Билецкий о Золотом: Если Зеленский хотел проверять оружие, надо было учиться на участкового

Соня ЛукашоваСоня Лукашова
фото: polk_azov
50591 просмотр
Понедельник, 28 октября 2019, 20:15

"Мне 42-ой год. Я же не лох какой-то". Ця фраза Володимира Зеленського поповнила список українських політичних мемів. У соцмережах активно обговорювали візит президента у прифронтове Золоте-4 і суперечку з ветеранами.

Останні вже кілька тижнів стоять на сторожі у селищі, де влада вирішила провести розведення військ.

"Українська правда" поговорила з лідером "Національного корпусу", який виступив проти політичних умов Мінських домовленостей та разом із АТОвцями пообіцяв захищати Золоте

Андрій Білецький окреслив своє бачення того, що відбувається у селищі, як там живуть ветерани і що зробили зі зброєю після вимог президента вивезти її.

Про ветеранів у Золотому

З самого початку це була збірна команда ветеранів з різних організацій. Єдиний принцип – люди повинні мати реальний бойовий досвід, а не фотосесії, бути учасниками бойових дій. 

Ветерани між собою знайомі за особистими зв'язками, через ветеранські організації. Так, власне, і збирали людей. 

Наскільки я володію інформацією, зараз там залишається близько 40 людей. Вони чергують ротаціями. Найбільше було близько 100, найменше – 30. Хтось може цьому приділити тиждень, хтось два, хтось три дні. 

Приїжджають у важливі моменти ветерани з Луганської області, Сєвєродонецька на день-два. Тому чисельність різна, оскільки ця історія волонтерська, добровольча. 

Про заяву ООС щодо добровольців-"нелегалів" у Золотому

Коли Зеленський каже, що головні тут військові, це не зовсім так. Над військовими є Зеленський, і вони завжди транслюють те, що хоче транслювати влада. Так заведено в українських генералів. Вони транслювали все, що хотів Порошенко; тепер вони транслюють речі, які хоче транслювати новий господар.

Це абсурд. Немає можливості визнати незаконним будь-якого громадянина України на підставі того, що він перебуває в якомусь населеному пункті. Це ваше і моє конституційне право – знаходитися в будь-якій точці України.

Сьогодні приїжджали співробітники Військової служби правопорядку. Збройним силам не надається право – бо це вже військова диктатура – визначати статус людей, зупиняти людей, взагалі торкатись цивільної частини життя країни. Завдання Збройних сил – це відсіч зовнішньої агресії, іншого статусу вони не мають. 

Про зброю у ветеранів

Про нелегальну зброю взагалі не йдеться, тому що ветерани приїхали захищати територіальну цілісність країни. Там люди, які воювали 2, 3, 4 роки. Більше, ніж вся та "королевская рать", яка приїжджала із Зеленським. 

Ці люди захищають там конституційний лад. Вони не могли і не будуть ніколи приїжджати туди з нелегальною зброєю. А якщо зброя легальна, то на загальних підставах може переміщатися по території України з урахуванням безпекових моментів.

Зброя в ООС обмежується виключно в так званій червоній зоні. По наказу Зеленського вони оголосили "червоною зоною" Золоте-4 тільки сьогодні вранці. І то поліція, або, якщо це стосується чинного військовослужбовця, – ВСП, можуть перевіряти, вилучати і тому подібне. 

Люди мають засоби самооборони, але вони не знаходяться в "червоній зоні", вони абсолютно легальні.

Loading...

Зеленський говорить, що треба прибрати зброю. Хоча зброя виключно в його охоронців і поліцейських. У президента немає повноважень дільничного поліцейського. Якщо він хотів бути дільничним, перевіряти зброю, треба було йти вчитися на дільничного.

Якщо про це говорить штаб ООС – хай покажуть хоч одну одиницю зброї. Доведіть, що вона нелегальна. Це можна дізнатися за 5 хвилин через АРМОР, забити в поліцейську програму і отримати відповідь.

Я бажаю Зеленському, щоб він з таким жаром і пилом, з таким же хамством і "тиканням" у "нормандській четвірці" вирішив питання з Путіним. Щоб справді нелегальна зброя, включаючи танки і "Гради", була забрана з території України. 

Про "червону зону" у Золотому

У чому проблема так званого обмеження пересування зброї? Тому що закон, який це регламентує, каже, що обмеження проходять в рамках ДСК (гриф "Для службового користування" – УП). Тобто вони закриті: ні ви, ні я – ми не знаємо, на якій підставі вони проводяться. Але тут є серйозна проблема, яка вступає в протиріччя з Конституцією України.

Стаття 57 говорить про те, що кожному громадянину гарантується право знати свої права та обов'язки; закони та інші нормативні акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до населення у порядку, встановленому законом, є нечинними і такими, що не діють. Якщо вони секретять якийсь закон, він не може розповсюджуватись на громадян. 

Зброю нікуди не вивозили, а перемістили менше, ніж на кілометр, за межі "червоної зони", щоб не порушувати і так антиконституційні вимоги.

"Червона зона" розповсюджується на Золоте-4, всього Золотих 5. Ветерани знаходяться там майже місяць. Жодного епізоду зі зброєю не було. 

Друге питання. І ви, і я маємо право купувати зброю, це нам Закон України дозволяє. На легальних підставах маєте право зберігати і так далі. 

У тих, хто там живе, є правила. Наприклад, введений сухий закон, є чергування. Якщо ти приїхав, будь люб'язний впрягайся в стандартну армійську рутину. Чітко виконуються накази людей, які закріплені на координуючих посадах. І зброя, якщо людина її бере (багато хто її не має), повинна бути надлегальна.

Що робить Зеленський? Щоб насолити добровольцям та швидше піти на головне прохання Росії про розведення, забираючи звідти поліцію і армію, полишає людей будь-якої можливості на самооборону. Станиця Луганська перетворилась на "Дикий Схід", там все вирішують кримінальні авторитети. Через цю "червону зону" у всіх людей, у яких є мисливська рушниця, її тепер вилучити повинні. 

 
Володимир Зеленський у Золотому (жовтень 2019)
фото: офіс президента

Про спротив владі

Ми туди приїхали для того, щоб "сіра зона" не перетворилася на окуповану зону "ДНР". Останнє, що нас цікавило, це конфлікт з українською владою.

Зеленський знаходиться сьогодні в Маріуполі виключно тому, що ми йому подарували таку можливість, він отримав в Маріуполі свої відсотки на виборах, тому що ми зберігали цю країну. Ми жодного разу не приймали участі у військових заколотах, протистояннях.

Ви не хочете задати питання президенту, чому він говорить абсолютно ті самі слова, які говорить Ольга Скабєєва. Навіщо він зняв фільм "За крок до миру"? Росія зняла уже 50 тисяч таких фільмів, він міг просто показати будь-який російський. Про те, що "все украинцы – братья русским людям, Путин – самый популярный политик, на Донбассе все хотят, чтобы перестали постреливать, но фашисты, радикалы и безумцы постреливают, и из-за этого – война".

Про зв'язки з політиками

Ніхто з політиків не виходив на зв'язок. Але будемо тиснути, і вийдуть.

Треба розуміти, що це не питання ветеранів – у Києві (на мітинги) вийшло більше 50 тисяч людей. Не як на свято, а як на акцію "Ні капітуляції". В Україні вийшло кількасот тисяч людей за декілька тижнів. Не помічати цього – це шлях в нікуди для будь-якої влади. 

Вони не виходять на зв'язок, у них є їхні плани, їхні переговорники, у яких є прямі фінансові стосунки, зв'язки (як ми знаємо про Єрмака) з очільниками РФ. Вони їм обіцяли і вони хочуть довести свій, як на мене, неадекватний, план до кінця.

Про приїзд Зеленського

Візит президента був спонтанний. Приїхала величезна кількість УДОшників, автоматників, кулеметників і так далі. Потім з'явився Зеленський. Хлопці його запросили на чай, так розмова і відбулася. Ніхто не попереджав про про те, що будуть знімати кіно.

Насправді все, що відбулося – жахливо, і президент говорить про жахливі речі. Фактично це означає: чхати на проукраїнську частину Донбасу, чхати на їхню думку; ці люди нам не цікаві. Він майже прямо про це говорить: нам цікаві ті, хто ходив на референдум за від'єднання від України, оце справжні мешканці Донбасу. 

Не ті, хто воював за Україну, хай їх меншість, а ті, хто голосував на референдумі. У принципі, він приїжджав до них. А вже паралельно з цим він заскочив і до ветеранів.

Про місцевих мешканців

Чимала частина принципово стоїть на українських позиціях і дуже боїться розведення військ. Ці люди мають чітку проукраїнську позицію або навіть воювали на нашому боці.

Якась частина підтримує розведення. Вони голосували на референдумі, мають родичів у "ЛНР"/"ДНР". Але більшість населення аморфне. 

Я сам був свідком того, що люди підходили і питали: "А что такое "разведение", можете пояснить?". Ось такий рівень розуміння. Їм понарозказували, що розведення – це мир. Як було з Широкиним: спочатку розведення, а потім "Гради" на Широкино, які луплять по Маріуполю. Потім штурмова операція і жахливі бої у селищі. Це єдине селище, яке знищене на 100%. 

Тоді про мир вже ніхто не згадував. Виявилось, що сіра зона – це катастрофа. 

Тут треба розуміти чітко. У стані війни жодна країна не гралася з сепаратистськими настроями всередині. Це найдибільніше, що може бути. А Зеленський зараз займається виключно цим. 

Він каже: нам важлива думка мешканців Донбасу з цього приводу і більше нічого. Дніпропетровська область дала найбільшу кількість солдат, і що – її думка не важлива? Або думка Львівської, Київської області, де були найбільші втрати?

Їх цікавить думка людей, які голосували за від'єднання від України і стали провідниками, які запустили сюди росіян. Те, що проукраїнська думка тепер не у фаворі, а проросійська буде транслюватися не тільки з Кремля, а і з Банкової, означає, що нас чекають важкі роки.

Про матеріальне забезпечення життя у Золотому

Це не важко забезпечити самим. Оренда дому у Золотому коштує 1–1,5 тисячі гривень на місяць. Це можуть дозволити собі навіть люди з мінімальною зарплатою. Харчі нам зазвичай поставляють волонтери з Києва. Це відкрита інформація. Прогодувати пару десятків людей – багато коштів не потрібно. У нас вже 5 років самоорганізація, якось справляємось. 

Про формулу Штайнмаєра та маніпуляції російських ЗМІ

Влада і українські ЗМІ не мають транслювати точку зору росіян. 

Якщо б людям хоча б пояснили, що таке формула Штайнмаєра, чесно сказали: ми дозволимо провести там вибори без контролю територій. А це значить – до влади прийдуть сепаратисти й терористи. Після цього ми будемо змушені визнати їх легальною владою на Донбасі і фактично частиною української влади. Конфлікти продовжаться, а міжнародною спільнотою ситуація буде називатися внутрішнім конфліктом, тому що з обох сторін буде українська влада.

Ми будемо змушені визнати особливий статус Донбасу. Ми визнаємо суди, окрему гілку прокуратури, яка буде залежати від сепаратистів. Визнаємо їхнє право контролювати кордон, їхнє право не розповсюджувати на себе закони України, заключати економічні, політичні та військові союзи з РФ.

Тобто якщо б людям пояснили, що в разі втрати Широкиного місто Маріуполь залишається цілком незахищеним, тому що є поняття вогняного контролю. Що якщо віддати місто Гранітне, ми втрачаємо природній рубіж – річку… 

Якщо б людям це все пояснювали, ситуація була б спокійніша. Але йде з точністю до навпаки, повторюються російські тези, "что это радикалы, которым хочется пострелять". 

Жодної людини зі зброєю вони так і не показали. Ви ж розумієте, що ми живемо в ХХІ сторіччі – ну, хоча б один кадр у поліцейських, СБУшників людей на вулиці зі зброєю повинен був би бути? Але його немає.

Нам говорять, що формула Штайнмаєра – це крок до миру. Це не крок до миру! Це крок до економічної кабали, до легалізації сепаратистів, а потім до продовження війни.

Я думаю, що навряд чи Зеленський, який не втратив друга, родича, брата, хоче миру більше, ніж хоче будь-який ветеран, у якого є 3, 5, 10 загиблих друзів, рідних, братів. Ніж матері, які йшли в "коробці" на 14 жовтня у "Ні капітуляції", які втратили дітей. Навряд чи так йому горить, навряд чи так він хоче миру, як ці люди. Ми хочемо миру. Але замість миру нам підсовують елементарну капітуляцію.  

Соня Лукашова



powered by lun.ua
Ротшильды, макароны, оливье: Где мифы, а где правда в "пленках Гончарука"
Освобожденный из плена Богдан Пантюшенко: Сепары понимают, что Россия их может продать
"Оскар" для Зеленского и Гончарука, или Правительственный кризис в турборежиме
Стереотипы, сладкое, драйв и пиво: посол Евросоюза поделился впечатлениями от Украины
Все публикации