Для запрошення у Прагу, Україні цілком вистачить циркулярного листа НАТО
Вівторок, 19 листопада 2002, 12:11
Україна розглядає як запрошення брати участь у саміті НАТО у Празі циркулярний лист, направлений 1 жовтня 2002 року міжнародним секретаріатом альянсу країнам-учасницям і партнерам НАТО, в якому повідомляється про намір провести такий саміт.
Про це на брифінгу у вівторок повідомив керівник прес-служби МЗС України Сергій Бороденков. За його словами, "1 жовтня міжнародний секретаріат НАТО повідомив у циркулярному листі всім 46 країнам-членам РЄАП про рішення провести у Празі 21-22 листопада засідання Північноатлантичної ради, Ради євроатлантичного партнерства і комісії "Україна-НАТО" на рівні глав держав й урядів".
"Відповідно до існуючої практики, цей лист є запрошенням і розглядається як запрошення країнам-членам НАТО і партнерам на участь у відповідних заходах саміту", - підкреслив Бороденков.
Він також зазначив, що "РЄАП є організацією, де на рівноправних умовах беруть участь як держави-члени НАТО, так і країни-партнери - НАТО нікому не надсилає персональних запрошень на заходи Ради". При цьому, додав Бороденков, "визначати, хто буде представляти державу на засіданні є правом кожної країни, яка є членом цієї організації".
Бороденков підкреслив, що "запрошенням на участь у засіданні РЄАП як для країн-учасниць альянсу, так і для країн-партнерів, є саме рішення про проведення такого засідання, яке було прийняте у кінці лютого цього року.
"Через збіг обставин, одним з перших, кого проінформував про це генсек НАТО Джордж Робертсон, був прем'єр-міністр Анатолій Кінах, який саме знаходився у штаб-квартирі НАТО 1 березня 2002 року. Після цього спілкування між національними делегаціями й організаторами саміту здійснювалося у форматі надання країнами-учасницями інформації про свою участь у заходах, а Брюсселем і Прагою - про організаційні моменти перебування у Празі. Жодних проблем у цьому обміні інформацією між Києвом і Прагою, і Брюсселем не було", - сказав Бороденков.
Говорячи про проведення Комісії "Україна-НАТО" (КУН) він нагадав, що рішення про її проведення було ухвалено у Рейк'явіку у ході останнього засідання КУН на рівні міністрів закордонних справ і зафіксовано у підсумкових документах КУН у липні у Києві.
У той же час, відзначив він, на відміну від РЄАП, заснованого на формулі багатосторонньої співпраці, КУН проводиться у форматі двосторонньої співпраці Україна-НАТО. "Тому, якщо одна зі сторін через ті чи інші причини змінює формат свого представництва на цьому засіданні, це має безпосередній вплив і на рівень представництва іншої сторони", - зазначив Бороденков.
Він також повідомив, що зараз тривають останні приготування до саміту у Празі, тому графік можливих зустрічей міністра закордонних справ України Анатолія Зленка у Празі ще остаточно не узгоджений.
Інтефракс-Україна
Про це на брифінгу у вівторок повідомив керівник прес-служби МЗС України Сергій Бороденков. За його словами, "1 жовтня міжнародний секретаріат НАТО повідомив у циркулярному листі всім 46 країнам-членам РЄАП про рішення провести у Празі 21-22 листопада засідання Північноатлантичної ради, Ради євроатлантичного партнерства і комісії "Україна-НАТО" на рівні глав держав й урядів".
"Відповідно до існуючої практики, цей лист є запрошенням і розглядається як запрошення країнам-членам НАТО і партнерам на участь у відповідних заходах саміту", - підкреслив Бороденков.
Він також зазначив, що "РЄАП є організацією, де на рівноправних умовах беруть участь як держави-члени НАТО, так і країни-партнери - НАТО нікому не надсилає персональних запрошень на заходи Ради". При цьому, додав Бороденков, "визначати, хто буде представляти державу на засіданні є правом кожної країни, яка є членом цієї організації".
Бороденков підкреслив, що "запрошенням на участь у засіданні РЄАП як для країн-учасниць альянсу, так і для країн-партнерів, є саме рішення про проведення такого засідання, яке було прийняте у кінці лютого цього року.
"Через збіг обставин, одним з перших, кого проінформував про це генсек НАТО Джордж Робертсон, був прем'єр-міністр Анатолій Кінах, який саме знаходився у штаб-квартирі НАТО 1 березня 2002 року. Після цього спілкування між національними делегаціями й організаторами саміту здійснювалося у форматі надання країнами-учасницями інформації про свою участь у заходах, а Брюсселем і Прагою - про організаційні моменти перебування у Празі. Жодних проблем у цьому обміні інформацією між Києвом і Прагою, і Брюсселем не було", - сказав Бороденков.
Говорячи про проведення Комісії "Україна-НАТО" (КУН) він нагадав, що рішення про її проведення було ухвалено у Рейк'явіку у ході останнього засідання КУН на рівні міністрів закордонних справ і зафіксовано у підсумкових документах КУН у липні у Києві.
У той же час, відзначив він, на відміну від РЄАП, заснованого на формулі багатосторонньої співпраці, КУН проводиться у форматі двосторонньої співпраці Україна-НАТО. "Тому, якщо одна зі сторін через ті чи інші причини змінює формат свого представництва на цьому засіданні, це має безпосередній вплив і на рівень представництва іншої сторони", - зазначив Бороденков.
Він також повідомив, що зараз тривають останні приготування до саміту у Празі, тому графік можливих зустрічей міністра закордонних справ України Анатолія Зленка у Празі ще остаточно не узгоджений.
Інтефракс-Україна
