Важливіше не Віктор Янукович, а права людини
П'ятниця, 12 грудня 2003, 12:14
На цьому пленарному тижні депутати визначилися з датою розгляду законопроектів, що стосуються політичної реформи. Час "Ч" призначений на 23 грудня.
Аналітики також звернули увагу ще на одну подію, яку проігнорувала більша частина ЗМІ, підконтрольних владі - у Верховній Раді зареєстрований законопроект голови парламентського комітету з боротьби з організованою злочинністю Володимира Стретовича про внесення змін до закону "Про президента".
У документі пропонується заборонити громадянам, які були судимі (навіть якщо судимість була знята або погашена), балотуватися в президенти.
Поява такого законопроекту, ініційованого представником опозиції, – це, скоріше за все, відповідний крок у відповідь на ініціативи Банкової, котра спочатку одноосібно позбавила громадян права на об'єктивну інформацію, ввівши цензуру в мас-медіа, а тепер намагається відібрати в людей право обирати і бути обраним.
Сам факт реєстрації такого проекту - це чудовий піар-хід опозиції, яка робить усе, щоб прорвати інформаційну блокаду. Якщо ж говорити про суть виправлень, то вони не мають ніякого відношення ні до права, ні до юриспруденції, ні до моралі.
У Кримінальному Кодексі, який було ухвалено три роки тому за моєї безпосередньої участі, чорним по білому визначений порядок зняття і погашення судимості. Якщо громадянин поніс покарання, усвідомив свою провину, суспільство повинне дати йому шанс змінити своє життя. І крапка.
Тому законопроект, розроблений Володимиром Стретовичем, недемократичний. На мій погляд, ціль документу - спроба дискваліфікувати нинішнього прем'єр-міністра ще до старту виборчого марафону.
Про дві судимості Януковича знають багато людей, а після того, як цей документ почнуть обговорювати, про біографічні дані прем'єр-міністра довідаються усі. Це - передвиборна боротьба, у якій використовуються різні механізми.
Я цілком згоден з тим, що представник олігархічних сил, ставленик Банкової не може бути новим президентом України, я уже визначився, що буду голосувати за Віктора Ющенка і ніколи не підтримаю Віктора Януковича.
Але не можна в людини, будь він Янукович або хто-небудь інший, відбирати права, гарантовані Конституцією. Якщо політики хочуть жити в правовій державі, то вони не повинні вигадувати додаткові обмеження для кандидатів у президенти. Все вже сказано в Основному Законі.
Народ повинен вирішити, хто гідний бути президентом України, а хто ні. Але при цьому виборці повинні володіти повною інформацією про претендентів на посаду глави держави.
Тому місія всіх опозиціонерів (не тільки Стретовича), що заявляють про необхідність чесних виборів – доносити громадськості правду про претендентів на найвищу державну посаду.
Це нормально, коли політики говорять: "Дивіться, ця людина була двічі судима, його не можна обирати, адже це не нормально". Але визначати гідного повинні виборці. Народ скаже, хто є "совістю" або "мораллю" нації. Вибір повинен бути осмисленим.
Ініціатива Стретовича недемократична, голосувати за неї не можна, але її поява принесла користь опозиції, адже громадяни тепер будуть уважніше вдивлятися в обличчя тих, хто намагається стати главою держави.
Віктор Янукович розглядається Банковою як один із претендентів на роль наступника, тому політики, які хочуть змінити збанкрутілу владу, просто зобов'язані розповідати людям правду.
Правда про кандидатів потрібна всім тим, хто визначився з вибором, і тим, хто вагається. І люди повинні вирішити, морально красти чужі шапки чи ні.
Перший раз прем'єр Віктор Янукович був судимий за те, що зняв з людини шапку, але якщо він уже був покараний, все усвідомив і виправився, то чому він не може обиратися?
В історії вистачає прикладів, коли люди з тюремним минулим ставали керівниками країни. От, наприклад, колишній президент ПАР Нельсон Мандела 18 років просидів у в'язниці, а Вацлава Гавела, у якого також був тюремний досвід, чеський народ на руках вніс у президентський палац.
Правда, президенти Мандела і Гавел не крали шапки, а були опозиціонерами, але вони теж пройшли через в'язницю. Однак людей, що довірили їм керівництво країною, їхнє кримінальне минуле не бентежило, адже вони боролися з режимом.
За прикладами далеко ходити не треба - у Верховній Раді також є депутати, що були за ґратами, тому що боролися з режимом. Є люди з кримінальним минулим, але, впевнений, що є і ті, у кого кримінальне майбутнє. Про цей період коли-небудь напишуть історики.
Будь-яка людина, яка вирішила стати публічною і бажає ввійти в історію, повинна пам'ятати про те, що все таємне колись стає явним. Але і про те, що єдине джерело влади – народ.
Автор: Михайло Бродський, лідер партії "Яблуко"
Читайте також:
Стретович не дасть Януковичу балотуватися в президенти
Аналітики також звернули увагу ще на одну подію, яку проігнорувала більша частина ЗМІ, підконтрольних владі - у Верховній Раді зареєстрований законопроект голови парламентського комітету з боротьби з організованою злочинністю Володимира Стретовича про внесення змін до закону "Про президента".
У документі пропонується заборонити громадянам, які були судимі (навіть якщо судимість була знята або погашена), балотуватися в президенти.
Поява такого законопроекту, ініційованого представником опозиції, – це, скоріше за все, відповідний крок у відповідь на ініціативи Банкової, котра спочатку одноосібно позбавила громадян права на об'єктивну інформацію, ввівши цензуру в мас-медіа, а тепер намагається відібрати в людей право обирати і бути обраним.
Сам факт реєстрації такого проекту - це чудовий піар-хід опозиції, яка робить усе, щоб прорвати інформаційну блокаду. Якщо ж говорити про суть виправлень, то вони не мають ніякого відношення ні до права, ні до юриспруденції, ні до моралі.
У Кримінальному Кодексі, який було ухвалено три роки тому за моєї безпосередньої участі, чорним по білому визначений порядок зняття і погашення судимості. Якщо громадянин поніс покарання, усвідомив свою провину, суспільство повинне дати йому шанс змінити своє життя. І крапка.
Тому законопроект, розроблений Володимиром Стретовичем, недемократичний. На мій погляд, ціль документу - спроба дискваліфікувати нинішнього прем'єр-міністра ще до старту виборчого марафону.
Про дві судимості Януковича знають багато людей, а після того, як цей документ почнуть обговорювати, про біографічні дані прем'єр-міністра довідаються усі. Це - передвиборна боротьба, у якій використовуються різні механізми.
Я цілком згоден з тим, що представник олігархічних сил, ставленик Банкової не може бути новим президентом України, я уже визначився, що буду голосувати за Віктора Ющенка і ніколи не підтримаю Віктора Януковича.
Але не можна в людини, будь він Янукович або хто-небудь інший, відбирати права, гарантовані Конституцією. Якщо політики хочуть жити в правовій державі, то вони не повинні вигадувати додаткові обмеження для кандидатів у президенти. Все вже сказано в Основному Законі.
Народ повинен вирішити, хто гідний бути президентом України, а хто ні. Але при цьому виборці повинні володіти повною інформацією про претендентів на посаду глави держави.
Тому місія всіх опозиціонерів (не тільки Стретовича), що заявляють про необхідність чесних виборів – доносити громадськості правду про претендентів на найвищу державну посаду.
Це нормально, коли політики говорять: "Дивіться, ця людина була двічі судима, його не можна обирати, адже це не нормально". Але визначати гідного повинні виборці. Народ скаже, хто є "совістю" або "мораллю" нації. Вибір повинен бути осмисленим.
Ініціатива Стретовича недемократична, голосувати за неї не можна, але її поява принесла користь опозиції, адже громадяни тепер будуть уважніше вдивлятися в обличчя тих, хто намагається стати главою держави.
Віктор Янукович розглядається Банковою як один із претендентів на роль наступника, тому політики, які хочуть змінити збанкрутілу владу, просто зобов'язані розповідати людям правду.
Правда про кандидатів потрібна всім тим, хто визначився з вибором, і тим, хто вагається. І люди повинні вирішити, морально красти чужі шапки чи ні.
Перший раз прем'єр Віктор Янукович був судимий за те, що зняв з людини шапку, але якщо він уже був покараний, все усвідомив і виправився, то чому він не може обиратися?
В історії вистачає прикладів, коли люди з тюремним минулим ставали керівниками країни. От, наприклад, колишній президент ПАР Нельсон Мандела 18 років просидів у в'язниці, а Вацлава Гавела, у якого також був тюремний досвід, чеський народ на руках вніс у президентський палац.
Правда, президенти Мандела і Гавел не крали шапки, а були опозиціонерами, але вони теж пройшли через в'язницю. Однак людей, що довірили їм керівництво країною, їхнє кримінальне минуле не бентежило, адже вони боролися з режимом.
За прикладами далеко ходити не треба - у Верховній Раді також є депутати, що були за ґратами, тому що боролися з режимом. Є люди з кримінальним минулим, але, впевнений, що є і ті, у кого кримінальне майбутнє. Про цей період коли-небудь напишуть історики.
Будь-яка людина, яка вирішила стати публічною і бажає ввійти в історію, повинна пам'ятати про те, що все таємне колись стає явним. Але і про те, що єдине джерело влади – народ.
Автор: Михайло Бродський, лідер партії "Яблуко"
Читайте також:
Стретович не дасть Януковичу балотуватися в президенти
