Зеленський vs журналісти. Чому не всі ініціативи президента корисні

Катерина РещукКатерина Рещук, Соня ЛукашоваСоня Лукашова
фото: пресслужба президента
8391 перегляд
Вівторок, 12 листопада 2019, 17:15

Відносини Володимира Зеленського і медіа від самого початку не були простими. Вже в перший місяць своєї політичної кар'єри він став героєм журналістського розслідування. Тоді ще кандидат Зеленський різко відреагував на запитання журналіста фразою "я вам ничего не должен".

Пізніше лідер президентських перегонів так само не вважав за потрібне налагоджувати зв'язки з традиційними ЗМІ: він зрідка давав інтерв'ю, не приходив на ефіри, а з виборцями спілкувався через соцмережі.

За пів року президентства Зеленський та його оточення неодноразово провокували конфлікти з медійниками. Керівник Офіса президента говорив, що нова влада спілкується з суспільством "без посередників", журналістам зливали фейкову заяву про його відставку, речниця Зеленського грубо заважала кореспондентам спілкуватись із першими особами.

Одночасно з цим у президента з'являлись різноманітні ініціативи щодо того, як регулювати інформаційний простір. "Українська правда" зібрала основні.

Стандарти новин

Укази Зеленського періодично викликають неабиякий резонанс через амбіційність та популістичність. Президент вже докладався до боротьби з рейдерством, розвитку Карпат і покращення доріг.

На початку листопада глава держави знайшов ще одну сферу для контролю – медіа. Новий указ президента назвали "Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави". У ньому серед економічних, правових та соціальних питань знайшлось місце і журналістам.

Серед іншого Зеленський доручив Кабінету міністрів розробити законопроєкт, який має регулювати роботу ЗМІ та формулювати, зокрема, стандарти новин.

Цим плани влади не обмежились: Зеленський хоче побачити механізми для боротьби з недостовірною інформацією, заборонити росіянам і російським компаніям володіти та фінансувати медіа в Україні. Крім того, відповідальність за порушення законів про інформацію збираються посилити.

До кінця цього року Кабмін має передати законопроєкт на розгляд парламенту.

Після бурхливої реакції медійників на намір влади втручатися у стандарти новин, роз'яснювати плани президента визвався міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський. Він запевнив, що регулювати новини ніхто не збирається, "вимоги і стандарти" в указі президента – термінологічне непорозуміння.

У свою чергу Бородянський перелічив, за що уряд планує взятись. Йдеться про поняття небезпечної та недостовірної інформації, дезінформації, які потрібно сформулювати Україні в умовах інформаційної війни з Росією. 

Для "належного інформування громадян і реалізації їхнього права на інформацію" медіа, на думку влади, потрібно розподіляти інформацію за характером, як-то новинна, розважальна, гумористична. Можливо, журналістів змусять навіть позначати характер свого контенту.

Під час гібридної війни з Росією Україна і справді нерідко стає жертвою інформаційних атак зі сторони "сусіда". Часто маніпуляції у медіа використовуються як зброя і у внутрішніх чварах. 

Але якщо цю сферу контролюватимуть правоохоронці, є ризик, що під посилену відповідальність підпадатимуть політичні конкуренти або рупори "незручних" для влади думок.

Рада з питань свободи слова

6 листопада президент Володимир Зеленський утворив раду з питань свободи слова та захисту журналістів. 

Як пояснили в ОП, орган створили для "захисту інформпростору, забезпечення реалізації прав громадян на свободу слова та отримання об'єктивної, достовірної інформації, забезпечення законної професійної діяльності журналістів".

Loading...

Рада має аналізувати законодавство в інформаційній сфері, вдосконалювати його, моніторити додержання журналістських стандартів. 

Редакції українських ЗМІ повинні були визначитися і надіслати ім'я та прізвище свого представника в Раді до Офіса президента. Але тут не обійшлося без скандалу. Деяких журналістів додали до Ради без їхнього відома. Після того, як з'ясувався цей факт, їхні прізвища замінили іншими.

Частина представників ЗМІ в принципі відмовились брати участь в роботі Ради, аргументуючи позицію тим, що не бачать сенсу у створенні додаткової державної структури. А свобода слова і захист журналістів найменше залежать від функціонування Ради при президенті.

"Навіщо створювати Раду, якщо інтерв'ю все одно отримає Тесла?" – коментувала журналістка "Нового времени" Христина Бердинських. 

Створення Ради з питань свободи слова видається формальністю та більше схоже на створення зайвого посередника між журналістами та представниками влади. 

Для ефективної роботи ЗМІ потрібна передусім відкрита комунікація, інтерв'ю, прескоференції та ефективна робота правоохоронців для розслідування нападів на представників ЗМІ. А вже потім якісь спеціально створені державні органи. 

Пресмарафон на фудкорті

Після обрання президентом Володимира Зеленського його прессекретар Юлія Мендель пообіцяла велику пресконференцію до 100 днів роботи глави держави.

Тоді зустрічі журналістів із Зеленським так і не відбулося, а до цієї дати телеканал "1+1" показав записане постановочне інтерв'ю. Інтерв'юером глави держави став його колега за серіалом "Слуга народу" Станіслав Боклан, який у фільмі виконував роль прем'єр-міністра.

 
Постановочне інтерв'ю зі Станіславом Бокланом
скрІншот

Тільки на п'ятий місяць правління Володимир Зеленський вирішив нарешті поспілкуватися з медіа.

Читайте також: 14 годин на фудкорті. Головне з того, що Зеленський сказав журналістам

Підхід для цього був обраний нестандартний – глава держави весь робочий день провів на модному київському фудкорті, де практично без перерв приймав представників ЗМІ.

Пресмарафон на столичному гастрономічному ринку тривав близько 14 годин. По черзі, групами по 7-10 людей за стіл до президента завітало близько 300 журналістів. 

Спілкування президента з медійниками за одним столом, практично очі в очі, виглядало більш демократичним та відкритим. Журналіст у дружній атмосфері ставить запитання главі держави, який сидить поруч, а не височіє десь вдалині з трибуни. 

Але в такому форматі є й істотні недоліки. Через те, що представники ЗМІ не мали змоги вислухати всі попередні запитання, вони повторювалися з відчутною періодичністю. Через невеликі, розрізнені групи у журналістів не було можливості підтримати колегу та продовжити чи уточнити поставлене запитання.

Деолігархізація медіа

Ще до того, як Зеленський взяв у руки президентську булаву, він із соратниками говорив про плани вивести ЗМІ з-під влади олігархів.

Нинішній глава держави на зустрічі з єврокомісаром Йоганнесом Ганом називав деолігархізацію одним зі своїх пріоритетів. Тоді радник новообраного президента Олександр Данилюк пояснював можливим, хоч і не єдиним шляхом заборону фінансовим групам володіти медіа:

"Субсидування каналів на десятки мільйонів доларів – це ні що інше як, ціна, яку платять олігархи за політичний вплив. А він неминуче обходиться нашим громадянам у тисячі разів дорожче".

Пізніше, під час свого "пресмарафону" Зеленський зрештою пояснив, як саме він бачить деолігархізацію. Мовляв, власники не мають впливати на редакційну політику ЗМІ. Регулювати цей процес має спеціальний закон і Нацрада з питань телебачення та радіомовлення, склад якої навпіл призначається президентом і парламентом.

Ба більше, Зеленський самовпевнено обіцяв домовитись з олігархами, щоб ті не перетворювали медіа на власну пресслужбу. Але президент додавав, що зможе це зробити, якщо його "не будуть штовхати з усіх сторін ті, заради кого "він збирається домовлятись. Очевидно, глава держави мав на увазі журналістів, чиє критичне ставлення до влади він досі сприймає як особисту образу.

Не секрет, що найбільші телеканали зазвичай неприбуткові, а їхня цінність саме у політичному впливі. Тим часом колишній топ-менеджер "1+1 media", а нині "слуга народу" Олександр Ткаченко нещодавно запропонував вирішення проблеми – застосувати санкції до ЗМІ, які тривалий час не приносять прибутків. 

Першим від такого нововведення може постраждати колишній канал Ткаченка. Раніше в інтерв'ю "Українській правді" Ткаченко підтверджував, що 1+1 є дотаційним. 

Позбавити впливу олігархів – обіцянка, яка обнадійливо звучить для виборців, втомлених від корупційних війн на політичній арені. А медіа – надважливий елемент цих війн.

Сам же Зеленський прийшов до влади великою мірою завдяки ресурсам "1+1" Ігоря Коломойського. Тепер телеканал не цурається працювати на боці влади. Наприклад, взявся заплямувати репутацію мера Києва Віталія Кличка з початком його протистояння з Офісом президента.

Однак головні телевізійні канали все одно користуються значним попитом, а їхнє утримання – неприбуткове. Саме тому можливість увімкнути ранкове шоу за сніданком, новини за обідом і серіал ввечері вартує українцям заангажованих каналів. А для власників перспектива позбутись впливу зробить медіа безглуздим активом. Тому поки деолігархізація ЗМІ звучить як надто амбіційна ідея.

Іноземці-власники медіа

"Я б хотів максимально шукати західні інвестиції для інвестування в свободу слова", – сказав якось ще кандидат у президенти Володимир Зеленський. Тоді він не уточнив, що саме має на увазі під "західними інвестиціями".

Але вже президент Зеленський у своїй риториці був упевненіший. Під час пресмарафону він присікався до журналіста "Нового времени" через власника видання, чеха Томаша Фіалу, і взявся сперечатись про те, кому можуть і не можуть належати ЗМІ:

"Я завжди говорив про засоби масової інформації, що вони повинні бути незалежними і українськими… Можуть бути іноземці: приїжджайте, наприклад, міняйте паспорт – і тоді ви захищаєте інтереси України в питаннях інформаційної незалежності".

Вже пізніше ініціативу президента про позбавлення іноземців медіа-активів оформили офіційно в указ. Однак поки що лише стосовно росіян, аргументувавши це агресією.

 Зеленський не пояснював детально, чому українські медіа – для українців. Не розповідав, як він планує втілювати цей принцип у життя. І якщо йдеться про боротьбу з іноземним впливом, чи не зіграє це злий жарт з українською журналістикою, ізолювавши її від розвинутих держав? 

Не всі, чиє керівництво сидить за кордоном, працюють на ворогів. Свої редакції мають в Україні "Радіо Свобода", ВВС, "Голос Америки" та інші видання, що користуються повагою у світі. Бажання обмежити їхні права викликає асоціації з режимом Володимира Путіна в Росії, де зарубіжні ЗМІ прирівняли до "іноземних агентів", або з "диктаторськими законами" часів Революції Гідності. 

Інтерв'ю Tesla, відео в Facebook та Instagram

7 листопада Володимир Зеленський оприлюднив вже друге інтерв'ю, яке було записано за кермом автомобіля Tesla. У ньому президент їздить Києвом та розповідає про діяльність парламенту, про підготовку до "нормандського" формату та розведення військ на Донбасі. 

Він невимушено говорить на найгостріші теми, відкрито іронізує та вочевидь почувається комфортно під час такого роду спілкування. 

Вперше подібний формат звернення новообраний глава держави використав всередині липня, відтоді в медіа його охрестили як "інтерв'ю Tesla". Тоді Зеленський розповів про те, як потрібно голосувати на парламентських виборах і не переплутати його улюблену партію, натякаючи на "Слугу народу".

 
скрІншот з відеоінтерв'ю, яке було записано за кермом автомобіля Tesla

Нестандартний формат спілкування з виборцями властивий президенту та його команді ще з часів передвиборчої кампанії. 

Зе!комунікація була прив'язана до соцмереж кандидата і команди, де публікували відеозвернення і мобілізували прихильників через флешмоби. Наприклад, у Instagram-сторінки президента 8,8 млн підписників, у Facebook – трохи більше мільйона. 

Відео та фото Зеленського миттєво ширяться у соцмережах, збираючи тисячі лайків та коментарів. 

Ще влітку глава ОП Андрій Богдан прямо говорив, що команді президента не потрібні журналісти, адже вони напряму спілкуються із суспільством, маючи на увазі саме таку діджитал комунікацію. 

До початку політичної кар'єри Володимир Зеленський був популярним актором, який звик до любові глядачів та їхнього схвалення. Тепер успішність своєї роботи він також оцінює крізь призму схвалення суспільством та медіа, у системі координат "подобається – не подобається".

Близькі до президента люди не раз говорили про те, що він пильно стежить за публікаціями у ЗМІ, де фігурує його прізвище, та болісно сприймає негатив

Тому, звичайно, спілкуватися з українцями під час невимушеного кермування Теслою значно приємніше та легше, ніж виходити із зони комфорта, коментуючи важливі теми та відповідаючи на гострі запитання журналістів. Але в тому, мабуть, і проявляється політична зрілість та відповідальність.



powered by lun.ua
Нормандія 2019 відбулася. Перша реакція соцмереж
Андреа Халупа, авторка сценарію фільму "Ціна правди": Це історія, яку розповів мені дідусь
МВФ – Україні: політична підтримка зараз, а транш – потім
Фінський політичний рекорд: чим здатна вразити наймолодша прем'єрка Європи
Усі публікації