War Speeches. Россия увеличивает бюджет войны, а Украина планирует нарастить производство оружия

Понедельник, 02 октября 2023, 19:00

Минулого тижня (25 вересня – 1 жовтня) в Україні анонсували створення Альянсу для виробництва зброї. Кремль не відмовляється від імперіалістичних прагнень та погрожує захопити нові території. Для цього агресор планує спрямувати на війну більше третини федерального бюджету.

Попри зростання державного боргу, Росії досі вдається фінансувати війну проти України через частковий обхід санкцій та використання компаній із третіх країн для імпорту товарів військового призначення.

Партнери України докладають зусиль, аби Росія не могла обходити санкції, але обмеження проти Москви потребують більш пильної уваги національних урядів, а також напрацювань стратегії перманентного їх посилення. 

Реклама:

Україна створює Альянс для виробництва зброї  та працює над посиленням ППО

28 вересня з неоголошеним візитом у Київ прибув генсек НАТО Єнс Столтенберг. Тут він зустрівся з Володимиром Зеленським, а головними темами розмови стали євроатлантична інтеграція й допомога Україні у війні. Зокрема, йшлося про посилення протиповітряної оборони перед початком зими, адже Росія, цілком імовірно, знову спробує завдати ударів по українській енергетиці.

Столтенберг наголосив, що на Вільнюському саміті, який відбувся у липні 2023 року, всі члени Альянсу погодилися з тим, що Україна вступить до НАТО. За словами очільника організації, цьому, серед іншого, має посприяти історичний крок, який зробив Альянс, скорочення шляху України до НАТО через зняття вимоги про виконання Плану дій з підготовки до членства. 

Також Столтенберг підкреслив, що члени НАТО продовжують надавати Україні найсучасніші сили та засоби, серед яких – танки, ракетні системи та ППО, а також підготовка пілотів для F-16. "Це колективні зусилля усіх союзників з НАТО", сказав генсек, додавши, що з майже 100 мільярдів євро, виділених на військову підтримку України з минулого року, майже половина надійшла саме від європейських членів НАТО та Канади. 

Своєю чергою Володимир Зеленський розповів, що обговорив з генсеком ключові оборонні питання. "Необхідне посилення повітряного щита України. Ми обговорили ситуацію у зв’язку з очікуваними атаками на енергоінфраструктуру України", сказав Президент. 

28 вересня Київ також відвідали міністри оборони Великої Британії Грант Шеппс та Франції Себастьєн Лекорню. За словами Володимира Зеленського, сторони обговорили посилення підготовки українських воїнів, загальну стратегію перемоги у війні, а також можливості спільного виробництва необхідної Україні і партнерам зброї. 

Про те, що країни НАТО планують нарощувати виробництво зброї в нашій країні, написало  видання The New York Times. Журналісти вважають, що візити Столтенберга, французького та британського міністрів оборони до Києва були пов’язані саме з цим. За даними видання, локалізація виробництва сприятиме економічному розвитку української держави та стане прибутковою перспективою для західних виробників. 

Крім того, посол США при НАТО Джуліан Сміт розповіла, що через бойові дії деякої зброї та боєприпасів не вистачає, а союзники по НАТО надавали Україні все, що могли. Тож у НАТО розробляють план виробництва необхідної кількості дефіцитних боєприпасів для України і членів Альянсу. 

Тим часом збройовий концерн Rheinmetall підтвердив, що отримав від Федерального антимонопольного відомства Німеччини дозвіл на створення спільного підприємства з концерном "Українська оборонна промисловість". Підприємство базуватиметься в Києві та обслуговуватиме техніку, яку Україна отримала від Німеччини й інших партнерів, а також збиранням, виробництвом і розробкою військових транспортних засобів. Також з'явилася інформація, що промисловий конгломерат "Czechoslovak Group" та "Українська бронетехніка" розглядають можливість спільного виробництва бойових машин піхоти ASCOD в Україні. 

30 вересня в Києві відбувся перший Міжнародний форум оборонних індустрій (DFNC1). Участь у ньому взяли представники 252 оборонних компаній з понад 30 країн світу. На форумі Володимир Зеленський оголосив про створення Альянсу оборонних індустрій та спеціального Оборонного фонду. За даними українського Міністерства закордонних справ, на момент закриття форуму до Альянсу доєдналося 38 компаній з 19 країн світу. 

"Українські компанії підписали 20 документів з іноземними партнерами. Йдеться про угоди та меморандуми про виготовлення дронів, ремонт та виробництво бронетехніки та боєприпасів. Серед форматів співпраці спільне виробництво, обмін технологіями, постачання комплектуючих", йдеться в повідомленні українського МЗС.

Що стосується спеціального Оборонного фонду, то, за словами Президента, його наповнюватимуть із дивідендів від державних оборонних активів та прибутку від продажу конфіскованих російських активів. Ресурси фонду спрямують на розвиток воєнних виробництв і підтримку відповідної співпраці, створення нових воєнних об'єктів та програм, необхідних для оборони та турботи про українських військових. 

Росія оскаженіло погрожує захопити нові території та готується до тривалої війни

Через 585 днів повномасштабної війни Російська Федерація все ще хоче розмовляти з позиції сили, не шкодуючи для цього людських і фінансових ресурсів. Голова МЗС країни-агресора Сєрґєй Лавров в інтерв’ю інформаційному агентству ТАСС заявив, що Росія досі готова домовлятись, але з урахуванням "реалій на землі" і російських інтересів у сфері безпеки.

Разом з тим, Росія вже визначила часові рамки для виконання "завдань спецоперації" військовим шляхом. Так, міністр оборони Сєрґєй Шойґу на засіданні Колегії МО зазначив, що нарощування бойових можливостей армії дозволить досягти "поставлених цілей" до 2025 року. Для цього в 2024-му Росія планує скерувати на армію рекордні 11 трлн рублів – третину федерального бюджету. Це на 68% більше, ніж кошти, виділені на оборонку в 2023 році.

Ба більше, російська влада погрожує захопити нові українські території та збільшити кількість "нових регіонів" у складі Росії. "Спеціальна військова операція триватиме до повного знищення нацистського київського режиму", – заявив Дмітрій Мєдведєв.

Для збільшення кількості своїх солдатів Кремль має намір продовжити використовувати добровольчі підрозділи і приватні військові компанії. Зокрема, 29 вересня Владімір Путін доручив колишньому начальнику групи "Вагнер" Андрію Трошеву зайнятися формуванням "добровольчих підрозділів".

Крім цього, Путін підписав указ про початок осіннього призову. Протягом жовтня-грудня на строкову службу планують призвати 130 тисяч людей. І хоча строковики нібито не опиняються на війні, законодавці передбачили, що вже за місяць від початку служби вони можуть підписати контракт із Міністерством оборони та піти воювати за імперіалістичні амбіції Кремля. Схоже, російська влада робить усе, аби відтягнути початок масової мобілізації. 

Водночас російська влада не полишає спроб повернути своїм військам ініціативу на полі бою. Інститут вивчення війни, посилаючись на своє джерело в Кремлі, зазначає, що Путін нібито дав Сєрґєю Шойґу строк в один місяць (до початку жовтня), щоб поліпшити ситуацію на фронті та зупинити українські контрнаступи.

Однак ситуація на фронті вказує на впевнену реалізацію наступальних планів Сил оборони України. Ще більше допікають російську сторону останні заяви представників оборонної сфери союзників України. Зокрема, глава оборонного відомства Великої Британії Грант Шеппс повідомив, що уряд хоче додатково скерувати в Україну своїх військових інструкторів, а очільниця комітету Бундестагу з питань оборони Марі-Агнес Штрак-Циммерман наголосила, що Україна має право застосовувати далекобійні ракети Taurus по території Росії.

У відповідь Дмітрій Мєдведєв пригрозив знищити англійських інструкторів та німецькі заводи, які виробляють ракети: "Все-таки ці недоумки активно штовхають нас до третьої світової…". Втім, згодом прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак спростував інформацію про відправку в Україну англійських інструкторів – принаймні найближчим часом. 

Натомість в Офісі Президента України впевнені, що бравурні заяви Кремля – не що інше, як звичайні амбіції. "Пострадянська Росія епохи Путіна – це велика фабрика з експортного виробництва ‘понтів’, що є способом гіперкомпенсації власних комплексів", – наголосив радник Керівника Офісу Президента Михайло Подоляк.

Внутрішню ж аудиторію Кремль постійно намагається переконати в успіхах "спецоперації". Для цього в країні запровадили святкування "пам’ятної дати" 30 вересня, коли Росія "анексувала" частину території України. 

"Ви зберегли і передали своїм дітям любов до Вітчизни. Завдяки вам, вашій твердості та рішучості Росія стала ще сильнішою", – сказав Путін у відеозверненні з нагоди "дня возз'єднання" РФ з чотирма українськими областями.

Втім, попри численні скоєні нею міжнародні злочини, Росія продовжує вважати себе частиною загальних європейських цінностей, а постійними маніпуляціями та пропагандою відвертає публічну увагу від злочинів своєї армії в Україні. 

Попри це, міжнародні органи знаходять все більше підтверджень російських злочинів. Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні підтвердила жорстокі катування українців, а також ґвалтування та сексуальне насилля. До того ж Комісія вже припустила можливість геноциду українців з боку Росії та підбурювання до нього.

Економіка та ВПК Росії: санкції працюють, але потребують системності й посилення

Союзники України продовжують економічно тиснути на Росію, аби знизити її можливості продовжувати війну. Бюджет країни-агресора відчуває негативні наслідки санкцій: державний борг РФ за першу половину 2023 року збільшився на 2,2 трлн рублів, хоча на весь рік запланували 2,5 трлн рублів. Сума запозичень станом на 1 липня 2023 року становила трохи більше 25 трлн рублів, тобто 16,7% прогнозованого обсягу ВВП, а витрати на обслуговування державного боргу зросли – 718,1 млрд рублів, що на 4% більше, ніж у середині 2022 року.

Водночас Росії все ж вдається отримувати нафтогазові доходи. Попри обмеження ціни на російську нафту в 60 доларів за барель, встановлене країнами "Великої сімки" та їхніми союзниками, це паливо дорожчає: Urals торгується за 85,35 долара за барель у балтійському Приморську і 86 доларів з чорноморського порту Новоросійськ.

Bloomberg зазначає, що для обходу "стелі" Росія зібрала так званий "тіньовий флот" танкерів, які діють поза юрисдикцією держав, що запровадили санкції. Також про це написали Financial Times, додавши, що такий "флот" здатен працювати без західного страхування та інших послуг. Це дозволило Москві отримати вищі ціни на свою нафту в умовах жорсткої конкуренції на світовому ринку.

Також приблизно дві третини російської сирої нафти та нафтопродуктів транспортують за допомогою європейських компаній. Для уникнення санкцій європейські постачальники послуг мають отримати підтвердження, що вантаж куплений за ціною нижче за 60 доларів за барель, однак більшість із них рідко мають уявлення про справжню ціну вантажу.

"Більше, ніж через використання ‘тіньового флоту’, вплив обмеження ціни на нафту ослаблюється через неспроможність урядів, які беруть у цьому участь, сповна примушувати до дотримання межі й карати порушників", зазначає Bloomberg із посиланням на звіт Центру дослідження енергії та чистого повітря.

Водночас Reuters із посиланням на власні джерела повідомили, що, попри небезпеку, російські виробники відновили регулярний експорт пропану і бутану через кримський порт Керч після восьмирічної перерви. Це, на думку агентства, підкреслює здатність Росії справлятися з міжнародними санкціями.

Також минулого тижня стало відомо, що верстатобудівний завод в Ульяновську німецько-японської компанії DMG MORI продовжує продавати свій товар російському військово-промисловому комплексу і компаніям, які перебувають під західними санкціями. Для Росії цей завод був важливий відразу після початку повномасштабної війни, бо все виробництво зброї в РФ залежить від західних верстатів. У березні 2022 року компанія оголосила про вихід із Росії, але цього не сталося. Нині DMG MORI продає свої верстати не напряму, а через пов'язані з нею компанії – про це стверджує проєкт "Агентство".

Використання компаній на території третіх країн для підживлення свого ВПК стало для Росії звичайною практикою. І західні партнери працюють над недопущенням потрапляння підсанкційних товарів на території агресора.

25 вересня Міністерство торгівлі США оголосило про торговельні обмеження стосовно 11 китайських і 5 російських компаній, пов’язаних у схемі постачання компонентів для російських дронів. А 27 вересня Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США наклало санкції на 5 юридичних та 2 фізичних осіб, що базуються в Ірані, КНР, Гонконзі, Туреччині. Всі вони брали участь у закупівлі компонентів для виробництва іранських БПЛА.

Своєю чергою Брюссель попередив про можливу заборону продажу певних товарів до Туреччини, Індії, Казахстану, Узбекистану, В'єтнаму та Коста-Ріки, звідки Іран та Росія постачають деталі для безпілотників та іншої зброї. Митна інформація засвідчила, що саме з цих країн походить весь імпорт.

Як зазначило The Guardian, Європейська комісія вважає, що виявлені факти свідчать про "значний тиск" санкцій, але водночас необхідні додаткові зусилля.

Нині Єврокомісія працює через співпрацю з юрисдикціями третіх країн для унеможливлення обходу санкцій, але якщо дипломатичні зусилля виявляться недостатніми, до цих третіх країн припинять експорт специфічних товарів і заборонять надавати супутні послуги. 

Справді, керівництво третіх країн може підтримувати запроваджені санкції проти агресора, як це засвідчив Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв у Німеччині. Однак потрібна системна робота національних урядів для виявлення та протидії компаніям, які всупереч санкціям допомагають Росії продовжувати загарбницьку війну проти України. 

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования

Скоростной режим в городе на уровне 80 км/ч – почему бы и нет! Но есть нюанс

Суд отдал в использование России 100 АЗС в Украине. Как это возможно во время войны?

Координировать периметр Сил обороны

Закупки ВСУ: когда качество важнее цены

Заработал Реестр ущерба, нанесенного россией. Бизнес должен немного подождать

Как не превратить реформу системы управления отходами упаковки в имитацию