Зворотний відлік. Як Банкова конфліктує з суспільним мовником і чому Офіс президента обирає спікерів на ефіри

Середа, 20 жовтня 2021, 19:00
Колаж: Андрій Калістратенко

Ранок 20 жовтня почався для Офісу президента Володимира Зеленського, серед іншого, звинуваченням у тиску від незалежного телеканалу "UA: Перший". Це суспільний мовник, створений у 2014 році на базі колишньої державної телерадіокомпанії. 

Ведучі Мирослава Барчук і Павло Казарін написали, що Банкова висуває вимоги, за яких спікери від влади братимуть участь в ефірах. Пізніше підконтрольний експрезиденту Петру Порошенку телеканал "Прямий" теж заявив, що ОП ретельно контролює присутність "слуг народу" у студіях.

Це вже не перший скандал у стосунках влади з медіа. Ще на початку каденції Зеленського перший голова його Офісу Андрій Богдан говорив, що команді президента не потрібні журналісти. З того часу змінився і керівник ОП, і його радники, і прессекретар президента. Але напруга в стосунках зі ЗМІ нікуди не поділась. 

У перший рік Зе!Команда неодноразово заявляла про бажання в той чи інший спосіб контролювати інформаційний простір: карати журналістів за "дезінформацію", вводити для них "знак якості" чи розробити "стандарти новин".

Сам президент із болючим ставленням до критики обирав записати чергове відео в Tesla замість вийти на пресконференцію. А його речниця могла дозволити собі відштовхнути журналіста від глави держави. 

Водночас, на Банковій говорили про свободу слова з політиком і колишнім соратником Віктора Януковича Андрієм Портновим.

Депутат від "Слуги народу" Максим Бужанський називав "тупою вівцею" журналістку. Голова ОП Богдан – "парахоботіками" своїх критиків після журналістського розслідування. Зеленський – "хлопчиком" розслідувача Михайла Ткача.

На нещодавний скандал із перешкоджанням журналістам програми "Схеми" в державному Укрексімбанку Офіс президента відреагував лише після того, як з’явилось відновлене відео нападу і заперечувати брехню чиновників стало неможливо.

На початку жовтня "слуги народу" вирішили бойкотувати одного з лідерів серед політичних ток-шоу країни – "Свободу Савіка Шустера". Одні називали причиною підтримку телеведучим звільненого спікера Ради Дмитра Разумкова, інші – підтримку олігарха Ріната Ахметова.

Критику в свій бік Офіс Зеленського, як і попередники, постійно пов’язує із замовленнями політичних опонентів. Навіть тоді, коли вона лунає від незалежних ЗМІ, які так само критично ставляться і до опозиційних політиків.

Так було, наприклад, з міжнародним розслідуванням Pandora Papers про офшори публічних діячів з усього світу, в яке потрапив український президент і в якому він побачив "руку" Петра Порошенка.

Так само у матеріалах "Української правди" Банкова регулярно бачить підступи ворогів, до яких записує і самих журналістів.

Слухайте подкаст УП: В Офісі президента багато конспірологічних думок: Говоримо про реакцію ОП на критичні публікації ЗМІ

Розповідаємо, що сталось у відносинах суспільного телеканалу та Офісу президента, чому журналісти вирішили публічно заявити про тиск, як влада обирає спікерів на ефіри та чи дійсно Банкова суворо контролює цей процес.

Заява про тиск

Мирослава Барчук і Павло Казарін ведуть на "UA: Першому" щотижневе ток-шоу "Зворотній відлік", що наразі фінансується за рахунок американського гранту.

Воно стартувало на каналі суспільного мовника у період президентської кампанії 2019 року. Саме в їхній студії дебатували кандидати. І саме до них тоді вирішили не приходити лідери перегонів, надавши перевагу лояльним ЗМІ чи власним майданчикам.

Барчук працює в журналістиці з 90-х років, Казарін – з першої половини "нульових". У різні роки ведучі були переможцями премії "Високі стандарти журналістики". Обидвоє є лауреатами Премії Георгія Гонгадзе. Казарін у 2020 році, Барчук – у 2021.

Барчук розповідає УП, що відносини редакції "Зворотнього відліку" із ЗеКомандою протягом останнії 2,5 років були рівними:

"Хоча спікери узгоджувались з пресслужбою і ОП віддавна. Тобто звична практика попередніх скликань, коли народних депутатів можна було запросити на ефір особисто, практично припинилась після парламентських виборів".

Конфлікт між редакцією програми і владою почав набирати обертів під час двох останніх ефірів. За словами журналістів, Офіс президента почав ставити їм умови: щодо кількості спікерів або неучасті опонентів.

11 жовтня з ОП хотіли нав’язати редакції двох власноруч обраних спікерів замість одного. У випадку відмови обіцяли взагалі не відправляти в ефір про енергетичну безпеку нікого.

18 жовтня "слуги" проігнорували програму, що була присвячена, зокрема, бюджету на 2022 рік і закону про олігархів. У студії були опозиційні депутати, політолог, журналіст, і не було гостей від влади.

"Ми пробували кілька днів запросити представників народних депутатів від "Слуги народу". І це було безрезультатно, оскільки пресслужба фракції, а також народні депутати виставили умову, щоб не було на ефірі Гео Лероса, якого ми вже до того запросили", – заявила в ефірі Барчук.

Вона сказала, що редакція сприймає будь-які ультиматуми і вимоги як тиск і шкодує, що "слуги" не прийшли.

Журналістка розповіла УП, що проблема була лише в участі Лероса, який посварився із колишніми колегами по "монобільшості" і був виключений з фракції. Він неодноразово публікував компрометуючі для ОП матеріали і блоги про Зеленського з дуже різкими висловами.

Відповідь не забарилась. Першим на захист влади став колишній журналіст Сергій Лещенко, який публічно підтримує Зе!Команду. Того ж вечора він назвав телепрограму "дуже сумним видовищем":

"Це був ефір у стилі – щось середнє між "5 каналом" і "Прямим каналом". Абсолютно заангажований, по-перше. Мова не йде про жоден баланс думок, у студії не було жодного представника тієї сили, на адресу якої були всі претензії".

Після цього ведучі Суспільного відповіли постами у facebook з уже ширшою заявою про тиск і її передісторію. Вони закликали колег говорити про подібні випадки, а депутатів – не брати участі в шантажі та "захищати парламентську демократію в країні, бо авторитаризм є загрозою для всіх".

"Ми вважаємо, що не лише ультиматуми і умови є тиском, – пояснює Барчук. – Неявка представників влади на ефіри – це теж тиск. Бо це призводить до дисбалансу в ефірах, відсутності позиції влади, і, як наслідок, звинувачень у порушенні стандартів".

Чому вам варто приєднатися до Клубу УП?
Ольга Кириленко, журналістка УП
Нам усім хочеться бути частиною якоїсь групи – місця, де можна говорити, слухати, радити та впливати. Якщо вам цікаві люди, історії, процеси навколо (та головне, як вони відбуваються і що буде у підсумку) – Клуб "Української правди" буде вашим найкращим варіантом. І нашим, мабуть, теж.

Реакція влади

"Слухайте, по-чесному, щодо Суспільного немає ніякого скандалу. Вони кличуть якихось дивних спікерів, яких суспільство навіть не знає, перегляди у них не особливі – щиро кажучи, туди ніхто особливо йти не хоче", – анонімно каже УП один із нардепів "Слуги народу".

Таку стратегію обрали у владі і для публічного захисту: говорити про низькі рейтинги програми. Мовляв, сенсу тиснути немає.

"Чесно кажучи, неможливо уявити навіть гіпотетично тиск на цю програму, яка взагалі не помітна на політичному полі, – відповідає на закиди радник голови Офісу президента Михайло Подоляк, який курує медіа-напрямок. – Ні в якому разі не хочу казати щось погане про креатив авторів, але я про об’єктивність… Спеціально зараз перевірив, який у цієї програми рівень телеперегляду – абсолютно відсутність на відповідному ринку. То які резони?"

У "Зворотного відліку" справді невеликі рейтинги, розповідає УП шеф-редакторка "Детектора медіа" Наталія Лигачова.  

Але на це є суб'єктивні причини, їм дістався державний канал з хронічним недофінансуванням і технічно відсталий. І якраз влада би мала демонструвати підтримку суспільному мовнику появою керівництва країни в ефірах, а не "взрощувати" той же канал "Дім", – вважає Лигачова.

При цьому радник Єрмака прямо не відповів на питання УП: чи висували "Зворотному відліку" ультиматуми щодо участі "слуг". Подоляк каже, що заяву про тиск необгрунтовані, а ультиматуми – не мають сенсу, оскільки "одразу все буде відомо":

"Якщо представники пресслужби партії – підкреслю, саме партії – пропонують підвищити представництво партії і запитують, чи буде відповідне представництво всіх інших парламентських партій без виключень на основі особистих симпатій чи антипатій, то це звичайний демократичний процес".

Співрозмовник УП у президентській фракції теж не бачить нічого поганого у бажанні влади надсилати більше своїх представників, ніж просять журналісти: 

"А чому це ви вважаєте, що в нас не може бути більше одного спікера в студії? Чому "Голос" який розколовся на дві частини, в якому 10 людей, має одного спікера в ефірі, і "Слуга народу" з 240 депутатами має так само одного спікера?"

Такий підхід медіа "слуги" вважають "нечесним".

"Це ж приходите на ефір і ви сидите там один, а всі інші позиційні спікери – роблять винними в усьому владу і ти як дурень віддуваєшся. Тому це нормально, що від нас трохи більше спікерів з точки зору дотримання балансу сил", – обурюється депутат.

У цьому другий шлях захисту від звинувачень – закидати журналістам Суспільного заангажовану і незбалансовану роботу. Критично налаштовану студію представники влади трактують як несправедливу чи необ’єктивну.

Подоляк, відповідаючи на питання УП, назвав "Зворотній відлік" "заполітизованою та суто агітаційною програмою" і звинуватив її у недотриманні низки стандартів: балансу думок, рівності позицій, повноти і достовірності інформації, відокремлення фактів від оцінок.

Не можна сказати, що ток-шоу дотримується всіх журналістських стандартів", – коментує УП Наталія Лігачова, "Детектор медіа" раніше фіксував порушення в ефірі шоу Барчук і Казаріна. – Але це все одно небо і земля в порівнянні з іншими каналами, на які ходять слуги, – підсумовує Лігачова. - І так – питання, яке відношення має Лерос до бюджету, є. Але влада точно не може диктувати умови і закликати скасовувати запрошення когось з експертів".

Співрозмовник УП у "Слузі народу" так описує історію із Суспільним:

"Ми знаємо ці ефіри – будуть депутати, які ображені на нашу фракцію – їх точно буде не один нардеп. І я не бачу ніякої проблеми в тому, що від нас просили 2 депутатів, щоб ми могли їм опонувати. Який тиск? Тобто вони хочуть робити нас хлопчиками для биття в прямому ефірі, а ми не маємо права захищатися?"

Сам Зеленський відреагував на звинувачення за пів доби, назвавши їх "хайпом", і заперечивши контроль свого Офісу за походами "слуг" на ефіри: "Мені здається, що вони вільні люди". 

А ще назвавший дивною ситуацію, за якої "державне телебачення заявляє про тиск з боку держави".

Як влада відбирає спікерів на ефіри

Нардепи від "Слуги народу" є частими гостями телеефірів.

Як вони самі розповідають, потрапити на них можна двома шляхами – через запрошення від гостьового редактора та через партійну пресслужбу.

"Наша пресслужба допомагає заповнювати графіки ефірів. Це особливо допомагає, коли в штаті немає помічників, хто б могли за це відповідати. Також пресслужба може сама пропонувати депутатам ефіри, коли немає адресного запиту від редакції каналу. У моєму випадку це працює так", – розповідає УП депутатка Марина Бардіна.

"Я комунікую напряму або через колег з пресслужби фракції, і вважаю, що це правильно, бо має бути якась координація. Медійний відділ має розуміти, де яка тема і хто з неї найбільш компетентний. Це базове правило для пресслужб великих колективів", – додає її колега Євгенія Кравчук.

Великі телеканали, на кшталт 1+1, "Україна 24" зазвичай працюють саме через пресслужбу, менші або ті, що просять  короткого включення в ефір, пишуть напряму, розповідає УП нардеп від "Слуги народу" Олександр Качура.

"Якщо це моя тематика, є адресне запрошення, і встигаю по справах комітету, по інших питаннях, то я йду на ефір. Стараюсь ходити хоча б на один ефір в тиждень, щоб відстояти позицію президента і партії", – ділиться Качура.

Усі троє депутатів кажуть, що самостійно вирішують, на який телеканал іти та про що на їхніх ефірах говорити.  

Втім насправді ефіри нардепів не обходяться без пильного ока Банкової. Принаймні частина з них так точно.

Офіс президента, за даними УП, опікується чотирма найрейтинговішими програмами – "Свобода слова Савіка Шустера", "Свобода слова" на ICTV, "Право на владу", "Ток-шоу №1 з Василем Головановим". Усі інші перебувають у віданні партійної пресслужби.  

Курує ефіри профільний радник Єрмака Михайло Подоляк. Він напрацьовує смисли, теми, які мають піднімати депутати, та варіації того, як вони можуть "мочити" конкурентів. 

А його помічник, Борис Тизенхаузен, проганяє "слуг" по потенційних запитаннях і наголошує на ключових меседжах ОП. Усього в пулі спікерів "слуг" близько 40 людей.

"Слуги", за даними УП, мають блоки на відвідування каналів Порошенка, Медведчука та каналу "НАШ" Євгена Мураєва. Після тамтешніх ефірів депутати нібито самі скаржились, що їх там ображають і ставляться як до бидла.

Технічно на самі телеканали звертається Рена Назарова, екстелеведуча та ексдепутатка Київради від УДАРу, дружина політика Юрія Збітнєва. За даними УП, вона погоджує з Подоляком спікерів і пропонує їх каналам.

За словами самого Подоляка, Назарова працює старшим консультантом апарату Верховної Ради і брифує депутатів перед ефірами. 

Саме Назарова, за словами Мирослави Барчук, два тижні тому відмовилася делегувати на Суспільне представника монобільшості. До неї редакцію переспрямувала речниця фракції Юлія Палійчук.

"Усі кандидатури депутатів від "Слуги народу" проходять узгодження пресслужби, ми звикли до цього, хоча це дуже ускладнювало процес підготовки ефірів.  Неодноразово депутати від СН спочатку приймали особисте запрошення, а пізніше скасовували свій прихід на ефір, пояснюючи це забороною Офісу", – розповідає Барчук.

"Це стосується гостей від монобільшості не лише на Суспільному, а й на телеканалі Еспресо, де я паралельно працювала", – додає вона. 

***

Два роки тому Зеленський кликав свого попередника на "Олімпійський" зі словами "усі канали мають право транслювати дебати" та "усі журналісти мають право бути присутніми". 

Що нині символічно – уникаючи законних дебатів на Суспільному.

Зараз же президент і його команда не лише, м’яко кажучи, не знайшли спільної мови з журналістами, а й, здається, в принципі не зрозуміли значення інституту журналістики в суспільстві та Суспільного як її особливої форми зокрема.

Називаючи головну політичну програму UA:Першого "взагалі непомітною на політичному полі" влада б’є не по її творцях чи глядачах, а радше по собі, підкреслюючи власну необізнаність.

Щоб Суспільне бачили "і в Україні, і за кордоном", як того хоче президент, воно має бути видимим, перш за все, для самої влади.

Ольга Кириленко, Соня Лукашова, УП



powered by lun.ua
Головне на Українській правді