Про військову таємницю та якість вітчизняних шоломів
Вівторок, 23 березня 2004, 14:02
Весна в країні "У" – це особлива, поетична пора року, коли лайно на газонах вже розтало, але ще не всохло. Але неділя, 21 березня, стала для мешканців здивованого міста N днем, коли вони несподівано та прозаїчно довідалися про одну з найприхованіших військових таємниць країни "У".
Під вечір на передачу до Дмитра Кисельова "Подробно" на каналі ICTV завітав елегантний (у наш час модно виглядати на 10 років молодше, лише малокультурні люди виглядають на свій вік) міністр оборони. Настрій у нього був мінорний та прозорий, тому він ексклюзивно, але необачно відкрив глядачам цього каналу декілька застарілих військових секретів.
Найбільш приголомшливий з них полягав у тому, що, виявляється, шолом вітчизняного миротворця-окупанта легко пробивається іракською або іншою першою-ліпшою кулею навіть із 25 метрів і може використовуватися під час бойових дій хіба що як капелюх для захисту від спекотного південного сонця, або ж як каструля.
Власне, приблизно саме про такий стан справ у вітчизняному війську здогадувалися найбільш кмітливі й спостережливі, але від досить сумнівного задоволення почути це ще й, так би мовити, "офіційно" не відмовився в місті N майже ніхто.
Без сумніву, про це здогадувалися й самі наші ротовані вояки в Іраку, інакше б президент не пообіцяв підвищити їм зарплатню та побудувати завод для ремонту техніки, в тому числі, мабуть, й шоломів також. Що ж, якщо держава в такій спосіб вважає, що вона вояків споряджає та годує, то нехай вона думає, що вони захищають її інтереси.
Проте городянам після почутих одкровень військового міністра здалося, що всі вони разом знаходяться в якомусь одному велетенському, але такому, що легко пробивається, шоломі, а президент, уряд, депутати – в інших, дещо міцніших.
Уряд країни "У", натягнувши свого шолома, велично просувається вперед від успіху до успіху, від перемоги до перемоги, систематично "дерибанячи" портфелі, укладаючи угоди та розробляючи програми, від яких через окреслені перспективи паморочиться в голові.
Але хоча чинний склад Кабміну, подейкують, найбільш освічений за всі роки незалежності (з 22 членів – 15, або майже 70%, мають вчені звання), з-під того шолому їм не видно, що в держбюджет наразі потрібно вносити більше 1000 поправок, щоб він почав працювати. Хоча з часу його ухвалення минуло всього нічого.
Тобто, як у старому міському анекдоті: костюм на ньому ще був не зовсім модним, але вже достатньо незручним. Але чергова програма уряду майже не поміченою "проскочила" на засіданні парламенту, а прем'єр, відповідно, вберіг свій персональний шолом від депутатських деформацій.
Звернувся до парламенту й гарант Конституції країни "У" із традиційним посланням. Звернувся письмово, без особистої присутності там, навіть попри найміцніший у державі президентський шолом. Президент переймається наразі збереженням "наступності й спадкоємності державної політики в соціальній, політичній та економічній сферах".
Виникає, правда, запитання – а чи потрібно успадковувати та передавати нащадкам те, що ми наразі маємо, та чи не означає фраза "ми попереду всього СНД по ВВП" того, що все це СНД, а за ним і решта планети, підступно користуючись своїм положенням, лукаво мають нас попутно, перепрошую, ззаду?
В парламенті кожен депутат – це окремий депутатський шолом. Тому текст закону, що ухвалюється, як правило, не залежить від здорового глузду. Ці дві субстанції існують незалежно, самі по собі. Та й остаточне рішення парламенту рідко буває останнім.
Обопільна недовіра партнерів по парламентській більшості стала головною причиною того, що теперішню програму уряду було ухвалено за місяць до закінчення імунітету, який було гарантовано минулорічною програмою.
Проте за висновками Фонду "Демократичні ініціативи" будь-які (а тим більше такі!) добавки до зарплат чи пенсій для громадян країни "У" – украй недостатній мотив змінювати в цілому негативне ставлення до влади, за яким би шоломом вона не ховалася...
А городяни міста N, як і вояки в Іраку, бояться сумнівної якості вітчизняних шоломів. На яку б голову вони б не були надіті.
Не хочеться гинути смертю хоробрих, але дурних...
Володимир Килинич, Інститут політичного моделювання, місто N
Під вечір на передачу до Дмитра Кисельова "Подробно" на каналі ICTV завітав елегантний (у наш час модно виглядати на 10 років молодше, лише малокультурні люди виглядають на свій вік) міністр оборони. Настрій у нього був мінорний та прозорий, тому він ексклюзивно, але необачно відкрив глядачам цього каналу декілька застарілих військових секретів.
Найбільш приголомшливий з них полягав у тому, що, виявляється, шолом вітчизняного миротворця-окупанта легко пробивається іракською або іншою першою-ліпшою кулею навіть із 25 метрів і може використовуватися під час бойових дій хіба що як капелюх для захисту від спекотного південного сонця, або ж як каструля.
Власне, приблизно саме про такий стан справ у вітчизняному війську здогадувалися найбільш кмітливі й спостережливі, але від досить сумнівного задоволення почути це ще й, так би мовити, "офіційно" не відмовився в місті N майже ніхто.
Без сумніву, про це здогадувалися й самі наші ротовані вояки в Іраку, інакше б президент не пообіцяв підвищити їм зарплатню та побудувати завод для ремонту техніки, в тому числі, мабуть, й шоломів також. Що ж, якщо держава в такій спосіб вважає, що вона вояків споряджає та годує, то нехай вона думає, що вони захищають її інтереси.
Проте городянам після почутих одкровень військового міністра здалося, що всі вони разом знаходяться в якомусь одному велетенському, але такому, що легко пробивається, шоломі, а президент, уряд, депутати – в інших, дещо міцніших.
Уряд країни "У", натягнувши свого шолома, велично просувається вперед від успіху до успіху, від перемоги до перемоги, систематично "дерибанячи" портфелі, укладаючи угоди та розробляючи програми, від яких через окреслені перспективи паморочиться в голові.
Але хоча чинний склад Кабміну, подейкують, найбільш освічений за всі роки незалежності (з 22 членів – 15, або майже 70%, мають вчені звання), з-під того шолому їм не видно, що в держбюджет наразі потрібно вносити більше 1000 поправок, щоб він почав працювати. Хоча з часу його ухвалення минуло всього нічого.
Тобто, як у старому міському анекдоті: костюм на ньому ще був не зовсім модним, але вже достатньо незручним. Але чергова програма уряду майже не поміченою "проскочила" на засіданні парламенту, а прем'єр, відповідно, вберіг свій персональний шолом від депутатських деформацій.
Звернувся до парламенту й гарант Конституції країни "У" із традиційним посланням. Звернувся письмово, без особистої присутності там, навіть попри найміцніший у державі президентський шолом. Президент переймається наразі збереженням "наступності й спадкоємності державної політики в соціальній, політичній та економічній сферах".
Виникає, правда, запитання – а чи потрібно успадковувати та передавати нащадкам те, що ми наразі маємо, та чи не означає фраза "ми попереду всього СНД по ВВП" того, що все це СНД, а за ним і решта планети, підступно користуючись своїм положенням, лукаво мають нас попутно, перепрошую, ззаду?
В парламенті кожен депутат – це окремий депутатський шолом. Тому текст закону, що ухвалюється, як правило, не залежить від здорового глузду. Ці дві субстанції існують незалежно, самі по собі. Та й остаточне рішення парламенту рідко буває останнім.
Обопільна недовіра партнерів по парламентській більшості стала головною причиною того, що теперішню програму уряду було ухвалено за місяць до закінчення імунітету, який було гарантовано минулорічною програмою.
Проте за висновками Фонду "Демократичні ініціативи" будь-які (а тим більше такі!) добавки до зарплат чи пенсій для громадян країни "У" – украй недостатній мотив змінювати в цілому негативне ставлення до влади, за яким би шоломом вона не ховалася...
А городяни міста N, як і вояки в Іраку, бояться сумнівної якості вітчизняних шоломів. На яку б голову вони б не були надіті.
Не хочеться гинути смертю хоробрих, але дурних...
Володимир Килинич, Інститут політичного моделювання, місто N
