Здався без бою? Якою була політична кар'єра Вакарчука

Четвер, 11 червня 2020, 18:54

Рівно рік тому, 11 червня 2019 року, Святослав Вакарчук давав агітаційний концерт у Хмельницькому. 

Білим автобусом з написом "Твій голос змінює все" його гурт і майбутні нардепи об’їхали понад 300 міст і містечок, усе – заради щонайменше 5% підтримки на позачергових парламентських виборах. 

У підсумку партія отримала 5,82% і закрила п’ятірку тих, які стали парламентськими. 

11 червня 2020 року Вакарчук заявив, що складає мандат. Уже вдруге. В обох випадках співак пробув депутатом менше року.

"Українська правда" коротко згадує політичну кар’єру лідера одного з найвідоміших українських гуртів "Океану Ельзи".

Помаранчева революція та Юрій Луценко. Перший похід у Раду

Вперше Вакарчук зайшов до парламенту в 2007 році. Як і у 2019 – після позачергового розпуску Верховної Ради.

32-річний музикант балотувався від Блоку "Наша Україна – народна самооборона" – об’єднання з 9 партій, яке орієнтувалося на лідера Помаранчевої революції й тогочасного президента Віктора Ющенка. 

За три роки до цього Вакарчук разом "Океаном Ельзи" підтримав Помаранчеву революцію, пісня "Вставай" стала другим гімном Майдану після державного.

У блоці "Нашої України" співак був 15-м номером у списку, який, зокрема, очолювали Юрій Луценко, Арсеній Яценюк і Анатолій Гриценко. 

Святослав Вакарчук в часи Першого походу у Раду
Святослав Вакарчук в часи Першого походу у Раду

Об’єднання отримало третій результат на виборах з найбільшою підтримкою в західних регіонах і 72 місця у парламенті. Удвічі менше, ніж Блок Юлії Тимошенко чи Партія регіонів. 

За першого заходу Вакарчук пробув депутатом менше року – 23 листопада 2007 року набув повноважень, а 11 вересня 2008 написав заяву про відставку. Рада схвалила її у грудні. 

"Безперервні міжпартійні та внутрішньопартiйнi суперечки, якими так переймаються ті, хто мають вести Україну вперед, деморалізують суспiльство всередині країни, та підривають її авторитет назовнi. Полiтичне життя держави звузилося до безжальної сутички за владу. 

Її жертвами стають не лише моральнi принципи, а й нацiональнi iнтереси, про якi так часто говорять політики всiх кольорів i таборiв", – так пояснив свою першу відставку Вакарчук і пообіцяв повернутися до активного громадського життя.

Читайте також: Святослав Вакарчук: Якби я був президентом, точно не починав би з посилення своїх повноважень

Інформації про тогочасну політичну діяльність Вакарчука – обмаль. Усе, що відомо – був членом комітету з питань свободи слова та інформації, головою підкомітету з питань телебачення та радіомовлення. Не став автором жодного законопроекту, не написав жодного депутатського запиту. Подав лише дві правки до законопроектів про рекламу цигарок і протидію корупції, одну з яких врахували.

Пропущених і відвіданих засідань за 2007-2008 у Вакарчука було майже порівну. Сам він пояснює – більшість засідань були пропущені уже після написання заяви про відставку, яку він назвав чесним кроком щодо себе, колег і виборців.

Партія "Голос". Другий похід у Раду

За 12 років співак вирішив спробувати себе в політиці вдруге – тепер під першим номером і зі своєю партією (щоправда, також з оранжевою символікою). 

Перед цим Вакарчук, як і Зеленський, довго тримав інтригу навколо питання – чи піде він у президенти. Не відповідав на прямі запитання журналістів щодо балотування і зізнавався, що йому подобається тримати людей "в очікуванні".

Про створення партії "Голос" Вакарчук заявив незадовго до інавгурації Зеленського, коли вже було зрозуміло, що розпуск Верховної Ради 8-го скликання неминучий. 

"Я йду, жертвуючи своєю кар’єрою і ставлячи на кон усю свою репутацію, щоб разом з чесними, порядними та професійними людьми, які знають, що робити, змінювати цю країну", – сказав співак у червні 2019 року. 

Популярність Вакарчука як лідера "Океану Ельзи", незаплямованість членів його команди та невелика конкуренція серед проукраїнських політсил дали новоствореній партії 5,82% підтримки і 20 крісел під куполом Верховної Ради – найменше з усіх парламентських політсил.

Читайте також: Святослав Вакарчук: Я ніколи не заявляв, що збираюся йти в президенти. Я нікому нічого не обіцяв

Щоправда, за останніми опитуваннями, зараз би партія "Голос" набрала б на виборах трохи більше 2%. Її обійшла б "Сила і честь", Радикальна партія, "Свобода" і навіть "Партія Шарія", яка на виборах 2019 року відстала від "Голосу" на 4 позиції. 

У 2019 під своїм ім’ям Вакарчук завів у Раду громадських активістів, колишніх журналістів, людей з бізнесу та з досвідом роботи в держструктурах. Про "Голос" до і після виборів говорять як про партію, за яку не соромно. Однак і як про партію, якої не чути. 

Цього скликання Вакарчук був значно активнішим
Цього скликання Вакарчук був значно активнішим
Фото: FB-сторінка Святослава Вакарчука

У парламенті з "Голосу" досить швидко спала етикетка "партія Вакарчука", адже іі лідер з відомого співака став малопомітним політиком. Фракцію в Раді очолив відомий політичний журналіст Сергій Рахманін, а в березні керівництво партією перебрала людина з бізнесу – Кіра Рудик. 

За майже рік у парламенті Вакарчук 18 разів виступав з трибуни і 13 – з місця. Востаннє – три місяці тому, 3 березня. 

Цього скликання Вакарчук був значно активнішим. Став автором або співавтором 18 законопроектів, 6 з яких набули чинності – це переважно зміни до вже наявного законодавства, звернення парламенту до інших держав, продовження санкцій. 

Подав 149 правок до закону "Про середню освіту", 26 з яких врахували. 11 правок до наявних законів щодо перезавантаження влади, з яких не врахували жодну. Як і в 6-му скликанні, не подав жодного депутатського запиту.

Замість комітету з питань свободи слова, як у 2007, обрав комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. Відвідав 75 засідань Ради, пропустив – 23.

Від імені "Голосу" Вакарчук ходив у студії телеканалів "1+1" та "Україна", де критикував Мінські домовленості, владу Порошенка, переконував у тому, що Україна має згадувати у травні про Другу світову як про день пам’яті, а не день перемоги. Багато говорив про цінності, об’єднання суспільства і прагнення до успішної України. 

Музику під час депутатства Вакарчук не покинув – напередодні Нового року виступав на корпоративі IT-компанії в Мінську, що викликало хвилю обурення в соцмережах, а на карантині записував новий альбом.

Читайте також: Вакарчук пояснив, чому пішов з керівництва "Голосу"

Про свою другу відставку Вакарчук повідомив теж менше ніж за рік у парламенті. 

Цього разу він не говорив про внутрішньопартійні суперечки та деморалізацію суспільства, а заявив про завершення своєї місії – привів "прекрасну" фракцію у парламент, нових професійних порядних людей. У подальших планах – освітній проект.

На уточнювальне запитання УП, чому йде з парламенту напередодні місцевих виборів, чим "закопує" і так низький рейтинг "Голосу", відповів: "Голос справиться з будь-якими викликами і все буде добре". 

Замість Вакарчука до Ради має прийти Аліна Свідерська, №19 у списку "Голосу". На момент виборів – директорка компанії з продажу електроенергії "Айсе хідро Юкрейн". 

Аліна Свідерська
Аліна Свідерська - наступниця Святослава Вакарчука
Фото: FB-сторінка Аліни Свідерської

Ольга Кириленко, УП



powered by lun.ua
Головне на Українській правді