Мороз пропонує вступити до ЄЕП із застереженнями, "Наша Україна" – поки не вступати
Вівторок, 20 квітня 2004, 10:05
Фракція СПУ внесла законопроект, який передбачає ратифікацію угоди про ЄЕП із застереженнями.
Законопроект, внесений депутатами Морозом, Баранівським, Луценком, Шибком, передбачає ратифікацію угоди про ЄЕП із п'ятьма застереженнями.
Перше з них передбачає, що Україна бере участь в угоді про формування ЄЕП і застосовуватиме Угоду й Концепцію ЄЕП "у межах і формах, що не суперечать Конституції та законам України і стратегічному курсу на європейську інтеграцію, а також щодо її самостійного вступу в СОТ".
Крім того, СПУ пропонує, щоб термін "інтеграція" в угоді означав "співробітництво, здійснюване на основі принципів суверенної рівності і спрямоване на формування зони вільної торгівлі без обмежень та вилучень".
СПУ пропонує, щоб Україна не брала участі у створенні та функціонуванні єдиного регулювального органу, а також будь-яких інших наднаціональних органів ЄЕП, які застосовують інші принципи, ніж принцип консенсусу.
Крім того, вважають соціалісти, Україна не повинна вважати для себе обов'язковими положення угоди про ЄЕП щодо "проведення єдиної зовнішньоторговельної політики, формування спільних митних тарифів, системи оподаткування, основ створення і функціонування грошового, кредитного і інвестиційного ринків, статусу національної та іноземних валют, уніфікації торговельних режимів держав-учасниць стосовно третіх країн, а також єдиної політики в галузі тарифного й нетарифного регулювання, охорони прав інтелектуальної власності, єдиних правил конкуренції".
Також, на думку СПУ, Україна повинна залишати за собою право формулювати застереження до будь-яких договорів у рамках ЄЕП.
Як відомо, у вівторок парламент має розглянути пакет законопроектів, які визначать взаємовідносини України з Росією.
Народні депутати розглянуть проекти законів:
– про ратифікацію Договору між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон" (№0119);
– про ратифікацію Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки" (№0188);
– про ратифікацію Угоди про формування Єдиного економічного простору (№0183).
Крім того, зареєстровано ще проекти законів про ратифікацію Угоди про ЄЕП, що містять різні за обсягом та формулюванням застереження. Так, свої варіанти ратифікації запропонували депутати Костенко ("Наша Україна"); Матвієнко (БЮТ);
Сташевсъкий ("Трудова Україна") та Бичков ("Трудова Україна"); Курас ("Регіони України");
Олійник (КПУ); Рудьковський (СПУ).
Як повідомлялось раніше, на 20 квітня запланований синхронний розгляд названих міждержавних угод також Державною Думою РФ.
Одночасно, народними депутатами до Верховної Ради внесено ряд проектів постанов стосовно законопроекту про ратифікацію Угоди про формування ЄЕП.
Трьома з них цей законопроект пропонується визнати неприйнятним та відхилити: відповідні проекти постанов зареєстровані народними депутатами Кириленком ("Наша Україна"); Шкілем (БЮТ); Зайцем ("Наша Україна").
Також до парламенту внесено постанову про процедуру ратифікації угоди про формування ЄЕП, внесену Тарасюком та Зваричем (обидва – фракція "Наша Україна"). Вони пропонують відкласти ратифікацію до набуття чинності рішенням Конституційного суду щодо конституційності положень Угоди про формування ЄЕП.
При цьому пропонується особлива процедура ратифікації – міжнародні договори України про участь у міждержавних об’єднаннях відповідно до закону "Про міжнародні договори України" потребують ратифікації у 300 голосів.
У свою чергу, Головне наукове-експертне управління Апарату Верховної Ради вважає, що Угода про формування Єдиного економічного простору може бути ратифікована із рядом застережень.
На їх думку, проект закону про ратифікацію Угоди про формування ЄЕП необхідно доповнити новими застереженнями, згідно з якими:
1) Україна матиме право відмовитись від виконання рішень єдиного регулювального органу ЄЕП, проти яких голосували її представники у цьому органі;
2) положення другого речення абзацу третього Розділу VI Концепції щодо формування ЄЕП не діятимуть щодо України і Україна залишає за собою право робити застереження щодо змісту міжнародних договорів, спрямованих на формування ЄЕП.
Також Україні доцільно передбачити, що вона братиме участь у подальшій лібералізації торгівлі між країнами – учасницями ЄЕП лише в частині експортно-імпортних операцій із товарами, що походять з митної території будь-якої з цих держав і призначені для митної території іншої.
Аналогічні застереження пропонує зробити і комітет Верховної Ради з питань економічної політики.
Дивіться детальніше про зміст міждержавних угод, експертні висновки до них, проекти постанов та інші супровідні матеріали.
"Українська Правда", Лабораторія законодавчих ініціатив
Законопроект, внесений депутатами Морозом, Баранівським, Луценком, Шибком, передбачає ратифікацію угоди про ЄЕП із п'ятьма застереженнями.
Перше з них передбачає, що Україна бере участь в угоді про формування ЄЕП і застосовуватиме Угоду й Концепцію ЄЕП "у межах і формах, що не суперечать Конституції та законам України і стратегічному курсу на європейську інтеграцію, а також щодо її самостійного вступу в СОТ".
Крім того, СПУ пропонує, щоб термін "інтеграція" в угоді означав "співробітництво, здійснюване на основі принципів суверенної рівності і спрямоване на формування зони вільної торгівлі без обмежень та вилучень".
СПУ пропонує, щоб Україна не брала участі у створенні та функціонуванні єдиного регулювального органу, а також будь-яких інших наднаціональних органів ЄЕП, які застосовують інші принципи, ніж принцип консенсусу.
Крім того, вважають соціалісти, Україна не повинна вважати для себе обов'язковими положення угоди про ЄЕП щодо "проведення єдиної зовнішньоторговельної політики, формування спільних митних тарифів, системи оподаткування, основ створення і функціонування грошового, кредитного і інвестиційного ринків, статусу національної та іноземних валют, уніфікації торговельних режимів держав-учасниць стосовно третіх країн, а також єдиної політики в галузі тарифного й нетарифного регулювання, охорони прав інтелектуальної власності, єдиних правил конкуренції".
Також, на думку СПУ, Україна повинна залишати за собою право формулювати застереження до будь-яких договорів у рамках ЄЕП.
Як відомо, у вівторок парламент має розглянути пакет законопроектів, які визначать взаємовідносини України з Росією.
Народні депутати розглянуть проекти законів:
– про ратифікацію Договору між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон" (№0119);
– про ратифікацію Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки" (№0188);
– про ратифікацію Угоди про формування Єдиного економічного простору (№0183).
Крім того, зареєстровано ще проекти законів про ратифікацію Угоди про ЄЕП, що містять різні за обсягом та формулюванням застереження. Так, свої варіанти ратифікації запропонували депутати Костенко ("Наша Україна"); Матвієнко (БЮТ);
Сташевсъкий ("Трудова Україна") та Бичков ("Трудова Україна"); Курас ("Регіони України");
Олійник (КПУ); Рудьковський (СПУ).
Як повідомлялось раніше, на 20 квітня запланований синхронний розгляд названих міждержавних угод також Державною Думою РФ.
Одночасно, народними депутатами до Верховної Ради внесено ряд проектів постанов стосовно законопроекту про ратифікацію Угоди про формування ЄЕП.
Трьома з них цей законопроект пропонується визнати неприйнятним та відхилити: відповідні проекти постанов зареєстровані народними депутатами Кириленком ("Наша Україна"); Шкілем (БЮТ); Зайцем ("Наша Україна").
Також до парламенту внесено постанову про процедуру ратифікації угоди про формування ЄЕП, внесену Тарасюком та Зваричем (обидва – фракція "Наша Україна"). Вони пропонують відкласти ратифікацію до набуття чинності рішенням Конституційного суду щодо конституційності положень Угоди про формування ЄЕП.
При цьому пропонується особлива процедура ратифікації – міжнародні договори України про участь у міждержавних об’єднаннях відповідно до закону "Про міжнародні договори України" потребують ратифікації у 300 голосів.
У свою чергу, Головне наукове-експертне управління Апарату Верховної Ради вважає, що Угода про формування Єдиного економічного простору може бути ратифікована із рядом застережень.
На їх думку, проект закону про ратифікацію Угоди про формування ЄЕП необхідно доповнити новими застереженнями, згідно з якими:
1) Україна матиме право відмовитись від виконання рішень єдиного регулювального органу ЄЕП, проти яких голосували її представники у цьому органі;
2) положення другого речення абзацу третього Розділу VI Концепції щодо формування ЄЕП не діятимуть щодо України і Україна залишає за собою право робити застереження щодо змісту міжнародних договорів, спрямованих на формування ЄЕП.
Також Україні доцільно передбачити, що вона братиме участь у подальшій лібералізації торгівлі між країнами – учасницями ЄЕП лише в частині експортно-імпортних операцій із товарами, що походять з митної території будь-якої з цих держав і призначені для митної території іншої.
Аналогічні застереження пропонує зробити і комітет Верховної Ради з питань економічної політики.
Дивіться детальніше про зміст міждержавних угод, експертні висновки до них, проекти постанов та інші супровідні матеріали.
"Українська Правда", Лабораторія законодавчих ініціатив
