Порошенко і Мазепа
Ім'я президента Порошенка увійде до вітчизняного пантеону найбільш результативних правителів-державотворців. Цілком заслужено, поруч з ім'ям гетьмана Мазепи.
Іван Степанович і Петро Олексійович були сповнені задумів і бачення перспектив, аж раптом кожного спіткав по-своєму трагічний фінал. У вирішальний історичний момент народ відмовився підтримати обох керманичів.
Цим історичні паралелі не вичерпуються.
Шлях
Природні здібності, гарна освіта, широка ерудиція, володіння кількома іноземними мовами, ораторський хист, уміння переконувати допомагали їм долати перепони на шляху до вершин.
На головні в Україні посади обидва зійшли, маючи за плечима значний досвід державницької діяльності.
До отримання булави Іван Мазепа встиг увійти до еліти генеральної старшини, обіймав посаду військового осавула. Був наближений до гетьмана, виконував дипломатичні доручення. Причім у різних політичних таборах: спершу в правобережного зверхника Дорошенка, потім – у його лівобережного конкурента Самойловича.
Подібним чином Петро Порошенко встиг попрацювати секретарем РНБО (2005 рік) і міністром закордонних справ за президента Ющенка (2009-2010), і міністром економічного розвитку та торгівлі за Януковича (2012).
Стерно держави дісталося обом у віці близько 50-ти років.
Початок правління супроводжувала вкрай несприятлива зовнішньополітична ситуація. Тож кожному довелося застосовувати талант дипломата.
Обрання Мазепи гетьманом ускладнилося підписанням "Коломацьких статей". Нові договірні умови між генеральною старшиною й урядом Московії суттєво посилювали владу царату в українських землях.
Іван Самойлович, попередник Мазепи, став жертвою змови старшини, інспірованої князем Василієм Голіциним. Та невдовзі фаворит московської правительки Софії потрапив в опалу й попрямував слідами Самойловича в заслання до Сибіру.
Усунувши від влади старшу сестру, Петро I розправлявся з близьким оточенням Софії.
Мазепа зумів зберегти й зміцнити своє становище. Зрештою він домігся, що й низка шкідливих для України положень Коломацької угоди залишилася нереалізованою.
Завдяки політичному дару гетьмана завершився драматичний період Руїни, що тривав зі смерті Хмельницького. Не даремно правління Мазепи народ відзначив приказкою: від Богдана до Івана не було гетьмана.
У 1704 році, скориставшись повстанням Семена Палія на підконтрольних Польщі теренах, Мазепа приєднав до Гетьманщини чималий шмат Правобережжя.
Обранню президентом Порошенка передували Майдан, вигнання Януковича, анексія Криму, окупація Донбасу, загроза втрати Лівобережної України.
Силам АТО, а згодом ООС, попри людські втрати, "котли", інші поразки вдалося відвойовувати значну частину окупованих територій, зміцнити позиції в "сірій зоні".
Критиковані багатьма Мінські угоди дозволили зупинити російську агресію на сході України, стабілізувати ситуацію на фронті, домогтися підтримки позиції Києва західними партнерами: вирішення політичних питань Донбасу тільки після закінчення гарячої фази бойових дій і виконання всіх безпекових вимог.
Здобутки
Порошенко домігся потужної підтримки України провідними державами світу (санкції проти Росії, фінансова та різнопланова мілітарна допомога), запровадження безвізового режиму з Європейським Союзом.
Важко переоцінити отримання томосу про автокефалію об'єднаної Православної церкви України та чітку декларацію курсу на вступ до ЄС і НАТО, до чого президент теж доклав потужних зусиль.
Реформи в армії, освіті, медицині, сферах державного управління, початок децентралізації, декомунізація дали результати: більш чи менш відчутні.
За каденції Порошенка Україна досягла майже цілковитої енергонезалежності від Росії, відбулося кількаразове підняття мінімальної зарплатні та пенсій.
Запровадження мовних квот, указ президента від 31 травня 2018 року позитивно вплинули на зміцнення державного статусу української мови, її популяризацію та розширення сфери вжитку.
Збільшенню фаховості управління в Гетьманщині сприяло введення Мазепою нової категорії козацької старшини – бунчукових товаришів, цілком залежних від нього.
Сповідуючи принципи меркантилізму, гетьман сприяв розвиткові економіки краю, насамперед промислового виробництва й торгівлі. Остання зросла як у внутрішньому вимірі, так і в зносинах з сусідніми країнами.
За сприяння Івана Степановича постало чи було відреставровано понад 20 великих храмів і чимало монастирів (виділяють навіть окремий архітектурний стиль – Мазепине бароко). Активно розбудовувалася Києво-Могилянська колегія.
Власних коштів на це гетьман не шкодував. Уславився як великий меценат, виділивши на суспільні потреби понад мільйон золотих дукатів, мільйон злотих і 186 тисяч карбованців. Особисто надавав матеріальну допомогу спудеям – вихованцям колегії, зібрав багату бібліотеку.
Чимало коштів жертвує на благодійні цілі й Порошенко. За словами радника президента Юрія Бірюкова, у 2014–2015 роках Петро Олексійович перерахував на потреби армії 350 млн грн. Крім того, фінансував соціальні та інфраструктурні проекти.
Про великий авторитет обох українських очільників за кордоном говорять міжнародне визнання й отримання низки нагород.
Поміж іншого, Мазепа вдостоївся титулу князя Священної Римської імперії. Натомість Порошенко може похвалитися хрестом Панагія Паммакарістос від Вселенського патріарха.
Кавалером польського ордену Білого Орла Мазепа став у 1703 році, Порошенко – в 2014-му. Орден, названий ім'ям Андрія Первозванного, першому дістався з рук Петра І, другому – від УПЦ КП.
Промахи
Подібні й помилки політиків.
Заради забезпечення лояльності старшин, гетьман Мазепа роздавав їм землі. Старшина ж, шляхта, монастирська влада різними способами обертали козаків на своїх підданих. У 1698 році залежно від матеріального становища козаків розділили на виборних (несли військову службу) і підпомічників (надавали їм допомогу, бо самостійно спорядити себе до війська мало хто міг).
За роки правління Мазепа набув близько 20 тисяч маєтків і зробився одним із найзаможніших феодалів Європи.
Порошенко входить до числа найбагатших людей країни. Доходи, задекларовані ним за 2018 рік, склали 1,56 млрд грн (тобто майже в 95 разів більше, ніж у 2017-му, коли було задекларовано 16,3 млн грн).
Обіцяна президентом деолігархізація звелася до переформатування ледь не феодальної структури. Вгорі магнати загальнонаціонального рівня, нижче галузеві й регіональні клани: з чиновників, які багатшають на відкатах і хабарях, та пов'язаних із ними бізнесменів, що паразитують на державних закупівлях.
Ті й інші практично недосяжні для правоохоронців, котрі теж беруть активну участь у розпилі суспільного майна.
Збідніння середнього класу супроводжує масовий виїзд заробітчан закордон. Чимало підприємств зіштовхнулися з проблемою добору хоч трохи кваліфікованої робочої сили.
Конкуренти й супротивники
Із політичними конкурентами з числа козацьких ватажків Мазепа розправлявся рішуче й жорстоко.
Значні сили кинув на придушення повстання, очолюваного Петриком Іваненком, котрий до того служив у Генеральній військовій канцелярії. Петрик закликав помститися старшині, яка "смокче народну кров", і "визволити нашу батьківщину Україну з-під влади Москви". Згодом у засланні в Тобольську опинився полковник Палій.
Для Порошенка антагоністом номер один став запрошений в Україну президент Грузії Міхеіл Саакашвілі. "Медовий місяць" тривав недовго. Роздратування викликала антикорупційна риторика Міхо й гуртування опозиції. З порушенням норм міжнародного права його випхали з України, а соратників обвинуватили у підготовці державного перевороту.
В очах народу
Прихильності простолюду Мазепа не здобув. Його вважали панським, старшинським гетьманом, прислужником московського уряду. Знаючи про службу в молодості при дворі польського короля, народ вірив гомону, що гетьман – таємний католик.
Так само безпідставно чимало українців ладні визнати правдою чутки про змову Путіна й Порошенка, знають "справжнє прізвище бариги" – Вальцман.
У ході затяжної Північної війни Петро І вимагав від Мазепи участі козаків у боях проти шведів, що велися далеко від Гетьманщини. Тисячі українців гинули також на будівництві фортець і нової столиці – Санкт-Петербурга. Соціальну напругу збільшувало запровадження податків, зумовлених потребами війни.
Союз Мазепи з Карлом XІІ, спрямований на звільнення краю від влади Москви, заклики повстати проти царя не мали масового відгуку селян і козаків. Впливала й несамовита російська пропаганда.
Полтавська битва 1709 року закінчилася розгромом шведсько-українського війська. Невдовзі Мазепа помер на чужині.
Другий тур президентських виборів приніс Порошенкові нищівну поразку – його опонент здобув понад 70% голосів.
Вочевидь, риторика про сильного дипломата й головнокомандувача народ не задовольнила.
Збагачення президента та свинарчуків з його оточення українці не пробачили.
Цей урок повинні засвоїти всі володарі булави.
Ігор Гавриленко, спеціально для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
