Списки на обмін можна уточнити після візиту Червоного Хреста в ОРДЛО – міністр
Міністр закордонних справ Вадим Пристайко поки не може назвати "формулу" обміну полоненими, про який домовлялися в Парижі лідери "нормандського формату".
Джерело: інтерв’ю Пристайка УНІАНу
Пряма мова: "Складне питання – узгодження переліків, тому що є декілька груп людей, яких ми обміняємо.
Якщо перший обмін, який відбувся гладко (у вересні – ред.), це були просто ті, хто знаходився у російських в’язницях, і їх обміняли на тих, хто знаходився на українській території, то тут трошки складніше. Зараз ми говоримо про тих, хто знаходиться на території Криму, та території Росії, та за межами лінії дотику (на окупованій частині Донецької і Луганської областей, – ред.).
Вони умовно поділені на три категорії, але для нас це велика частина всіх погоджених прізвищ. Є частина, яка залишається поза межами цих списків, і є та частина, про яку я вже згадував, це велика частина – декілька сотень людей, які зникли безвісти. Тобто, їхні рідні вважають, що вони все ще живі і їх просто треба включити у ці списки…
Поки місія Червоного Хреста не прибуде на ту сторону, не перевірить і не доведе, чи ці люди живі, чи ні, до цього часу у нас буде зберігатися відчуття, що ми когось забули, про когось ще не згадали, і хтось ще має бути забраний і обміняний.
…Я не хочу називати цифри. Вони ще не остаточні. Крім того, теперішній обмін вимагає більш гнучкого підходу і буде нерівна кількість людей. Все залежить від того, яка межа можливого у переговорних командах".
Деталі: Пристайко запевнив, що Київ готовий "до дуже серйозних компромісів для того, щоб забрати максимальну кількість наших людей".
На запитання, чи Росія заперечує далі наявність людей, щодо яких Київ упевнений, що вони перебувають в ОРДЛО чи у в’язницях РФ, міністр відповів: "Цього разу не тільки російська сторона. Є ще та сторона у гуманітарній підгруп – скажімо, та "влада", яка представлена зараз на окупованих територіях. Вони залучені до цього процесу також, що ще більш ускладнює ситуацію".
Пристайко зазначив, що представники Червоного Хреста цього тижня спробують потрапити на окуповані території, аби дізнатися, чи є там зниклі безвісти, яких, "за різними оцінками, майже 500 людей".
Голова МЗС також констатував: "Гарантій (повернення людей – ред.) ніяких не існує. Безумовно, якби вони існували, напевне, ці люди давно би вже не сиділи, ми б їх давно вже забрали".
Читайте також: Офіс президента опублікував комюніке паризького саміту. Повний текст
Перша нормандська: як та у чому Зеленський переміг Путіна на саміті в Парижі
Передісторія:
- 9 грудня 2019 року, після трирічної перерви, лідери "нормандського формату" – України, Росії, Німеччини та Франції – зустрілися в Парижі на переговори щодо повернення миру на Донбасі. Для Володимира Зеленського вони були першими, а загалом шостими.
- На брифінгу після всіх зустрічей Зеленський повідомив, що в рамках Нормандського саміту сторони домовились про обмін утримуваними особами за принципом "всіх на всіх" до 31 грудня 2019 року та розведення ще у трьох пунктах на лінії зіткнення на Донбасі.
- Він дав зрозуміти, що Україна не поступиться своїми територіями заради компромісів, не погодиться на федералізацію, не допустить впливу на свою зовнішню політику. "Ми готові до виконання домовленостей, але це дорога з двостороннім рухом", – заявив український президент.
- Щодо східного кордону не домовилися: Зеленський наполягав, що Україна має отримати контроль над кордоном із Росією перед виборами на Донбасі, а Путін продовжив вимагати виборів до передачі кордону під контроль України.
- У свою чергу, Путін заявив, що Росія розраховує на поетапне продовження розведення сил і внесення змін до Конституції України щодо закріплення особливого статусу Донбасу на постійній основі.
- Президент Росії також заявив, що Київ не повинен відновлювати контроль над окупованими Донбасом до місцевих виборів, бо це нібито не узгоджується з Мінськими угодами.
