Захист Антоненка: поліція не розслідувала "білоруський слід" у справі Шеремета

Захист Андрія Антоненка, обвинуваченого у справі Павла Шеремета, вважає, що правоохоронці раніше не розглядали інформації про причетність білоруських спецслужб до вбивства журналіста.

Джерело: заява адвокатів Антоненка, пресслужба юридичної компанії "Сенс Україна", Facebook-сторінка Юлії Кузьменко 

Пряма мова: "Ретельно вивчивши усі представлені слідством "докази", захист стверджує, виходячи з наявних матеріалів, що раніше версія причетності білоруських спецслужб взагалі не досліджувалася і не розглядалася.

Ба більше, про неї також постійно забували міністр і його заступники, керівники поліції, прокурори і слідчі під час своїх пропагандистських заяв і виступів перед законодавцями і під час телевізійних шоу, всіма силами намагаючись увести громадськість в сторону від цієї версії. Лунали слова і Росія, і ПТСР, і екстремізм, і шизофренія виконавців, але про Білорусь - жодної згадки". 

Деталі: Заява опублікована від імені адвокатів Антоненка Дмитра Кругового, Віталія Галенченка, Станіслава Кулика

Адвокати вважають, що нацполіція і представники МВС розповсюдили неправдиві відомості про те, що нібито "білоруська версія" замовників вбивства є для них новою і що вона не суперечить обвинуваченню, висунутому Антоненко, Дугарь та Кузьменко.

Заяву правоохоронців захисники вважають "дезінформацією". Так, захисники заявляють, що у справі відсутні будь-які натяки на зв‘язок обвинувачених з будь-якими спецслужбами.

Крім того, метою організаторів злочину сторона обвинувачення називає "створення в українському суспільстві вкрай резонансної події з метою подальшої провокації численних акцій протесту", що, на думку захисту, не узгоджується з оприлюдненою на початку січня 2020 року версією.

За словами Кузьменко, ніхто з обвинувачених у справі Шеремета не має відношення до білоруського КДБ.  

Що було раніше: 4 січня білоруська опозиція передала "Українській правді" записи розмов глави Комітету держбезпеки Білорусі у 2008-2012 роках Вадима Зайцева.

На записі звучать слова Зайцева, записані прихованим пристроєм 11 квітня 2012 року під час інструктажу співробітників елітного контртерористичного підрозділу КДБ "Альфа" в офісі Зайцева в Мінську.

Зокрема, обговорюється спосіб вбивства Шеремета, який у той час жив і працював у Росії. Ставиться завдання його підірвати. І зробити це так, щоб вбивство стало публічним сигналом.

Нацполіція повідомила, що у грудні 2020 року отримала в розпорядження інформацію щодо можливих замовників вбивства журналіста Павла Шеремета з території однієї з країн Європи і буде проводити там слідчі дії.

Колишній співробітник білоруського спецназу Ігор Макар, який розповсюдив аудіозапис, де силовики Білорусі обговорюють можливість вбивства журналіста Павла Шеремета, повідомив, що готовий свідчити у справі Офісу генерального прокурора України. Він також сказав, що передав відповідні докази українській стороні у грудні 2020 року. 

У Міністерстві внутрішніх справ вважають, що записи 2012 року, на яких начебто білоруські спецслужби обговорюють намір убити Шеремета вибухівкою, відповідають версії українського слідства і на справі ветеранів АТО й волонтерів не позначаться.

Читайте також: "Я не знаюсь на вибухівці. Я музикант". Андрій Антоненко та його захист відповідають на питання УП

Передісторія:

• Один із керівників "Української правди" Павло Шеремет загинув від вибуху вранці 20 липня 2016 року. Йому підклали вибухівку під автомобіль.
• 12 грудня 2019 року правоохоронці повідомили, що затримали 3 підозрюваних у вбивстві: лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта Андрія Антоненка, військову медсестру Яну Дугарь. 
• 22 травня слідство у справі ймовірних виконавців вбивства було завершене. Розслідування щодо замовників виокремлене в іншу справу і триває.
• Усі затримані заперечують свою причетність до злочину та вважають переслідування політичним. Захист Антоненка стверджує, що він вищий за вбивцю. Адвокати Дугарь наполягають, що вона має алібі, підтверджене документами і свідками, а експертиза, на якій ґрунтується підозра, неповна, і необ’єктивна. Кузьменко також розкритикувала експертизу.