Чиї е-декларації найбільше схвилювали українців. Facebook-активність жовтня
А також кількісно прорахована відповідь на запитання: що зараз може найсильніше роз'єднати українців?
Не всі е-декларації однаково цікаві. Про золоті годинники та шуби у Facebook можна говорити довго – але, як показує аналіз "Медіа-розвідки", такі розмови скоріше стосуються цілого політикуму, аніж якогось конкретного чиновника чи депутата.
А от декларації керівників держави дійсно викликали ажіотаж.
Наш щомісячний моніторинг впливу новин на найактивнішу частину українського суспільства – учасників Facebook – показав, що жовтень був дуже "гарячим" в інформаційному плані, і не в останню чергу завдяки темі е-декларування.
Як бачимо, найпотужніший відгук аудиторії викликали декларації Петра Порошенка та Володимира Гройсмана. Інтерактивний потенціал новини про статки президента (1,39) був утричі більший за реакцію на Святі мощі Андрія Лозового (0,42), і у 2,5 рази – на колекцію зброї Шуфрича (0,53).
На третьому місці несподівано опинилися статки Балоги-молодшого: вочевидь, його активно обговорювали закарпатці.
Комуналка: обігрілись і забули
В цілому в жовтні інформаційний термометр "Медіа-розвідки" постійно стрибав від максимальних до мінімальних позначок.
На початку місяця всі бурхливо обговорювали введення візового режиму з Росією, а також початок опалювального сезону та комунальні платежі. Потім було "провалля" майже на два тижні, в якому людей "розважила" лише смерть "Мотороли".
І, зрештою, феєричний кінець місяця, у якому, окрім підсумків електронного декларування, зійшлися підвищення мінімальної зарплатні – громадянам, і просто зарплатні – депутатам.
При цьому комунальна тема стала беззаперечним "серіалом місяця": один із присвячених цій темі матеріалів досяг гігантського показника інтерактивного потенціалу у 2,38 (мал.2).
Проте схоже, що старання опозиційних політиків розігнати тему "драконівських" тарифів тут ні до чого: інтерес викликали не їхні заяви, а проекти реформи комунального господарства, а також "кейси" переходу на новітні методи опалення приміщень.
А щойно переважну більшість українських домівок обігріли – тема взагалі "скисла" і більше ентузіазму не викликала.
Цікаво також, що "народні" зарплати хвилюють Facebook-спільноту менше, ніж депутатські: новини про підвищення окладу народних обранців мали в середньому вищий інтерактивний потенціал, ніж новини про підвищення "мінімалки" до 3200 гривень.
Якщо політики хотіли цією популістською темою відволікти народ від своїх декларацій – то ця спроба феєрично провалилася.
"Попса" замість корупційних скандалів
Взагалі серед політичних тем у жовтні зовсім втратили вагу корупційні скандали та гучні розслідування, розпочаті влітку Генеральною прокуратурою. Вихід Володимира Медяника на свободу схвилював людей удвічі слабше, ніж призначення головою "Укравтодору" Славоміра Новака.
Національне антикорупційне бюро, що останніми місяцями перебувало в інформаційному фокусі, залишається в ньому, хоч і дещо "втратило градус" суспільної уваги. Обвинувачення працівниці НАБУ в корупції було досить активно сприйняте спільнотою – хоча, звісно, у серпні така новина була би набагато більш обговорювана.
Стаття про докази стеження за журналістами "Української правди" мала потенціал, високий як на спокійний час. Але на тлі всезагального розглядання чиновницьких декларацій була все ж менш помітна, ніж могла б.
Та ж сама ситуація в економіці: новина про скандальний тендер на днопоглиблення у порті "Южний" хоч і набрала 2,5 тисячі Facebook-взаємодій, але інтерактивний потенціал її був невисокий: лише 0,47.
Вихід у світ
Українці раптово зацікавилися іноземними подіями та війною на Сході.
Вже багато місяців усе, що відбувається за кордоном, включаючи війну у Сирії та переворот у Туреччині, сприймалося вітчизняною Facebook-спільнотою дуже слабко. Аж ось у жовтні ми зрештою почали бурхливо реагувати на новини зі світу – саме їх найбільше потрапило до нашого аналізу цього місяця, набравши достатньо для цього перепостів.
До цієї категорії ми включили також новини про протистояння з Росією, які теж давно уже ігнорувалися суспільною свідомістю.
І так бурхливо ми сприймали не тільки вибори у США. Facebook-спільнота активно переймалася тим, щоб усунути проросійського керівника ПАРЄ, не допустити РФ до ради ООН з прав людини.
Що найбільше розділяє українців
Деякі "гуманітарні" новини за своїм інтерактивним потенціалом поступалися тільки "комуналці". І всі вони були на одну тему: протистояння традиційного та модерного світогляду.
Типові "перемоги" на зразок старту української ракети-носія або ідеї встановлення пам'ятника Петлюрі впливали на людей помірно (інтерактивний потенціал 0,4-0,6). А от дискусія про аборти в Польщі (ІП=1,77) та про підручник з сімейних цінностей виявилися "зірковими". Так само, як і інтерв'ю Любомира Гузара, адже УГКЦ теж постійно фігурує в світоглядних дискусіях між секулярним та релігійним світом.
Це означає, що зараз уже не зовнішня політика або мова – а саме набори цінностей можуть стати основним роз'єднуючим фактором, який може пересварити одне з одним українців. Так, як уже пересварив Facebook-тусівку.
До речі, у США або Польщі вже не раз подібні штучні розділення використовувалися політиками для мобілізації електорату.
У нашій державі найгіршим варіантом розвитку політичної ситуації була би конкуренція на виборах між проукраїнським радикалом – умовним Андрієм Білецьким, та проросійським лібералом – умовною Марією Гайдар.
На такому розділенні Кремль міг би зіграти дуже легко.
І українському суспільству варто подбати про те, щоб такого сценарію уникнути.
Артем Захарченко, спеціально для УП
