Удар по репутації і відтік донорів: що втратила Amnesty International через скандальний звіт про ЗСУ

Вівторок, 16 серпня 2022, 09:00

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International 4 серпня оприлюднила звіт, присвячений війні в Україні. 

Звинувачення української армії в тому, що вона нібито наражає на небезпеку цивільне населення, моментально взяла на озброєння російська пропаганда. 

AI ж зазнала як мінімум репутаційних втрат, які можуть вплинути на її фінансування.

Протягом тижня у центральному офісі організації Amnesty International відкидали будь-яку критику, обмежившись формальними вибаченнями через "завдані страждання". 

Але вже 12 серпня Amnesty визнала, що скандальний звіт було опубліковано "без достатнього контексту", а висновкам бракувало "делікатності та точності". 

Для перевірки процесів та рішень, що передували публікації звіту, а також для його юридичного та політичного аналізу пообіцяли залучити міжнародних експертів. Вони мають допомогти з'ясувати, що ж саме "пішло не так".

Те, що щось йде  "не так" було очевидно багатьом особам, дотичним до підготовки скандального звіту. Їхні публічні заяви стали ударом по іміджу AI. 

Читайте також: 

Аmnesty International заявила, що ЗСУ наражають на небезпеку мирне населення, Україна заперечила

Що не так із висновками Amnesty International

Військовий кореспондент із Нової Зеландії Том Матч став свідком роботи представників Amnesty, які збирали матеріали для звіту в Донецькій області. 

Зокрема, він переповів свою розмову зі старшим кризовим радником AI Донателою Роверою, котра називала порушенням "міжнародного гуманітарного права" тимчасове розміщення українських військових в одному з навчальних закладів Бахмута. 

У покинутій будівлі не було жодної цивільної особи, але Роверу це не обходило. Так само як і те, у який спосіб Збройні сили України мають боронити українські міста та співгромадян від російських загарбників. 

Том Матч спостерігав, як військові евакуювали цивільних із зони бойових дій, але представники Amnesty цього "не помітили".   

За інформацією Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, представники Amnesty опитували українських громадян у російських фільтраційних таборах на окупованій території. В AI ці факти заперечують.

Звіт прогнозовано викликав шквал критики. І йдеться не про якихось анонімних "ботів і тролів", на яких скаржилася Аньєс Калламар. На маніпуляції вказали міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба,  міністр оборони Олексій Резніков, а президент Володимир Зеленський записав присвячене AI відеозвернення

Посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс підкреслила, що єдиним джерелом небезпеки для цивільного населення України є "російські ракети, зброя і мародерство російських військ".

Реклама:
Юристи Вейн Джордаш й Анна Микитенко звернули увагу на те, що Amnesty International не розкрила методологію укладання звіту, не звернулася по консультацію до українського уряду та місцевих правозахисників та проявила відверту зневагу до українських військових.

Публікація звіту спровокувала розкол в Amnesty International

Керівниця українського бюро AI Оксана Покальчук, його речниця Катерина Мітієва і ще група співробітників на знак протесту вирішили звільнитися. Вони повідомили, що центральний офіс проігнорував позицію українського представництва і не залучав українських співробітників до підготовки документа.

Співзасновник шведського бюро Amnesty Пер Вестберг, який пропрацював у організації майже 60 років, також залишив посаду. Так само вчинили 80 співробітників представництва AI в Норвегії.

Керівник фінського бюро Франк Йогансон повідомив, що організація втратила 400 донорів. Він назвав звіт "помилкою", що призвела до "втрати довіри до організації".

Читайте також: 

Звільнена керівниця Amnestу Україна: Звіт про ЗСУ поставив цивільних у ще більшу небезпеку, ніж вони були до цього

Справжні баталії розгорнулися у Twitter. Більшість дописів, присвячених "українському" звіту, є критичними щодо Amnesty International.

Хештег із вимогою звільнення генерального секретаря AI #AgnesCallamardMustResign є третім за популярністю у присвячених Amnesty твітах, опублікованих 4-15 серпня. 

Цей хештег поставили автори майже 800 твітів. Він поступається лише #Ukraine (1,4 тисячі) та #Amnesty (1 тисяч). У 139 твітах було застосовано хештег із помилкою #AgnessCallamardMustResign. 

Донателла Ровера поступилась популярністю керівниці Amnesty. Використання хештегу із вимогою її звільнення – #DonatellaRoveraMustResign – було зафіксовано у 130 твітах. 

 
всі ілюстрації надано Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Автори критичних твітів також розповсюджують посилання на петицію щодо звільнення Калламар.

За тиждень вона набрала майже 1,2 тисячі голосів.    

 

У Twitter розповсюджуються заклики припинити фінансування Amnesty International. Автори твітів звертаються як до своїх урядів, вимагаючи не спрямовувати сплачені ними податки на користь цієї організації, так і до приватних донорів. 

Також дописувачі повідомляють про свої рішення припинити пожертви. Твітів такого змісту було виявлено майже 280. Хештег #DefundAmnesty використовується не надто активно: було зафіксовано близько 70 випадків.

 
 
 

Опублікувавши скандальний звіт, Amnesty International отримала критику від українського уряду та обурення громадян багатьох держав. 

Дії центрального офісу AI актуалізували наявні претензії національних бюро та спровокували дискусію щодо цінностей та відповідності вимогам часу подібних глобальних організацій. 

Реклама:
Об'єктом критики стали як Amnesty в цілому, так і центральне керівництво організації. Аньєс Калламар та Донателлу Роверу вважають відповідальними як за укладання звіту, так і за ухвалення рішення щодо його оприлюднення в такому вигляді.

Олії у вогонь додала публічна комунікація центрального офісу після публікації звіту та небажання визнавати його недоліки. 

Оцінювати фінансові втрати Amnesty зарано: лише одне національне бюро повідомило про скорочення кількості донорів, не уточнивши суму їхніх пожертв.    

Аби мінімізувати репутаційні втрати, АІ вирішили залучити експертів до аналізу скандального звіту. Це можна розцінювати як позитивний сигнал, аби виправити ситуацію.

Україні, у будь-якому разі, варто готуватися до відбиття нових інформаційних атак. Частина з яких ґрунтуватимуться саме на принципах удаваної "об'єктивності" та "неупередженості".  

Сергій Жуков, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки 

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Чому бізнесу вигідно вкладати кошти в освіту та хто повинен контролювати ці інвестиції

Як нам звучати у світі? В продовження дискусії про класичну музику

Як жити з травматичними подіями. Поради від психотерапевтки Едіт Егер, яка пережила Голокост, та її внука

Четвертий рік функціонування ринку землі: все скуплять латифундисти?

Перезавантажити адвокатуру: справа Шевчука як індикатор несправності системи 

Чи варто бити на сполох через "надто" низьку інфляцію