Угрозы для экологии и бездействие власти: чек-лист для чиновников

969 просмотров
Среда, 13 ноября 2019, 13:00
Ольга ЕвстигнееваOlha Yevstihnieieva
журналист экспертной организации State Watch

З середини жовтня деякі міста України накрило смогом. Чи не найбільше постраждали мешканці Києва – чи не у всіх районах ближче до вечора дихати ставало неможливо, а в деяких аеропортах навіть затримували авіарейси через слабку видимість.

Екологи висували різні гіпотези щодо походження смердючого туману – це спалення листя, самозаймання торф'яників та робота ТЕЦ.

Спробувати розібратись у ситуації можна і проаналізувавши звіти Держаудитслужби чи Рахункової Палати щодо контролю за адмініструванням екологічних податків з викидів у атмосферне повітря та водні об'єкти, а також відрахувань за розміщення сміття та радіоактивних відходів.

Адже проблеми смогу чи неякісної питної води у нас системні. Висновки у звітах свіжі – датовані квітнем 2018 року та серпнем 2019 року.

Цей аналіз не дасть нам відповіді щодо остаточних причин смогу у Києві кілька тижнів тому, але покаже загальні тенденції неефективності контролюючих заходів у природоохоронній сфері.

Знати забруднювачів в обличчя

Першопричиною всіх проблем у природоохоронній сфері є відсутність в Україні загального обліку суб'єктів господарювання, які здійснюють викиди в атмосферне повітря та водні об'єкти і мають відповідні дозволи та ліцензії.

Причиною цьому є те, що колишнє Мінприроди (тепер це Міністерство енергетики та захисту довкілля) не встановило належного контролю за звітуванням підрозділів екології облдержадміністрацій по всій країні.

Через це в Міністерстві "провисають" 77% фірм 3 групи, які мають необмежений термін на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Відстежити, кому видали ліцензію, в кого анулювали, кому продовжили і т.д. – немає змоги.

Також, як пишуть аудитори, Мінприроди не розроблено нормативно-правового документа, який визначав би клас небезпеки для здоров'я населення щодо кожного найменування відходу.

Так, ці проблеми вирішуються звичайною CRM системою, якої, як ми бачимо з висновків аудиторів – нема.

На сьогодні Міністром енергетики та захисту довкілля є Олексій Оржель, тож сподіваємось, що він найближчим часом почне вирішувати цю проблему. 

Читайте також: 

Що не так з повітрям у Києві. Пояснює екоактивістка

Метеорологи переконують, що українці дарма панікують: смогу немає

Київська влада озвучила причину появи смогу у столиці

Київ обійшов Пекін за рівнем забруднення повітря

Рівень небезпеки: "не встановлений"

Проблема і в тому, що є мало достовірних даних про самі відходи, які продукує населення та підприємства. Кабмін не затвердив порядок отримання дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, отже, не всі відходи є належним чином проінвентаризовані та мають паспорт.

Їхню форму та інструкцію вже 9 років не може погодити Мінприроди, тепер це має зробити Міністерство енергетики та захисту довкілля.

Через це компанії у сфері поводження з відходами можуть не отримувати дозвіл від місцевих органів влади, а ведуть свою діяльність за правилом "мовчазної згоди", лише відправивши документи в ЦНАП.

Чому дозвіл від місцевих органів влади важливий? Бо зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, які вони визначають з урахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства – принаймні, так має бути в ідеалі.

Саме тому сьогодні ми маємо тисячі несанкціонованих звалищ. Хоча законні звалища рідко чимось кращі – на 70% з них Держспоживслужба фіксує санітарні порушення.

До речі, уряд нещодавно звільнив керівника цієї служби Володимира Лапу, очікуємо на нові призначення та більш ефективну роботу.

"Оптимізація" податків за завдану шкоду

Якщо ми не можемо остаточно сказати скільки підприємств працює у цій сфері, який тип відходів та у якій кількості він утилізує – отже, коректно нарахувати екологічний податок неможливо теж.

Зокрема, у Мінфіні відсутня методика прогнозування екологічного податку, для цього вони беруть дані ДФС. А дані ДФС не враховують обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та скидів у водні об'єкти – тобто тих даних, від яких і залежить ставка податку – про це прямо вказують аудитори Рахункової Палати. Через це існують суттєві недорахування, але про це згодом.

Чому у ДФС не подають даних про обсяг викидів – це справді загадка, адже ці дані однаково йдуть у Держстат. Тому показники ДФС, які йшли у Мінфін, були не обґрунтовані та занижені, як кажуть аудитори.

До речі, сьогодні Державну податкову службу України, вона ж ДФС, очолює Сергій Верланов, а Мінфін Оксана Маркарова.

Loading...

Туманні дані на руку великому бізнесу та шахраям

Немає даних – отже, немає обміну ними.

На початок 2019 року за даними Рахункової Палати не було обміну даними між Мінприроди, ДФС та обласними Держекоінспекціями про кількість компаній, стан ліцензій та дозволів, обсяг викидів та нарахування податку. Тому більше 50% компаній ведуть цю діяльність у тіні.

Це підтверджують і перевірки екологів, коли 80% компаній не дотримуються ліцензійних умов, а 45% компаній вони анульовують ліцензії.

Якщо ви вважаєте, що компанії можуть безконтрольно займатись лише побутовими відходами, то це не так.

Держатомрегулювання встановило 10 компаній, які проводили діяльність у сфері використання ядерної енергії без ліцензії. Наклали аж 131 тис. грн штрафу.

4 компанії неналежно виконували ліцензійні умови і отримали 606 тис грн штрафу.

Цікава схема роботи: спершу відсутність контролю, а потім "полювання на відьом". Сподіваємось, що Кабмін на чолі з Олексій Гончарук переламає цю ситуацію.

Очікувано, що для олігархічних компаній, що використовують надра, наслідком такого хаосу є виграш великого бізнесу у сфері металургії.

Аудитори фіксують, що чиновники управління екології ОДА Дніпропетровської області не надіслали повідомлення про необхідність складання реєстрових карток та про подання відповідних форм звітності власникам об'єктів утворення, оброблення й утилізації відходів.

Чому саме Дніпропетровської області? Думаю, тому, що тут зосереджені основні активи СКМ Ахметова.

Схожа ситуація і в Полтавській ОДА, яке не володіє інформацією про фактичне завантаження 63 (58% усіх) діючих місць видалення відходів. Я нічого не стверджую, але чи не пов'язано це з розміщенням основних видобувних активів Ferrexpo Костянтина Жеваго?

Також місцеві екологи не реагують на те, що компанії можуть несвоєчасно або взагалі не подавати декларації про відходи. Більше того, вони ігнорують запити ДФС щодо інформації про відходи, така тенденція знову ж таки у Криворізького ДФС Дніпропетровської області та Полтавського ДФС.

Аудитори виявили, що до 18 компаній не застосований коригуючий коефіцієнт, що застосовується у випадку, коли відходи не є повністю відмежовані від атмосферних та водних ресурсів. Через це до бюджету не надійшло понад 729 млн грн екологічного податку.

ПАТ "Донбасенерго" судиться, щоб скасувати нарахований податок на майже 36 млн грн. А цукрові заводи Вінницької області, де є і заводи Порошенка, при збільшенні виробітку на 10% звітують про зменшення викидів на 25%, щоб зекономити 2 млн грн. І це лише частина всіх втрат, які фіксують аудитори з різних причин.

 
Недонадходження екологічного податку з відходів
Клікніть на зображенні, щоб відкрити у більшому форматі

Ми можемо безкінечно збільшувати податкові ставки, хоча навіть зараз вигідніше їх сплачувати, ніж інвестувати в очистку, але через хаос у державних екологічних даних у центральних органах влади та у чиновників "на місцях" ми дихаємо смогом щотижня.

До якості води та ґрунтів теж чимало питань. І це при тому що 97% всіх відходів генерують компанії, а відсоток сплати екологічного податку в структурі всіх податків в Україні, один з найнижчих Європі – 0,4% у порівнянні з 8% у Польщі.

Ольга Євстігнєєва, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
Какие проблемы переживает строительный рынок и как их решить в 2020 году
Строительный рынок Украины замедляет темпы роста. Чего ждать бизнесу и потребителям?
Нормандские переговоры и обычные украинцы. Каждому свой мир
Луганский оксюморон: в доме по правую руку всем сердцем ждут Украину, а соседи по левую руку молятся на Россию, а напротив просто живут здесь и сейчас и не хотят ничего менять.
Нормандская встреча в Париже: ничья в пользу Путина
Почему нормандская встреча глав Украины, России, Франции и Гeрмании 9 декабря в Париже закончилась тяжелой ничьей и что нас может ожидать дальше? (укр.)
Европейская Украина – это страна, где права и свободы человека обеспечиваются не только из-за международных обязательств
10 декабря – День прав человека. А стремление украинского народа к утверждению государства как европейского является стремлением к свободе и праву свободно определять свою собственную судьбу, что может основываться только на идее прав человека. (укр.)
Лидеры, или Как девушки с инвалидностью меняют себя и общество
На еще до сих пор "неудобные" вопросы об инвалидности – отыскиваем ответы в школе политического участия для женщин и девушек с инвалидностью "Лидерка". (укр.)
Парламент хочет установить для НАПК нереальные сроки проверки партийных отчетов
Плюсы и минусы нового законопроекта о финансировании партий и их отчетности. (укр.)
Что не так с украинской версией "обличителей коррупции"?
Несовершенство нового закона об обличителях коррупции создает для украинских правоохранителей дополнительные поводы "кошмарить" бизнес.
"Земельный" налог для Укрзализныци: кто оплатит нововведение на миллиарды
Почти год Укрзализныця лишена льготы по уплате земельного налога. Отчисляются платежи за землю не только под вокзалами, но и путевыми полосами, перронами и т. д. Кто "выиграет" от этих отчислений? (укр.)