Алексей Данилов: Путин – как загнанная крыса. Его жизнь стала сплошным ужасом

Понедельник, 19 декабря 2022, 04:30

Попри нові загрози з боку РФ та регулярні ракетні обстріли України, секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов завжди виглядає спокійним. 

Під час зустрічі з "Українською правдою" він випромінює впевненість та майже не видає емоцій. 

Торік у передноворічний час УП так само записувала інтерв'ю з Даніловим. 

Тоді повномасштабна війна з Росією виглядала чимось нереальним, у що ніхто особливо не вірив. Тому розмова здебільшого стосувалася не підготовки до захисту країни, а внутрішньої політики та боротьби влади з олігархами. 

Зараз ми вирішили записати інтерв'ю з секретарем РНБО, щоб дізнатися, чи готує Росія терористичні атаки на новорічні свята та що українців може очікувати в найближчому майбутньому. 

Олексій Данілов розповів про ракетні загрози, про те, як українці вчаться захищатися від "шахедів" та блекаутів, пояснив, чому Путін боїться Кадирова, наголосив, що Україна готується до різних сценаріїв атак ворога, і застеріг Валерія Залужного від політичних спокус. 

"Ми навчилися боротися із "шахедами", але є проблема, що Росія веде перемовини з Іраном щодо ракет"

– Зазвичай у другій половині грудня українці готуються до святкування Нового року та Різдва. Цього року нам не до святкування. Чи готуються росіяни тероризувати Україну на свята? 

– Я ж не є мольфаром, щоб казати, що буде там синє або біле, або червоне. 

У війні немає вихідних, немає якихось свят, немає речей, на які ми можемо не звертати уваги. Мусимо бути готові до всього.

Це складний період для нашої країни. 

Реклама:

– Раніше ви заявляли, що росіянам вистачає ракет ще на декілька масованих обстрілів території України. Яка ситуація зараз?

– Росіяни не володіють великою кількістю ракет. Але є проблема, що вони ведуть перемовини з Іраном про поставки. 

І це для нас виклик. Наш президент, люди, які займаються міжнародними контрактами, міністр закордонних справ роблять все можливе, щоб цього не відбулося. Але ми не можемо гарантувати, що цього не станеться. 

Тому що Іран з 1979 року живе, скажімо так, у власній парадигмі, у власному світі. 

Але якщо Російська Федерація уже просить ракети у цієї країни, тоді мова йде про те, що внутрішніх спроможностей з виробництва у них немає. 

Вони виготовляють якісь свої ракети, але та кількість, яка у них була на початку війни, і те, що вони виробляють – це неспівставні речі. 

 
Олексій Данілов: "Російську Федерацію через ядерну зброю треба ізолювати від цивілізованого суспільства. Вони дуже небезпечні і довели, що хворі"
всі фото: Дмитро Ларін

– На скільки ракетних атак їм вистачає потенціалу?

– Якщо рахувати на великі атаки, які у нас уже відбулися, то у них залишилося максимум на дві-три, може, на чотири нашкребуть. 

Але тоді вони повністю залишаться без ракет, що є неприпустимо, адже у них можуть з'явитися зовсім інші виклики, і вони мають хоч якийсь запас залишити.

Щоб ви розуміли, ту межу, яку по нормативах вони б мали втримувати, вони її вже пройшли і пройшли доволі давно. 

У них залишилися ракети С-300, які вони використовують зараз, на превеликий жаль, по наших містах. Цих ракет у них більш-менш достатньо.

– "Шахеди" ще в них є. І їх багато, якщо я не помиляюся.

– У них є "шахеди", але хочу зауважити, що ми навчилися з ними боротися. 

Якщо немає якихось форс-мажорів, то нещодавно був випадок, коли ми всі 100%, які вони направляли, збили. 

– Коли було збито 13 з 13?

– Так.

Але в будь-якому випадку проблема залишається, тому що навіть, якщо одна людина загинула від цих "шахедів", для нас це трагедія.

– Росіяни продовжують прицільно бити по енергосистемі. Ми навчилися, як не допустити блекауту? Чи все ще можливий повний блекаут України?

– Не буду розповідати, чого ми навчилися, бо не хочу наврочити. 

Можу точно сказати, що всі викладаються на 100% по будь-якому напрямку щодо забезпечення життєдіяльності нашої країни. 

Ворог може робити все, що завгодно, з урахуванням того, що вони поставили на кін руйнацію своєї країни. 

І це не наше рішення, це вони вирішили зруйнувати Російську Федерацію. І вони самі потужно цим питанням займаються.

У нас єдине до них було питання і прохання – відчепіться від нас, поверніться на свою територію. Але це було колись. 

Зараз вони мають зробити повністю всі сатисфакції, контрибуції, всі репарації і так далі. Після того ми можемо з ними про щось говорити на майбутнє.

При цьому наголошу, що Російська Федерація має бути позбавлена ядерної зброї. 

Ми ж не даємо людям із хворою психікою, наприклад, гострі предмети або сірники. Таких людей ізолюють від суспільства.

Російську Федерацію через ядерну зброю треба ізолювати від цивілізованого суспільства. Вони дуже небезпечні і довели, що хворі.

Реклама:

"Путін насправді боїться Кадирова"

– Що відбувається у російській владі? Після того, як їхні війська вийшли з Херсона, російські медіа писали, що еліта РФ остаточно усвідомила програш у війні. Чи є дані в РНБО про те, чи насправді у російській політичній і бізнесовій еліті зростає невдоволення Путіним?

– Не розумію, де у словах "еліта" і "Росія" можна знайти якусь спільну річ. Це не еліта, а люди, які завдяки наближенню до Путіна і до цього терористичного консорціуму, мали можливості набивати собі кишені. 

Якщо б це була еліта, то 24 лютого вони мали сказати, що так не можна.

Там є частина еліти, яка покинула країну. Цих людей я ще можу відносити до еліти, бо у них є позиція. А люди, які, знаєте, сьогодні кажуть одне, завтра – друге, а післязавтра – третє, це не еліта. 

Те, що стосується незадоволення процесами, які відбуваються на їхніх болотах, можу сказати, що дійсно – це відбувається з квітня, коли в кінці березня ми їх викинули з території Київської, Сумської, Чернігівської областей, частини Харківської області. 

Потім була потужна операція всього сектору оборони на Харківщині – це ж іде цілий ланцюг. 

Зараз вони розуміють, що шансів виграти в цій війні у них нуль. І не тому, що нам хтось допомагає, а тому, що це світоглядна війна. Вона нагадує війну, яка була в минулому столітті, коли проти фашизму об'єдналися всі країни без виключення.

Путінська Росія на сьогоднішній день – це суцільний сучасний фашизм. 

І якщо Гітлер свого часу хотів знищити євреїв, і для нього це було завдання, то Путін не скриває, що він хоче знищити нашу націю. 

Звичайно, ми не дамо йому це зробити, будемо робити все від нас залежне, щоб у них нічого не вийшло.

 
Данілов Олексій: "Не розумію, де у словах "еліта" і "Росія" можна знайти якусь спільну річ"

– Можемо говорити, хто саме зараз незадоволений Путіним у владі Росії?

– У них дуже багато процесів відбувається, і вони, як завжди, підкилимні. Там немає відкритої публічної дискусії, публічної демократії, яка є в багатьох країнах світу, в тому числі і в нашій – там все відбувається підкилимно. 

І може так статися, що в будь-який день ми з вами прокинемося, а там уже все змінилося. Як приклад, нагадаю, що відбувалося 1 травня 91-го року на Червоній площі. 

Там були традиційні на той час події: парад, прапори, керманичі стояли там на Мавзолеї і так далі. 

Але за чотири місяці те, що називалося СРСР і вважалося, що ніколи не розвалиться, припинило існування.

І треба було зробити якесь одне ЧП, як воно там називалося російською мовою. Треба було від'їхати Горбачову в український Крим, і відразу все почалося і закінчилося. 

Тому давайте очікувати певних подій, які там будуть відбуватися. Вони там будуть відбуватися обов'язково.

– Хто зараз у Росії головні лобісти війни? Кирієнко і Патрушев?

– Насправді найстрашніше для нас те, що підтримка війни населенням Російської Федерації є головним чинником її продовження. Ми ж маємо соціологію і більшість їхнього населення підтримують це все. 

За 22 роки знущання і ґвалтування російського народу з боку Путіна вони їм так запарили мозок, що вони зараз підтримують дії влади.

Причому вони кажуть, що ми нібито їм "брати, сестри" і таке інше. Дивна така річ, коли вони так до нас відносяться. 

Якщо у росіян немає зовнішнього ворога, вони дуже швидко розпадаються. В Радянському союзі був зовнішній ворог – це країни капіталістичного укладу життя.

Я маю вік і пам'ятаю, що колись по неділях була така програма "Міжнародна панорама". Вона йшла до 20 хвилин, і ведучий майже постійно казав, що "вот, загниваючий капіталізм, от зараз їм прийде кінець, у них там нічого немає, у них безробіття, вони там голі, босі, вони там страждають" і таке інше. 

Це було таке жахіття із жахіть. При цьому всі хотіли поїхати у відрядження у капіталістичну країну, щоб привезти звідти якесь взуття, штанці, куртку тощо. 

Я думаю, що Путін, з урахуванням його дитинства й усього життя, був пронизаний цими речами і до цього часу він живе в такій парадигмі. 

Реклама:

– Кадиров і Пригожин: чому їм дозволено критикувати військове командування? Кремль їм це дозволяє, чи вони вже самостійні?

– У Російській Федерації є окремо російська армія, є окремо армія Кадирова. Якщо Путін не дав би повну свободу дій, не дозволяв би Кадирову та всім його спільникам безкарно робити все, що їм заманеться в будь-якому місті Російської Федерації, тоді б Ічкерія давно повстала і була уже вільною. 

У них є така домовленість, що Путін дає все: гроші, преференції, можливості, ордени, ну все. Взамін Ічкерія залишається у складі Росії. 

Як тільки не стане Путіна, Ічкерія стане вільною країною. Чи то з Кадировим, чи то без Кадирова, повірте, це відбудеться обов'язково і дуже-дуже швидко. Тому що це – окрема країна, яка не має відношення до Російської Федерації від слова зовсім.

Інша ситуація – всі знають, в тому числі Кадиров, що саме Путін дав команду убити батька Кадирова. І по законах, які є в цього народу, має бути обов'язкова відповідь. Чому це Кадиров не робить, вже окрема розмова.

Насправді Путін боїться Кадирова. Тому що це людина, яка може створити йому дуже величезний клопіт. 

 
Данілов: "Якщо у росіян немає зовнішнього ворога, вони дуже швидко розпадаються"

– З Пригожиним яка історія?

– Це людина, яка була допущена до величезних фінансових спроможностей через освоєння бюджетних коштів грабувати, в тому числі і російську армію – на харчуванні та багатьох інших процесах. 

І так само зараз він має свою армію під назвою "Вагнер", яка виконує доволі неприємну роботу. Тому що це ж наймані вбивці, терористи. 

І, звичайно, у Пригожина ніякого життя в майбутньому не буде, тому що ця людина очолює терористичну організацію. Загалом нинішня Росія – це терористична організація.

– У РНБО є дані стосовно того, як взагалі зараз Путін живе, де перебуває, чи взагалі він при здоровому глузді?

– У нього життя – це суцільний жах. Тому що він прокидається зранку, не знаю в якому бункері, і не розуміє, що йому далі треба робити.

Важливо, щоб ми кожного дня робили те, аби його життя ставало все жахливішим, жахливішим і жахливішим. І воно так відбувається. 

– Путін наче загнаний звір?

– Наче загнаний щур. Причому, що він спочатку загнав сам себе, а потім його стали заганяти дії нашого президента, дії Збройних сил і всього нашого народу. 

Ми не починали цієї війни – цю війну почав Путін проти власного народу. 

Тому що своїми діями він знищить Російську Федерацію, вона припинить існування в тих межах, в яких вона на сьогоднішній день є завдяки діям Путіна і його оточення. 

"Позитивно ставлюся до прогнозів Буданова. Дуже хочу, щоб Кирило не помилився" 

– Повернемося до війни і загроз. В останні дні лунає низкв заяв від представників нашої влади про те, що впродовж січня-лютого може статися масштабний наступ росіян. Про що мова?

– Можуть бути посилення тих позицій, які на сьогоднішній день є. У нас є розуміння, що це може відбутися. 

Більше того, ми не відкидаємо варіант, що вони можуть оголосити загальну мобілізацію, щоб якомога більше було знищено їхніх громадян. 

Для чого? Для того, щоб у них не було якихось неприємностей на їхній території. Тому що люди, яких вони сюди відправляють, повертаються у зовсім іншому стані фізичному. 

Ми то розуміємо, за що ми воюємо: ми воюємо за свою країну, за своїх дітей, за свою незалежність. А за що вони воюють? За що їх тут вбивають, за що їх тут кожного дня молотять наші хлопці і дівчата? Так у них побудовано суспільство, що їх все влаштовує. 

 
Олексій Данілов: "Нам треба здобути перемогу не тільки у війні, але й після війни, адже у нас багато викликів"

– Росіяни спробують ще зайти вглиб України?

– Вони можуть мати бажання на все, що завгодно. А ми маємо бути готовими до будь-якого розвитку подій, включно і з Білоруссю, і іншими територіями. 

І ми готуємося, готуємося і ще раз готуємося.

Чому вам варто приєднатися до Клубу УП?
Сплативши всього лише 100 гривень, ви стаєте частинкою "Української правди". А ми разом з вами зможемо писати нові тексти, записувати гарячі інтерв'ю, готувати скандальні розслідування та спілкуватися напряму без посередників. Ми покажемо вам, як насправді виглядає політична журналістика.
Роман Кравець, політичний оглядач УП

– Коли росіяни почали повномасштабну війну, їхньою ціллю був Київ. Ми пам'ятаємо про "три дні" та чим це все закінчилося. Станом на сьогодні вони відмовилися від ідеї взяти Київ, чи ця загроза все таки існує?

– Я хочу, щоб ми всі з вами розуміли: вони не відмовилися від ідеї знищити нашу націю. Якщо у них немає в руках Києва, у них в руках немає нічого – ми маємо це розуміти. 

Але чи будемо ми їм віддавати Київ, чи надамо ми їм таку можливість? Ні. 

На що вони розраховували 24 лютого? Вони розраховували, що буде паніка, що люди будуть тікати, що не буде кому захищати Київ. 

Але величезна кількість людей лишилася. І важливо те, що залишився президент. 

І я можу зараз вже сказати, що була величезна кількість бажаючих з боку різних країн, щоб президент звідси поїхав, тому що їм на той час так було би набагато простіше. 

У мене була така, знаєте, не зовсім приємна роль, коли кожен раз, коли я отримував офіційні повідомлення про небезпеку життя президента, то мав його інформувати. 

Ви розумієте, коли якийсь раз вже приходиш до людини, кажеш: "Пане президенте, є загроза вашому життю". А він каже: "Мячеславовичу, скільки можна, вони мені вже набридли"…

– До речі, коли вам востаннє як секретарю РНБО надходила інформація про небезпеку життю президента?

– 7 березня було останнє повідомлення. Чому? Тому що на 7 березня вони планували закінчення цієї "операції". 

– Кирило Буданов сказав, що війна має закінчитися до початку літа наступного року. Ви вірите в такий прогноз?

– Я хочу, щоб Кирило не помилявся. Позитивно ставлюся до цього прогнозу. 

Я б хотів, щоб це сталося раніше. Але з урахуванням того, що я реаліст, розумію, що раніше весни – літа у нас навряд чи буде таке свято. Але воно обов'язково буде на нашій вулиці.

– Луганськ, Донецьк, Сімферополь – наступного року ЗСУ заходять у ці міста?

– Вони мають обов'язково бути повернуті до нас, це буде наша територія, там буде наша влада. 

 
"Нам треба буде будувати, будувати і будувати. Треба розуміти, що під словом "будувати" я маю на увазі не лише будівництво. Нам треба буде будувати країну. Це дуже складний процес"

 Я точно не військовий експерт, але мені видається, що Донецьк, Луганськ, Крим – це досить важкі цілі. Можете привідкрити карти, як наступного року ми реально можемо повернути всі наші землі?

– Давайте я дам відповідь доволі просту: в житті немає нічого неможливого. Головне – це не лякатися.

Має бути розум, розрахунок і дія. Якщо у вас є розум, розрахунок і дія, то перемога буде обов'язково за вами. 

І головне – якщо на вашому боці правда. А правда – на нашому боці

– Після Херсона наступна наша ціль – це Мелітополь?

– Наступна наша ціль – це наша країна. Такі питання визначає Ставка верховного головнокомандувача на чолі з нашим президентом, це визначають наші Збройні сили, це визначають наші спроможності, це визначає наша стратегія і тактика, як ми будемо це робити. 

І якщо хтось вважає, що він знає, що буде наступним, то я дуже дивуюся, адже така людина не присутня на цих засіданнях.

Реклама:

– Про Мелітополь пише видання "The New York Times"…

– Дивіться, я не знаю, що вони там пишуть. Це військова справа, тут неможливо робити анонсів. Чекайте і побачите все. 

– І прямої відповіді, чи справді війна закінчиться наступного року, ви не дасте, правильно?

– А як я можу? Послухайте, я дуже хотів би, щоб вона взагалі не починалася. 

Нам  треба здобути перемогу не тільки у війні, але й після війни, адже у нас багато викликів. 

Це окремий напрямок, яким ми зараз займаємося в Апараті Ради національної безпеки і оборони.

Тому що ті процеси турбулентні, які можуть початися після війни, можуть так само бути для нас дуже небезпечними. 

 
Данілов: "Найбільший запит у суспільства після війни – це буде справедливість. І ми маємо розуміння, що цю справедливість маємо забезпечити"

– Поясніть, про що ви?

– Найбільший запит у суспільства після війни – це буде справедливість. І ми маємо розуміння, що цю справедливість маємо забезпечити. І якщо хтось вважає, що він буде продовжувати так судити, так керувати, здійснювати ті чи інші речі, не відповідаючи перед суспільством по справедливості, тоді буде велика проблема. 

Ми не маємо залишити країну в несправедливому стані. Більш того, я більш ніж впевнений, що Володимир Олександрович це усвідомлює і робить все можливе для того, щоб ми заздалегідь розуміли, як ми будемо поводитися в тій чи іншій ситуації, тому що це для нас буде виклик. 

Нам треба буде будувати, будувати і будувати. Треба розуміти, що під словом "будувати" я маю на увазі не лише будівництво. Нам треба буде будувати країну. Це дуже складний процес.

"У Залужного буде великий іспит і спокуси"

– В одному з останніх інтерв'ю Володимир Зеленський сказав, що після перемоги хоче поїхати на море і випити пива. А чого після перемоги хоче Олексій Данілов?

– З урахуванням того, що я маю дев'ять онуків, я б з великим задоволенням зібрав би їх усіх у себе вдома на день-два-три, щоб вони мені розповідали, розповідали, розповідали. Мені дуже не вистачає живого спілкування зі своїми онуками. І це моя така мрія – два-три дні з ними провести. 

Вони стільки корисного нарозповідають, що ми навіть собі уявити не можемо. Знаєте, є таке прислів'я: "Коли каже дитина, говорить Бог". Ви через них можете дуже багато корисного дізнатися. У нас дехто каже малечі: "Не на часі, не заважай". Слухайте дітей!

– Насамкінець хочу попросити вас дати характеристику трьом людям, які стали дуже популярними за останні 10 місяців. Перший –  це головнокомандувач Залужний. Як би ви його охарактеризували? 

– (Замислюється). Валерій Федорович на сьогоднішній день знаходиться в певному ореолі, і це велика відповідальність. 

Треба бути дуже-дуже уважним, обережним, і я поясню чому. Тому що з урахуванням того статусу, в якому він зараз знаходиться, кількість людей, які будуть мати велике бажання скористатися цим статусом, буде зростати в геометричній прогресії. 

Це дуже важливо для Валерія Федоровича, для його майбутнього – щоб він це мав на увазі і розумів. 

 
"Я хочу, щоб ми всі з вами розуміли: вони не відмовилися від ідеї знищити нашу націю. Якщо у них немає в руках Києва, у них в руках немає нічого – ми маємо це розуміти"

– Як можна скористатися його статусом? В політику затягти?

– Ми ж така країна, що у нас все потім повертається до якогось політичного процесу. 

Можуть почати з'являтися поруч якісь люди, які будуть розповідати, радити, писати, таке інше. Їх просто дуже багато може з'явитися. У Валерія Федоровича буде великий іспит і багато спокус. 

– Що скажете про Буданова

– (Посміхається) Кирило Олексійович? Бойова людина!

– У нього спокус так само багато зараз?

– Я так не думаю. 

– І остання людина – це Олексій Арестович.

– Та що ж ви мені... (сміється) Я його не знаю. Цю людину бачив один раз в житті в коридорі в Офісі президента. 

Реклама:

– Як ставитеся до його прогнозів?

 Щоб ви розуміли, якось я рахував, що в день отримую від 80 до 120 повідомлень тільки на телефон. 

Уявляєте собі той обсяг документів, який я отримую ще й через інші речі? В мене немає часу. Може, я щаслива людина, що на все це не звертаю уваги.

– І останнє: як не впасти духом?

– Це точно не до мене. А чому ми маємо падати духом? "Батько наш – Бандера, Україна – мати, ми за рідну землю будем воювати". 

Така наша доля, у нас іншого немає. Падати духом – це гріх. 

Треба жити власним життям. З урахуванням того, що воно і так складне, собі внутрішньо його ускладнювати не треба. Не треба внутрішньо себе пожирати. 

Треба йти тільки вперед. Так, може бути важко, але все буде Україна. 

Роман Кравець, УП

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Главное на Украинской правде