Хватит танцевать чардаш с Медведем, или Открытое письмо к венграм

Понедельник, 11 апреля 2022, 20:00

Навесні 2014 року, після початку російської війни проти України, я вирішив, що більше ніколи не поїду до Росії. Зараз я близький до того, щоб ухвалити аналогічне рішення щодо Угорщини. Принаймні, поки вона не змінить свою політику до моєї країни.

До Будапешта я вперше потрапив підлітком з батьками. Потім – з другом дитинства, вже більш усвідомлено. Далі – два роки поспіль із великими компаніями приїжджав на фестиваль Sziget. Через кілька років – просто погуляти з друзями і сходити на самоті на концерт улюбленого Морріссі.

Пам'ятаю, яким дивовижним здався мені Будапешт під час останньої поїздки в жовтні 2016 року. Ми приїхали рано-вранці в неділю. На вулиці було безлюдно, похмуро, але по-весняному тепло. 

Вийшовши з хостелу, ми вирушили стандартним маршрутом до парламенту та набережної. В цей момент крізь хмари визирнуло сонце, висвітливши Дунай та сусідній берег. Я впіймав справжній дзен і зрозумів – це місто точно одне з найулюбленіших.

Я бував і в інших угорських містах – Егері, Мішкольці, Сентендре тощо. Щоразу Угорщина справляла на мене враження цивілізованої європейської країни. 

Країни, де самобутні традиції та культура, дивовижна мова, автентична національна кухня мирно вживаються з мультикультурним та мультинаціональним бекграундом. Як власне, і майже скрізь у Західній та Центральній Європі.

Пам'ятаю, як сильно ця глобалізація відчувалася в одному з найвідоміших руїн-пабів Будапешта Szimpla Kert. За географією відвідувачів можна було складати карту Європи. Внизу грав діджей, гості кочували з однієї кімнати в іншу, всім було затишно, як удома, жодних розбіжностей та протиріч не виникало.

Але втіленням цієї різноманітності, звичайно, був Sziget, який недарма називають "островом свободи". Потрапити на нього було моєю заповітною мрією, яка зрештою здійснилася двічі. 

Фестиваль справив на мене величезне враження. Ніколи раніше я не слухав наживо так багато улюблених європейських та американських виконавців, не бачив такої фантастичної консолідації людей різних національностей.

Sziget завжди був улюбленим європейським фестивалем українців, довкола нього збиралося ціле ком'юніті. Показово – мої друзі якось навіть організували спеціальний велопробіг на фестиваль зі Львова, проїхавши на велосипедах майже 600 кілометрів.

На території Sziget на алеї прапорів – улюбленому місці зустрічей для тих, хто шукає своїх співвітчизників – під українським прапором завжди було найбільше людей. 

А для будь-якого українського виконавця виступ на Sziget вважався заповітною мрією – такою ж, як для мене відвідування фестивалю в якості глядача.

На сцені Magic Mirror, де часто виступали травесті-артисти, збиралася не лише ЛГБТ-публіка, а й гетеросексуальна авдиторія. І ті, і інші поводилися чемно та разом танцювали під класну музику, яка звучала там вночі – Justice, Klaxons ремікси на Depeche Mode тощо.

Словом, на Sziget усім було начхати на національність, зовнішній вигляд, вік, сексуальну орієнтацію тощо. Ніхто не міряв черепа, але всі кайфували.

Реклама:

Росія бреше та вбиває

Декілька днів тому на парламентських виборах в Угорщині знову перемогла правоцентристська партія прем'єр-міністра Віктора Орбана "Фідес".

Я не живу в Угорщині, але з України мені здається, що "Фідес" прагне нівелювати все те, за що ми, українці, завжди любили Угорщину – мультикультурність та різноманітність. А її діяльність спрямована на розпалювання міжнаціональної ворожнечі, ксенофобії та гомофобії, а також на те, щоб змусити замовкнути всіх незгодних.

Можливо, саме цим Орбану так подобається Росія, яка давно веде подібну політику та методично посилює репресії проти інакодумців та слабозахищених груп.

Росія, яка поставила в основу свого державного курсу шалений мілітаризм та агресію проти сусідніх країн, які вирішили йти своїм шляхом. Таких, як Україна.

Росія, від економічної залежності від якої він не готовий відмовитись навіть у розпал її кровопролитної війни з Україною. Війни, яка є загрозою для всього світового порядку. Угорщини – зокрема.

Росія, режим якої побудований на пропаганді та лицемірстві. Росія, яка постійно бреше і робить те, в чому звинувачує інших.

Росія, яка називає війну з Україною "спецоперацією", спрямованою на "демілітаризацію" нашої країни, при цьому рівняє тут із землею житлові будинки, школи, дитячі садочки та лікарні.

Росія, яка називає українців нацистами, а війну "денацифікацією". І при цьому бомбардує Бабин Яр у Києві та Дробицький Яр у Харкові – сакральні місця для єврейського народу. А ще вбиває у власній квартирі в'язня Бухенвальда та ще трьох нацистських концтаборів, 96-річного Бориса Романченка, який пережив Голокост.

Росія, яка бреше, що Україна влаштовує на Донбасі геноцид, і при цьому по-звірячому ґвалтує, катує та розстрілює наших мирних громадян у Бучі, Маріуполі та інших містах просто за те, що вони українці.

Росія, яка намагається довести, що бомбила пологовий будинок у Маріуполі, бо там знаходилася якась база "Азова", хоча насправді від її авіаудару загинуло троє мирних жителів, зокрема дитина, яка не народилася.

Росія, яка прагне переконати світ, що це Україна запустила ракету, яка вбила 57 мирних жителів на вокзалі в Краматорську, попри те, що її пропагандисти опублікували новину про удар по Краматорську за п'ять хвилин до самого удару.

Цю брехливу виставу Росії можна продовжувати нескінченно. Орбан залишається одним із останніх лідерів у Європі, який вірить її, незважаючи на всю абсурдність. Або робить вигляд, що вірить, а насправді ставить свої корисливі інтереси вище за здоровий глузд.

Він вторить російській пропаганді та офіційно заявляє, що різанина в Бучі "могла бути інсценуванням", хоча величезна кількість свідчень очевидців прямо доводять, що це звірства російської армії.

Називає нашого президента Володимира Зеленського своїм супротивником поряд із Джорджем Соросом – улюбленою фігурою російської пропаганди, якого вона роками демонізує і підкріплює їм зловісний образ "Загнивающего Запада" – того самого, де давно правлять бездуховність і содом.

Здається, ще трохи, і Орбан змусить Sziget змінити формат і він із "острову свободи" перетвориться на "Нашествие" – російський фестиваль, де багато років записують до армії РФ.

А замість відомих зарубіжних хедлайнерів туди приїдуть виключно росіяни на чолі зі співачкою Чичеріною, яка з 2014 року підтримує російську агресію проти України, а нещодавно особисто зняла український прапор із мерії окупованого Енергодара.   

Реклама:

Не допустити історичної помилки

У "заграванні" з агресором Орбан забуває один незаперечний факт: Україна – мирна держава, яка ні на кого не нападала і завжди прагнула добросусідських відносин із сусідніми країнами.

У нас із сусідами можуть бути різні погляди на історію та національних героїв, на внутрішню політику та мовне питання, але зараз саме час консолідувати зусилля в боротьбі проти справжнього зла, яким є Росія.

Я вірю в те, що на відміну від своєї влади, жителі Угорщини розуміють, що Росія напала на Україну і не підтримують цю підлу та цинічну інтервенцію, внаслідок якої гинуть ні в чому не винні українці та українки.

Війну в серці Європи можна зупинити лише спільними зусиллями, одного героїзму наших військових замало. 

Ми навряд чи сподіваємося на різку зміну курсу угорської влади щодо України, але віримо, що угорці чинитимуть тиск на владу. З тією метою, щоб не допустити історичної помилки, за яку угорському суспільству потім буде так само соромно, як нащадкам СРСР – за радянські танки у Будапешті.

Дмитро Кузубов

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования

Какая модель развития военно-промышленного комплекса полезна для Украины?

Как масштабировать бизнес на западные рынки

Станьте на защиту Грузии

Может ли Украина догнать страны Европы по уровню жизни

Платить по счетам: как не превратить украинский (после)военный бюджет в долговую яму

Наука в Украине: перспективы развития и отдельные векторы изменений