Поправка Джексона-Веніка в обмін на Фельдмана
Понеділок, 17 грудня 2001, 13:38
Експерти з України конгресу США стурбовані. Представники міжнародних організацій із захисту прав людини обурені. Причина - чергові новини з України.
До режиму Кучми тут давно ставляться як до міжнародного скунса, коли він наближається - порядні люди передбачливо закривають ніс. Але цього разу трапилося щось екстраординарне. Представники відразу двох гілок влади України - генеральної прокуратури і суду - публічно визнали, що київській владі плювати на міжнародне право.
Тим самим був кинутий виклик Організації Об'єднаних Націй і всьому міжнародному правопорядку. Що це – чиновницька пришелепуватість або принципова позиція режиму Кучми? У цьому тепер має розібратися міжнародне співтовариство. А винна у цьому справа Бориса Фельдмана, яку у генеральній прокуратурі України охрестили "справою трьох євреїв".
Після дводенних засідань Артемівський суд м. Луганська ухвалив рішення судити колишнього співвласника банку "Слов'янський" Бориса Фельдмана. Початок судового процесу призначено на 24 січня. Луганськ було обраний не випадково. Влада сподівалася уникнути міжнародного розголосу і розглянути справу "без шуму і пилу". Уявна безкарність дозволила прокурорам і судді з'явитися у всій красі і, не соромлячись, відкрито висловлювати свої думки. У результаті – в чергове заляпано міжнародний імідж режиму Кучми, повні наслідки чого передбачити поки важко.
Справа в тому, що у ході слухань адвокат Бориса Фельдмана, Андрій Федур, закликав суд брати до уваги міжнародні конвенції і пакти з прав людини, які, на його думку, були грубо порушені прокуратурою і податковою інспекцією у справі Фельдмана.
На цю загалом-то справедливу вимогу прокурор Валентина Нудько емоційно заявила буквально ось що: "Ви нам тут голову міжнародними конвенціями не морочте. Ми будемо тут керуватися карно-процесуальним кодексом України". Спантеличений адвокат спробував було послатися на Міжнародний Суд, але тут же нарвався на гнівну репліку прокурора Володимира Гузиря. Останній зажадав, щоб "Його Честь", тобто суддя Станіслав Лубяний, визнав посилання адвоката на міжнародний суд погрозою на адресу луганського суду. Суддя, нічтоже сумняшися, перейшов на бік прокурорів. Посилання на міжнародне право було оголошено демагогією й абстракцією, що не має до України жодного відношення. Не більше - не менше. А дарма.
Як відомо навіть першокурсникам юридичних вузів України, у світовій практиці існує принцип пріоритету міжнародного права над правом національним. Іншими словами, якщо внутрішнє законодавство якоїсь держави вступає у суперечність з міжнародним правом, то стають чинними норми міжнародного права. Це універсальний принцип, який діє на території практично всіх членів Організації Об'єднаних Націй, не кажучи вже про членів Ради Безпеки, до числа яких, як відомо, входить Україна. Крім того, є цілий ряд міжнародних пактів і конвенцій - у тому числі з прав людини, - які підписані Україною і мають застосовуватися на її території.
Останнім часом виклик міжнародному правопорядку кидали Мілошевич, бен Ладен і мулла Омар, лідер афганських талібів. Тепер це зробили у Луганську представники генеральної прокуратури України і "Його Честь" суддя Лубяний. Можна припустити, що ідеться про елементарну професійну неписьменність. Однак насправді ниточки справи Фельдмана тягнуться набагато вище ніж луганський суд.
Як відомо з плівок Мельниченка, справа проти банку "Слов'янський" було виготовлено за особистою вказівкою Кучми його головним фіскалом Азаровим. При цьому президент прийняв цю справу настільки близько до серця, що напряму пов'язав її фінал з власною долею. "Якщо ми зараз банк "Слов'янський" відпустимо, п...ц нам" - цей перл Кучми свідчить про те, що ставки у справі Бориса Фельдмана дійсно високі. Їх причини американським експертам з України достеменно відомі.
Відомо, наприклад, що київські власті фактично розграбували "Слов'янський", дозволивши наближеним до правлячого режиму особам дешево скупити його активи на суму близько 100 мільйонів доларів США. Тепер ці гроші у кишенях вірних сатрапів Кучми.
Також відомо, що свого часу банк мав необережність видати великі кредити структурам, близьким до правлячої верхівки. Макіївський металургійний комбінат, наприклад, отримав від банку приблизно 20 мільйонів доларів США. Тепер, після наїзду на банк і його закриття, ці кредити віддавати не треба. Не довелося їх віддавати і "Кріворіжсталі", якою керував тоді Олег Дубина, чинний перший віце-прем'єр України.
Таким чином, "Слов'янський" було пограбовано двічі. Вочевидь, у цьому і є універсальна схема наїзду на "будь-який банк" України, про яку гордо доповів Кучмі Азаров, і яка стала надбанням гласності завдяки плівкам Мельниченка: дати "не нашому" банку оперитися, потім взяти у нього кредити, потім на банк наїхати, захопити його активи, банк закрити і кредити не віддавати.
Напевно, за поняттями президента Кучми, це і є ринкова економіка "по-українськи". Правовою мовою будь-якої цивілізованої країни це явище характеризується як грабіж, можливий тільки у кримінальній державі, якою керують методами бандитської зграї.
У зв'язку з цим слухання суді, які відбулися в Луганську, можна назвати такими вельми умовно. Якщо "папа" дав вказівку, що у разі невдачі всім "п...ц", то як накажете діяти "Його Честі" і прокурорам. Вибір, прямо скажемо, не великий. Прояв професійної або просто людської порядності, як говориться, матиме наслідки... Залишається вірно служити режиму, навіть якщо при цьому доведеться Ваньку валяти і публічно демонструвати свою профнепридатність.
Ви тільки вчитайтеся у ці цитати!
Суддя Лубяний: "Ми можемо до нескінченності посилатися на статті законодавства, громадянин Фельдман, але ми тут займаємося дуже конкретними проблемами. І давайте не перетворювати засідання на навколоправові виступи... Ми ще не у процесі, і тому тут немає ніякого права на захист".
Прокурор Гузир: "Я хочу звернути Вашу увагу на те, що заклики і погрози підсудного Фельдмана і адвоката Федура звернутися до Європейського суду у порядному суспільстві образливі і взагалі недоречні".
Прокурор Нудько, відмахнувшись від міжнародних конвенцій, заявила, що суд буде користуватися тільки українськими правовими нормами. Хоч би заглянула, сердешна, до тіє ж Конституції України, де у статті 9 чорним по білому написано: "Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України". Адже конвенції з прав людини, на які посилався адвокат Федур, ратифіковані Верховною Радою.
Або відкрила б Кримінальний кодекс України на третій статті другого розділу. У частині першій цієї статті вказується: "Законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який грунтується на Конституції України (254к/96-ВР) та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права". А в п'ятій частині тієї ж статті говориться: "Закони України про кримінальну відповідальність повинні відповідати положенням, що містяться в чинних міжнародних договорах, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України".
Не вірю, що луганському судді і прокурорам ці норми не відомі. Без знання цих принципів на другий курс юрфаку у наші дні не переведуть. Знають, але готові публічно виставити себе посміховиськами, лише б виконати верховне замовлення. Співробітник конгресу США, якому я дав почитати цитати служителів луганської Феміди, похмуро прокоментував: "Бідна країна, якою управляють такі люди. Вони не здатні навіть видимість правосуддя створити".
Якщо українським прокурорам немає справи до міжнародного співтовариства, то останньому, на щастя, не байдужа Україна і стан справ в області прав людини. На одностайну думку американських експертів з України, з якими мені довелося переговорити щодо справи банку "Слов'янський", старанність, з якою режим Кучми клепає цю справу, свідчить про те, що вона носить політичний характер. А нетямущість виконавців цього дешевого спектакля з головою видає його замовників. Подобається це луганському судді чи ні, але до теперішнього часу створені всі передумови для розгляду цієї справи у Міжнародному Суді, і у цьому - велика заслуга того ж судді Лубяного і прокурорів Гузиря і Нудько.
І щоб не трапилося далі на слуханнях в Луганську, у Вашингтоні Борис Фельдман вважається політичним в'язнем. Першим політичним в'язнем України від дня отримання нею незалежність! Крім всього іншого, у правовому плані це означає, що поправка Джексона-Веніка з України найближчим часом знята не буде. А значить - не будуть нормалізовані торгово-економічні відносини між Україною і США. Нічого не вийде і з європейською інтеграцією. Сумна виходить картина, коли вся країна вимушена страждати від власного гаранта.
Додаток. Витяг з бюлетеню UCSJ, Союзу рад на підтримку євреїв колишнього Радянського Союзу
П'ятниця, 7 грудня 2001
Українські власті перетворюють банкіра на політичного в'язня
Хоч два суди визнали його справу безпідставними, Борис Фельдман перебуває у в'язниці майже два роки.
Борис Фельдман, один з основних пайовиків українського банка "Слов'янський", перебуває у в'язниці з лютого 2000 року. Він звинувачується у серйозних порушеннях закону, які однак поки не підтверджені жодним судом. Але якщо його коли-небудь і засудять, утримання його під вартою є незаконним. За повідомленнями, що заслуговують на довіру, до нього застосовуються тортури, а його переслідування віддає антисемітизмом.
За повідомленнями поінформованих осіб в українському парламенті, проблеми із законом у Фельдмана почалися зі спроби української податкової інспекції вижати з нього $16 мільйонів у вигляді податків на підставі порушень, що ніби мали місце в діяльності банку. Громадянський суд постановив, що вказані звинувачення безпідставні. Тоді податкова інспекція відкрила проти нього кримінальну справу на тих же самих підставах і у лютому 2000 року кинула його у в'язницю, де він і перебуває до цього дня. 27 вересня 2001 року Печерський суд у Києві постановив, що утримання Фельдмана під вартою є незаконним і він має бути негайно звільнений.
Однак Фельдмана не звільнили. Замість цього в той же день заступник генерального прокурора України видав розпорядження продовжувати утримувати його під вартою і оголосив рішення суду незаконним. Згідно з українським законодавством, прокурор не має права відміняти судове рішення; це може зробити тільки суд вищестоящої інстанції. У ході цієї справи урядові структури відібрали у Фельдмана і інших пайовиків акції банку, що належать їм, і продали їх менш ніж за 10 процентів їх вартості, що також є порушенням закону.
Справа Фельдмана віддає не просто душком антисемітизму. Виступаючи в парламенті 25 листопада, депутат-комуніст Павло Баулін вибухнув нападками на, як він висловився, "єврейсько-блакитну" мафію. По його твердженнях, Фельдман є людиною, чия команда "тримає в своїх руках всі державні фінанси", і піддав UCSJ за заклики до його звільнення.
Незаконне утримання під вартою громадянина на етапі слідства і ув'язнення його після виправдання судом є фундаментальним порушенням міжнародно визнаних прав людини. Можливість того, що Фельдман і його банк стали об'єктами переслідування через те, що основний пайовик є євреєм, а також твердження, що він зазнав катувань в спробах вибити у нього визнання, є чинниками, які обтяжують вказані порушення; як обтяжує їх той факт, що влада відмовила йому в звільненні під заставу. У декількох випадках його адвокатам було відмовлено в побаченні з підзахистним. Він також утримувався у в'язниці з небезпечними злочинцями. Навіть якщо виявиться, що Фельдман винен в сумнівних банківських операціях, його утримання у в'язниці, що триває і зараз, робить його політичним в'язнем і жертвою мстивих високопосадових ворогів".
У оригіналі
Bigotry Monitor: Volume One, Number 22 (December 7, 2001)
Volume One, Number 22
BIGOTRY MONITOR - A Weekly Human Rights Newsletter on Antisemitism, Xenophobia, and Religious Persecution in the Former Communist World and Western Europe
EDITOR: CHARLES FENYVESI
(News and Editorial Policy within the sole discretion of the editor)
Published by UCSJ: Union of Councils for Jews in the Former Soviet Union
[…]
UKRAINIAN AUTHORITIES TURN BANKER INTO POLITICAL PRISONER
Though Two Courts Dismissed the Case, Boris Feldman Has Been Imprisoned for Nearly Two Years
Boris Feldman, a major shareholder of Ukraine's Slavyansky Bank, has been held in jail since February 2000. He stands accused of serious violations of the law that no court has established as yet. But even if he is convicted one day, his imprisonment is illegal. There are also credible reports of torture having been used, and his persecution gives off the odor of antisemitism.
According to informed sources in the Ukrainian parliament, Feldman's legal problems originated with an attempt by the Ukrainian tax police to extort from him $16 million in taxes based on his alleged misconduct in the affairs of the bank. A civil court ruled that the charges were unfounded. But then the tax police opened a criminal case against him, based on the same accusations of misconduct, and in February 2000 put him in jail where he has been ever since. On September 27, 2001, the Pechersky city court in Kyiv ruled that his imprisonment was illegal and ordered his immediate release.
Feldman was not released. Instead, on the day of the city court's action, Ukraine's deputy prosecutor general issued an order keeping him in jail by declaring the court's decision illegal. According to Ukrainian law, a prosecutor cannot overrule a court decision; only a higher court can do that. In the course of the proceedings, the government also stripped Feldman, together with many small shareholders, of their shares in the bank and sold the bank at less than 10 percent of its value - an action that also violates the law.
The case against Feldman has more than just a whiff of antisemitism. In a speech in parliament on November 25, Communist deputy Pavlo Baulin attacked what he called the "Jewish-gay mafia." He fumed against Feldman as the man whose group "holds all of the state's finances in its hands" and condemned UCSJ for calling for his release.
A citizen's illegal pre-trial and post-acquittal imprisonment, accompanied by illegal judicial decisions by a prosecutor, constitute fundamental violations of internationally recognized human rights. The possibility that Feldman and his bank were singled out because the major shareholder is Jewish, and allegations that he was tortured in an effort to force a confession, are factors that compound the violations, as does the fact that the authorities refused to grant him bail. On occasion, his attorneys have been denied access to him. He has been confined in a facility that houses dangerous criminals. Even if Feldman turns out to be guilty of the shady banking practices so far unproven in court, his continuing detention makes him a political prisoner and a victim of vengeful enemies in high places.
До режиму Кучми тут давно ставляться як до міжнародного скунса, коли він наближається - порядні люди передбачливо закривають ніс. Але цього разу трапилося щось екстраординарне. Представники відразу двох гілок влади України - генеральної прокуратури і суду - публічно визнали, що київській владі плювати на міжнародне право.
Тим самим був кинутий виклик Організації Об'єднаних Націй і всьому міжнародному правопорядку. Що це – чиновницька пришелепуватість або принципова позиція режиму Кучми? У цьому тепер має розібратися міжнародне співтовариство. А винна у цьому справа Бориса Фельдмана, яку у генеральній прокуратурі України охрестили "справою трьох євреїв".
Після дводенних засідань Артемівський суд м. Луганська ухвалив рішення судити колишнього співвласника банку "Слов'янський" Бориса Фельдмана. Початок судового процесу призначено на 24 січня. Луганськ було обраний не випадково. Влада сподівалася уникнути міжнародного розголосу і розглянути справу "без шуму і пилу". Уявна безкарність дозволила прокурорам і судді з'явитися у всій красі і, не соромлячись, відкрито висловлювати свої думки. У результаті – в чергове заляпано міжнародний імідж режиму Кучми, повні наслідки чого передбачити поки важко.
Справа в тому, що у ході слухань адвокат Бориса Фельдмана, Андрій Федур, закликав суд брати до уваги міжнародні конвенції і пакти з прав людини, які, на його думку, були грубо порушені прокуратурою і податковою інспекцією у справі Фельдмана.
На цю загалом-то справедливу вимогу прокурор Валентина Нудько емоційно заявила буквально ось що: "Ви нам тут голову міжнародними конвенціями не морочте. Ми будемо тут керуватися карно-процесуальним кодексом України". Спантеличений адвокат спробував було послатися на Міжнародний Суд, але тут же нарвався на гнівну репліку прокурора Володимира Гузиря. Останній зажадав, щоб "Його Честь", тобто суддя Станіслав Лубяний, визнав посилання адвоката на міжнародний суд погрозою на адресу луганського суду. Суддя, нічтоже сумняшися, перейшов на бік прокурорів. Посилання на міжнародне право було оголошено демагогією й абстракцією, що не має до України жодного відношення. Не більше - не менше. А дарма.
Як відомо навіть першокурсникам юридичних вузів України, у світовій практиці існує принцип пріоритету міжнародного права над правом національним. Іншими словами, якщо внутрішнє законодавство якоїсь держави вступає у суперечність з міжнародним правом, то стають чинними норми міжнародного права. Це універсальний принцип, який діє на території практично всіх членів Організації Об'єднаних Націй, не кажучи вже про членів Ради Безпеки, до числа яких, як відомо, входить Україна. Крім того, є цілий ряд міжнародних пактів і конвенцій - у тому числі з прав людини, - які підписані Україною і мають застосовуватися на її території.
Останнім часом виклик міжнародному правопорядку кидали Мілошевич, бен Ладен і мулла Омар, лідер афганських талібів. Тепер це зробили у Луганську представники генеральної прокуратури України і "Його Честь" суддя Лубяний. Можна припустити, що ідеться про елементарну професійну неписьменність. Однак насправді ниточки справи Фельдмана тягнуться набагато вище ніж луганський суд.
Як відомо з плівок Мельниченка, справа проти банку "Слов'янський" було виготовлено за особистою вказівкою Кучми його головним фіскалом Азаровим. При цьому президент прийняв цю справу настільки близько до серця, що напряму пов'язав її фінал з власною долею. "Якщо ми зараз банк "Слов'янський" відпустимо, п...ц нам" - цей перл Кучми свідчить про те, що ставки у справі Бориса Фельдмана дійсно високі. Їх причини американським експертам з України достеменно відомі.
Відомо, наприклад, що київські власті фактично розграбували "Слов'янський", дозволивши наближеним до правлячого режиму особам дешево скупити його активи на суму близько 100 мільйонів доларів США. Тепер ці гроші у кишенях вірних сатрапів Кучми.
Також відомо, що свого часу банк мав необережність видати великі кредити структурам, близьким до правлячої верхівки. Макіївський металургійний комбінат, наприклад, отримав від банку приблизно 20 мільйонів доларів США. Тепер, після наїзду на банк і його закриття, ці кредити віддавати не треба. Не довелося їх віддавати і "Кріворіжсталі", якою керував тоді Олег Дубина, чинний перший віце-прем'єр України.
Таким чином, "Слов'янський" було пограбовано двічі. Вочевидь, у цьому і є універсальна схема наїзду на "будь-який банк" України, про яку гордо доповів Кучмі Азаров, і яка стала надбанням гласності завдяки плівкам Мельниченка: дати "не нашому" банку оперитися, потім взяти у нього кредити, потім на банк наїхати, захопити його активи, банк закрити і кредити не віддавати.
Напевно, за поняттями президента Кучми, це і є ринкова економіка "по-українськи". Правовою мовою будь-якої цивілізованої країни це явище характеризується як грабіж, можливий тільки у кримінальній державі, якою керують методами бандитської зграї.
У зв'язку з цим слухання суді, які відбулися в Луганську, можна назвати такими вельми умовно. Якщо "папа" дав вказівку, що у разі невдачі всім "п...ц", то як накажете діяти "Його Честі" і прокурорам. Вибір, прямо скажемо, не великий. Прояв професійної або просто людської порядності, як говориться, матиме наслідки... Залишається вірно служити режиму, навіть якщо при цьому доведеться Ваньку валяти і публічно демонструвати свою профнепридатність.
Ви тільки вчитайтеся у ці цитати!
Суддя Лубяний: "Ми можемо до нескінченності посилатися на статті законодавства, громадянин Фельдман, але ми тут займаємося дуже конкретними проблемами. І давайте не перетворювати засідання на навколоправові виступи... Ми ще не у процесі, і тому тут немає ніякого права на захист".
Прокурор Гузир: "Я хочу звернути Вашу увагу на те, що заклики і погрози підсудного Фельдмана і адвоката Федура звернутися до Європейського суду у порядному суспільстві образливі і взагалі недоречні".
Прокурор Нудько, відмахнувшись від міжнародних конвенцій, заявила, що суд буде користуватися тільки українськими правовими нормами. Хоч би заглянула, сердешна, до тіє ж Конституції України, де у статті 9 чорним по білому написано: "Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України". Адже конвенції з прав людини, на які посилався адвокат Федур, ратифіковані Верховною Радою.
Або відкрила б Кримінальний кодекс України на третій статті другого розділу. У частині першій цієї статті вказується: "Законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який грунтується на Конституції України (254к/96-ВР) та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права". А в п'ятій частині тієї ж статті говориться: "Закони України про кримінальну відповідальність повинні відповідати положенням, що містяться в чинних міжнародних договорах, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України".
Не вірю, що луганському судді і прокурорам ці норми не відомі. Без знання цих принципів на другий курс юрфаку у наші дні не переведуть. Знають, але готові публічно виставити себе посміховиськами, лише б виконати верховне замовлення. Співробітник конгресу США, якому я дав почитати цитати служителів луганської Феміди, похмуро прокоментував: "Бідна країна, якою управляють такі люди. Вони не здатні навіть видимість правосуддя створити".
Якщо українським прокурорам немає справи до міжнародного співтовариства, то останньому, на щастя, не байдужа Україна і стан справ в області прав людини. На одностайну думку американських експертів з України, з якими мені довелося переговорити щодо справи банку "Слов'янський", старанність, з якою режим Кучми клепає цю справу, свідчить про те, що вона носить політичний характер. А нетямущість виконавців цього дешевого спектакля з головою видає його замовників. Подобається це луганському судді чи ні, але до теперішнього часу створені всі передумови для розгляду цієї справи у Міжнародному Суді, і у цьому - велика заслуга того ж судді Лубяного і прокурорів Гузиря і Нудько.
І щоб не трапилося далі на слуханнях в Луганську, у Вашингтоні Борис Фельдман вважається політичним в'язнем. Першим політичним в'язнем України від дня отримання нею незалежність! Крім всього іншого, у правовому плані це означає, що поправка Джексона-Веніка з України найближчим часом знята не буде. А значить - не будуть нормалізовані торгово-економічні відносини між Україною і США. Нічого не вийде і з європейською інтеграцією. Сумна виходить картина, коли вся країна вимушена страждати від власного гаранта.
Додаток. Витяг з бюлетеню UCSJ, Союзу рад на підтримку євреїв колишнього Радянського Союзу
П'ятниця, 7 грудня 2001
Українські власті перетворюють банкіра на політичного в'язня
Хоч два суди визнали його справу безпідставними, Борис Фельдман перебуває у в'язниці майже два роки.
Борис Фельдман, один з основних пайовиків українського банка "Слов'янський", перебуває у в'язниці з лютого 2000 року. Він звинувачується у серйозних порушеннях закону, які однак поки не підтверджені жодним судом. Але якщо його коли-небудь і засудять, утримання його під вартою є незаконним. За повідомленнями, що заслуговують на довіру, до нього застосовуються тортури, а його переслідування віддає антисемітизмом.
За повідомленнями поінформованих осіб в українському парламенті, проблеми із законом у Фельдмана почалися зі спроби української податкової інспекції вижати з нього $16 мільйонів у вигляді податків на підставі порушень, що ніби мали місце в діяльності банку. Громадянський суд постановив, що вказані звинувачення безпідставні. Тоді податкова інспекція відкрила проти нього кримінальну справу на тих же самих підставах і у лютому 2000 року кинула його у в'язницю, де він і перебуває до цього дня. 27 вересня 2001 року Печерський суд у Києві постановив, що утримання Фельдмана під вартою є незаконним і він має бути негайно звільнений.
Однак Фельдмана не звільнили. Замість цього в той же день заступник генерального прокурора України видав розпорядження продовжувати утримувати його під вартою і оголосив рішення суду незаконним. Згідно з українським законодавством, прокурор не має права відміняти судове рішення; це може зробити тільки суд вищестоящої інстанції. У ході цієї справи урядові структури відібрали у Фельдмана і інших пайовиків акції банку, що належать їм, і продали їх менш ніж за 10 процентів їх вартості, що також є порушенням закону.
Справа Фельдмана віддає не просто душком антисемітизму. Виступаючи в парламенті 25 листопада, депутат-комуніст Павло Баулін вибухнув нападками на, як він висловився, "єврейсько-блакитну" мафію. По його твердженнях, Фельдман є людиною, чия команда "тримає в своїх руках всі державні фінанси", і піддав UCSJ за заклики до його звільнення.
Незаконне утримання під вартою громадянина на етапі слідства і ув'язнення його після виправдання судом є фундаментальним порушенням міжнародно визнаних прав людини. Можливість того, що Фельдман і його банк стали об'єктами переслідування через те, що основний пайовик є євреєм, а також твердження, що він зазнав катувань в спробах вибити у нього визнання, є чинниками, які обтяжують вказані порушення; як обтяжує їх той факт, що влада відмовила йому в звільненні під заставу. У декількох випадках його адвокатам було відмовлено в побаченні з підзахистним. Він також утримувався у в'язниці з небезпечними злочинцями. Навіть якщо виявиться, що Фельдман винен в сумнівних банківських операціях, його утримання у в'язниці, що триває і зараз, робить його політичним в'язнем і жертвою мстивих високопосадових ворогів".
У оригіналі
Bigotry Monitor: Volume One, Number 22 (December 7, 2001)
Volume One, Number 22
BIGOTRY MONITOR - A Weekly Human Rights Newsletter on Antisemitism, Xenophobia, and Religious Persecution in the Former Communist World and Western Europe
EDITOR: CHARLES FENYVESI
(News and Editorial Policy within the sole discretion of the editor)
Published by UCSJ: Union of Councils for Jews in the Former Soviet Union
[…]
UKRAINIAN AUTHORITIES TURN BANKER INTO POLITICAL PRISONER
Though Two Courts Dismissed the Case, Boris Feldman Has Been Imprisoned for Nearly Two Years
Boris Feldman, a major shareholder of Ukraine's Slavyansky Bank, has been held in jail since February 2000. He stands accused of serious violations of the law that no court has established as yet. But even if he is convicted one day, his imprisonment is illegal. There are also credible reports of torture having been used, and his persecution gives off the odor of antisemitism.
According to informed sources in the Ukrainian parliament, Feldman's legal problems originated with an attempt by the Ukrainian tax police to extort from him $16 million in taxes based on his alleged misconduct in the affairs of the bank. A civil court ruled that the charges were unfounded. But then the tax police opened a criminal case against him, based on the same accusations of misconduct, and in February 2000 put him in jail where he has been ever since. On September 27, 2001, the Pechersky city court in Kyiv ruled that his imprisonment was illegal and ordered his immediate release.
Feldman was not released. Instead, on the day of the city court's action, Ukraine's deputy prosecutor general issued an order keeping him in jail by declaring the court's decision illegal. According to Ukrainian law, a prosecutor cannot overrule a court decision; only a higher court can do that. In the course of the proceedings, the government also stripped Feldman, together with many small shareholders, of their shares in the bank and sold the bank at less than 10 percent of its value - an action that also violates the law.
The case against Feldman has more than just a whiff of antisemitism. In a speech in parliament on November 25, Communist deputy Pavlo Baulin attacked what he called the "Jewish-gay mafia." He fumed against Feldman as the man whose group "holds all of the state's finances in its hands" and condemned UCSJ for calling for his release.
A citizen's illegal pre-trial and post-acquittal imprisonment, accompanied by illegal judicial decisions by a prosecutor, constitute fundamental violations of internationally recognized human rights. The possibility that Feldman and his bank were singled out because the major shareholder is Jewish, and allegations that he was tortured in an effort to force a confession, are factors that compound the violations, as does the fact that the authorities refused to grant him bail. On occasion, his attorneys have been denied access to him. He has been confined in a facility that houses dangerous criminals. Even if Feldman turns out to be guilty of the shady banking practices so far unproven in court, his continuing detention makes him a political prisoner and a victim of vengeful enemies in high places.
