Війна на Донбасі: екологічні наслідки

Вівторок, 27 квітня 2021, 10:00

Сьомий рік Україне не може контролювати свої території у Криму та на Донбасі через окупацію та анексію з боку Російської Федерації. 

Зараз держава не може ефективно здійснювати контроль за стратегічними об'єктами на окупованій і анексованій території, навіть за тими, що несуть загрозу для навколишнього середовища.

В України немає доступу до більше ніж 70 шахт, на 35 з яких у 2015-16 роках окупаційні адміністрації перестали викачувати воду. 

Також у нас немає доступу до особливо небезпечного об'єкта – шахти "Юнком", де у 1979 році провели ядерний вибух з метою виведення небезпечних газів з підземних пластів.

Ще у 2018 році піднімалося це питання, і за ці три роки, ясності по цій надчутливій темі не стало більше, напроти, ситуація скоріше погіршилась.

Читайте також: Донбас, що зникає: як регіон стає зоною екологічного лиха

Державне космічне агентство України протягом цих років системно фіксувало просідання  ґрунту. 

В деяких містах поблизу Донецька – Макіївка та Спартак (останнє знаходиться за декілька кілометрів від Донецького аеропорту) фіксувалось системне просідання ґрунту більше ніж на 30 сантиметрів. А точково фіксувались провали  більше ніж на один метр.

Цей фактор може стати істотною небезпекою для інфраструктурних об'єктів. І становити загрозу для життя і здоров'я людей через можливі обвали житлових будинків, об'єктів соціальної та комунальної інфраструктури, в тому числі під загрозою підземні газопроводи, каналізаційні та водопровідні системи і елементи системи водопостачання Сіверський Донець – Донбас. 

Зупинки відкачки шахтної води на шахтах "Первомайська" і "Голубівська" призведе до можливого виходу шахтних вод на земну поверхню і підтоплення забудованих територій з населенням 80 000 осіб  –  міст Кіровськ, Первомайськ, Золоте, Гірське, смт. Карбоніт; сільськогосподарських земель та природних угідь – ланів лугів, лісів. 

Небезпеку становлять і шахтні гази – насамперед метан, а також радіоактивний радон, які при затопленні шахт піднімаються на поверхню. 

Накопичення метану в підвалах будівель і шахтних териконах зумовлює небезпеку вибухів, ризик спровокувати які зростає при веденні бойових дій.  Радон, зокрема, становить небезпеку для підземних водозаборів. 

Наступним фактором, який загрожує здоров’ю жителів Донецької та Луганської областей є забруднення водойм

Через те, що води піднімаються та затоплюють шахтні порожнини, вони вимивають звідти небезпечні речовини, які далі через ґрунтові води потрапляють у річки Казенний Торець, Кривий Торець, Бахмутка, Лугань, Велика Кам’янка, Кринка, Лозова та інші і, зокрема, в річку Сіверський Донець

Водні об'єкти басейну річки Сіверський Донець є головними джерелами водопостачання Донецької, Луганської та Харківської областей України.

Читайте також: Що відбувається з окупованим Кримом без дніпровської води. 13 фактів

У 2018 році ряд досліджень, в тому числі і один із звітів ОБСЄ, фіксував значне перевищення шкідливих сполук у Сіверському Донці. Зокрема ртуті, ванадію, кадмію стронцію та інших важких металів. Інколи ці показники перевищували норматив у 17 разів. 

Науковці ще тоді порівнювали воду "як з не дуже соленого моря". І пояснювали, що її можна використовувати хіба що для технічних потреб, але ніяк не для споживання людиною.

Ще один фактор – найбільш небезпечний. Як вже згадувалося, у 1979 році на шахті "Юнком", неподалік з містом Єнакієво, провели ядерний вибух. У спеціально створеній капсулі залишились радіоактивні матеріали

Експерти, яких цитують сепаратисти, запевняють, що шкідливі речовини із "Юнкома" не потраплять через підземні з'єднання у сусідню шахту "Червоний жовтень", і що "забруднення ґрунтових та поверхневих вод виключене".

Українська влада, геологи, екологи натомість вважають, що на шахті потрібно постійно проводити водовідлив, аби не допустити потрапляння цезію і стронцію у шахтні води, згодом у ґрунтові, а звідти – в річки Сіверський Донець, Кальміус, а також в Азовське море.

Постраждає в тому числі і території Росії.

Ми вже проходили Чорнобильську трагедію. Уявіть собі, якщо питна вода для мільйонів людей буде забруднена. Якщо радіоактивне забруднення буде ширитись в річки Сіверський Донець, Кальміус, а також в Азовське море.

Читайте також: Як не допустити перетворення Донбасу на другий Чорнобиль

Усі згадані дані фіксуються у офіційному звіті ОБСЄ. 12 лютого вже цього року  голова української делегації в Тристоронній контактній групі, Леонід Кравчук, на Раді Безпеки ООН зробив заяву, що "внаслідок російської агресії МАГАТЕ з 2014 року не в змозі перевіряти локації на окупованих територіях, де використовується ядерний матеріал".

Тристороння контактна група, а також підгрупи у ній, створені для того, щоб обговорювати та вирішувати подібні питання. 

Головне завдання допустити на цю територію комісію МАГАТЕ (міжнародна організація для розвитку співпраці в сфері мирного використання атомної енергії), та здійснювати контроль та моніторинг з цих питань. Я знаю, що подібні консультації у ТКГ мали місце, але поки вони не принесли результатів. 

Хотів би закликати українську делегацію, послів ОБСЄ, що модерують процес, актулізувати та поновити діалог по цьому важливому і чутливому питанню. Залучати експертів та фахівців для вивчення проблеми та обміну інформацією. 

Мова йде про непередбачувані наслідки, про життя та здоров'я мільйонів громадян.

Єгор Фірсов

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  



powered by lun.ua

Білоруські автобуси під забороною. Чи є альтернатива?

Невидимі рани: чому психологічне насильство для дітей теж небезпечне

Чому недобросовісний бізнес блокує законопроєкт про екологічний контроль

Що краще: субсидії чи зелена іпотека?

Чому важлива реформа державних підприємств?  

Що дасть Україні обмеження імпорту з Білорусі