Кучма у кишені. Або знову про дешевий подарунок

1 перегляд
Середа, 29 січня 2003, 16:56
Починаючи з 1991 року, з моменту створення СНД, Росія беззмінно головувала в Раді глав держав СНД. Зараз для Росії ця посада вже не є настільки важливою. Щоправда, вона перестала бути значущою ще напередодні минулого Кишинівського саміту СНД, де іменинник Путін запропонував Кучмі зайняти своє крісло на засіданні.

Тоді (жовтень минулого року, про це в Україні мало хто писав і говорив) глави держав СНД не підтримали свого українського колегу, відмовивши йому в честі зватися головою й оголошувати порядок денний.

Відразу після саміту СНД у Кишиневі впливова російська газета "Ведомости" у своєму редакційному матеріалі під заголовком "Дешевий подарунок" зробила кілька припущень навіщо Путину знадобилося "дивувати громадськість", запропонувавши обрати Кучму головою Ради глав держав СНД.

Газета нагадала, що Росія "завжди допомагала братній Україні, нічого не отримуючи натомість". Особливо коли на Кучму з одного боку нападали американці, а зсередини обсіла опозиція.

"Хочеться вірити, що подарунок Кучмі не знак дружби, а результат холодного розрахунку. По-перше, подарунок надто вже дешевий, суто символічний. Головування в СНД не дає нічого - і обговорюваний порядок денний, і рішення затверджуються на самітах тільки за загальної згоди.

По-друге, поки Кучма - президент, з ним все одно доведеться мати справу - і щодо проблеми транспорту газу через Україну, і щодо спірних торговельних питань. А у рядах опозиції не видно фігур, гідних підтримки.

По-третє, інші кандидати на головування в СНД ще гірші: монарх туркменбаши і президент нестабільного Таджикистану Емомалі Рахмонов - варіанти явно невідповідні. Ще тяжче уявити на цьому місці Олександра Лукашенка або Едуарда Шеварднадзе.

Пропозиція Путіна підтверджує, що для Росії СНД перестало бути безумовним пріоритетом",
писали тоді "Ведомости".

Мало що змінилося з того часу. Хіба що пом'якшилася позиція лідерів СНД. Навіть Лукашенко, який запекло протистояв підвищенню формального статусу свого сусіда, зараз висловився у позитивному сенсі.

"Я позитивно ставлюся до всіх питань. Єдине, коли я був проти - я тоді сказав, що Україні потрібно ратифікувати кілька угод, щоб вона де-юре стала членом СНД. …Якщо це заради справи, то Білорусь, у принципі, може поступитися своєю позицією, тим більше, що фактично Україна не менше за інших бере участь у СНД і розвитку відносин у рамках СНД, єдине, що - юридичні процедури треба пройти", - заявив Лукашенко прямо в аеропорту "Бориспіль".

Сумніви бацьки в юридичних аспектах обрання Кучми зрозумілі не тільки білорусам. Багато українських політиків звертали увагу на те, що Україна є не членом СНД, оскільки не підписувала і не ратифікувала статут Співдружності, а тільки країна-учасниця організації, як це визначено в Угоді про створення СНД у 1991 році. Про це докладно говорив колишній міністр закордонних справ Борис Тарасюк. Кому, як не йому знати все про статус України й документи, що визначають цей статус?

Проте, напередодні "призначення" українське телебачення провело цілу рекламно-роз'яснювальну кампанію за назвою "Чому Кучма може й має очолити раду глав держав СНД?".

Рупором виступав тепер уже ручний міністр юстиції Олександр Лавринович. Практично на всіх каналах він дохідливо пояснював, що Україна має статус держави-засновниці та статус держави-учасниці СНД, що визначено підписаною президентом України Леонідом Кравчуком угодою, і протоколом, ратифікованим Верховною Радою.

Він же пояснив процедуру, за якою обирається голова Ради. Виявляється, ротація повинна була відбуватися щороку за російським алфавітом. Якщо не буде ухвалено інше рішення. Як відомо, за останні 11 років нікому й на думку не спадало нагадати про ротацію або запропонувати інше рішення...

Сьогодні Рада вперше вирішила інакше – пропустити наступних за чергою Ніязова, Рахмонова й Каримова, і запропонувати вічно російське крісло українському президентові. В якості братньої допомоги.

До речі, у кампанії по роз'ясненню корисності для України обрання Кучми брала участь і важка артилерія – програма каналу 1+1 "Проте", що виходить чомусь між політичним і спортивним блоком новин. В останній передачі, присвяченій саме майбутньому висуванню Кучми, Дмитро Корчинський спробував нав'язливо пояснити, навіщо це потрібно Україні. Усім відразу стало зрозуміло – нас почнуть поважати! І не важливо, що політичний труп в оточенні приблизно таких же за свіжістю тіл лідерів країн СНД вже не оживиш. И вже тим більше не додаси йому авторитету, пересадивши з одного хиткого крісла на інший стільчик з 12 різними ніжками.

Але подія уже відбулася. Тепер можна тільки підбити підсумок, що і хто від цього отримає.

"У Москві сподіваються, що цей дипломатичний хід дозволить стимулювати інтеграційні процеси на Україні....

Російська сторона спробує "використовувати зацікавленість українського президента в рішенні кадрового питання для просування ідеї повного членства України в ЄврАзЕс". Натомість Росія обіцяє ратифікувати угоду про вільну торгівлю і скасувати ПДВ на свою нафту й газ, чого давно домагається Київ.

Время новостей


За спробами призначити Леоніда Кучму головою СНД стоїть прагнення "прив'язати Україну до євразійського простору, відірвати нашу державу від проголошених стратегічних зовнішньополітичних пріоритетів, а саме: європейської і євроатлантичної інтеграції".

"Якщо врахувати, що все це відбувається на тлі безпрецедентного погіршення відносин України із Заходом, то ми є свідками прив'язки України до євразійського шляху розвитку".

Екс-міністр закордонних справ Борис Тарасюк


"Росія зацікавлена у забезпеченні політичного майбутнього президента Кучми після відставки. Подібно до того, як Павло Бородін із кремлівської адміністрації перекочував на скоріш символічну посаду державного секретаря російсько-білоруського Союзу, Кучмі готують посаду голови Ради держав СНГ.
Независимая газета


Якщо Леонід Кучма стане головою Ради держав СНД, то це означатиме, що Росія насамперед, та й країни Заходу розуміють, що Кучма може в будь-яку хвилину залишити посаду президента. Це буде позитивний момент у тому сенсі, що російська політична еліта почала розуміти позицію українського народу, що в абсолютній масі не довіряє президентові.

Якщо таке відбудеться, це не буде визнанням Кучми інтегратором або лідером СНД, це буде визнанням існуючої української проблеми. Росіяни тепер формально допомагають Леоніду Кучмі, але стратегічно думають, "так, ми його підстраховуємо на цій посаді, але і робимо більш залежним від нас. І Заходу кажемо, що начебто це не заважає достроковим виборам в Україні й відстороненню від президентської посади Кучми".

Микола Томенко

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"



powered by lun.ua