Є у Віктора Андрійовича ще одна питомо "королівська" риса – цілковита зневага до Закону. Він ще не наважується повторити за Людовіком XIV "держава – це я", але діє саме так.
Можливо, це є злою іронією долі. "М'який" президент вже вдруге за свою першу каденцію приймає "силові" рішення. Рішення, яких від нього ніхто не чекав. Наразі це виглядає як вчинок політичного камікадзе. Рейтинг голови держави за усіма наявними даними відверто малий. Щось середнє між пізнім Кучмою та хворим Єльциним.
Стратегія президента виглядає нераціональною, нелогічною і незрозумілою для тих, хто спостерігає з-за кордону за політичною кризою, що розгортається останні два місяці.
Ющенко та Тимошенко намагаються довести один одному, хто кращий і крутіший, із легкістю ставлять на кін історичну долю держави. Видається, що у намаганні продемонструвати українцям і всьому світові свою політичну незрілість і державну недалекоглядність, Ющенко і Тимошенко ладні піти на все, аби тільки їхнє "я" було зверху.
Не я один був переконаний, що після перемоги демократичного кандидата суд зробить неможливим існування в політиці людей, які знищували право громадян на правду, змушували редакторів і власників викручувати руки своїм журналістам...