Янукович: (фаль)старт в политику
Понедельник, 21 апреля 2003, 10:45
У суботу Віктор Янукович оформив свій цивільний шлюб із Партією регіонів. Тепер він більше не має права на ярлики "господарника" і "прем'єра, який стоїть вище розборок політиканів". Янукович перейшов в іншу категорію політичних організмів. Він став "чистим політиком", і відтак тепер до нього зовсім інші підходи оцінки.
Формальний політичний дебют Януковича відбувся на рідному з'їзді. Можливо, не варто критикувати людину, яка тільки зживається з новими вимогами до неї. Але насправді Янукович мав можливість підготуватися за місяці прем'єрства й роки губернаторства. І хто не встиг – той сам собі лікар.
Отже, що відразу видно в портреті "Януковича-політика" – це повна неготовність людини до публічності. Невміння виступати перед аудиторією. Майже "кінахівська" скутість – чи то від габаритів (великим людям завжди складніше), чи від незнання української мови, чи просто від невміння.
Є така штука як харизма. Тут її "нуль". У порівнянні з Януковичем Тігіпко виглядає Кеннеді, а Медведчук – Валенсою.
...Субота, з'їзд Партії регіонів. Секунду тому Януковича обрано главою партії. Його поздоровляють. У відповідь репліка, гідна хіба що збірки "Від 2 до 5" Корнія Чуковського: "Хочу сказати велику вдячність за довіру... Будемо разом працювати. Дякую".
Потім був виступ, прочитаний з папірця. Спічрайтера Януковичу краще змінити – настільки складні і банально-беззмістовні конструкції можна почути лише від Ющенка. Але він їх вигадує по ходу розмови, але ніколи не читає із заготовок.
Уривок із Януковича: "Послання президента [до парламенту] окреслює головні напрями комплексних реформ і ставить конкретні завдання, реалізація яких дозволить перейти від політики кризового реагування до політики стабільного зростання на якісно новій ресурсній базі. Це завдання можна вирішити тільки зусиллями системи політичних партій та широкої коаліції прагматичних сил, здатних сформувати надійну базу реформ та стати рушійною силою глибоких структурних перетворень у суспільстві".
І так хвилин 40.
Особливо врізався момент, коли Янукович переплутав наголоси: "Визнаючи безальтернативність державного статУсу і пріоритетне значення української мови..." Замість того, щоб повернутися на одне слово назад і перечитати все правильно, Янукович зробив кількасекундну паузу, що тільки підсилила враження від помилки, і пішов читати далі. Хтось може заперечити, що це лише крихта у його промові, зовсім дрібний і непринциповий. Але він показує, наскільки очевидна невпевненість Януковича у своїх талантах трибуна.
Але, зрештою, це лише форма. Янукович-політик набуватиме змісту разом із Партією регіонів, яка в суботу також почала новий етап.
Так, Партія регіонів нарешті привела у відповідність роль, яку обіймають у ній донецькі (3 561 тисячі членів 290 живуть у шахтарському краї). Їх неформальне лідерство з'їзд узаконив затвердженням на всіх посадах у керівних органах. При чому входження "донецьких" відбулося під акомпанемент слів Януковича, який бажає створити з партії всеукраїнське явище.
Ще один наслідок обрання Януковича – відтепер Партія регіонів поруч із СДПУ(О) стає партією влади (в президії з'їзду сиділи прем'єр, перший віце й віце з ПЕК Віталій Гайдук). І Партія регіонів нестиме відповідальність за становище держави. Яке, на думку лідера-прем'єра, покращується з кожним днем.
Далі. Входження Януковича у лідерське крісло регіоналів відбулося після того, як Кучма дав "добро" на його балотування в 2004. Добре це чи погано? З одного боку, Янукович зменшує свою опору для президентської кампанії. Тепер вона обмежується лише однією партією, хоч у її членах і значиться півмільйона українців. Крім того, він намертво пов'язує себе зі структурою, побудованою адміністративними кулаками.
Але, з іншого боку, вже зараз Янукович може переводити Партію регіонів на рейки військового часу. Від її імені він може роздавати політичні обіцянки. Партія регіонів буде легальним інструментом для власних передвиборчих проектів прем'єра.
Цитуючи Януковича: "Зараз, якщо хочемо формувати дійсно ефективну владу на довгострокову перспективу, нам необхідно сконцентрувати свої зусилля на розвитку партії. Партія регіонів – це незвоторньо. Це не тільки надовго – це назавжди".
Те, що Янукович подумки у 2004 році, видно з інших моментів виступу на з'їзді. Там можна зустріти принаймні три передвиборчі маяки.
Перше – конкретизація проблем, які Партія регіонів (читай Янукович) обіцяє вирішувати. Не в загальнодержавному, абстрактному для виборців масштабі, а в розрізі кожної області.
"Одна з основних проблем, які стримують загальнонаціональний розвиток – це існування депресивних регіонів. Вирішення цього питання є одним із пріоритетів діяльності уряду. Неприпустима ситуація, коли добробут населення Вінницької, Житомирської, Херсонської чи Хмельницької областей у два-три рази нижче, ніж у Києві або Харківській області.
Для вирішення цих надзвичайно актуальних питань як державі, так і регіонам потрібна потужна політична сила, здатна розв'язувати проблеми суспільства. І саме такою силою, яка довела свою компетентність і політичну спроможність, є Партія регіонів".
Друге – це подвійне громадянство. Варто визнати, що тема нова серед передвиборчих гасел.
"Наша партія виступає за провадження інституту подвійного громадянства в Україні. Бо вважаємо, що це дасть зробити соціально захищеними ті мільйони українців, які живуть і працюють за кордоном. А також задовольнити гуманітарні потреби різних національних груп суспільства".
І, третє – це статус російської мови. Якого саме статусу вимагає Янукович – він не уточнив. Вимагаючи впровадження її у офіційне користування, він злякав можливі електоральні ніші на Західній Україні. А так – зробив хитро. І теми торкнувся (сигнал Донбасу й Росії), і нічого не сказав конкретно. По-суті, Янукович процитував Конституцію.
"Результати регіональних конференцій продемонстрували актуальність питання статусу російської мови. Визнаючи безальтернативність державного статусу і пріоритетне значення української мови – ми все це розуміємо – Партія регіонів вважає за необхідне всебічний розвиток російської та інших мов, якими розмовляє Україна. Російська та інші мови – це доступ до багатійших у світі скарбниць культури. Це мова багатьох громадян України та мова спілкування окремих регіонів нашої держави".
У змаганні за прихильність Росії знову перетнулися доріжки Партії регіонів та СДПУ(О). Їх прагнення отримати кремлівський мандат на Україну очевидні. На своєму з'їзді есдеки були більш конкретними щодо російської мови – вони закликали "законодавчо закріпити її правовий статус, оскільки вона є рідною або одною з двох рідних для більшості громадян України".
Медведчук привів на свій з'їзд першого віце-спікера Думи Любов Сліску, яка є членом російської "партії влади" "Єдіная Росія". У Януковича в гостях був представник цієї ж сили. Щоправда, рангом нижче – секретар генради партії Валерій Богомолов.
На своїх з'їздах вони як могли надсилали сигнали Кремлю. Медведчук збирався зробити свою структуру "форпостом захисту дружнього ставлення до росіян і Росії в українській політиці". "Нещодавно підписані між Україною та Росією домовленості щодо формування Єдиного економічного простору цілком узгоджуються з національними інтересами нашої держави", - заявив Медведчук.
Янукович також наголосив на економічній складовій. Він привітав заяву Путіна, Кучми, Лукашенка й Назарбаєва: "Консолідована позиція щодо вступу до СОТ та розбудова Єдиного економічного простору є невід'ємним складовим політики, підвищення економічної конкурентоспроможності як України, так й інших стратегічних партнерів".
Такі ледь не дослівні співпадіння показують, що в нинішній період – період оглядин "наступника" – справжнім конкурентом Януковича є Віктор, але не Ющенко, а саме Медведчук.
Не забуває Янукович і про "заповіти Данілича". Попри створення навколо прем'єра інфраструктури для президентської кампанії, сам він рішучо вимагає конституційної реформи. Яка, зрозуміло, повинна послабити те, за що він бореться – повноваження президента.
При цьому, як і прийнято у "прагматичних лідерів", він покритикував деструктивну опозицію.
"Сучасна ситуація визначається двома основними факторами. Перше – наближення президентських виборів, що обумовлює загострення партійної конкуренції. Це природній процес, але не можна вважати прийнятною ситуацію, коли деякі політичні сили в угоду власним амбіціям намагаються радикалізувати суспільне життя, ставлячи під загрозу сталий національний розвиток.
Ці процеси заважають ефективній роботі не тільки вищого законодавчого органу, уряду та місцевої влади, але і негативно відбиваються на функціонуванні вітчизняної політичної системи в цілому, спричиняючи економічні збитки.
Друге – масштабна політична реформа. Зараз абсолютно зрозуміло, що без розв'язання таких питань, як формування політично відповідального уряду, створення палати регіонів, чіткого правового оформлення постійно діючої більшості та визначення статусу опозиції неможливо забезпечити необхідні темпи подальшого соціально-економічного росту країни.
Тому наша партія повинна стати найбільш активним провідником зазначених ідей, оскільки це – наші принципи, наші пріоритети і наші політичні задачі на найближчу перспективу".
Єдине, що радує – далі протягом свого виступу Янукович, повторюючи як молитву формулу "парламентська більшість-коаліційний уряд", жодного разу не згадав про двопалатний парламент.
Навпаки, "одним із важливих елементів політичної системи стає партійний механізм формування парламенту й уряду". "Ми маємо усвідомлювати, що за таких умов саме політичні партії стають головним інструментом формування всіх гілок та рівнів державної влади".
Звичайно, можна зрозуміти, що минулий тиждень був переломним у кар'єрі Віктора Януковича. Але навіть "дону" не можна так ігнорувати "папу". Хоча, якщо треба, у виступі Януковича є гарна цитата: "В умовах попиту на прагматичних лідерів ми стали тією силою, із якою не можна не рахуватися".
Чи не зарано він починає "забуватися"?
Формальний політичний дебют Януковича відбувся на рідному з'їзді. Можливо, не варто критикувати людину, яка тільки зживається з новими вимогами до неї. Але насправді Янукович мав можливість підготуватися за місяці прем'єрства й роки губернаторства. І хто не встиг – той сам собі лікар.
Отже, що відразу видно в портреті "Януковича-політика" – це повна неготовність людини до публічності. Невміння виступати перед аудиторією. Майже "кінахівська" скутість – чи то від габаритів (великим людям завжди складніше), чи від незнання української мови, чи просто від невміння.
Є така штука як харизма. Тут її "нуль". У порівнянні з Януковичем Тігіпко виглядає Кеннеді, а Медведчук – Валенсою.
...Субота, з'їзд Партії регіонів. Секунду тому Януковича обрано главою партії. Його поздоровляють. У відповідь репліка, гідна хіба що збірки "Від 2 до 5" Корнія Чуковського: "Хочу сказати велику вдячність за довіру... Будемо разом працювати. Дякую".
Потім був виступ, прочитаний з папірця. Спічрайтера Януковичу краще змінити – настільки складні і банально-беззмістовні конструкції можна почути лише від Ющенка. Але він їх вигадує по ходу розмови, але ніколи не читає із заготовок.
Уривок із Януковича: "Послання президента [до парламенту] окреслює головні напрями комплексних реформ і ставить конкретні завдання, реалізація яких дозволить перейти від політики кризового реагування до політики стабільного зростання на якісно новій ресурсній базі. Це завдання можна вирішити тільки зусиллями системи політичних партій та широкої коаліції прагматичних сил, здатних сформувати надійну базу реформ та стати рушійною силою глибоких структурних перетворень у суспільстві".
І так хвилин 40.
Особливо врізався момент, коли Янукович переплутав наголоси: "Визнаючи безальтернативність державного статУсу і пріоритетне значення української мови..." Замість того, щоб повернутися на одне слово назад і перечитати все правильно, Янукович зробив кількасекундну паузу, що тільки підсилила враження від помилки, і пішов читати далі. Хтось може заперечити, що це лише крихта у його промові, зовсім дрібний і непринциповий. Але він показує, наскільки очевидна невпевненість Януковича у своїх талантах трибуна.
Але, зрештою, це лише форма. Янукович-політик набуватиме змісту разом із Партією регіонів, яка в суботу також почала новий етап.
Так, Партія регіонів нарешті привела у відповідність роль, яку обіймають у ній донецькі (3 561 тисячі членів 290 живуть у шахтарському краї). Їх неформальне лідерство з'їзд узаконив затвердженням на всіх посадах у керівних органах. При чому входження "донецьких" відбулося під акомпанемент слів Януковича, який бажає створити з партії всеукраїнське явище.
Ще один наслідок обрання Януковича – відтепер Партія регіонів поруч із СДПУ(О) стає партією влади (в президії з'їзду сиділи прем'єр, перший віце й віце з ПЕК Віталій Гайдук). І Партія регіонів нестиме відповідальність за становище держави. Яке, на думку лідера-прем'єра, покращується з кожним днем.
Далі. Входження Януковича у лідерське крісло регіоналів відбулося після того, як Кучма дав "добро" на його балотування в 2004. Добре це чи погано? З одного боку, Янукович зменшує свою опору для президентської кампанії. Тепер вона обмежується лише однією партією, хоч у її членах і значиться півмільйона українців. Крім того, він намертво пов'язує себе зі структурою, побудованою адміністративними кулаками.
Але, з іншого боку, вже зараз Янукович може переводити Партію регіонів на рейки військового часу. Від її імені він може роздавати політичні обіцянки. Партія регіонів буде легальним інструментом для власних передвиборчих проектів прем'єра.
Цитуючи Януковича: "Зараз, якщо хочемо формувати дійсно ефективну владу на довгострокову перспективу, нам необхідно сконцентрувати свої зусилля на розвитку партії. Партія регіонів – це незвоторньо. Це не тільки надовго – це назавжди".
Те, що Янукович подумки у 2004 році, видно з інших моментів виступу на з'їзді. Там можна зустріти принаймні три передвиборчі маяки.
Перше – конкретизація проблем, які Партія регіонів (читай Янукович) обіцяє вирішувати. Не в загальнодержавному, абстрактному для виборців масштабі, а в розрізі кожної області.
"Одна з основних проблем, які стримують загальнонаціональний розвиток – це існування депресивних регіонів. Вирішення цього питання є одним із пріоритетів діяльності уряду. Неприпустима ситуація, коли добробут населення Вінницької, Житомирської, Херсонської чи Хмельницької областей у два-три рази нижче, ніж у Києві або Харківській області.
Для вирішення цих надзвичайно актуальних питань як державі, так і регіонам потрібна потужна політична сила, здатна розв'язувати проблеми суспільства. І саме такою силою, яка довела свою компетентність і політичну спроможність, є Партія регіонів".
Друге – це подвійне громадянство. Варто визнати, що тема нова серед передвиборчих гасел.
"Наша партія виступає за провадження інституту подвійного громадянства в Україні. Бо вважаємо, що це дасть зробити соціально захищеними ті мільйони українців, які живуть і працюють за кордоном. А також задовольнити гуманітарні потреби різних національних груп суспільства".
І, третє – це статус російської мови. Якого саме статусу вимагає Янукович – він не уточнив. Вимагаючи впровадження її у офіційне користування, він злякав можливі електоральні ніші на Західній Україні. А так – зробив хитро. І теми торкнувся (сигнал Донбасу й Росії), і нічого не сказав конкретно. По-суті, Янукович процитував Конституцію.
"Результати регіональних конференцій продемонстрували актуальність питання статусу російської мови. Визнаючи безальтернативність державного статусу і пріоритетне значення української мови – ми все це розуміємо – Партія регіонів вважає за необхідне всебічний розвиток російської та інших мов, якими розмовляє Україна. Російська та інші мови – це доступ до багатійших у світі скарбниць культури. Це мова багатьох громадян України та мова спілкування окремих регіонів нашої держави".
У змаганні за прихильність Росії знову перетнулися доріжки Партії регіонів та СДПУ(О). Їх прагнення отримати кремлівський мандат на Україну очевидні. На своєму з'їзді есдеки були більш конкретними щодо російської мови – вони закликали "законодавчо закріпити її правовий статус, оскільки вона є рідною або одною з двох рідних для більшості громадян України".
Медведчук привів на свій з'їзд першого віце-спікера Думи Любов Сліску, яка є членом російської "партії влади" "Єдіная Росія". У Януковича в гостях був представник цієї ж сили. Щоправда, рангом нижче – секретар генради партії Валерій Богомолов.
На своїх з'їздах вони як могли надсилали сигнали Кремлю. Медведчук збирався зробити свою структуру "форпостом захисту дружнього ставлення до росіян і Росії в українській політиці". "Нещодавно підписані між Україною та Росією домовленості щодо формування Єдиного економічного простору цілком узгоджуються з національними інтересами нашої держави", - заявив Медведчук.
Янукович також наголосив на економічній складовій. Він привітав заяву Путіна, Кучми, Лукашенка й Назарбаєва: "Консолідована позиція щодо вступу до СОТ та розбудова Єдиного економічного простору є невід'ємним складовим політики, підвищення економічної конкурентоспроможності як України, так й інших стратегічних партнерів".
Такі ледь не дослівні співпадіння показують, що в нинішній період – період оглядин "наступника" – справжнім конкурентом Януковича є Віктор, але не Ющенко, а саме Медведчук.
Не забуває Янукович і про "заповіти Данілича". Попри створення навколо прем'єра інфраструктури для президентської кампанії, сам він рішучо вимагає конституційної реформи. Яка, зрозуміло, повинна послабити те, за що він бореться – повноваження президента.
При цьому, як і прийнято у "прагматичних лідерів", він покритикував деструктивну опозицію.
"Сучасна ситуація визначається двома основними факторами. Перше – наближення президентських виборів, що обумовлює загострення партійної конкуренції. Це природній процес, але не можна вважати прийнятною ситуацію, коли деякі політичні сили в угоду власним амбіціям намагаються радикалізувати суспільне життя, ставлячи під загрозу сталий національний розвиток.
Ці процеси заважають ефективній роботі не тільки вищого законодавчого органу, уряду та місцевої влади, але і негативно відбиваються на функціонуванні вітчизняної політичної системи в цілому, спричиняючи економічні збитки.
Друге – масштабна політична реформа. Зараз абсолютно зрозуміло, що без розв'язання таких питань, як формування політично відповідального уряду, створення палати регіонів, чіткого правового оформлення постійно діючої більшості та визначення статусу опозиції неможливо забезпечити необхідні темпи подальшого соціально-економічного росту країни.
Тому наша партія повинна стати найбільш активним провідником зазначених ідей, оскільки це – наші принципи, наші пріоритети і наші політичні задачі на найближчу перспективу".
Єдине, що радує – далі протягом свого виступу Янукович, повторюючи як молитву формулу "парламентська більшість-коаліційний уряд", жодного разу не згадав про двопалатний парламент.
Навпаки, "одним із важливих елементів політичної системи стає партійний механізм формування парламенту й уряду". "Ми маємо усвідомлювати, що за таких умов саме політичні партії стають головним інструментом формування всіх гілок та рівнів державної влади".
Звичайно, можна зрозуміти, що минулий тиждень був переломним у кар'єрі Віктора Януковича. Але навіть "дону" не можна так ігнорувати "папу". Хоча, якщо треба, у виступі Януковича є гарна цитата: "В умовах попиту на прагматичних лідерів ми стали тією силою, із якою не можна не рахуватися".
Чи не зарано він починає "забуватися"?
