Спасет ли НАТО Украину от России?
На фоні ескалації на Сході України та постійних путінських провокацій, питання вступу до НАТО стає все більш актуальним. Але чи дійсно тісна співпраця з країнами-членами НАТО врятує нас від російської агресії? Чи можливо, що ситуація може навпаки погіршитися?
У питанні комунікації з Путіним щодо врегулювання конфлікту на Донбасі треба дотримуватися жорсткої позиції.
Вже триває 8-ий рік війни, а жодні переговори та комунікативні майданчики в різних форматах не дали результату, провокації як були, так і продовжуються. Ба більше, Путін вміло маніпулює питанням вступу України до НАТО, мовляв, російська військова техніка на кордоні з Україною концентрується через загрозу НАТО.
До цієї заяви необхідно ставитися скептично. Звичайно, це можна розглядати як і чергове вішання локшини нам на вуха, щоби якось виправдати свою завуальовану агресію, але в даному випадку бачиться гнів в очах Путіна.
Можливо, він і не боїться НАТО, але факт того, що Україна йде своїм особистим шляхом, не рахуючись з Росією – для нього неприйнятний.
Читайте також: Путін підвищує ставки: наша відповідь
До того ж після вступу до НАТО, Україна отримає надійну підтримку від міцних союзників та зможе ділитися своїм безцінним досвідом щодо стримання російської агресії. Для Путіна ж це буде втратою авторитету перед західними державами та викриттям слабких сторін російської військової стратегії.
Наразі Росія і Захід, зокрема США, демонструють гру м’язами, яка триває ще з минулого століття. Це холодна війна, і кожний хоче бути більш впливовим.
Потрібно зауважити, концентрація російської військової техніки відбувається не тільки біля кордонів з Україною, а й в Криму.
Цікавий нюанс – нещодавно Росія заборонила своїм громадянам вильоти в Туреччину. Тобто найгарячіший туристичний напрям закритий і всі росіяни скоро рвонуть в Крим, тому що там значно дешевше, ніж в Сочі. А коли відбувається така велика концентрація мирного населення на окупованій території – легше робити провокації, а потім звинувачувати в цьому Україну або вигаданих шпигунів НАТО.
Звісно, посилення співпраці з членами-країнами НАТО, а в особливості з США, може призвести до чергової ескалації, яка має перспективи перерости в активну військову фазу на Донбасі.
Читайте також: Синдром загострення: чого чекати від Росії і як їй протидіяти?
Тому перед нами зараз стає важкий вибір. Хоч Україна і не є членом НАТО, проте ми бачимо і відчуваємо від Альянсу постійну підтримку. Але, незважаючи на комунікацію з НАТО щодо вступу, поки що нас там ніхто не чекає з розкритими обіймами.
З іншого боку, для Організації Північноатлантичного договору це стратегічно важливе питання.
Вступ України до НАТО призведе до зміни кордонів Альянсу впритул до Росії. А ці політико-географічні зміни з кордонами однозначно не сподобаються як Путіну, так і можуть бути невигідні Альянсу.
У кожного важливого рішення завжди є дві сторони медалі. Однак вступ до НАТО для нас є одним із найважливіших напрямів розвитку, який закріплений в Конституції.
Треба ніколи не забувати, що Росія напала на нас в той час, коли ми були позаблоковою державою. Позаблоковість не рятує від "дружнього, братського" народу, який на 8-ому році війни досі лізе до нас зі своєю "допомогою".
Ми мусимо бути впевненими, що у випадку з черговими масштабними військовими діями з боку РФ, ми не залишимося на самоті і матимемо міцну, непохитну підтримку не лише на словах, а й у справах. І хто би що не говорив, але таку підтримку в боротьбі з агресором зараз надати нам може лише одна організація – НАТО.
Олег Петровець
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
