Менше третини українців знають, як визначити deepfake – результати тесту з медіаграмотності

Четвер, 2 листопада 2023, 19:20
Менше третини українців знають, як визначити deepfake – результати тесту з медіаграмотності
ілюстративне фото Getty Images

Лише 29% учасників знають, як визначити deepfake-відео та зображення, водночас 68% учасників знають, як не повестися на фейкові збори коштів у мережі.

Джерело: керівниця національного проєкту з медіаграмотності "Фільтр" МКІП Валерія Ковтун, яку цитує "Укрінформ"

Пряма мова: "Лише 29% учасників знають, які методи є ефективними для визначення deepfake-відео та зображень. Правильні відповіді: аналіз невідповідностей в обличчях та синхронізації губ та перевірка природності кольору шкіри".

Реклама:

Деталі: Під час презентації результатів національного тесту з медіаграмотності Ковтун зазначила, що 87% учасників знають, чим факт відрізняється від судження. У 2022 році 10% учасників змогли правильно визначити всі чотири із запропонованих суджень.

83% розуміють різницю між блогерами та професійними журналістами. Правильна відповідь: блогери поширюють матеріали з їхньою особистою точкою зору, а професійні журналісти - збалансовану інформацію з достовірних джерел.

68% учасників знають, як не повестися на фейкові збори коштів у мережі. Правильні відповіді: звернутися до цієї організації через доступні канали комунікації та спитати чи дійсно такий збір проводиться, надіслати скаргу на це оголошення у соцмережах, якщо збір фейковий.

ВІДЕО ДНЯ

65% учасників правильно відповіли на питання про те, як перевірити інформацію. Правильні відповіді: спробувати перевірити фото за допомогою Google зображень, звернутися до фактчекінгових ініціатив, які дуже швидко в умовах війни перевіряють фейки.

18% учасників змогли обрати всі правильні відповіді на питання про те, на що потрібно звертати увагу перш ніж довіряти телеграм-каналу. Правильні відповіді: наявність ім'я та контакту автора каналу або назви медіа, що його веде, наявність посилання на офіційний сайт та згадка цього телеграм-каналу на цьому сайті; відсутність інформації на кшталт "влада про це не говорить", "кум, який працює в СБУ сказав", наявність посилань на першоджерела в повідомленнях.

32% учасники позначили повідомлення про "хімтрейли" як приклад попередження на випадок надзвичайних ситуацій, перевіреної новини чи результату дослідження вчених. Правильна відповідь - теорія змови.

Лише 38% учасників правильно відповіли на питання про те, як треба діяти, як перевірити надійність експертизи користувача Olena_dieta, яка розповідає про користь вживання певної приправи. Правильні відповіді: пошукати академічні дослідження, які підтверджують або спростовують інформацію; знайти повне ім'я авторки відео та перевірити чи дійсно вона фахівчиня.

58% учасників знають, що таке таблоїд та демонструють розуміння закордонного інформаційного поля.

Зазначається також, що тест виявив прогалини знань учасників про фішинг. Лише 12% правильно відповіли на питання про те, як його уникнути.

Водночас найкраще українці відповіли на запитання, де необхідно було визначити, що робитимуть, побачивши певну інформацію, де знаменита людина виголошує промову. 95% дали правильну відповідь - вони зазначили, що треба насамперед перевірити інформацію.

Складним було запитання для учасників, де потрібно було визначити з переліку, що саме не є журналістським стандартом. Лише 7% відповіли правильно.

Цьогоріч також до тесту додались запитання, яких не було торік, зокрема запитання про штучний інтелект (ШІ). 72% українців дали правильне визначення поняття "штучний інтелект". Водночас лише 47% розуміють принципи роботи ШІ.

"Цим запитанням ми хотіли перевірити, чи розуміють українці, що штучний інтелект сам по собі не є злом, що це лише інструмент, який допомагає нам систематизувати і на основі цього ухвалити рішення. На штучний інтелект якраз впливає підбір цих даних. Які дані ми йому дамо для дослідження і вивчення - з такою відповіддю він до нас і прийде", - зазначила Ковтун.

Порівняно з попереднім роком учасників категорії "Гуру медіаграмотності" (ті, що набрали 34-30 балів) менше: у 2022 - 9%, у 2023 - 6%. Натомість набагато більше людей, які знаходяться на рівні "Початківець" (набрали 12-23 бали) - у 2022 - 44% учасників, у 2023 - 53%.

Тест складався з п'яти блоків і 34 запитань: базові поняття про медіаграмотність та інформаційний простір (8 запитань), соціальні мережі (7 запитань), достовірність та вплив інформації (10 запитань), навички фактчекінгу (5 запитань) та здатність убезпечити особисті дані та ресурси (4 запитання).

Найбільше учасників було у Київській області. Більшість учасників жінки - 78%, а 21% - чоловіки.

Проходили тест люди різних вікових категорій. Учасники, яким від 15 до 18 років, були найбільшою часткою тих, хто взяв участь у тесті (24%).

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування