прямо охарактеризував "Бней Бріт" як "масонську ложу". Антидефамаційна ліга – це спеціальна організація по боротьбі с антисемітизмом. А Всесвітній єврейський конгрес – це ключова міжнародна єврейська організація в світі.
У вівторок було повідомлено, що Кучма зустрівся зі Всесвітнім єврейським конгресом і Антидефамаційною лігою. "Сторони обговорили роль єврейських общин у зміцненні україно-американських та україно-ізраїльських відносин", повідомляє прес-служба президента.
Про зустріч з "Бней-Бріт" нічого не відомо. Хоча сам факт присутності цієї структури в офіційній програмі Кучми дещо дивує. Хто вписав їх туди – невідомо. Але не є великим секретом, що останнім часом активно співпрацює з єврейським лобі США Віктор Пінчук.
Інші цікаві пункти у програмі Кучми – це зустрічі з Генрі Кіссінджером і Брентом Скаукрофтом.
Кіссінджера адміністрація Кучми у прес-релізі подає як "громадського діяча США, лауреата Нобелівської премії". Але при цьому не каже, що на пенсії Кіссінджер займається політичним протегуванням за гроші. Кіссінджер просто заробляє на своїх зв'язках і імені.
Зараз одним із клієнтів Кіссінджера називають Михайла Ходорковського, який шукає лобістів, здатних змусити Буша захистити перед Путіним опального власника "Юкосу". "Ніколи раніше американський політик рівня Кіссінджера не приїжджав у Кремль як платний агент російського бізнесмена. Тому Путін може дозволити собі задоволення поспостерігати, як легендарний воїн в'єтнамської війни й миротворець в близькосхідних конфліктах прийде просити за Ходорковського, свого нинішнього спонсора", - писав нещодавно "The Russia Journal".
Кіссінджер є керівником Kissinger Associates, Inc., а також Kissinger McLarty Associates. "Kissinger McLarty Associates надає стратегічне консультування та захисні послуги групі американських і міжнародних компаній", - зазначається у газеті "Daily Republican".
"Генрі Кіссінджер, нобелівський лауреат і найвідоміший дипломат свого покоління, також є консультантом Джорджа Буша з міжнародного бізнесу і закордонної політики", - писала "Daily Republican" у кінці 2002. Однак далі у статті повідомляється, що Кіссінджер "раптово відмовився бути главою комісії, яка б розслідувала помилки розвідки та служб безпеки, пов'язані з атакою 11 вересня 2001". "Кіссінджер послався на конфлікт інтересів, коли його попросили розсекретити імена своїх клієнтів, які включають багато іноземних урядів".
Не відомо, хто саме є клієнтом фірми Кіссінджера – особисто Кучма, Медведчук чи держава Україна. Однак українська влада користується послугами пристарілого дипломата – так, під час кольчужного скандалу Медведчук здійснив експрес-візит до США для зустрічей в ООН. Запрошення главі АП надіслала якраз контора Кіссінджера.
Тепер з Кіссінджером зустрівся сам Кучма. Що, знаючи "гаранта", він просив пролобіювати – можна здогадуватися.
Ще один пункт у програмі Кучми – зустріч з Брентом Скаукрофтом. Це колишній помічник з національної безпеки президентів США Форда і Буша-старшого. Однак усі ці ранги – це так само ресурс для заробляння грошей зараз. Брент Скаукрофт очолює "The Scowcroft Group", що, як і фірми Кіссінджера, займається консультуванням.
Особливої розповіді гідні зустрічі між лідерами держав у рамках сесії ООН. За словами одного досвідченого дипломата, зазвичай виглядає це приблизно так: "Ви сидите на своєму місці. Встаєте, підходите до делегації, яка сидить в залі: "Привіт, пам'ятаєш мене?". Потискаєте руки. Другий тип: будують своєрідний лабіринт у будинку ООН. В якому призначають двосторонні зустрічі. Там такі кімнати-вигородки. Це може бути зустріч 10 хвилин – просто два слова, а потім це вважається зустріч. Може і півгодини, і годину – це коли серйозні питання обговорюються".
"Як це готується? За 2-3 місяці до сесії ООН місія чи посольство починає розробляти програму зустрічей президента. Це дуже велика підготовча робота. Надсилають листи. Глава місії при ООН бігає до інших представників і каже: Наш президент може зустрітися з вашим президентом? Ті з'ясовують у своїй столиці.
Практика яка – набрати якомога більше зустрічей. Але є країни, які беруть не числом, а якістю. Коли приїздив російський прем'єр Примаков: він був два дні, але мав 5 зустрічей, з президентом Клінтоном, з французьким, і так далі. Тобто рівень зустрічей визначає ставлення до країни, міжнародний авторитет президента і його країни".
З якістю у "гаранта" цього разу вийшло на трійку. Найбільшим досягненням вважається двостороння зустріч з Бушем, якої, звісно, не було. Хоча раніше під час сесій ООН вдавалося організувати переговори Кучма-Клінтон.
В 2003 у "гаранта" ні з ким із світових лідерів спілкування тет-а-тет не вийшло. За повідомленнями прес-служби Кучми, їх патрон провів 5 двосторонніх зустрічей: з лідерами Пакистану – Мушарафом, Нідерландів – Балкененде, Швейцарії – Кушпеном, Португалії – Сампайо, Конго – Кабілою (хочеться сподіватися, що в останньому випадку ішлося не про постачання української зброї до замученої громадянськими війнами Африки).
Решта – це рукостискання під час прийому, яке у повідомленнях АП представлено як "неформальна зустріч". У середу зранку прес-служба президента повідомила, що він у такій формі поспілкувався з канцлером Німеччини Шредером, президентом Естонії Рюйтелем, прем'єром Канади Кретьєном, президентом Сербії й Чорногорії Маровичем та президентом Перу Толедо.
Напередодні Кучма також взяв участь у "неформальній зустрічі" (точніше, обіді) глав держав та урядів Франції, Італії, Ірландії, Нідерландів, Нігерії, Португалії, Перу і Марокко. "Під час зустрічі сторони обмінялися думками щодо підвищення ефективності ООН у світі та обговорили проблеми миру й безпеки у світі".
А у середу ввечері взагалі прийшла сенсація. Кучма провів "коротку бесіду" із Бушем! Також "у рамках участі у прийомі американського лідера". Що це за така форма переговорів - "коротка бесіда на прийомі" – сказати складно. Вимірювався її хронометраж секундами чи вийшов за рамки 1 хвилини – теж питання. Але, звісно, це все одно дуже круто – буде що записати в біографію.
Це вже другі в історії людства "переговори" Кучми і Буша. Минулий досвід датується прийомом (знову прийомом!) у резиденції президента Чехії під час самміту НАТО у 2002 в Празі. Тоді посол Чехії у НАТО, посилаючись на посла України, заявив, що начебто Кучма і Буш… "потиснули один одному руки".
Що ж, за рік відчувається значний прогрес у формах спілкування американського і українського президентів.
Кучма в США – це ООНівський туризм. На сесії напівмертвої організації приїздить навіть Кастро. Ніякий це не прорив на американському фронті. Нинішнє перебування українського президента у Нью-Йорку не зараховується у реєстр його візитів до США. І тому слід і далі вважати, що востаннє Кучма там побував у далекому 1999.
Головне враження від візиту Кучми – це програма його зустрічей, яку оприлюднили у суботу. Її просто слід уважно прочитати. І здивуватися, чому президент найбільшої країни Європи зустрічається не зі світовими лідерами, а з масонами, лобістськими і PR-структурами.
Було записано, що Кучма зустрінеться з президентом Всесвітнього єврейського конгресу Едгаром Бронфманом, головою Антидефамаційної ліги Гленом Тобіасом, президентом міжнародної асоціації "Бней Бріт" Джоелом Капланом.
Всі три структури – єврейське лобі в США. "Бней Бріт" – це організація впливових євреїв. Один із провідних рабинів України прямо охарактеризував "Бней Бріт" як "масонську ложу". Антидефамаційна ліга – це спеціальна організація по боротьбі с антисемітизмом. А Всесвітній єврейський конгрес – це ключова міжнародна єврейська організація в світі.
У вівторок було повідомлено, що Кучма зустрівся зі Всесвітнім єврейським конгресом і Антидефамаційною лігою. "Сторони обговорили роль єврейських общин у зміцненні україно-американських та україно-ізраїльських відносин", повідомляє прес-служба президента.
Про зустріч з "Бней-Бріт" нічого не відомо. Хоча сам факт присутності цієї структури в офіційній програмі Кучми дещо дивує. Хто вписав їх туди – невідомо. Але не є великим секретом, що останнім часом активно співпрацює з єврейським лобі США Віктор Пінчук.
 |
Кіссінджера адміністрація Кучми у прес-релізі подає як "громадського діяча США, лауреата Нобелівської премії". Але при цьому не каже, що на пенсії Кіссінджер займається політичним протегуванням за гроші. Кіссінджер просто заробляє на своїх зв'язках і імені.
Зараз одним із клієнтів Кіссінджера називають Михайла Ходорковського, який шукає лобістів, здатних змусити Буша захистити перед Путіним опального власника "Юкосу". "Ніколи раніше американський політик рівня Кіссінджера не приїжджав у Кремль як платний агент російського бізнесмена. Тому Путін може дозволити собі задоволення поспостерігати, як легендарний воїн в'єтнамської війни й миротворець в близькосхідних конфліктах прийде просити за Ходорковського, свого нинішнього спонсора", - писав нещодавно "The Russia Journal".
Кіссінджер є керівником Kissinger Associates, Inc., а також Kissinger McLarty Associates. "Kissinger McLarty Associates надає стратегічне консультування та захисні послуги групі американських і міжнародних компаній", - зазначається у газеті "Daily Republican".
"Генрі Кіссінджер, нобелівський лауреат і найвідоміший дипломат свого покоління, також є консультантом Джорджа Буша з міжнародного бізнесу і закордонної політики", - писала "Daily Republican" у кінці 2002. Однак далі у статті повідомляється, що Кіссінджер "раптово відмовився бути главою комісії, яка б розслідувала помилки розвідки та служб безпеки, пов'язані з атакою 11 вересня 2001". "Кіссінджер послався на конфлікт інтересів, коли його попросили розсекретити імена своїх клієнтів, які включають багато іноземних урядів".
Не відомо, хто саме є клієнтом фірми Кіссінджера – особисто Кучма, Медведчук чи держава Україна. Однак українська влада користується послугами пристарілого дипломата – так, під час кольчужного скандалу Медведчук здійснив експрес-візит до США для зустрічей в ООН. Запрошення главі АП надіслала якраз контора Кіссінджера.
Тепер з Кіссінджером зустрівся сам Кучма. Що, знаючи "гаранта", він просив пролобіювати – можна здогадуватися.
Ще один пункт у програмі Кучми – зустріч з Брентом Скаукрофтом. Це колишній помічник з національної безпеки президентів США Форда і Буша-старшого. Однак усі ці ранги – це так само ресурс для заробляння грошей зараз. Брент Скаукрофт очолює "The Scowcroft Group", що, як і фірми Кіссінджера, займається консультуванням.
Особливої розповіді гідні зустрічі між лідерами держав у рамках сесії ООН. За словами одного досвідченого дипломата, зазвичай виглядає це приблизно так: "Ви сидите на своєму місці. Встаєте, підходите до делегації, яка сидить в залі: "Привіт, пам'ятаєш мене?". Потискаєте руки. Другий тип: будують своєрідний лабіринт у будинку ООН. В якому призначають двосторонні зустрічі. Там такі кімнати-вигородки. Це може бути зустріч 10 хвилин – просто два слова, а потім це вважається зустріч. Може і півгодини, і годину – це коли серйозні питання обговорюються".
"Як це готується? За 2-3 місяці до сесії ООН місія чи посольство починає розробляти програму зустрічей президента. Це дуже велика підготовча робота. Надсилають листи. Глава місії при ООН бігає до інших представників і каже: Наш президент може зустрітися з вашим президентом? Ті з'ясовують у своїй столиці.
Практика яка – набрати якомога більше зустрічей. Але є країни, які беруть не числом, а якістю. Коли приїздив російський прем'єр Примаков: він був два дні, але мав 5 зустрічей, з президентом Клінтоном, з французьким, і так далі. Тобто рівень зустрічей визначає ставлення до країни, міжнародний авторитет президента і його країни".
З якістю у "гаранта" цього разу вийшло на трійку. Найбільшим досягненням вважається двостороння зустріч з Бушем, якої, звісно, не було. Хоча раніше під час сесій ООН вдавалося організувати переговори Кучма-Клінтон.
В 2003 у "гаранта" ні з ким із світових лідерів спілкування тет-а-тет не вийшло. За повідомленнями прес-служби Кучми, їх патрон провів 5 двосторонніх зустрічей: з лідерами Пакистану – Мушарафом, Нідерландів – Балкененде, Швейцарії – Кушпеном, Португалії – Сампайо, Конго – Кабілою (хочеться сподіватися, що в останньому випадку ішлося не про постачання української зброї до замученої громадянськими війнами Африки).
 Обід у президента Бразилії |
Напередодні Кучма також взяв участь у "неформальній зустрічі" (точніше, обіді) глав держав та урядів Франції, Італії, Ірландії, Нідерландів, Нігерії, Португалії, Перу і Марокко. "Під час зустрічі сторони обмінялися думками щодо підвищення ефективності ООН у світі та обговорили проблеми миру й безпеки у світі".
А у середу ввечері взагалі прийшла сенсація. Кучма провів "коротку бесіду" із Бушем! Також "у рамках участі у прийомі американського лідера". Що це за така форма переговорів - "коротка бесіда на прийомі" – сказати складно. Вимірювався її хронометраж секундами чи вийшов за рамки 1 хвилини – теж питання. Але, звісно, це все одно дуже круто – буде що записати в біографію.
Це вже другі в історії людства "переговори" Кучми і Буша. Минулий досвід датується прийомом (знову прийомом!) у резиденції президента Чехії під час самміту НАТО у 2002 в Празі. Тоді посол Чехії у НАТО, посилаючись на посла України, заявив, що начебто Кучма і Буш… "потиснули один одному руки".
Що ж, за рік відчувається значний прогрес у формах спілкування американського і українського президентів.
