Корпоратизація монстрів. Як Зеленський змінює правила в оборонці та як це вплине на хід війни

Понеділок, 15 травня 2023, 05:30

Повномасштабне російське вторгнення принесло мільйонам українців не лише жахи війни. День 24 лютого 2022 року став також приводом для того, щоб Україна могла переосмислити саму себе й віднайти чимало внутрішніх ресурсів. Тих, які й дали країні змогу протриматись перші години, дні та тижні.

Таким ресурсом, наприклад, стала державна "Укрзалізниця". В дні найбільшої загрози самому існуванню України як держави, коли всі приватні компанії були зайняті переважно власним порятунком, саме УЗ не дала країні зазнати колапсу. 

У вирішальний момент саме вона вивозила людей, припаси, техніку, цистерни пального – одним словом, робила все, щоб країна не заціпеніла від морозного жаху вторгнення. 

Таким же прикладом може слугувати і державний "Укроборонпром". Як би гарно не виглядало на полях битв західне озброєння зараз, у перші тижні й місяці українська армія витягувала найбільшу навалу з часів Другої світової війни на власному ресурсі. Не "777", не "Цезарі", не "Леопарди-2" визначали хід війни у найтяжчих перших битвах. 

Десятки тисяч українських працівників оборонних підприємств під обстрілами й між ракетними ударами виготовляли й ремонтували важку техніку, випускали "Стугни" й "Нептуни". І якби не ці люди, до приїзду першої західної техніки Україна могла б і не дожити.

Перед наближенням другого воєнного літа можна з упевненістю казати, що існування України та її перемога багато в чому прив'язані до швидкості та якості мілітаризації економіки.

І тим важливіше, щоб уже зараз, на самому початку цього шляху, українська оборонка стала на рейки цивілізованого, прозорого та прогнозованого розвитку. 

Тому симптоматично, що саме на весну 2023 року припала спроба влади запустити давно назрілу реформу української оборонки. Йдеться про корпоратизацію "Укроборонпрому". 

Не менш показово, що паралельно з цим процесом, у притаманній манері держуправління, президент Володимир Зеленський створив у владі нового гравця з майже необмеженими повноваженнями й особистим президентським карт-бланшем на роботу.

Мова про нещодавно призначеного міністра стратегічних галузей промисловості. Олександр Камишін, за даними УП, якраз і є тим ставлеником президента, який має ледь не в ручному режимі забезпечити роботу української оборонки на повній потужності. Поки до корпоратизації дійде, заводи мають уже цілодобово випускати снаряди, техніку, броню.

Як корпоратизація змінить український оборонний концерн, кому щоранку телефонує ставленик президента і чи немає конфлікту між старими і новими кураторами оборонки, розбиралась "Українська правда".

Реклама:

Як прокидався "Укроборонпром"

Початок війни для української оборонки став часом шокових трансформацій. В одну мить змінилось кілька основоположних речей, які визначали життя цієї сфери.

Зміна перша – після 24 лютого 2022-го Україна одномоментно перетворилась із експортера зброї на імпортера. До російського вторгнення українські компанії ніколи не купували зброю, а лише продавали її. 

Для галузі, а головно для комерційних структур, котрі оперують на ринку зброї, така зміна ролей стала просто шоком. Для державного ж "Укроборонпрому" це був шок подвійний. Не секрет, що основні грошові потоки в оборонці обертались навколо експортних контрактів. 

Після російського вторгнення усі структури, котрі займаються купівлею – продажем зброї, так звані спецекспортери, перейшли з підпорядкування УОП напряму під Міноборони. Основний потік грошей пішов повз "Укроборонпром".

Зміна друга – кратно виросла кількість військової продукції, яку потрібно виробити для Збройних сил на заводах, які фізично не могли працювати.

Військово-ремонтні заводи, наприклад, в один момент накрило цунамі пошкодженої техніки, яка потребувала миттєвого ремонту. Замість спокійної роботи в цехах керівництво мусило швидко шукати варіанти розосередження виробництва. Адже старі українські заводи, всі як один, планомірно піддавались російським ракетним обстрілам з перших днів вторгнення.

За останній рік на об'єктах концерну нарахували щонайменше 150 прильотів. Деякі заводи потрапили в окупацію, а деякі були пошкоджені ракетами. 

Обладнання з підприємств, яке фізично можна пересувати, співробітники розпорошили по території України або вивезли в сусідні країни. Це ускладнило логістику та зробило виробництво техніки дорожчим. 

На підприємствах неодноразово ловили російських шпигунів та коригувальників. Агентів знаходять навіть серед менеджерів. Так за державну зраду зараз судять колишнього інженера з охорони праці одного з підприємств, який передавав росіянам дані про прильоти та розташування військових об'єктів. 

Попри всі складнощі "Укроборонпром" зараз відіграє вагому роль в оборонці. Деякі підприємства з унікальною спеціалізацією отримали перші за кілька років профільні замовлення і почали працювати на повну потужність. 

Випуск продукції з військових заводів за різними номенклатурами зріс у 5-8 разів. Штат концерну поповнився близько 7000 нових спеціалістів, кожен з яких проходив перевірку службою безпеки.

Зміна третя – змінилась сама номенклатура потреб Збройних сил України. Оборонка мала швидко навчитись випускати нові зразки продукції та відродити виробництво снарядів і техніки, що не випускались десятиліттями.

"Розумієте, ніхто останніх років 20-30 не випускав в Україні боєприпаси більшості калібрів. Вважалось, що накопиченого ще з радянських часів на складах озброєння вистачить для будь-якої війни. Але потім частина складів згоріла, решта запасів пішла на повномасштабку. І наші заводи мусили швидко відкопувати стару документацію і освоювати випуск мін, снарядів і так далі", – розповідає в розмові з УП один із топпосадовців УОП. 

Реклама:

Камишін, Гусєв і "діди": що відбувається в управлінні оборонкою

У розпал війни відповідальні за роботу оборонки не можуть розповідати, наскільки вдало й ефективно вдалося держконцерну впоратися з такими фундаментальними викликами. 

Але вже очевидно, що умовна група керівника президентської фракції у Раді Давида Арахамії та його товариша-гендиректора "Укроборонпрому" Юрія Гусєва, на яку досі була покладена функція курувати роботу оборонки, справилась не з усіма завданнями Банкової.

Призначення ексголови "Укрзалізниці" Камишіна на позицію міністра стратегічних галузей промисловості варто сприймати як втручання на їхню територію.

З одного боку, Камишін на рівні уряду має забезпечити повне сприяння будь-яким потребам оборонки. З іншого, сама необхідність Зеленському призначати для цього окрему людину в і так ручний уряд, говорить про невдоволеність президента результатами роботи діючої команди.

Співрозмовник УП в найближчому оточенні Зеленського підтвердив, що Камишін як "один із кращих менеджерів держави був залучений президентом, щоб допомогти оборонній сфері працювати на повну".

Призначення Камишіна було сприйнято з настороженістю іншими гравцями в оборонці. Ще один штрих, який свідчить про це – проголосована 21 березня постанова уряду про початок корпоратизації "Укроборонпрому". Її внесли і проголосували рівно в той день, коли призначили Камишіна. Хоча закон про саму корпоратизацію УОП ухвалили ще влітку 2021 року і просто не виконували.

"Камишін оцінив "привіт". Але він встиг поставити постанову на паузу на місяць. І за цей час вніс одну-єдину правку – зробив Мінстратегпром органом управління для оборонпрому. Тепер концерн буде не напряму Кабміном управлятись, а через міністерство Камишіна", – розповідає УП співрозмовник в оточенні нового міністра.

Він же додає, що самого Камишіна ніяка політика не цікавить від слова взагалі. У нього стоїть задача від президента – нарощувати кількість випущеної зброї.

"Все, що можна поміряти штуками, тоннами, одиницями, має рости в рази. Отака задача у Камишіна. Бігати за корупціонерами він не буде точно. У нас вісім органів антикорупційних, хай вони бігають", – розповідає близький до Камишіна співрозмовник УП.

Формально новий очільник Мінстратегпрому мусив би працювати з підприємствами держконцерну через команду Гусєва. Але він, як розповідають джерела УП, зараз сфокусований на побудові паралельної системи прямої комунікації з кожним керівником оборонних підприємств.

"Зараз Камишін починає день з того, що там о 8:20 ранку напряму обдзвонює всіх "дідів", які керують заводами. От у вас мало бути стільки снарядів вчора виготовлено, а зробили вдвічі менше, в чому річ? І коли "діди" відчувають, що за ними щоденний контроль і комусь треба їхня робота, то все починає летіти. За місяць по деяких позиціях виробництво виросло в рази", – розповідає близький до Камишіна співрозмовник УП.

Після снарядів фокус міністра буде зміщений на бронетехніку. І так далі по ключових сферах виробництва.

Реклама:

Водночас в Укроборонпромі переконують, що така паралельна ручна система управління, яку намагається вибудувати новий міністр, ніяк їм не заважає.

"У нас зараз якоїсь конкуренції з Камишіним нема. Він багато в чому реально допомагає. Те, що раніше губилось в Кабміні, зараз дуже швидко проходить і голосується. Ми намагаємось доповнювати одне одного, а не конкурувати. Плюс ми сфокусовані на реальному проведенні корпоратизації. Уже навіть було створене перше спільне підприємство одним із наших активів і західним партнером", – розповідає не під запис співромзвник УП в керівництві УОП.

Прикладів згаданого "пришвидшення рішень" з приходом нового міністра уже чимало. Більшість із них є секретною інформацією і не підлягає оприлюдненню. 

Але, як розповідають співрозмовники УП, наприклад, завдяки Камишіну Ставка верховного головнокомандувача зобов'язала Міноборони спершу викупляти всі боєприпаси в українських заводів, а лише після цього думати про імпортні.

"Коли заводи отримали всередині країни довгі гарантовані контракти, то почали знижувати ціну. Хтось уже це зробив, хтось, хто ще не розуміє нових правил гри, скоро зробить. І ця економія – це так само додатковий ресурс для нарощення кількості власної зброї", – розповідає співрозмовник УП в Мінстратегпромі.

Чим багаті? Ключові проєкти в оборонці

Загалом робота УОП зараз поширюється на кілька напрямків. 

Перший і основний – ремонт, модернізація, відновлення або виробництво нової військової техніки. На заводах УОП працюють із західними, трофейними та українськими машинами. 

Головнокомандувач Валерій Залужний взимку сказав, що для виходу на рубежі 23 лютого 2022 року йому потрібно 300 танків, 600-700 БМП та 500 гаубиць. "Укроборонпром" теж працював над виконанням цього "замовлення", відновлюючи машини, які роками зберігались на складах.

"З цієї техніки тільки дерева не росли. Вона могла там стояти 20-30 років без гусениць або покрита мохом. Ми її відновлювали та перетворювали на бойові одиниці", – сказали УП у концерні.

 

На базі "Укроборонпрому" діють виїзні бригади, які лагодять техніку якомога ближче до фронту. В УОП стверджують, що тільки силами цих виїзних бригад було відремонтовано понад 3000 одиниць бронетехніки.

В Міноборони вустами Олексія Резнікова днями також заявили, що купуватимуть в "Укроборонпрому" сучасні українські танки "Оплот", які до цього серійно виробляли тільки під замовлення Таїланду. 

За інформацією "Радіо свобода", у 2019 році "Укроборонпром" був неготовий постачати танки "Оплот" для ЗСУ, бо техніка була залежною від російських комплектуючих. Однак, за даними УП, за останній рік машину перебудували та замінили російські компоненти українськими.

Другий критичний напрямок – виробництво безпілотників. Війна з Росією створила неабияку потребу в дронах. Однак галузь БПЛА досі залишається слабким місцем "Укроборонпрому". 

Безпілотник "Spectator" не отримує нові замовлення, а "український байрактар" Сокіл-300 досі залишається макетом. Наразі Міноборони, МВС та благодійні фонди надають перевагу безпілотникам приватних виробників, тож УОП залишається без контрактів. 

На одному з підприємств "Укроборонпром" виробляє новий безпілотник-камікадзе, який здатен долати відстань 1000 кілометрів. У концерні розповіли, що ці БПЛА вони роблять за власні кошти і безкоштовно відправляють на фронт. 

За задумом, це має бути багатофункціональна платформа, яка могла би скидати вибухівку, переносити станцію РЕБ, розвідувати територію або ж самознищуватись.

За даними джерел УП, цих безпілотників виготовлено небагато. Поки що вони виконують лише функцію камікадзе і вже вражають російські військові об'єкти. 

Третій напрямок "Укроборонпрому", яким керівництво пишається чи не найбільше – виробництво снарядів. Дефіцит боєприпасів на фронті особливо відчутний для снарядів радянських калібрів, яких у сусідніх країн майже не залишилось. 

Всі спроби налагодити виробництво цих боєприпасів в Україні з 2014 року були провальними. У 2018 році були вкрадені 8,3 мільйона доларів на закупівлю обладнання для виробництва снарядів. Гроші пішли на рахунок сумнівної американської фірми Gray Fox Logistics (GFL), яка так і не поставила жодних верстатів. 

Потім "Укроборонпром" все ж таки закупив верстати, але так і не отримав замовлень. Натомість Міноборони замовив снаряди у приватної фірми "Рубін-2017", яка пов'язана з ТОВ "Українська бронетехніка" та колишнім нардепом Сергієм Пашинським.

Компанія "Рубін" поставила боєприпаси неналежної якості, а потім ще й відсудила у Міноборони сплачені гроші. 

Налагодити серійне виробництво в УОП змогли лише під час повномасштабної війни, на що знадобилося лише пів року. Зараз концерн випускає боєприпаси калібрів 82, 120, 122, 125 та 152 мм. 

 

Ці боєприпаси виробляють, зокрема, в кооперації з іноземними країнами. В якому саме форматі ведеться співпраця, в УОП обіцяють повідомити після закінчення війни. Характеристики снарядів теж засекречені, тож яка їхня якість – хтозна.

З джерел УП стало відомо, що загалом "Укроборонпром" випускає десятки тисяч боєприпасів на місяць. Але виробництво буде масштабуватись, зокрема завдяки новим замовленням від Міноборони, про які домовились нещодавно.

Четвертий напрямок роботи "Укроборонпрому" – ракетна програма – протикорабельні ракети "Нептун", РСЗВ "Вільха" та інші проєкти. 

Як, наприклад, комплекс "українських іскандерів" "Грім-2". 12 травня російські медіа заявили, що Луганськ був обстріляний саме цими українськими ракетами. "Грім-2" досить давно проєктується в Україні. За даними УП, останніми місяцями над ним справді дуже активно працювали відповідні відомтсва. Однак в самому УОП відмовляють в будь-яких навіть натяках на коментарі щодо цього ракетного проєкту.

Ще одна важлива галузь, у який задіяний концерн – гуманітарне розмінування, тобто остаточне сертифіковане розмінування території після завершення на ній бойових дій. 

Одне з підприємств "Укроборонпрому" минулого року отримало ліцензію Міноборони на гуманітарне розмінування. На відміну від іноземних операторів, УОП розміновує землі не безкоштовно, а на комерційній основі. 

В концерні стверджують, що сапери розміновують території майже за собівартістю. Зараз штат саперів налічує близько 30 осіб, однак до кінця року він може зрости до 100. 

"Укроборонпром" досі залишається непрозорим в управлінні, і це заважає головному виробнику зброї бути ефективним на довгій дистанції. Під час війни це питання життя і смерті для України, тож концерн потребує реформування.

Чому вам варто приєднатися до Клубу УП?
УП треба підтримати!, бо інакше ви залишитесь з олігархами сам на сам. Влада буде вас дурити, а ви не зможете розібратись, де і як. УП робить те, що вам дуже важливо (докопується до правди), але на що у вас немає часу і можливостей.
Роман Романюк, політичний оглядач УП

З іграшки Януковича в акціонерне товариство

"Укроборонпром" у поточному вигляді – це дітище колишнього президента Віктора Януковича. 

У 2010 році державні оборонні підприємства зібрали під одним дахом та призначили для них єдине управління. Метою було сконцентрувати всі фінансові потоки в одних руках.

"Управляти корупційними схемами на одному оборонному підприємстві набагато зручніше, ніж на багатьох, адже на кожне потрібно призначати своїх людей, слідкувати за їхньою лояльністю, шукати важелі впливу. Простіше було створити "Укроборонпром" з єдиним керівником, якого легше контролювати", – розповів УП консультант із корпоративного управління Олександр Лисенко, один із авторів концепції реформування УОП. 

Схема працювала. Першим керівником концерну став депутат-регіонал Дмитро Саламатін, якого зараз звинувачують у розкраданні з концерну 23,87 мільйона доларів та державній зраді. 

"Укроборонпром" офіційно назвали концерном, але це не зовсім коректно. Справжній концерн – це добровільне об'єднання компаній, які спільно захищають свої інтереси на ринку. Його учасники є автономними. 

У випадку з УОП держпідприємства примусово загнали під один дах й наділили голову концерну необмеженими повноваженнями щодо зміни директорів. Водночас керівника концерну обирають суто за політичним принципом", – пояснив Лисенко.

Незрозуміла структура концерну, який насправді є чи то материнською компанією, чи то державною агенцією, відлякувала інвесторів. Західні кредитори не могли довірити свої кошти структурі з сумнівною системою управління.

Все це гальмувало інновації та розвиток компаній. Багато підприємств досі живуть завдяки спеціалістам, які залишились ще з радянських часів. Середній вік робітників по концерну 50+ років. Забезпечити конкурентні зарплати для молодих та талановитих інженерів більшість підприємств просто не здатні. 

Стало зрозуміло, що в концерні потрібні зміни. Після втечі Януковича та початку війни у 2014 році все йшло до реформування "Укроборонпрому". Однак знищити цей "перстень всевладдя" або принаймні змінити його так і не наважився наступний президент Петро Порошенко. Натомість він призначив в УОП своїх людей, які теж потрапляли в корупційні скандали. 

Реклама:

У перші роки правління Зеленського почали писати реформи з корпоратизації "Укроборонпрому". Однак на практиці вертикальна політизована система управління нікуди не зникала. 

З джерел УП стало відомо, що наприкінці 2021 року "Укроборонпром" на прохання влади продовжив контракт із директором ДП "Антонов" Сергієм Бичковим.

На корупційний бекграунд команди Бичкова влада заплющила очі, бо директор був потрібен для виконання державного замовлення на будівництво Ан-178. У підсумку саме менеджери Бичкова втратили низку літаків, включно з Ан-225 "Мрія", та заважали Нацгвардії пройти на аеродром у Гостомелі за місяць до повномасштабного вторгнення росіян. 

Ще одним важелем "Укроборонпрому" є можливість забирати частину прибутків у однієї компанії та видавати дотації іншим. З одного боку, завдяки цьому інструменту утримували на плаву стратегічні підприємства від банкрутств. З іншого – це створює велике поле для маніпуляцій, адже принципи розподілу коштів між підприємствами не є прозорими. 

В "Укроборонпромі" вважають, що сенс у перебуванні оборонних підприємств під одним дахом є. Концерн не тільки перерозподіляє гроші на користь "проблемних" підприємств, але і надає юридичний супровід та лобіює їхні контракти на найвищому рівні. 

Питання в тому, в якому форматі повинно взаємодіяти керівництво концерну та його підприємства в майбутньому, щоб бути ефективними та почати "грати по-великому". 

Саме для цього зараз почалась корпоратизація. Ідея в тому, щоб надати концерну статус акціонерного товариства. Тепер УОП офіційно стане материнською компанією для державних оборонних підприємств та називатиметься "Українська оборонна промисловість". 

З самих компаній-виробників теж створять ринкових гравців та позбавлять архаїчного статусу "державне підприємство". 

За словами Лисенка, в УОП буде наглядова рада з 6 членів, половина з яких – незалежні. Саме вони, а не політики, обиратимуть нового гендиректора. 

Реклама:

Оскільки керівництво УОП буде підконтрольним наглядовій раді, воно матиме більше стимулів чинити ефективне управління. А прозора звітність дасть можливість кожному оцінити діяльність директорів.

Простір для корупції після завершення реформ залишиться, як і в будь-якій державній компанії. Однак "схематозників" та неефективних управлінців стане легше контролювати. 

Новопризначений профільний міністр Камишін, як розповідають співрозмовники з його оточення, не дуже переймається деталями корпоратизації УОП.

"Хлопцям в окопах байдуже на корпоративну структуру. Їх цікавить кількість мін і снарядів, які ми їм відвантажимо, і щоб була вантажівка, якою це все возити. За останній рік війни УЗ ні на крок не наблизився до амбандлінга. І що, хтось помер від цього? Ні. Так само буде і з оборонпромом", – пояснює позицію Камишіна один із членів його команди.

Наразі "Укроборонпром" зробив лише перший крок у корпоратизації і в плані управління досі залишається недосконалим. Для повноцінного запуску реформи знадобиться політична воля та щонайменше рік часу. 

Але в майбутньому такі структурні зміни точно підуть на користь. Адже УОП запускає спільні підприємства із західними виробниками озброєнь, які хочуть бути впевнені в українцях як своїх бізнес-партнерах. 

Нещодавно стало відомо, що УОП відкриває перше спільне підприємство з німецьким концерном Rheinmetall для будівництва, обслуговування та модернізації бронетехніки. Воно почне працювати з середини липня цього року. І це, як переконують в УОП, тільки перші проби. Далі – більше.

Роман Романюк, Богдан Мірошниченко, УП

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Головне на Українській правді