Суд над Порошенком. Розбираємо деталі справи

Четвер, 2 липня 2020, 11:37
Фото: Михайло Палінчак

Ранком 1 липня Петро Порошенко приїхав на допит до Державного бюро розслідувань. Але свідчення п'ятий президент так і не дав. Він влаштував демарш та відмовився не тільки відповідати на запитання слідчих, а й взагалі брати повістки на інші дати.

Після виходу з ДБР велика колонна прихильників Порошенка з ним на чолі пройшла центром міста, розмахуючи партійними й українськими прапорами та співаючи патріотичних пісень. Симпатики ексгаранта направились до будівлі Печерського суду Києва, де продовжилося засідання з обрання йому запобіжного заходу.

Це засідання стало другим – суд намагався обрати експрезиденту запобіжний захід ще 18 червня, але тоді його перенесли.

До початку того засідання в мережі ширилась інформація, що особисто генпрокурорка буде просити відкласти засідання. Це пояснювали трагічною обставиною в родині Порошенка.

Напередодні помер його 84-річний батько. Соратники експрезидента згадували це у промовах і говорили, що серце Олексія Порошенка зупинилось через переслідування сина. На цьому фоні прокуратура нібито мала дати час опонентові на прощання та поховання близької людини.

Проте ексгарант таку "люб’язність" не прийняв. Разом із захистом він звинуватив генпрокурорку в "спекуляції на смерті" й заявив, що хоче розібратись зі справою тут і зараз.

Але суд із ситуації вийшов. Засідання відклали, хоч і з іншої причини. Проти волі адвокатів суддя вирішив дати їм час на ознайомлення з позицією прокуратури, яка змінилась просто на ходу.  Порошенка передумали арештовувати і тепер вимагали від нього лише офіційної обіцянки добре поводитись і не тікати. 

 
Симпатики ексгаранта направились до будівлі Печерського суду Києва, де продовжилося засідання з обрання йому запобіжного заходу
Фото: Facebook Петра Порошенка

Порошенко в суді

Друге засідання з обрання запобіжного заходу розпочалось з традиційного мітингу. 

На ньому депутати "Європейської солідарності" та прихильники Порошенка звично закидали команді Зеленського реванш проросійських сил. 

Лунали звинувачення в тому, що представники нової влади "з'їхали з глузду у своїх підозрах" та "реалізують сценарій, написаний у Кремлі". Порошенко запевнив: вони прийшли до суду саме для того, щоб цей сценарій зупинити.

Теза про підігравання Путіну, яку він активно використовував під час президентських перегонів, пройшла червоною ниткою і під час двох виступів Порошенка в суді. 

П'ятий президент України завжди вирізнявся ораторською майстерністю та вмінням використати будь-яку нагоду, аби перетворити хвилинний виступ ледь не на програмний спіч. 

Обидві промови Порошенка в суді рясніли троллінгом та крилатими виразами. На відміну від традиційно красномовного та емоційного експрезидента, його опоненти поводилися стримано та навіть скуто. 

Розпочав Порошенко з несподіваної фрази, що по суті справи, всупереч рекомендаціям захисту, хоче повністю погодитися з позицією прокурора. "Рябошапки" – додав він після паузи. 

За словами Порошенка, Рябошапка вважав цю підозру "юридичним трешем", за що і поплатився посадою:

"Це дуже небезпечно для генпрокурора казати правду. Саме за це, за відмову підписати "треш", генпрокурор Рябошапка був відправлений у відставку".

Він припустив, що чинна генпрокурорка Венедіктова в глибині душі погоджується з Рябошапкою, але через залежність від президента Зеленського боїться за свою долю. 

"Зніміть з неї цей тягар, відведіть її. Шануйте і поважайте жінку…" –  драматично благав він. 

 
Не обійшлося без сварки. Нардепи "Євросолідарності" полаялися з прокурорами, які попросили долучити до матеріалів розслідування відомості про вплив Порошенка на нардепів партії
Всі фото: Михайло Палінчак

"Українська правда" раніше писала, що однією з причин "розправи" над Рябошапкою була образа Зеленського, що "на 100% свій генпрокурор" не здійснив його бажання та не відправив Порошенка за ґрати. 

Не обійшлося без сварки. Нардепи "Євросолідарності" полаялися з прокурорами, які попросили долучити до матеріалів розслідування відомості про вплив Порошенка на нардепів партії.

"Встановлено, що Порошенко Петро, будучи головою фракції політичної партії "Європейська солідарність", маючи вплив на народних депутатів політичної партії...", – говорив один з прокурорів. 

У відповідь вибухнула депутатка Ірина Геращенко:

"Ми незалежні депутати, це ви – шавки Венедіктової. Це приниження... За нас голосували мільйони людей. Це що таке? Ми хочемо свідчити про нашу незалежність. На нас ніхто не тисне".

Отримали прокурори й за те, що назвали Порошенка головою фракції, хоча на сайті Ради значаться, що співголовами є Ірина Геращенко та Артур Герасимов.

Під час сварки у п’ятого президента не витримали нерви. "Бреше, злочинець…с*ка" – вилаявся він у бік прокурорів. 

Що відбувалось у суді, де розглядалась перша з 24 справ проти Петра Порошенка, якими були аргументи обвинувачення і захисту читайте нижче.

У чому підозрюють Порошенка. Дійові особи та суть підозри

Прокурори на засіданні: Ігор Іванцов, Олександр Литвинюк, Дмитро Нестеренко, Станіслав Попазов, Вадим Каракай.

Вимога: на час слідства призначити Порошенку "особисте зобов’язання" до 10 липня.  Зокрема, заборонити йому залишати Київ, здати паспорти і з’являтись за першими викликами правоохоронців.

Суть підозри: Порошенко, будучи президентом, переконав голову Служби зовнішньої розвідки Єгора Божка призначити своїм першим заступником Сергія Семочка – попри вже наявного заступника та відсутність штатної посади для ще одного.

Прокурори зачитали версію підозри ДБР, оприлюднену 10 червня. Вона дещо відрізняється від підозри, яку п’ятому президенту готували на початку березня – тоді, за версією ДБР, Порошенко не схиляв Божка до призначення Семочка, а призначив його "з прямим умислом захопити владу".

Сергій Семочко працював у структурах СБУ з моменту її заснування, тривалий час і в Криму. Після окупації півострова переїхав до Києва, де очолив одне з управлінь відомства. 

У 2018 році журналісти опублікували розслідування про те, що родичі Семочка володіють елітними будинками під Києвом загальною вартістю близько 8 млн доларів та паспортами Росії. За даними ЗМІ, його близькі постійно "курсують" між Києвом та окупованим Кримом.

3 жовтня 2018 року Національне антикорупційне бюро за матеріалами журналістського розслідування відкрило справу про незаконне збагачення стосовно Семочка. Згодом в СБУ повідомили, що розпочали кримінальне провадження за статтею "державна зрада".

Контррозвідка підтвердила, що дружина та дочка Семочка мають російське громадянство. Сам Семочко заявив, що не має стосунку до будинків під Києвом вартістю в мільйони доларів, а його дружина є виключно громадянкою України.

12 квітня 2019 року, на сьомий місяць після оприлюднення  журналістського розслідування, Порошенко звільнив Семочка.

Два перших заступники

На момент призначення Семочка у Божка вже був перший заступник – Андрій Алєксєєнко, призначений на посаду Порошенком у 2017 році. Посада другого заступника не передбачена ні законом "Про службу зовнішньої розвідки", ні її штатним розкладом. Тобто, за словами прокурора, Порошенко схилив очільника розвідки до незаконного рішення і робив це "умисно, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та передбачаючи їхні наслідки".

 
Порошенко запевнив: вони прийшли до суду саме для того, щоб зупинити кремлівський сценарій

Далі Порошенко дав вказівку підготувати проєкт указу про призначення Семочка, попри відсутність такого подання від Божка (стаття 6 закона "Про службу зовнішньої розвідки" встановлює, що першого заступника та заступників призначають за поданням голови служби) і відсутність посади другого заступника у штаті. І врешті 31 липня 2018 року Порошенко підписав наказ про призначення Семочка. 

Божок знав, що Семочка призначили без його подання та погодження секретаря РНБО – утім однаково підписав наказ про початок виконання обов’язків і представив колективу. Семочко залишався на посаді до 12 квітня 2019, доки про його звільнення не оголосив Порошенко на "Олімпійському" – під час дебатів із Зеленським.

Наслідки незаконного, за версією прокурорів, призначення: Семочко отримав безпідставний доступ до документів з державною таємницею та виплати в розмірі 1 559 331 гривень.

Якщо коротко, Порошенка підозрюють в тому, що він підбурив очільника Служби зовнішньої розвідки вчинити злочин – перевищити свої повноваження. Сам злочин полягав у виданні "злочинного наказу" і нібито спричинив "тяжкі наслідки в умовах особливого періоду".

Все це юридично вклали в три статті кримінального кодексу: перевищення влади, виконання явно протиправного наказу та співучасть, тобто підбурювання. Найтяжче можливе покарання за таких умов – до 10 років в’язниці.

 
Друге засідання з обрання запобіжного заходу розпочалось з традиційного мітингу 

Що кажуть свідки у справі (озвучено прокурорами)

Сергій Семочко, перший заступник голови СЗРУ. Посаду першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки йому запропонував сам Порошенко на зустрічі в Адміністрації президента – і він погодився. Знав, що посада вже була зайнятою. Для "з’ясування підстав", до АП викликали Божка, де той зустрівся з Семочком.  

"Під час особистої зустрічі Божка та Семочка, під час якої з’ясовувалися ці обставини, Божок запевнив, що ніяких проблем у цьому випадку немає. Ці питання будуть зняті в подальшому після призначення Семочка на цю посаду", – заявив прокурор.

Семочко отримав доступ до держтаємниці "відповідно до посадових повноважень", а також відповідно до письмових резолюцій самого Божка.

Геннадій Гарбар, начальник управління кадрів СЗРУ. Призначення Алєксєєнка на посаду було з дотриманням вимог законодавства – він готував для цього документи за усною вказівкою Божка. Натомість про призначення на цю ж посаду Семочка дізнався від працівників служби, обставини процесу йому не відомі. 

Для Семочка у СЗРУ впровадили посаду, яка не передбачена штатним розкладом. 

Гарбар начебто повідомив Божку, що таке призначення суперечить закону "Про службу зовнішньої розвідки". На що Божок відповів, що вирішить ці питання, це його компетенція.

Томко Д.В., начальник фінансово-економічного управління СЗРУ. Також не знає про підстави призначення Семочка. Розповів, що на посаді першого заступника Семочко отримував зарплату та "інші види забезпечення".

Шейко Ю.В., начальник одного з управлінь СЗРУ. Звернувся до Божка з тим, що Семочко не уповноважений отримати доступ до державної таємниці – тоді Божок сказав надавати Семочку доступ за його письмовими резолюціями.

Також під час його допиту "підтверджено всі інші обставини, які з’ясовані під час інших допитів".

 
Депутати "Європейської солідарності" та прихильники Порошенка звично закидали команді Зеленського реванш проросійських сил

Клопотання Венедіктової

Прокурори зачитали кілька клопотань генеральної прокурорки Ірини Венедіктової з проханням долучити до справи деякі матеріали:

Перше. Документ про наявність матеріалів щодо коштів СЗРУ на утримання Сергія Семочка в Управлінні режимно-секретної роботи та захисту інформації ДБР, а також даних щодо його роботи з документами, які становлять держтаємницю. Додаток до клопотання – копія довідки слідчого з експертним висновком щодо витрат на Семочка.

Друге. Матеріали, які підтверджують, що 10 червня 2020 року сторона обвинувачення "здійснила вичерпні заходи", щоб вручити Порошенку підозру, пам’ятку про обов’язки підозрюваного, а також клопотання про обрання запобіжного заходу. Додатки до клопотання – два допити понятих, прокотол з огляду 30-хвилинного відео, на якому зафіксували вручення повідомлення про підозру.

Третє. Матеріали, які нібито підтверджують, чому до Порошенка необхідно застосувати запобіжний захід. Зокрема документи про його матеріальний стан.

"У разі притягнення Порошенка Петра Олексійовича до відповідальності, з метою переховування від органів досудового розслідування та суду він має можливість виїхати за межі України, зокрема до королівства Іспанія, де користується відповідним майном", – заявив один з прокурорів.

 
На думку адвокатів, підозру Порошенкові так і не оголосили належним чином

Також серед ризиків прокурори називали те, що Порошенко ігнорує виклики правоохоронців, "використовуючи свій статус", може перешкоджати кримінальному провадженню, має вплив на депутатів як голова фракції "Європейська солідарність". Хоча він не є головою фракції "ЄС" у парламенті. 

У квітні спікер Ради заявляв, що Порошенко став співголовною, утім на сайті ВР цих змін немає. Офіційними співголовами "ЄС" у парламенті залишаються Ірина Геращенко та Артур Герасимов.

"Вказані дії вчиняються з метою тиску на працівників правоохоронних органів, які під час виконання службових обов’язків розслідують кримінальне правопорушення, пов’язані з можливою причетністю до них Порошенка.

Здійснення умисного спотворення інформації про дії правоохоронців у спосіб, який формує потрібну йому точку зору, громадську думку на свою користь, чим створює збурення у суспільстві, що може…", – на цих словах прокурора вкотре перекричали депутати "Європейської солідарності".

Наостанок захист попросив застосувати до Порошенка "особисте зобов’язання" до 10 липня – до цього часу треба завершити слідство або клопотати про його продовження, що і збирається робити прокуратура

Позиція захисту Порошенка

Захисники Порошенка: Ігор Головань та російсько-український адвокат Ілля Новіков, відомий захистом українських політв’язнів Кремля.

Вимога: не застосовувати до Порошенка запобіжний захід, тобто відпустити, поки триває слідство. 

Аргументація: Захист, як і сам експрезидент, вважає справу політичною, претензії слідства  – необґрунтованими.

Ба більше, на думку адвокатів, підозру Порошенкові так і не оголосили належним чином. Тому вони навіть не вважають свого підзахисного підозрюваним.

Через порушення процедур захист також вимагав відсторонення нинішніх прокурорів від розслідування.

 
Обидві промови Порошенка в суді рясніли троллінгом та крилатими виразами

Президенту – президентський суд

Особливості цієї справи такі, що основні факти, з яких вона складається, ніхто не заперечує. Призначення Семочка було – це факт. Порошенко це призначення підписував. І на той момент у розвідці дійсно вже був перший заступник.

Тому питання суто в законності та мотивах цього призначення. Тут позиція сторін і розходиться.

"В цілому, повідомлення про підозру зводиться до визначення указу президента України як явно злочинного. І чому? А виявляється тому, що він не відповідає структурі Служби зовнішньої розвідки", – обурювався в суді адвокат Головань.

Він наполягає: законність актів президента, які обов’язкові до виконання по всій Україні, має право визначати лише Конституційний Суд. Слідство і прокуратура до КС не звертались. При цьому правоохоронці "завідомо оголосили указ президента злочинним". 

Повноваження президента – теж питання виключно Конституції. Захист апелює до того, що лише основний закон визначає права і обов’язки глави держави, всі інші документи є нижчими в ієрархії. Тому визначати, що може, а що не може робити президент, потрібно за Конституцією, а не законами про СЗР, наприклад.

Позиція захисту полягає в тому, що, згідно з Конституцією, президент вирішує питання організації та порядку діяльності розвідки. Те, що в законі йдеться про першого заступника голови СЗР в однині, на думку адвокатів, не може обмежувати конституційне право глави держави:

"Аби надати своїй провокації вигляду правдоподібності, генеральний прокурор і слідчий, і група (прокурорів – УП), намагаються гратися у філологічні тонкощі з одниною і множиною… Мовляв, той факт, що перший заступник згадується в законі в однині, це обмежує кількість перших заступників. Насправді норма закону лише констатує повноваження президента призначати керівництво Служби зовнішньої розвідки".

Головань навіть порівняв цю ситуацію зі структурою керівництва прокуратури. До її реформи восени 2019 року в законі теж згадувався лише один перший заступник генерального прокурора, але їх на той момент було троє.

 
Захист, як і сам експрезидент, вважає справу політичною, претензії слідства  – необґрунтованими

Адвокат провів паралель і з чинним президентом Володимиром Зеленським. Мовляв, у законі, на який посилається слідство у "справі Семочка прописано, що всі акти президента мають проходити через Секретаріат. Але в Зеленського є Офіс. Що все одно не робить його укази незаконними, адже Конституція і прописані там права президента – понад усе.

Не погоджується захист і з "тяжкими наслідками", які нібито відчула на собі держава через призначення Семочка.

Зокрема, щодо збитків, нібито нанесених державі, коли розвіднику платили зарплату. Адвокати наполягають: оплата за роботу є конституційним правом громадян. Семочко роботу на своїй посаді виконував, а тому збитками його дохід вважати не можна.

За словами Голованя, Рахункова палата, яка контролює в Україні використання бюджетних коштів, відповіла адвокатам, що досліджувала зарплату Семочка і не знайшла там порушень.

Ще один наслідок – ймовірне незаконне допущення Семочка до держтаємниці. Однак, наголошують захисники, він і раніше працював у керівництві СБУ, а тому все одно мав допуск до таємної інформації.

Захист також апелював до того, що раніше суд назвав необґрунтованою підозру колишньому очільнику СЗР Єгору Божку, якого слідство вважає виконавцем злочину з призначення Семочка. Ухвалив це рішення про необґрунтованість ніхто інший як той самий суддя Сергій Вовк, який нині який вирішує питання запобіжного заходу для Порошенка.

Рішення суду щодо Божка не оприлюднене в реєстрі – за словами захисту Порошенка, воно засекречене. Однак там нібито йдеться, що ексголова розвідки просто виконував свої повноваження, коли прийняв Семочка у відомство.

Крім того, сторона Порошенка не вважає його підозрюваним взагалі. Мовляв, оголошення підозри так і не сталось. 

За законом це мала зробити генпрокурор, адже Порошенко – депутат. Вона доручила роботу своєму підлеглому. Але, як стверджує захист, на момент, коли експрезиденту намагались вручити підозру, Ірина Венедіктова не підписала спеціальну постанову про доручення. Про це Порошенку та адвокатам нібито говорила і вона сама, і її підлеглий. Наразі цей документ у справі є, але він, на думку захисників, з’явився пізніше, заднім числом

Очільниця прокуратури це заперечує.

 
Лишившись без посади, Порошенко сам потрапив у жорна української несправедливості
Фото:  Facebook Петра Порошенка

Присоромили прокурорів також за раптову зміну позиції – спершу вони жадали арешту Порошенка, а потім передумали, пославшись на його обіцянку не тікати.

"Ніхто не може повірити, що ви серйозно вірите в те, що публічна заява особи, якій, як ви мотивували, загрожує до 10 років позбавлення волі, має бути достатньою підставою, щоб змінити пропозицію з тримання під вартою на пропозицію особистого зобов’язання. Вам не повірять, і суд вам не повірить, у вашу щирість", – говорив Ілля Новіков.

Генпрокурорці дорікнули за порушення презумпції невинуватості. У відеозверненні напередодні Венедіктова закликала експрезидента "доводити свою невинуватість в суді", хоча закон зобов’язує правоохоронців доводити провину людини, а не навпаки.

"Якщо буде визнано обґрунтованість цієї підозри, це означає, що ніхто в Україні не повинен виконувати укази президента. А це дуже серйозна небезпека для держави…  Тому я прошу не наражати державу на небезепеку", – підсумував у суді адвокат Головань із пафосом.

*** 

До Петра Порошенка протягом його каденції часто виникали питання в опозиціонерів, незалежних журналістів та активістів. Оточення президента було оповите корупційними скандалами, іноді зухвалими і переповненими брехні.

При цьому Петро Олексійович не поспішав ставити на ноги судову та правоохоронну системи. Ця реформа завжди більше потрібна опозиції, ніж владі. І лишившись без посади, Порошенко сам потрапив у жорна української несправедливості – ба більше, до скандального судді Сергія Вовка. Адже переслідування експрезидента, якому за рік змогли пред’явити лише призначення розвідника, не може не викликати сумнівів навіть в його опонентів.

Нині питання справедливості та реформ уже треба адресувати Володимиру Зеленському. Одним із головних гасел його команди було покарання попередників. Але яким би не був запит суспільства на "посадки", влада не має керуватись жагою до помсти. Будь-які "посадки" повинні ґрунтуватись на законності. І ці процеси мають бути системними.

Інакше кожні п’ять років історія буде повторюватись. Змінюватимуться лише дійові особи.

Ольга Кириленко, Соня Лукашова, Катерина Рещук, УП

Чому вам варто приєднатися до Клубу УП?
Ольга Кириленко, журналістка УП
Нам усім хочеться бути частиною якоїсь групи – місця, де можна говорити, слухати, радити та впливати. Якщо вам цікаві люди, історії, процеси навколо (та головне, як вони відбуваються і що буде у підсумку) – Клуб "Української правди" буде вашим найкращим варіантом. І нашим, мабуть, теж.


powered by lun.ua
Головне на Українській правді