Партійний "прораб"

Середа, 28 квітня 2004, 22:26
Тігіпко починає "строїти" партію. Не в значенні будувати, бо партія "Трудова Україна" вже існує, і Сергій Леонідович є її головою. В обов'язки якого, зрозуміло, входить також і піклування про розбудову структури. Тут "строїти" (варіанти – "рівняти", "шикувати") слід розуміти саме в сленговому значенні, тобто як "закручувати гайки", "давати жару" тощо.

Про широкий плюралізм протягом обговорення будь-якого питання і неухильне виконання вже прийнятого рішення та жорстку дисципліну каже сам Тігіпко. Як у фракції, так і в партії загалом.

"Зозуля"

Пригадується, не один і не два експерти розцінювали обрання у 2000 році Сергія Тігіпка головою партії як спробу впливових осіб з партійного середовища поставити на службу "Трудовій Україні" імідж Тігіпка як респектабельного політика. Простіше кажучи – використати його для маскування бізнес-політичного проекту. Чимало тоді говорилося, що реального впливу в партії Тігіпко не матиме.

Минуло три з половиною роки – і сам Тігіпко каже, що "був етап", коли у формі партії "практично було закрите акціонерне товариство" або "холдинг". І що з цим етапом покінчено.

Ну, передусім, віднині голова "Трудової України" став нарешті повноцінним головою партії. Після того, як партійний з’їзд у середу разом з програмними змінами ухвалив й нову редакцію статуту, яким змінено структуру керівних органів партії.

Нагадаємо, що до того модель "розподілу влади" в партії будувалася за схемою, подібною до державної: був собі "президент", він же голова – із переважно представницькими повноваженнями, була політрада – аналог парламенту, відповідальна за партійну стратегію, і був політвиконком – такий собі партійний "уряд", який і проводив щоденну партійну роботу.

Політраду, як відомо, очолював до останнього часу Юлій Іоффе, політвиконком – Андрій Деркач. Тігіпко, щоправда, входив до складу політвиконкому – з обов'язку, на правах звичайного рядового члена.

Взагалі-то "триголовість" "Трудової України" була радше винятком, аніж типовою моделлю побудови партійної структури. Яка, тим більше, претендує на якесь вагоме місце в політиці й прагне до ефективності своєї роботи.

Віднині політвиконкому у партії не буде. Натомість буде утворено президію політради як керівний орган у період між з'їздами та засіданнями політради. Але різниця не лише у назвах. І політраду, і її президію очолюватиме віднині голова партії.

Зрозуміло, що Андрієві Деркачу, який, власне, і був одним із фундаторів партії, такий поворот подій сподобатися не міг. І за словами про "суперечки" у політвиконкомі та про "неодноголосно" ухвалені останнім пропозиції щодо статутних змін слід бачити передусім власну позицію Деркача-молодшого. Котрий, до речі, на з’їзд не з'явився.

І який, залишаючись (поки що?) членом партії, після розлучення парламентських загонів "Трудової України" та Партії промисловців і підприємців так і не написав заяву про вступ до однойменної фракції своєї партії, залишаючись позафракційним. Так само, як і його батько, Леонід Деркач, що теж перед тим входив до фракції "ПППУ-ТУ".

А у нещодавньому інтерв'ю "Комсомольской правде в Украине" Деркач заявив: "Якщо з партії лідер намагається зробити приватне підприємство, спираючись на принципи "демократичного централізму", які добре засвоїв у комсомолі, зробити з ідеології партії рекламу "Блендамед" з пізнаваністю у 83%, надрукувати ще одну красиву купюру – це все реклама, а не позиція політичної сили, це не те, до чого ми прагнули довгі роки".

Тігіпко, щоправда, каже про відкриті двері у фракцію для свого однопартійця Андрія Деркача і вважає, що його перебування поза межами фракції – це "ненормально". Останній же на запитання "Комсомольской правды в Украине" про свій можливий вихід з партії відповів: "Я б не поспішав з відповіддю на це питання до виборів 2006 року. Це питання буде стояти не лише переді мною. Звичайно, у мене є свої плани й прогнози".

В той же час вихід з партії Віктора Пінчука Тігіпко навіть схвалює. "Я вважаю, що він зробив надзвичайно прогресивний крок", – сказав Тігіпко, додавши, що цей крок "буде робити достатньо багато бізнесменів, якщо прийде час після президентських виборів".

То ж якщо й були наміри у партійних "сірих кардиналів" використати Тігіпка для "декору", то вони помилилися. Або ж і добровільний відхід Пінчука, і відсторонення від керівництва партією Деркача слід розглядати як елементи роботи над іміджем партії "Трудова Україна" – з метою позиціонувати її як партію Тігіпка, а скоріше – навіть просто як "партію не-Пінчука" чи "партію не-Деркача".

"Продаватися сьогодні ми не можемо, – заявляє Тігіпко, і додає: – Концерти, амбулаторії і все інше робити нам не під силу – не для того партія формується". А тому, заявляє Тігіпко, "головне у нас – ідеї", і партія має саме "ними переконувати і ними досягати серця і голів людей України".

Перспективи

Власне, як ці внутрішньопартійні зміни відіб'ються на ефективності діяльності партії, покаже вже найближчий час. В будь-якому разі, Сергій Тігіпко у своєму виступі на з’їзді поставив перед партією завдання досягти до парламентських виборів 2006 року чисельності у 150 тисяч членів.

Це при тому, що на самому з’їзді було вручено членський квиток поки що під тридцятитисячним номером. Отримав його голова свіжоствореної Київської обласної організації партії. Він же – заступник голови Київської облдержадміністрації, заслужений журналіст України, а колишній головний редактор газети "Независимость" ("Комсомольское знамя") Володимир Кулеба.

З іншого боку, як стверджують "трудовики", за період від останнього з’їзду у грудні 2003 чисельність партійних рядів зросла на сім тисяч.

За словами Тігіпка, основною метою партії є парламентські вибори 2006 року, на яких "проблема 3 процентів" для "Трудової України" не стоїть.

Але й вибори президентські "трудовики" пропускати не збираються. Причому варіантів, судячи з виступів партійного керівництва, може бути лише два – або власний кандидат, або єдиний кандидат від парламентської більшості. І ця інтрига закінчиться рівно через місяць, 28 травня, коли буде проведено другий етап з’їзду.

"Але поки що ми працюємо на більшість", – підкреслив у виступі перед делегатами з’їзду Тігіпко. Але ж "поки що".

Читайте також:

Тігіпко піде у президенти, якщо "з'їзд скаже", або якщо проваляться переговори про розподіл посад




powered by lun.ua