История Рубана: пророссийские учебники и оружие в мебели

Понедельник, 12 марта 2018, 09:20
История Рубана: пророссийские учебники и оружие в мебели
Фото: УНИАН

8 березня Володимира Рубана, керівника центру звільнення полонених "Офіцерський корпус", затримали з мікроавтобусом, повним зброї. А наступного дня вже арештували на два місяці без права внесення застави. Військова прокуратура підозрює його в підготовці терактів, перевезенні та зберіганні зброї.

У його довоєнну біографію вписують друк шкільних підручників про возз’єднання Русі, проект про федералізацію України та дитячий журнал "Соняшник". Він заперечував присутність російських військ на Донбасі, але його організація показово вступила до лав Самооборони Майдану.

У чому підозрюють Рубана, чим він займався до війни і до чого в цій історії Медведчук, роз’яснює "Українська правда".

Хто такий Рубан

Про біографію Рубана відомо не так і багато. Народився 1967 року в Казахстані в родині військового. Навчався в київській школі, отримав спеціальність льотчика-інженера в Черніговському військовому училищі, мав прізвище Гарбузюк. Дослужився до старшого лейтенанта, і звільнився в запас у липні 1991 року.

Відтоді й аж до 2014 року відомі лише поодинокі факти з його біографії.

З 1995 року працював на керівній посаді в компанії "Тютюн". В ці ж часи став головним редактором дитячого журналу "Соняшник". У середині "нульових" активно займався друком та розповсюдженням проросійської літератури на території України. Одним з його партнерів був колишній офіцер зовнішньої розвідки КДБ Олександр Дроздов, онучатий племінник Щорса, людина, яка пізніше очолила центр Єльцина.

Поліграфічний центр Рубана "Київська Русь" займався масовим друком шкільних підручників "Страноведение Россия" і посібників "Воссоединение Руси". Ці книжки впроваджували в школах Донбасу з 2008 до 2010 року.

У публічному просторі Рубан з’явився влітку 2014 року як переговірник і керівник "Офіцерського корпусу", що займався визволенням українських полонених з полону так званих ДНР-ЛНР.

В інтерв’ю УП він тоді розповідав, що не бачить різниці між сторонами, які воюють мовляв, про російські війська не йдеться, а серед сепаратистів є багато людей, які були на Майдані. "Якщо ви бачили якусь людину з Росії чи військового, це не означає впливу Росії", заявляв він. Людей з російськими паспортами називав "радниками" та "інструкторами".

Всі переговори Рубан вів самостійно. Пояснював, що інакше обмін не працюватиме. Так, шляхом особистих переговорів йому вдавалося покращити умови утримання полонених і звільняти заручників. Кажуть, що ним захоплювався командир бойовиків так званої ДНР Ігор Безлер, "Бес".

З 2014 року Рубана представляли як генерал-полковника, хоча СБУ згодом заявила, що це звання не відповідає дійсності. Та й у військових колах його знали тільки як старшого лейтенанта Гарбузюка.

Рубан і Медведчук

ЗМІ неодноразово пов’язували діяльність Рубана з Віктором Медведчуком та його організацією "Український вибір". Мовляв, він був у команді кума російського президента, але потім вийшов з неї та створив власну організацію "Офіцерський корпус".

Спершу організація Рубана активно виступала проти євроінтеграції України та засуджувала протестувальників на Майдані. Але 6 грудня 2014 року "корпус" показово вступив до лав Самооборони Майдану, а їхній сайт перетворився з проросійського на промайданівський.

Від початку війни на Донбасі організація Рубана займалася обмінами заручників. Коли створили офіційний центр з тими ж функціями при СБУ, "Офіцерський корпус" не припинив свою діяльність.

Сам Рубан говорив, що під час деяких обмінів вони співпрацювали з Медведчуком.

В одному з інтерв'ю 2015 року він розповідав про звільнених на той час українських військових: "В грудні був обмін всіх на всіх і українська сторона провела цей обмін через Медведчука. Тобто домовленість наша, а автобус підігнав Медведчук".

Проте на суді 9 березня Рубан відверто дистанційовувався від Медведчука.

"Немає більшого ворога, ніж Медведчук. Перестаньте мене з ним пов’язувати", – заявив він у суді.

В "Українському виборі" також стверджують, що жодної співпраці та спільних проектів у Медведчука з Рубаном не було.

Втім, голова СБУ Василь Грицак в день суду оприлюднив заяву, де йдеться про активну співпрацю Рубана з "Українським вибором". Зокрема, Рубан начебто керував одним із проектів по федералізації України.

Обміни та заборона на в’їзд

З 2014 року Рубан стає відомим ледь чи не як головний неофіційний переговірник щодо заручників на Донбасі. Обміни полоненими, якими займався "Офіцерський корпус", не завжди були спокійними. Рубана звинувачували, що він заробляє на заручниках. Родичі тих, хто сидів у полоні, розповідали про шантаж.

Мовляв, "генерал" і його люди вимагали гроші, щоб дістати людину з полону, інакше родина більше його не побачить. І додавали, що цього вимагає інша сторона. Рубан все заперечував і стверджував, що так хочуть очорнити його ім’я та місію.

Читайте также
Керівнику "корпусу" неодноразово закидали зв’язки з бойовиками. Нібито про обміни полоненими він домовляється безпосередньо з ними.

В інтерв’ю для "радіо Свобода" Рубан розповів, що формат обмінів "корпусом" відрізняється від офіційного, який проводить СБУ.

Зокрема, звільнення відбуваються не на нейтральній території, а безпосередньо в Донецьку.

Чотири рази Рубан їздив і в уже окупований Луганськ, щоб домовитися про звільнення Надії Савченко.

Перемовини відбувалися в тому числі з Олексієм Карякіним, екс-головою парламенту "ЛНР".

Коли Савченко вже була на свободі, в лютому 2017 року разом із Рубаном вони ще раз поїхали на окуповану територію – у Донецьк.

Мету поїздки озвучили бойовики – "відвідування українських полонених". У зв’язку з цією поїздкою СБУ заборонила Рубану  перетинати лінію розмежування на Донбасі, бо він порушив режимні правила. Проте, як показують подальші події, заборона його не зупинила.

Зброя в меблях

Зранку 8 березня Рубан виїхав з окупованої Горлівки у вільний Бахмут за кермом білого мікроавтобуса Mercedes Benz Sprinter. Машина належала людині із позивним "Кедр", якого Рубан назвав спецпризначенцем. Хто він насправді, поки що невідомо.

У мікроавтобусі були меблі. Але виявилось, що у них сховано смертельно небезпечний вантаж: міни калібром 120 мм, протипіхотні міни, міни для протитанкового гранатомету, автомати Калашникова, ручні кулемети, пістолети, тисячі патронів, гранати, міномет.

Тільки-но Рубан заїхав на український блок-пост "Майорськ", його затримали.  У той же день вранці співробітники СБУ прийшли до його квартири з обшуками. Забрали рукописні папери зі списками полонених, мобільні телефони, жорсткі диски.

До вечора 8 березня силові органи мовчали про подію. І лише  після повідомлень волонтерів першим перервав тишу генпрокурор Юрій Луценко: затримання не випадкове – спостереження за Рубаном вели давно.

Вже наступного дня став зрозумілий масштаб проблем затриманого – силовики інкримінували йому підготовку теракту та транспортування зброї.

"Рівень загрози був найбільший за часів незалежності держави", – заявив голова СБУ, коли доповідав Порошенку про затримання Рубана.

Версія слідства

Слідство вважає, що ще в листопаді 2017 року Рубан вирішив здійснити теракт в Києві, щоб начебто дати змогу Росії розпочати повномасштабний наступ і під виглядом миротворчої операції ввести на територію України російські війська.

Згідно з текстом підозри, для цього керівник "Офіцерського корпусу" планував підірвати будівлі Верховної Ради, Адміністрації президента і житлові будинки в урядовому кварталі. Рубан начебто планував вбити президента Петра Порошенка, працівників силових структур, народних депутатів, інших державних діячів і звичайних людей.

Слідство зазначає, що окремо готувалися захоплення будівлі парламенту, напади на помешкання президента Порошенка і лідерів "Народного фронту" – міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, секретаря РНБО Олександра Турчинова і колишнього прем’єра  Арсенія Яценюка.

Співучасниками Рубана називають ще п'ятьох осіб – ватажка бойовиків Олександра Захарченка, помічника Надії Савченко – Олега Мезенцева і Валерія Шашкіна з організації "Батальйонне братство". Ще двоє – невідомі  Г.П. Березень та С.В Лящ.

Силовики стверджують, що 23 листопада Рубан придбав і перевіз з Макіївки, Горлівки і Донецька до "Майорська" першу партію боєприпасів. Зокрема йдеться про крупнокаліберний кулемет "Утёс",  міномети калібром 120 мм, протипіхотні міни тощо.

У Майорську він передав зброю Березню Г.П. Той, нібито за вказівкою Рубана, на тому ж білому "Мерседесі" привіз боєприпаси на зберігання на територію військової частини у Хмельницькому. Джерела "Української правди" кажуть, що жодних повідомлень від СБУ на адресу командування цієї частини не надходило. Саму ж інформацію про завезення згаданої зброї у частині перевіряють.

Грицак оприлюднив аудіозапис телефонної розмови Рубана із невідомою особою, голос якої явно змінений. На записі керівник "Офіцерського корпусу" перераховує завезену в ту поїздку зброю, а також скаржиться, що неназвана особа чомусь на передала ще декілька пістолетів.

"Я сказав йому для кого це і навіщо, а він сказав, що їх ще не зробили", – каже голос, схожий на Рубана.

Аудіо було доповнено фото мікроавтобуса зі зброєю всередині, а потім розкладеною на землі, як це роблять під час затримання.

Як Рубан і "співучасники" не дізналися про затримання цього авто і документування зброї? Можна припустити, що хтось із співучасників міг піти на угоду чи змову зі слідством.

Цю версію підтверджує і те, що поїздка Рубана в Горлівку 6-8 березня була потрібна СБУ для документування – тобто отримання відеодоказів, адже всередині мікроавтобуса під час всієї поїздки були встановлені камери спостереження.

На брифінгу Грицак продемонстрував відеозаписи, де Рубан пересідає за кермо мікроавтобуса і керує ним під час переїзду на окуповані території 6 березня цього року. На відео чітко можна побачити напис "Горловка"на одному  блокпостів. Якщо вірити камерам, то завантажили боєприпаси 7 березня, а о 9:15 8 березня Рубана затримали.

Пояснення Рубана і суд

Сам Рубан в суді 9 березня заявив, що мав перевезти лише меблі, хоча не мав дозволу на перетин лінії розмежування, про зброю не знав, а всі звинувачення відкидає.

"Усі були в змові. Мене взяли 8 числа, слідча група виїхала на це місце для мого затримання ще 5 числа. Це організована операція двох служб", – сказав він на суді.

"Операція була спланована офіцером спецполку з позивним "Кедр". Він мав бойове розпорядження і хотів його використати з метою переходу на ту сторону:  в "ДНР" і назад. Я виконував роль водія. Авто належить старшому офіцеру "Кедр", він його придбав в Донецькій області і ним розпоряджався. Я його отримав лише для перетину кордону. Я не маю перепустки на перехід на непідконтрольну територію", – розповів Рубан суду.

"Я мав перевезти один товар і звідти, зі слів "Кедра", мав забрати меблі. Це я і зробив", – зазначив Рубан і додав, що саме "Кедр" допоміг перетнути йому межу.

"Генерал" сказав, що з перелічених осіб-співучасників він знає Мезенцева і Шашкіна, а інші йому знайомі "під іншими прізвищами", яких не назвав.

Як же така досвідчена людина як Рубан погодилась перевозити невідомі йому речі в чужому мікроавтобусі і навіть не перевірила, що саме везе через лінію розмежування? Рубан знизав плечима і сказав, що довірився "Кедру", бо стикався з ним раніше, той декілька разів прикривав його під час обмінів. Рубан так і не назвав  ані імені, ані прізвища людини з цим позивним.

Вже перед виходом тексту УП стало відомо, що "Кедр" це спецпризначенець з 8 полку спецназа Павло Балов, бойовий офіцер, який у 2014 році керував підрозділом, який захищав краматорський аеродром. Бойовики приписують йому вбивство їхнього ватажка Арсенія Павлова  "Мотороли".

"Кедр" Павло Балов

Якщо Рубан знав, що перевозить зброю, то чому він не поїхав обхідними стежками, які він за його словами, добре знає?

Яким чином він зміг перетнути лінію розмежування, якщо не мав перепустки з 2017 року?

Чому ані Шашкіна, ані Мєзенцева досі не допитали, якщо вони є фігурантами справи? Мєзенцев стверджує, що ніколи не обговорював поїздок Рубана, і бачив його останнім часом дуже зрідка, бо вчився з його синами в одному виші. А коли  перетинався з ним, то лише вітався.

Перед оголошенням ухвали на суд прибула депутат Надія Савченко, яку пов'язують із Медведчуком і у якої працював Мєзенцев. Раніше Рубан разом із Мєзенцевим їздив на судові процеси до неї в Росію. Нардеп хотіла взяти його на поруки, але приїхала запізно – суддя вже перебував у нарадчій кімнаті для ухвалення рішення.

Рубана взяли під варту на 60 діб без можливості внесення застави.

Президент Порошенко, який мав стати жертвою змови Рубана, відреагував на подію, як про доконаний факт, попри презумпцію невинуватості:

"Йдеться не про перевізника, ви отримаєте неспростовні докази, які масштабні теракти готувалися в Україні і яка для цього була задіяна мережа. Розслідувати, у найкоротший термін! Притягти до відповідальності!… Бо мета була дестабілізувати суспільство через масові теракти. І докази цього є неспростовні".

Рубан і керівництво ОРДО начебто готували теракт у центрі Києва, де мали постраждати тисячі людей, заявив голова СБУ Грицак. За його словами, існують докази змови Рубана з очільниками терористів Захарченком, "міністром" Тимофєєвим та іншими людьми, які готували серію терактів у центрі столиці. І зброя, яку знайшли в мікроавтобусі з Рубаном, була призначена саме для цього. З мінометів, наприклад, планували розстріляти центр Києва.

Ми попросили військових оцінити, наскільки вибір засобів відповідає прописаним у підозрі цілям.

"Вибір РПГ, "Утеса", гранат можливий. Питання до використання мінометів. Якщо мета поцілити у скляний купол ВР – можливо. А от якщо цілити в будівлю АП – не факт. Міномети можуть бути використані для ураження цілей на вулиці, але не у будівлях із залізобетонним перекриттям. Також дивно, що на фото під час затримання Рубана міни вже були у повній бойовій готовності з прикрученими пороховими зарядами, бо зазвичай вони транспортуються окремо", – прокоментував УП військовий з великим досвідом в АТО.

"Цієї зброї, яка вказана у підозрі, недостатньо для того, щоб захопити владу, але розхитати суспільно-політичну обстановку в окремому регіоні цілком достатньо", – сказав УП інший військовий з бойовим досвідом.

За версією СБУ, підготовка теракту відбувалася за вказівкою Росії: "Мало бути якомога більше трупів, крові. Йшлося про тисячі загиблих. Внаслідок чого люди мають вийти на вулицю, а війська мають повернутися з зони АТО і прийти на Київ. Щоб показати, що в Україні є громадянська війна".

Документи, які це підтверджують, ще не оприлюднені. Грицак пообіцяв їх надати пізніше. Вочевидь, вони дадуть відповідь на те, чи дійсно Рубан планував теракт.

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Главное на Украинской правде